Discuss Discuss
Україна в Global Innovation Index: які шанси підвищити позиції в рейтингу

Україна в Global Innovation Index: які шанси підвищити позиції в рейтингу

У яких сферах наша країна лідирує та що потрібно підтягнути

Этот материал также доступен на русском
Україна в Global Innovation Index: які шанси підвищити позиції в рейтингу
Фото: pixabay

2020 року Україна посіла 45-те місце в Global Innovation Index (GII) серед 131 країни світу. Автори дослідження вважають, що успішність економіки пов'язана з двома ключовими чинниками: наявністю інноваційного потенціалу та умов для його втілення. Тому індекс розраховується як зважена сума оцінок двох груп показників: наявні ресурси та умови для проведення інновацій, а також досягнуті практичні результати їхнього здійснення. Індекс розраховується за методикою міжнародної бізнес-школи INSEAD та містить 82 змінних, які ілюструють інноваційний розвиток країн світу.

Чи здатна Україна підвищити свої позиції в GII та за рахунок чого саме? На ці питання Mind попросив відповісти експертів.

Україна в Global Innovation Index: які шанси підвищити позиції в рейтингу

Юрій Антонюк,
віцепрезидент, очільник EPAM у Центральній та Східній Європі:

– Звичайно, можна лише порадіти за рух нашої країни сходинками Global Innovation Index. Скептикам на перший погляд може здатися, що зростання позицій на дві сходинки – не таке вже й досягнення. Однак, перш ніж робити висновки, варто поглянути на звіт у деталях.

Крім загального покращення наших позицій, Україна демонструє низку визначних результатів у певних напрямах, що формують її інноваційний потенціал. Так, укладачі звіту віднесли Україну до категорії країн, чиї досягнення значно випереджають очікування. Розвиток інновацій в країні відбувається швидше, ніж зростає її економіка. І за цим показником ми посідаємо другу сходинку у своїй категорії.

Україна посідає третє місце у світі за співвідношенням кількості викладачів до кількості школярів. Може здатися, що тут немає нічого особливого, однак багато країн сьогодні відчувають брак кадрів у системі освіти. Ми ж не маємо проблем із цим.

Також слід додати про ще один важливий показник – кількість населення з вищою освітою. Тут Україна також далеко не пасе задніх, посідаючи 14 сходинку у світі. І ще одна перемога в освітній категорії – ми можемо похизуватися третім місцем за кількістю жінок з науковими ступенями.

Говорячи про безпосередню роль ІТ-бізнесу в просуванні України рейтингом, слід відзначити дев’яту сходинку у світі за часткою експорту ІТ- та телекомунікаційних послуг у торговому балансі. Ми маємо помітні результати в сфері розроблення мобільних застосунків, патентування. Також ми перші у світі за показником «частка корисних моделей у ВВП країни».

Серед чинників, які нас стримують, на думку експертів, – несприятливі політичний та бізнес-клімати, зарегульованість, низька інвестиційна привабливість,  недостатній розвиток інфраструктури (як у класичному розумінні, так і з точки зору використання технологій населенням), неефективне використання енергії, показники в категорії «верховенство права» та деякі інші.

Ці обмеження неможливо подолати одними лише зусиллями бізнесу. Однак це не означає, що бізнес має залишатися осторонь. Переконаний, що ефективна взаємодія держави та бізнесу допоможе усунути частину цих бар’єрів. Головне – мати до цього волю.

Так, нам усім є над чим працювати. Але з упевненістю можна сказати, що Україна має потужний пул талантів, високоосвічений кадровий капітал. І може його ефективно використовувати, хоч комусь це може бути й не так помітно. Наш потенціал для подальшого розвитку є більш ніж значним. Головне – створити ще сприятливіші умови для його реалізації.


Україна в Global Innovation Index: які шанси підвищити позиції в рейтингу

Юрій Качкарда,
СЕО SKYKILLERS:

– Можливо, це єдиний рейтинг, де наша країна посіла не останнє місце. Це тішить та надає оптимізму. Чим зумовлена ​​така позиція? Наявність великої кількості викликів (давайте називати проблеми викликами), перш за все в економіці, породжує створення нових продуктів і послуг, винаходів і, як наслідок – інновацій.

