Тепле місце для бізнесу: які нові пільги з'явилися для індустріальних парків
І як вони допоможуть у релокації компаній із «гарячих» регіонів
Президент Володимир Зеленський 15 липня 2022 року підписав два законопроєкти №№ 5688 та 5689. Їхні норми спрямовані на стимулювання розвитку індустріальних парків в Україні. Верховна Рада ухвалила законопроєкти 21 червня, а чинності вони набули 19 липня. Тепер це закони №№ 2330-IX і 2331-IX.
«Ми сформували пакет базового законодавства щодо індустріальних парків, застосування якого дозволить розв'язати три важливі проблеми промислового інвестора: земля, підключення до мереж, вартість основного виробничого обладнання», – прокоментував цю подію один із авторів підписаних законопроєктів депутат Дмитро Кисилевський.
Які горизонти тепер відкриваються перед індустріальними парками в Україні та наскільки це допоможе у відновленні економіки, розбирався Mind.
Передісторія питання
Законопроєкти №№ 5688 та 5689 були зареєстровані в парламенті понад рік тому – у червні 2021 року. У грудні того самого року депутати підтримали їх у першому читанні та відправили на доопрацювання.
Причому розробники законопроєктів обіцяли, що парламент розгляне їх у другому читанні восени 2021 року. Бо треба було ще встигнути внести зміни до податкового законодавства. Тоді всі ухвалені норми набули чинності з січня 2022 року, а індустріальні парки змогли б працювати «на повну потужність». Але депутати запізнилися більше ніж на пів року. І лише місяць тому Рада затвердила фінальну версію цих документів.
Що змінилося?
Ключове завдання законопроєктів – забезпечити індустріальні парки податковими та митними пільгами. Ось основні нововведення:
- звільнення підприємств – учасників індустріального парку від сплати податку на прибуток протягом 10 років;
- звільнення від ПДВ операцій із імпорту нового обладнання;
- звільнення операцій з імпорту такого обладнання від митних зборів;
- наділення місцевої влади правом надавати учасникам індустріальних парків послаблення, пов'язані зі сплатою місцевих податків (наприклад, скасовувати плату за землю).
Якими є умови отримання пільг?
На звільнення від податку на прибуток зможуть претендувати ті учасники індустріальних парків, які:
- працюють у сфері переробки;
- виробляють легкові автомобілі, кузови до них, мотоцикли, вантажний транспорт тощо;
- збирають та утилізують відходи;
- здійснюють науково-дослідну діяльністю.
«Звільнення від податку на прибуток допускається за умови, що компанія має статус учасника індустріального парку не менше 10 років і протягом цих 10 років веде діяльність виключно на території та в межах індустріального парку, а також не нараховує та не виплачує дивідендів (прирівняних до них платежів) на користь власників корпоративних прав», – уточнює Герман Таслицький, адвокат, директор групи компаній «Дельта Інтернешнл Сервісес».
Не зможуть уникнути сплати податку на прибуток резиденти індустріальних парків, серед власників яких є компанії, пов'язані з азартними іграми, компанії, зареєстровані в офшорах або на території держав, які відмовляються протидіяти відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
Щодо пільг, пов'язаних з імпортом обладнання, то:
- воно має використовуватися для виробничої діяльності саме в рамках індустріального парку;
- його заборонено здавати в оренду, надавати в лізинг або передавати в користування на будь-яких інших умовах щонайменше 5 років із моменту придбання.
«Продаж, дострокове виведення з експлуатації, передача в оренду третім особам такого обладнання спричинить нарахування податкових зобов'язань і пені на суму в розмірі пільги», – пояснює адвокат Юлія Курило.
Що це дасть на практиці?
Автори законів №№ 2330-IX та 2331-IX заявляють про те, що вони простимулюють створення нових індустріальних парків, на території яких з'являтиметься дедалі більше перспективних виробничих проєктів і відповідно робочих місць.
«Тепер індустріальний парк – не порожня юридична оболонка, а ділянка землі промислового призначення, до якої коштом держави чи місцевої влади підведено дороги та мережі, на цій території діє пільговий податковий і митний режим», – розповідає про переваги законодавчих змін Дмитро Кисилевський.
За його словами, багато великих територіальних громад та практично кожна облдержадміністрація вже знайшли територію, до якої потенційно готові підвести необхідні комунікації: дороги, електроенергію, газ і воду, громадський транспорт.
Які є проблеми?
Правовий режим індустріальних парків існує в нашій країні не перший рік. Однойменний закон Верховна Рада ухвалила 2013 року, а перші індустріальні парки з'явилися в Україні 2014-го.
На момент публікації цього матеріалу загальна кількість індустріальних парків, які внесені до відповідного реєстру, становила 55. На жаль, свіжий реєстр Мінекономрозвитку приховало. Але якщо судити за його попередніми версіями, то 90% індустріальних парків – це якраз та сама «юридична оболонка», про яку говорив Кисилевський. У більшості парків немає жодної зареєстрованої компанії. Інакше кажучи, вони існують формально на папері.
Експерти зазначають, що головними перешкодами для розвитку високотехнологічної промисловості в межах індустріальних парків є відсутність в Україні необхідної інфраструктури (електропотужностей, доріг), непрозорість процедур проєктування та введення в експлуатацію промислових об'єктів. У поточній ситуації все посилюється руйнуваннями внаслідок бойових дій.
Крім того, реалізована в Україні концепція індустріальних парків далека від світових аналогів. «Якщо взяти за приклад індустріальний центр Тахо-Ріно, де Tesla виробляє свої літієво-іонні акумулятори, то останній рекламує отримання дозволу на земельні роботи за 7 днів, а на початок будівництва – за 30 днів. При цьому надаються вже затверджені та готові містобудівні умови», – наводить приклад Юлія Курило. В Україні, для порівняння, підключення до електромереж може займати 267 днів, тобто майже рік (дані рейтингу Doing Business).
Водночас у воєнний час індустріальні парки справді можуть принести користь економіці і допомогти вижити тому бізнесу, який іде з гарячих регіонів. «Під час війни роль індустріальних парків – створення умов релокації промислових підприємств зі східних областей. Нові податкові та митні стимули здатні створити гідну альтернативу бізнесу, який планував перенести виробничі потужності за межі України», – вважає Дмитро Кисилевський.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
