Тримати оборону: як українські МСБ адаптувалися до війни
І як допомогти бізнесу, щоб він допоміг країні
Як підтримати український бізнес в умовах війни? Щоб зрозуміти це, важливо бачити його стан, умови діяльності та перспективи розвитку в динаміці. Який шлях проходять українські малі та середні підприємства від березня 2022 року, коли війна змусила багатьох ухвалювати швидкі та важкі рішення, до сьогодення з його проблемами та сподіваннями, розповів Mind за даними відповідного дослідження голова ГС «Центр розвитку інновацій» (CID.center) Сергій Лобойко.
Дослідження стану, потреб та основних тенденцій розвитку українського бізнесу під час повномасштабної воєнної агресії проти України проводять Центр розвитку інновацій, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, національний проєкт «Дія.Бізнес» і стратегічне агентство Advanter Group. Здійснено вже вісім хвиль цього дослідження, у вересневому – взяли участь 863 власники й CEO підприємств малого та середнього бізнесу (МСБ).
Сергій Лобойко – голова ГС «Центр розвитку інновацій» (CID.center), співініціатор розвитку в Україні інструментів е-демократії, управління на основі даних, менеджер інновацій, консультант низки міжнародних організацій, бізнесу, центральних і місцевих органів влади.
Що вдалося зберегти бізнесу від початку війни?
Український бізнес, який у березні буквально пережив зупинення діяльності через повномасштабне вторгнення, поступово відроджується та продовжує підтримувати країну на шляху до перемоги.
Читайте також: «Випити кави у Бучі – це було щось із довоєнного»: як на Київщині після окупації відновлюється малий бізнес
93% бізнесів сьогодні допомагають країні, 67% – включилися у волонтерську активність. Це свідчить про те, що Україна зберегла майже весь довоєнний підприємницький людський капітал і за певних умов може повернути його до звичної бізнес-діяльності. А ще – про масштабну еволюцію культури бізнесу та зростання цінностей соціальної відповідальності.
Суб’єктів підприємництва, які зупинили або майже зупинили діяльність, стало кардинально менше: 34% у вересні порівняно з 86% у березні.
Якщо в перші місяці війни підприємства просто зупинялися, то нині компанії залишаються «на плаву», зменшують обсяг роботи або працюють частково. На сьогодні це 51% від усього бізнесу.
Читайте також: МСБ-початківцям відмовляють, великі компанії перевіряють ретельніше: який бізнес і як кредитують банки
Липень став поворотною точкою, переломивши тренд ділової активності від негативного стану до позитивного. Тобто з липня кількість відкритих бізнесів переважила кількість закритих; ця тенденція панувала з весни. Ба більше, обсяг реєстрації нових бізнесів перевищив 70% проти аналогічного періоду 2021 року – у серпні та вересні з’явилося по більш ніж 23 000 нових суб'єктів.
На основі даних системи Vkursi ECONOMY та Міністерства юстиції України.
Як змінилася мапа розташування бізнесу?
Дані, отримані дослідниками, свідчать, що масштаб релокації – близько 20% бізнесів. Це значно перевищує цифри, якими оперують центральні та регіональні органи влади. Регіонами-лідерами з хостингу ВПО-бізнесів стали Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Тернопільська, Дніпропетровська, Івано-Франківська області.
Масштаби релокації за кордон нині не більше 2%, ще 2,5% – у роздумах щодо географії релокації. Тобто абсолютна більшість бізнесів залишаються в Україні.
Читайте також: Зараз найкращій час для виходу на західні ринки: як це робили Liki24, «Кормотех», ЛУН та Bolt
Україна сьогодні знаходиться на порозі нового великого тренду – на податкову релокацію. Якщо взяти за основу кількість лише активних юридичних осіб (які здавали фінансову звітність) до 24 лютого, то масштаб податкової релокації становить понад 70 000 осіб. Це величезний потенціал нових платників податків для одних місцевих бюджетів громад / регіонів і втрата – для інших. Оскільки це прямо впливає на бюджетну спроможність громад, то за платників податків уже без перебільшення розпочалася активна боротьба.
Як бізнес адаптувався і як планує діяльність у нових умовах?
88% бізнесів адаптувалися до воєнного стану: 38% розробили нові стратегії, 51% обрав шлях керування компаніями інтуїтивно. Різко зросла (до 40%) частина бізнесів, які переорієнтовуються на розвиток експорту – а це означає, що в найближчому майбутню на нас чекає зміна стандартів сертифікації продукції, підвищення уваги до управління якістю на підприємствах, зростання професійності менеджменту, ділової культури тощо.
Більше половини (56%) українського бізнесу бачить розвиток своїх конкурентних переваг через технологічні та бізнес-інновації. Водночас різко зріс – подвоївся – інтерес бізнесу до об'єднання в бізнес-спільноти та кластери доданої вартості – з близько 30% до 24 лютого до понад 60% зараз.
Читайте також: Тепле місце для бізнесу: які нові пільги з'явилися для індустріальних парків
Усе це – ознаки великих замін у традиційній бізнес-культурі. Раніше перевага надавалася внутрішньому ринку та унікальним діловим зв’язкам і партнерствам. Нині бізнес-клас у відповідь на агресію прагне переорієнтуватися на сучасну, цивілізовану, конкурентну економіку.
Але для впровадження вартісних інновацій потрібні фінанси, яких бізнесу не вистачає.
Що потрібно для розвитку?
Логічно, що після переосмислення стратегій, ставки на експорт і впровадження інновації, серед головних запитів від бізнесу стала потреба у фінансових ресурсах, про що заявляє більше половини (51%), у тому числі – низьку доступність кредитів за програмою «5-7-9» для та грантових програм.
Іншими очевидними перешкодами є висока невизначеність, непрогнозованість розвитку ситуації в Україні на внутрішньому ринку (так вважають 38% опитаних) і непередбачуваність дій держави, що може погіршити стан бізнесу (35%).
Якщо подивитися на озвучені потреби підприємців і запропонований державою план на 2023 рік, то стає зрозуміло, що для важливого економічного підйому катастрофічно не вистачає державного фінансування.
Читайте також: Доступні гроші не для всіх: в Україні відкрито багато програм грантової підтримки бізнесу. Розбираємо, як отримати фінансування на розвиток бізнесу
Так, індикативна потреба у фінансах, на думку бізнесу, становить щонайменше 182 млрд грн. А в разі розвитку ділової активності ця цифра лише зростатиме. Держава ж наразі спроможна виділити на 2023 рік лише 17,4 млрд грн у Фонд розвитку підприємництва (з нього фінансується програма кредитування «5-7-9») і грантові програми.
Такий дисбаланс у попиті й пропозиції негативно вплине на розвиток економіки та її податкоспроможність. Орієнтовний обсяг податків, який уряд очікував до 24 лютого отримати до кінця 2022 року, становив 1477 млрд грн. За скоригованим планом, зокрема з урахуванням росту інфляції, уже очікується отримати 1416 млрд грн.
Негативний сценарій розвитку податкової спроможності економіки відображає і план Державного бюджету на 2023 рік. Водночас дослідження бізнесу засвідчило, що принаймні малий та середній бізнес бачить можливість сплатити до бюджету не менше 100% того, що планував на 2022 рік у разі доступності фінансових ресурсів.
Дослідження проведено Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, національним проєктом Дія.Бізнес спільно з Advanter Group та за підтримки наступних міністерств: Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку громад та територій, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій; підготовлено в межах Ініціативи для відновлення економіки, розвитку підприємництва та експорту України.
Онлайн-презентація результатів дослідження.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