Чим більшу кількість продуктів ми будемо створювати, тим вище ймовірність знайти і створити проєкт підривної інновації. На мій погляд, саме на підривних інноваціях необхідно фокусуватися. Виділяю п’ять основних блоків, які здатні збільшити шанси на успіх у створенні ще більшої кількості проєктів.

  • Пошук невирішених завдань клієнтів. Усе починається із замовника, його чіткого визначення і, найважливіше, – вирішення його завдань. Для цього дуже важливо використовувати методології, які дозволять сфокусувати весь час і енергію навколо клієнта. Він найважливіший, особливо на першому етапі. Найбільш вдалою методологією, на мій погляд, є Jobs To Be Done. Вона дозволить сфокусувати команду навколо клієнта, висунути гіпотези та знайти невирішені завдання. Існує досить велика кількість матеріалів по даній методології, які варто вивчати. Популяризація навчальних програм, які з'являються на нашому ринку, – перші кроки, частина фундаменту, для того щоб підвищити позиції України у світовому рейтингу інновацій.
  • Популяризація успішних кейсів серед зацікавленої аудиторії. На мій погляд, лише конкретні приклади дозволять продемонструвати реальні результати, «помацати» проєкти, у тому числі вивчити провали та історії успіху. Перші кроки вже роблять медіаресурси, висвітлюючи кейси та новини. Вагомий внесок робить і уряд в особі міністерства цифрової трансформації, яке показує на практиці, як технології можуть створювати цінність для людей на прикладі продукту «ДIЯ». Чим більше таких прикладів (включно з неуспішними) – тим професійнішою ставатиме екосистема інновацій в країні.
  • Доступ до посівних інвестицій для створення тестів. У деяких випадках створити мінімально життєздатний продукт або послугу неможливо без доступу до грошей. Зростання популярності фондів, інкубаторів або інших VC-моделей дозволить створити більшу кількість проєктів.
  • Участь великих компаній і корпорацій в екосистемі інновацій. Великі гравці показують реальні приклади створення інновацій, виділяють інноваційні центри в окремі незалежні структури. Це дозволяє стимулювати й розвивати екосистему загалом. На цьому етапі переважно міжнародні компанії або їхні представництва найактивніші в цьому питанні. Приєднання до такої ініціативи великих локальних гравців здатне показати кратне зростання проєктів.
  • Популяризація культури експериментів. Усі люблять історії успіху, особливо з великими цифрами (клієнтська база, залучення ХХ інвестицій тощо). Невдачі не люблять або обходять стороною. Інновації – це найчастіше про невеликі шанси на успіх. Тому важливо продовжувати формувати культуру експериментів у всіх, хто причетний до їхнього створення. Логіка й розуміння «А що може не вийти?» – мають стати нормою. Важливе започаткування дискусій навколо теми провалів інноваційних проєктів. Особливо потрібно комунікувати й популяризувати провали та роботу над помилками серед помітних або великих гравців. Це дозволить сформувати правильну культуру серед команд і, найголовніше, прибрати страхи провалів.

Україна в Global Innovation Index: які шанси підвищити позиції в рейтингу

Євген Саранцов,
засновник платформи відкритих інновацій Reactor.ua:

– Якщо подивитися на топ-10 Global Innovation Index 2020 року – побачимо там країни, у яких підтримка інновацій відбувається на рівні держави. Уряди ініціюють державні закупівлі інноваційних розроблень із подальшим впровадженням їх у муніципалітетах, державних та комунальних підприємствах. Механізм держзакупівель чітко прописаний і не лише відкриває шлях для інноваційних продуктів, а й стимулює розвиток інновацій. 

Провідні економіки по-різному розв'язують питання залучення інновацій. У ЄС (7 країн у GII топ-10) сфера державних закупівель регламентується двома документами: Директивою про державні закупівлі та Директивою про закупівлі юридичних осіб, що працюють в інфраструктурних секторах. У США (3-те місце у GII) ключовий документ, який регулює сферу державних закупівель, – Регламент федеральних закупівель. У Китаї (на 14 сходинці GII) розвиток інновацій «курирує» Циркуляр 618 – спільна директива Національної комісії з реформ та розвитку, міністерства науки й технологій та Міністерства фінансів щодо акредитації внутрішніх інноваційних продуктів. 

