МСБ-початківцям відмовляють, великі компанії перевіряють ретельніше: який бізнес і як кредитують банки

МСБ-початківцям відмовляють, великі компанії перевіряють ретельніше: який бізнес і як кредитують банки

І кому ще навряд чи вдастся отримати позику

Этот материал также доступен на русском языке
МСБ-початківцям відмовляють, великі компанії перевіряють ретельніше: який бізнес і як кредитують банки
Фото: depositphotos.com

Державні банки продовжують кредитувати економіку. Причому йдеться не лише про пільгові кредити, як-от «5-7-9», а й про фінансування на ринкових умовах за стандартними ставками, що становлять 15–17% річних. І хоча темпи кредитування не можна назвати разючими, обсяг виданих бізнесу позик за січень – серпень 2022 року не скоротився, а навіть зріс на 4%, до 848 млрд грн.

Проте це не означає, що банки роздають гроші всім поспіль. Зовсім навпаки: вимоги до позичальників, їх платоспроможності і благонадійності дуже високі. Фінустанови дуже переймаються якістю своїх кредитних портфелів, побоюючись неконтрольованого зростання проблемної заборгованості. І хоча поки частка NPL знаходиться на прийнятному рівні (трохи більше 35% у середньому за банківською системою), критерії відбору позичальників банки поки явно переглядати не будуть.

Mind розібрався, яким параметрам має відповідати бізнес, якщо хоче отримати фінансування.

Вимоги до підприємців. Одразу уточнимо, що отримати гроші підприємцю-початківцю, який тільки запускає свою справу, практично нереально. Навіть у рамках тієї самої програми «5-7-9».

Альтернативою кредиту для стартапу можуть стати гранти, що призначені для створення бізнесу (у рамках урядової ініціативи «єРобота»). Щоправда, розмір гранту обмежений  сумою 250 000 грн. На додачу до цього грантоодержувачі проходять відбір, його проводить Державний центр зайнятості.

І, якщо підприємець подав «кривий» бізнес-план або має проблеми з репутацією (судові справи, компанії, які збанкрутували з його вини тощо), грант він навряд чи отримає. Крім того, навіть у разі позитивного рішення про видачу гранту держава може згодом вимагати повернути гроші.

Наприклад, якщо грантоодержувач не зможе запустити свій бізнес (з будь-яких причин), не створить робочих місць або не сплачуватиме податки. Тож безповоротна допомога не така вже й безповоротна.

Щодо кредитів, то для отримання позики підприємець має відповідати таким умовам (перераховано базові вимоги, які можуть відрізнятися залежно від банку):

  • вік позичальника від 21 року (на дату звернення) до 65 років (до закінчення дії кредитного договору);
  • напрям бізнесу – виробництво, послуги, торгівля, будівництво, сільське господарство, транспорт, інформаційні технології;
  • прибуткова діяльність протягом останніх 12 місяців, яку підприємець може підтвердити відповідною звітністю;
  • позитивна кредитна історія, яка передбачає відсутність непогашених у минулому кредитів і простроченої заборгованості;
  • повне виконання зобов'язань щодо сплати податків та зборів перед держбюджетом, фондами соцстрахування;
  • відсутність відкритих судових проваджень у справах про банкрутство, ліквідацію або реорганізацію бізнесу;
  • наявність ліквідної застави. Його ринкова вартість має перекривати суму кредиту, яку хоче отримати підприємець.

Вимоги до юридичних осіб. До бізнесу, який є більшим, банки ставляться більш прискіпливо. Це пов'язано з тим, що компанії на відміну від підприємців беруть у кредит більш істотні суми. Тому й ризики неповернення вищі. Особливо зараз.

Основні вимоги банків до позичальників-юросіб такі:

  • ведення прибуткової (ключовий момент!) діяльності не менше 1 року;
  • компанія має стабільно працювати та показувати позитивну динаміку обсягів виробництва товарів чи реалізації послуг;
  • співвідношення суми зобов'язань, зокрема суми кредиту, до обсягу власного капіталу хоча б 70:30 (деякі банки вимагають 80:20);
  • кредитні кошти не можуть бути спрямовані на погашення інших боргів і відсотків за ними, на збільшення статутного фонду;
  • обов'язкова наявність високоліквідної застави. При цьому ринкова вартість заставного майна має бути в 1,5–2 рази більша за суму кредиту;
  • необхідно надати статутні документи, фінансову звітність за всі податкові періоди поточного календарного року та за попередні 2–3 роки, документи, що засвідчують право власності на заставне майно, експертну оцінку такого майна тощо.

Залежно від типу бізнесу чи виду фінансування банк може пред'являти індивідуальні вимоги до позичальників, або змінювати умови кредитування. Якщо кредитор вважає, що компанія недостатньо стійка та платоспроможна, їй доведеться шукати додаткову заставу або розщедритися на збільшений початковий внесок (40% від суми кредиту замість 30%, наприклад), коли йдеться про купівлю основних фондів. Інакше банк може зменшити розмір кредиту чи підняти відсоткову ставку кілька пунктів.

Причин для того, щоб відмовити у видачі позики, теж достатньо. Починаючи з поганої кредитної історії та проблем зі звітністю й закінчуючи тим, що позичальник планує направити кредитні кошти на фінансування проєктів, що завдають шкоди навколишньому середовищу, або на виробництво продукції, що тягне за собою накопичення шкідливих і небезпечних відходів.

Те, що залишається «за дужками». Крім стандартних вимог, банки мають негласні правила, які застосовуються при оцінці позичальників і впливають на рішення про видачу кредиту. Зрозуміло, кожен банк встановлює свої межі. Але є деякі загальноприйняті правила, які продиктовані війною та кризою:

  • чим ближче перебуває бізнес до зони бойових дій, тим менша можливість отримати кредит;
  • близькість виробничих активів позичальника до об'єктів, які можуть стати потенційними військовими цілями (залізнична, енергетична інфраструктура, підприємства, що виконують оборонні замовлення тощо), також впливає на рішення банку;
  • компанії недостатньо бути просто прибутковою. Рентабельність бізнесу має перекривати рівень відсоткової ставки за кредитом. Саме тому вищі шанси на видачу кредиту має бізнес із високою маржею (сільське господарство, торгівля);
  • перелік документів, що спочатку озвучує банк, зазвичай не є не вичерпним. Це означає, що кредитор може вимагати все нові та нові «папірці»: ліцензії на право здійснювати конкретну діяльність, акти аудиторських та інших перевірок, навіть стратегічні плани компанії, затверджені акціонерами й правлінням;
  • найчастіше застави у вигляді майна вже замало. Тому банк може вимагати поруки або ж попросити надати як заставу депозит. До речі, переведення поточних рахунків компанії до банку, що є кредитором, також може вплинути на видачу кредиту (позитивно).

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло