Розкласти по полицях: тренди ринку складської логістики 2021 року
Які інновації допоможуть управляти складом
З початком пандемії сегмент складської логістики відчув значне навантаження: склади були переповнені, а споживчий попит – волатильним. Під кінець 2020 року ситуація стабілізувалася, але тепер компанії змушені підлаштовуватися під нові реалії. Олександр Ісаченко, засновник компаній CoreTeka і WareTeka, резидент Reactor.ua, розповів Mind, як буде функціонувати складська логістика 2021 року та які інновації допомагають компаніям протистояти кризі.
Запаси «про всяк випадок»
До пандемії коронавірусу більшість компаній використовувала метод управління запасами Just-In-Time («якраз вчасно»). Його зміст полягає в тому, що товар надходить саме тоді, коли він потрібен для виробництва. Завдяки цьому методу бізнес знижував витрати на утримання складських площ.
Платформа REACTOR.UA – ваш провідник у світ інновацій.
Ми знаємо, як втілити інновації з урахуванням кращих практик та в стислі терміни.
Розпочніть зміни вже зараз!
Однак пандемія коронавірусу зіграла злий жарт із відточеною системою. Закриття кордонів і фабрик призвело до дефіциту матеріалів. Як наслідок, постачання готових продуктів скоротилися, а ціни на них зросли. Навіть такі компанії, як Apple і Ford постраждали від відсутності запасів. Як зазначає виданням The Guardian, у світі спостерігається дефіцит напівпровідників. Так, Apple була змушена скасувати випуск iPhone 12, а Ford заявила, що може втратити до $2 млрд прибутку.
Світові ланцюги постачання не встигли відновитися після пандемії, як стався новий удар – контейнеровоз Ever Given сів на мілину та заблокував Суецький канал. За даними Business Insider, це могло стати причиною дефіциту товарів повсякденного вжитку й меблів. Відомо, що на судні перебувало понад 100 контейнерів компанії Ikea. Також постраждали бренди H&M, Nike, Unilever, що перевозили товари з Maersk.
Компанії винесли уроки й перейшли від моделі планування запасів Just-in-Time до Just-In-Case («про всяк випадок»). Щоб уникнути браку товарів у майбутньому, виробники почнуть створювати «страхові запаси». Потреба в складських приміщеннях буде зростати.
Які інновації допомагають контролювати запаси на складах. Big Data Analytics – тренд, що надовго залишиться в складській логістиці. Використовуючи великі дані, можна моделювати процеси й прогнозувати потреби виробництва. Зараз багато логістичних провайдерів, зокрема й в Україні, впроваджують на своїх складах технології Big Data.
Наприклад, компанія Zammler розробляє Logistics Management System, що має об'єднати TMS, WMS, CRM, GPS і системи безпеки, збираючи великі дані для різних цілей.
Складський аутсорсинг – шлях до розширення географії присутності
Щоб уникнути збоїв у ланцюгах постачання й забезпечити швидке доставлення кінцевому споживачеві, компанії намагаються диверсифікувати свої складські потужності – розширити географію присутності. Однак створення великої складської інфраструктури вимагає часу та значних фінансових витрат.
Усе більше підприємств передають аутсорсинг складської логістики 3PL-операторам. Компанії, що здійснюють контрактну логістику професійно, мають широку мережу складів у різних регіонах.
Згідно з дослідженням Shopify, через різкий стрибок у розвитку сегмента електронної комерції, попит на великі центри виконання замовлень серед онлайн-ритейлерів зріс на 51%. Щоб налагодити свої складські мережі, компанії співпрацюють з 3PL-операторами. У звіті вказується, що завдяки такій тенденції ринок контрактної логістики зросте практично вдвічі й сягне $408 млрд вже в першій половині цього десятиліття.
Як інновації допомагають масштабуванню складської інфраструктури та підбору логістичних провайдерів. Оскільки попит на склади й послуги контрактної логістики зростає, у світі розвивається технологічна бізнес-модель Warehouse-As-a-Service, що заснована на економіці спільного споживання. Вони об'єднують всіх учасників ринку «у єдиному вікні». Наприклад, у логістичного провайдера є вільні площі, що він хоче передати в користування, у той саме час ритейлер шукає додатковий простір для зберігання.
Платформа об'єднує дві сторони: логістичний провайдер отримує додатковий прибуток, а ритейлер – стільки місця, скільки йому необхідно для зберігання товарів на цей час. Складські платформи активно розвиваються на європейському ринку. DHL Spaces, Waredock, Deliverr – лише незначна частина прикладів реалізації такої бізнес-моделі. В Україні бізнес-модель «складу як послуги» розвиває WareTeka.
Обробляти більше замовлень
2020 року кількість онлайн-замовлень побила всі рекорди. За прогнозами, тренд на онлайн-шопінг ще довгий час залишиться в пріоритеті. Але з розвитком електронної комерції компанії відчувають підвищене навантаження на склад.
Наприклад, для того, щоб обробляти замовлення, «Нова Пошта» використовує 3 логістичних термінали – Київський, Хмельницький і Львівський. Їхня загальна пропускна здатність наприкінці 2020 року становила майже 50 000 вантажів на годину.
Однак компанія пішла ще далі. У січні 2021 року «Нова Пошта» запустила другу чергу Київського інноваційного терміналу (КІТа). Завдяки цьому один тільки КІТ може обробляти до 50 000 посилок на годину, а загальна пропускна здатність становила майже 80 000 вантажів на годину.
Оскільки вимоги споживачів до термінів доставляння зростають, швидкість обробки замовлень на складі стає конкурентною перевагою.
Як інновації сприяють збільшенню продуктивності складу. Один із головних трендів складської логістики – це автоматизація. Найяскравіший приклад впровадження таких рішень – компанія Amazon. Її роботи здатні виконати рутинну операцію за 15 хвилин,тоді як людині знадобиться більш ніж година на аналогічну дію.
Автоматизація – це дороге рішення, що можуть дозволити лише великі компанії. Але й в Україні його активно впроваджують на складах. Так, нещодавно великий дистриб'ютор автозапчастин OMEGA спільно з постачальником рішень для автоматизації складу KAPELOU почали впроваджувати AGV-сортування.
Згідно з інформацією KAPELOU, на складі OMEGA щодня обробляють близько 16 000 товарних позицій, велика частина з яких – дрібноштучна продукція. KAPELOU розробив складських роботів для сортування з урахуванням потреб. Вони здатні обробляти до 8000 вантажних одиниць на годину і пересувати вантажі вагою до 5 кг. Це перший подібний проєкт в Україні.
В умовах пандемії складська логістика повинна розвивати гнучкість у процесах – вміти прогнозувати, вибудовувати партнерські відносини й прискорювати роботу. Адже виживає не найсильніший, а той, хто вміє пристосовуватися.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