В Україні на сьогодні майже відсутня практика державної закупівлі інновацій. Чому так відбувається? Держустанови не довіряють інноваційним рішенням як таким, що виходять за межі їхньої картини світу, їх турбує лише рівень безпеки цих розроблень. Держава та інноваційна екосистема в нас – це два різні світи, які практично не мають точок перетину.

На мою думку, інноваційна діяльність України та її відображення – місце нашої країни в GII – почне зростати, коли ці два світи почнуть зближуватися. Це не буде швидко й легко. Але такий шлях є – це інноваційне партнерство в державних закупівлях. 

Нам не підходить гнучка модель, яка працює в ЄС, – вона передбачає втручання в ціноутворення, що є прямим шляхом до корупції й може призвести до того, що її використовуватимуть як схему закупки без тендера.

Основна мета держзакупівель – економно придбати товари та послуги. При цьому закупівля інноваційних продуктів і послуг може підвищити рентабельність за рахунок врахування затрат життєвого циклу в  довгостроковій перспективі та збільшити продуктивність, тим самим забезпечуючи економію бюджетних коштів у майбутньому. Почасти – вже через 2–3 роки. Також сьогодні при закупівлі товарів важливо враховувати екологічність, соціальність та інші елементи сталого розвитку.

Окрім фактичного економічного попиту, інноваційні продукти й послуги часто сприяють конкретним покращенням адміністративних процедур та супутньому підвищенню якості обслуговування і зручності для користувача. Нарешті, попит держави на нові продукти й послуги стимулює інноваційну активність в економіці та  сприяє швидкому виходу нових технологій на ринок.

Важливо: держава має виходити «з кола» і шукати рішення, а не утворювати держмонополії. Ми вже бачимо, що це ні до чого доброго не призводить. Коли держава почне довіряти інноваторам та їхнім розробленням, навчиться встановлювати надійне партнерство – тоді інноваційний розвиток пришвидшиться, і Україна посяде належне місце в Global Innovation Index. Гадаю, це може бути в межах топ-20 – в інноваційній екосистеми всі передумови для цього є.


Україна в Global Innovation Index: які шанси підвищити позиції в рейтингу

Олександр Краковецький,
засновник і CEO DevRain:

– Та чи інша позиція в рейтингу не повинна бути самостійною метою, оскільки в такому випадку є ймовірність змінити лише форму, але не суть. Це можна побачити з кількох інших рейтингів, де позиції України суттєво покращилися попри те, що відчутного прогресу в цих сферах не було.

Якщо ж подивитися на переважну більшість рейтингів, то людський капітал, сильна ІТ-індустрія та залишки освіти не дають скотитись Україні в умовний «палеоліт» (> 100 місце), залишаючись в «середньовіччі» (50-100 місце). Я навіть не роблю традиційні порівняння з африканськими країнами, оскільки почастішали випадки, коли вони демонструють кращі показники і, відповідно, знаходяться на вищих позиціях.

Рейтинг GII виділяє слабкі сторони України: 

  1. Інституції (93 місце), політичне середовище (105), бізнес-середовище (104), політична стабільність (123) та верховенство права (109). 
  2. Інфраструктура (94).
  3. Ринок (99), інвестиції (121), мікрокредитування (78), венчурний капітал (64). 

Простими словами, потрібна політична стабільність, верховенство права та ресурси. Я бачу цілком реальний шанс покращити наші позиції там, де ми й так демонструємо прийнятні результати – технології, людський капітал і потенційно доступ до венчурного капіталу та інфраструктура.

Щодо найслабших сторін, то немає жодних передумов, за рахунок яких зможуть відбутися зміни на краще, а отже, вважаю, ми й надалі балансуватимемо в межах 40–55 місця.


Україна в Global Innovation Index: які шанси підвищити позиції в рейтингу

Марія Яроцька,
CEO Innovation Kitchen:

– В України не дуже хороші шанси покращити позиції ву GII, але це не тому, що в нас поганий інноваційний потенціал. Це тому, що ми втратили багато часу та суттєво відстали від лідерів перегонів. Наздоганяти по всіх фронтах – від кібербезпеки до біотехнологій – для нас було б фізично та економічно неможливо. Десятки років тому, коли у світі ще траплялись економічні дива – тобто швидкий та бурхливий соціально-економічний розвиток – ми могли б «виїхати» за рахунок людського потенціалу та наполегливої праці, як то свого часу зробила Південна Корея.

Сьогодні для стрибка в інноваційне майбутнє недостатньо просто багато працювати (хоча це б теж не завадило). Потрібно знайти свою нішу в глобальних координатах, відшукати продукт, який ми можемо робити краще за інших. Мені здається, що Україна має дуже хороший потенціал в агротехнологіях, а також у металургії.

Уже сьогодні наші агрокомпанії виходять на міжнародні біржі – і не лише тому, що українська земля надзвичайно родюча. Ці компанії використовують новітні технології точного землеробства, оброблюють поля за допомогою дронів та слідкують за врожайністю через супутники. Агроном, що працює у такій компанії, – це не селюк у лаптях, а людина з двома-трьома вищими освітами, яка їздить на міжнародні конференції та читає спеціальну літературу декількома мовами. 

Те саме стосується металургів. Українська металургічна освіта дуже цінується за кордоном, тому що в нас вона системна, а студенти від самого початку долучаються до практики на виробництві. Компанії в цій індустрії часто входять до міжнародних інвестиційних груп, тому стандарти виробництва там європейські. Знаю про досвід Побузького ферронікелевого комбінату (частина Solway Group), який регулярно запрошує іноземних експертів для проведення аудиту та допомагає співробітникам подорожувати між країнами, де розташовані підприємства групи, щоб обмінюватися досвідом. Звичайно ж, комбінат буде відкритий до інновацій, щоб тримати марку серед світових лідерів.

Вважаю, що наша теперішня позиція в рейтингу GII – цілком справедлива. І нам не треба кидати всі ресурси на її покращення. Це індекс Бігмаку для не дуже розвинених економік. Для тих, хто не входить у топ-10, цей показник не є інформативним.


Україна в Global Innovation Index: які шанси підвищити позиції в рейтингу

Андрій Губинський,
керуючий партнер консалтинг-дизайнерського бюро Craft Innovations:

– Щоб відповісти на питання, як Україні піднятися в Global Innovation Index, треба подивитися на складові оцінок та позиції, де ми знаходимось. Якщо по групі факторів – Innovation Output (результати) ми на 33-му місці серед 131 країни (у великій мірі завдяки ІТ індустрії), то Innovation Input (передумови), тільки на 71-му.

Не буде новиною, що ми продовжуємо «зберігати» системні проблеми на рівні держави, як-от прогнозованість умов ведення бізнесу та нестабільність політичної системи (123-те місце), верховенство права (109-те), захищеність інвесторів та кредиторів (117-те). Зважачи, зокрема, і на вищезгадані причини, Україна посідає лише 113-те місце за рівнем створення спільних підприємств та альянсів, з іноземними інвестиціями.

Що може покращити ситуацію? Діджиталізація та реформи судової системи, реальна боротьба з корупцією. Також варто додати демонополізацію інформаційних каналів та професійну журналістику. Доступ загальної маси людей до якісної інформації про те, що відбувається в країні, формування в суспільстві критичного мислення та нульової толерантності до корупції створюватиме тиск на владу й примусить виконувати взяті на себе зобов’язання з реформування держави.

Україна продовжує залишатися однією з найслабших за показником енергоємності при створенні одиниці ВВП (117-те місце). Для порівняння: Польща ефективніша майже у 2,5 раза та посідає 55-те місце. Вочевидь, тут стоїть питання інвестицій в енергоефективність, модернізацію виробничих потужностей, але знову ж таки, потрібне середовище, де інвестиції будуть захищені та матимуть економічний сенс.

Ще один із напрямів, де нам є над чим працювати, – створення екосистем взаємодії між бізнесами, науково-дослідними організаціями й незалежними R&D-центрами. Це необхідно для покращення колаборації та створення інновацій завдяки спільній роботі й підсиленню один одного.

Було досить прикро бачити, що жодне з українських міст не увійшло до переліку топ-100 міст із розвинутими технологічними та науковими кластерами. Виправити ситуацію може популяризація взаємодії у форматі відкритих інновацій між бізнесом, R&D-центрами, стартап-екосистемами, захист прав інтелектуальної власності на рівні держави, податкові пільги для інвесторів у розвиток R&D-центрів. Сприяння обміну інформацією та створення платформ для знайомства й налагодження взаємодії між учасниками екосистеми.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті