Discuss Discuss
Іван Світек: «Весь сенс фінтеху в тому, щоб VIP-банкінг пішов у минуле»

Іван Світек: «Весь сенс фінтеху в тому, щоб VIP-банкінг пішов у минуле»

CEO Юнекс Банку – про нові тренди у фінансовій сфері, регулювання криптовалют і приватність, що відмирає

Этот материал также доступен на русском языке
Іван Світек: «Весь сенс фінтеху в тому, щоб VIP-банкінг пішов у минуле»
Іван Світек
Фото: пресслужба Юнекс Банку

2021 рік став часом активного зростання фінтеху та розвитку платіжних технологій – як в Україні, так і по усьому світу. Через невблаганний вплив пандемії на всі ділові процеси діджиталізація стає не просто модним трендом, а питанням виживання бізнесу. У результаті протягом усього року надвисокими темпами зростали криптовалютний сегмент та ринок DeFi, виникали нові гравці – від міжнародних (наприклад, європейська платіжна система) до українських необанків.

Одним із найяскравіших та найперспективніших фінтех-проєктів в Україні став Юнекс Банк, придбаний у квітні 2021 року інвесткомпанією Dragon Capital разом із Іваном Світеком.

Раніше Світек, який народився в Празі, зробив кар'єру у провідних банках світу та регіону, таких як Home Credit B.V. або Альфа-Банк Україна. Банкір називає Юнекс Банк «фінтех-стартапом із банківською ліцензією». Роблячи ставку на інноваційні продукти, наприклад онлайн-кредитування, він і команда банку жартують, що вважають за краще бути непомітними на ринку, аби їхній маленький проєкт міг спокійно розвиватися.

В інтерв'ю Mind, організованому спільно з платформою відкритих інновацій Reactor.ua, Іван Світек розповів про те, які фінтех-продукти будуть найуспішнішими в найближчі роки, де реально в Україні необхідно застосувати блокчейн, і чому лакшері -фінтеху апріорі не існує.

– Чехія зараз розвиненіша, ніж Україна, у сфері банківських послуг і фінтеху?

– Однозначної відповіді це запитання немає. У багатьох напрямах Україна пішла далеко вперед, але в інших – на тому самому рівні, у найкращому разі. Але, якщо говорити не лише про фінанси, а й про суспільство загалом, роботу державного апарату, то Україна – це Чехія кінця 1990-х. Для мене, наприклад, дивно, що тут ще серйозно точаться дискусії щодо ставлення до СРСР. Чехія закрила для себе це питання багато років тому.

І із цього випливає багато іншого, навіть на простому побутовому рівні. Як люди ставляться до спільного простору, як паркуються, як поводяться. Що дозволено, а що неприйнятно й для кого. Це дрібниці, яких ви, можливо, не помічаєте. Але, коли людина приїжджає сюди з Європи чи Америки, це впадає у вічі.

Щодо фінансової системи, то вона в Україні одна з найпросунутіших у світі. Але це не заслуга держави, а результати роботи, по суті, лише двох проєктів: ПриватБанку та Monobank. На щастя, зараз до них приєдналося багато нових гравців, що створило суперконкурентне поле. Це дуже добре з погляду подальшого розвитку. Ринок дуже прогресивний і динамічний. А виграє від цього клієнт.
Хоча маю визнати, що середній український споживач у порівнянні з європейським сильно розпещений якістю та можливостями фінансових послуг. У цьому немає нічого дивного з огляду на те, що «просунутість» фінансових послуг в Україні набагато вища, ніж, наприклад, у Чехії.

– Яка остання фінансова технологія вразила вас?

– Ринок фінансових послуг дуже динамічно змінюється. Зараз усі дивляться у бік блокчейну та криптовалют. Але виведення в легальне банківське поле – величезний виклик, гігантська інновація.

Проблема в тому, що технології значно випереджають нормативну базу. Це не лише українська історія, а й загальносвітовий тренд. Але це абсолютно нормально. Так було завжди – регулювання підлаштовується під революційні технології, а не навпаки. У цьому сенсі я чекаю, коли в когось в Україні вистачить хоробрості почати відверто приймати криптовалюту як оплату за товари та послуги, що дасть сильний поштовх напряму. Але це точно буде не банк.

Вражає розвиток ринку платіжних систем і переказів. Ви знаєте, що в США досі виписують паперові чеки, які надсилаються поштою? Зрозуміло, що це не загальна практика, але технологія досі жива. Ба більше, років 5–10 тому це взагалі було загальноприйнятим. Але тепер усі використовують Pay Pal.

Я користуюся фінансовими послугами у багатьох країнах. І кожна має свою специфіку та свої інструменти – США, Україна, Росія, Чехія, Бразилія, Кіпр. Але скрізь явно простежується загальний тренд – спрощення. Наприклад, я сплатив учора рахунок у Чехії за QR-кодом, хоча відносно недавно мені доводилося вбивати руками всі реквізити.

– Чим із крипти ви користуєтеся?

– Я – олдскул, у мене досі немає жодного біткоїну чи інших криптовалют. Це не означає, що я відмовляюся визнавати їх. Криптоактив – нова реальність. Вони є, ними користуються, про них кажуть. Це ринок із величезною капіталізацією, заперечувати цей факт неможливо. Але особисто для мене дуже важливим є питання ліквідності. Найкраще його ілюструє відповідь на запитання: чи можна цим активом сплачувати податки? Для мене це є показник корисності активів.

У крипті є багато протиріч, через які я досі не визначився зі своїм ставленням до неї. З одного боку, крипта – це територія свободи. Для сотень мільйонів людей у ​​тоталітарних державах, як-от Китай, Північна Корея чи Білорусь, розрахунки криптою допомагають уникнути багатьох проблем і дають надію на майбутнє. І цим крипта надихає.

Водночас я розумію, що є багато людей, які через криптовалюту хочуть, наприклад, уникнути податків або оплачувати відверто кримінальні угоди.

Іван Світек: «Весь сенс фінтеху в тому, щоб VIP-банкінг пішов у минуле»

Але так чи інакше і те й інше створює основу для розвитку технологій. Це дуже проста схема: держави, посилюючи регулювання, рано чи пізно обмежують простір настільки, що з'являється мотив розвивати технологію. Технологія завжди намагається подолати будь-які обмеження.

– При цьому багато центробанків розвивають блокчейн і крипту, наприклад, НБУ просуває електронну гривню, голова центробанку РФ говорила про впровадження подібних технологій, банк Франції хоче розпочати регуляцію DeFi…

– Це те, про що я казав. Можна по-різному ставитися до крипти, але не можна заперечувати її існування. Не можна закрити очі на масу переваг, які дає блокчейн у порівнянні з нинішньою централізованою системою. Зараз багато країн працюють над запуском CBDC, і Україна, до речі, одна з небагатьох, хто дуже близький до запуску. Але блокчейн і криптовалюти зовсім не те саме.

Заперечувати існування криптовалют безглуздо. Ба більше, потрібно завжди пам'ятати, що надмірне регулювання призведе до того, що крипта втратить більшу частину своєї привабливості. Тому дуже важливо розуміти контекст, з якого ухвалюються ті чи інші рішення. У випадку з РФ, наприклад, навряд чи йдеться про підігравання інноваціям. Росія дуже давно мріє уникнути доларових розрахунків, вважаючи багато років, що долар – це ворог. Мені здається, для них ці технології – це один із способів реалізувати таку амбіцію.

– Хто і як має регулювати фінтех?

– Це дуже складне питання. З одного боку, очевидно, що поняття «фінтех» і «регулювання» не можуть стояти в одному реченні. З іншого – це питання зараз дуже гостро стоїть для багатьох держав, оскільки розміри деяких фінтех-стартапів сягають астрономічних масштабів.

Але, якщо дивитися на це питання лише з погляду розвитку технологій, створення умов, будь-яке регулювання шкодить. Будь-яка інновація, навіть найдрібніша, дуже довго узгоджується з фінансовими регуляторами. І це не лише українська історія. Саме слово «крипта» викликає в чиновників підозри.

Недосконалість українського регулювання, як мені здається, у тому, що НБУ ввів однакові правила для всіх. Не важливо, чи ти «Приват» із сотнями мільярдів активів, чи маленький банк, у якого 500 млн грн активів. Хотілося б, щоб Нацбанк підходив до регулювання менш формально й оцінював ризики для системи по суті.

– Уявіть гіпотетичну ситуацію – банк відкрив рахунок пов'язаній особі або, скажімо, PEP і з якоїсь випадковості не повідомив про це регулятора. Жодних операцій за рахунком немає, помилка випадкова й не має системного характеру. Чи потрібно в такому разі виписувати штраф чи досить, наприклад, попередження?

– Мені ближчий англо-саксонський підхід, де рішення ухвалюються насамперед за духом, а не за буквою закону. В Україні ж дуже часто формалізм переважує здоровий глузд. У результаті буває так, що абсолютно нешкідливі речі караються, а шкідливі залишаються безкарними. Усі ці схеми з ухилянням від податків та інші історії – відмінний доказ цього.

Але тут слід зазначити, що, наприклад, НБУ та Мінцифра зробили для фінтеху дуже багато. «ДіЯ» та BankID – дуже важливі елементи повноцінних банківських онлайн-продуктів. Без них були б неможливі багато інновацій і необанків. Це, зокрема, заслуга регуляторів.

– Блокчейн зробив би українську систему регулювання більш прозорою та ефективною?

– Банківська система в нас і так транспарентна. А регулювання часом навіть надмірне та не дуже технологічне. Наприклад, багато документів банки досі зберігають в архівах у паперовому вигляді, бо так має бути. Але йдеться, звісно, ​​не лише про це.

Іван Світек: «Весь сенс фінтеху в тому, щоб VIP-банкінг пішов у минуле»

Найкращий індикатор ефективності регулювання – частка «тіні» у тому чи іншому секторі. Якщо вона дуже висока, то щось явно не так.

Щодо блокчейну, то від цієї технології, на мій погляд, буде набагато більше практичної користі, наприклад, у сферах продажу нерухомості, нотаріальній та судовій сфері.

Принаймні з погляду прозорості процедур і простоти операцій. Дуже багато речей можна було значно спростити.

– Як ви оцінюєте перспективи розвитку DeFi?

– У моєму розумінні DeFi – це, по суті, банківські послуги без банківської ліцензії. І мені не дуже зрозуміло, як це може ефективно працювати. Найближчий приклад «з життя» –  кредитування peer-to-peer. Про це було дуже багато розмов, робилися численні спроби, але не злетіло.

– Які канали та продукти створює Юнекс Банк?

– Якщо говорити про модні тренди, то ні, ще один необанк ми створювати не плануємо. У цьому немає сенсу. Сьогодні майже всі необанки в Україні є мобільним застосунком якогось банку. А ми хочемо, щоб у всьому, що ми робимо, у ДНК було закодовано сенс.

Ми намагаємося кожним своїм продуктом розв'язати одне конкретне завдання. Наприклад, FreshCash – кредити онлайн за 10 хвилин. Ми вважаємо, що є приблизно 2 млн осіб, які користуються послугами МФО (мікрофінансових організацій). Частина з них цілком могли б стати клієнтами банків, але вони йдуть до МФО, оскільки банк – це складно та довго. Ми прибрали все зайве, зробили повністю віддалену процедуру – і вийшов FreshCash.

Це перший в Україні банківський кредит онлайн для людей, по суті, з вулиці. Ми не вимагаємо відкривати рахунок у банку, оформлювати картку. Все відбувається в інтернеті протягом 10 хвилин, а гроші надходять на будь-яку активну картку. Це дорожчий продукт, ніж класичний кредит, але він все одно набагато дешевший, ніж позика в МФО.

– Що ви використовуєте для аналізу кредитного ризику?

– У нас є команда експертів із роботи зі штучним інтелектом та data science. Вони розробили нам методику аналізу ризиків.

– Дані соцмереж допомагають в оцінці ризиків клієнта?

– Поки працювали над скорингом, перепробували багато джерел даних. Зокрема, і інформацію із соцмереж. Але користі від останньої ми так і не побачили. У нашому скорингу ми ці дані в жодному вигляді не враховуємо.

– Хто основні конкуренти Юнекс Банку?

– Ми дуже маленькі, це правда. За таких умов говорити про конкуренцію навіть несерйозно. Мені було б комфортніше, якби нас взагалі якийсь час не помічали. Але я бачу, що на нас дивляться. І це, мабуть, добре. Навіть якщо ми робимо помилки і з нас сміються. Навіть так: чим більше з нас сміятимуться, тим краще. Юнекс Банк – це стартап із банківською ліцензією. Ми створюємо все з нуля.

– Епідемія коронавірусу зупинила розвиток таких технологій, як розпізнавання облич, відбитки пальців, сітківки ока?

– Навпаки. Вважаю, що пандемія прискорила розвиток усіх технологій. Відбитки пальців почали втрачати актуальність ще до локдаунів. А ось розпізнавання особи як технологія буде набагато актуальнішою. Режим маски – це новий виклик для неї. Але є набагато серйозніші. Зауважте, що Facebook відключив функцію розпізнавання облич на фотографіях, щоб не порушувати privacy.

Хоча privacy як така вже закінчилася. Якщо тільки, звичайно, людина не готова виїхати в ліс і жити там. Мене це особисто хвилює. На прикладі придушення протестів у Білорусі та Китаї ми бачимо, як тоталітарні держави можуть миттєво відстежити будь-яке повідомлення та пересування людини, використовуючи технології проти неї.

– Ви вірите, що мобільні оператори зможуть у майбутньому серйозно конкурувати з банками за клієнта у сфері платежів?

– Це вічне питання. Оператори давно хочуть перестати бути лише інфраструктурою та монетизувати свою базу. У багатьох виникає ілюзія, що можна легко та швидко завдяки величезній клієнтській базі запустити будь-який новий бізнес. Наприклад, банківський. Але річ у тім, що власна клієнтська база не означає, що клієнт належить компанії. А чи стане він активно користуватися банківськими послугами оператора, як і стільниковим зв'язком, – велике питання.

Іван Світек: «Весь сенс фінтеху в тому, щоб VIP-банкінг пішов у минуле»

На мій погляд, набагато адекватніша стратегія – йти в напрямок контенту. Багато хто так і робить, перестає бути лише «трубою», а стає платформами, які зберігають, створюють і доставляють контент: книжки, музику, фільми.

– Чи є поняття VIP-фінтеху, і яку «начинку» воно передбачає?

– Весь сенс фінтеху в тому, що тобі не потрібне VIP-обслуговування. VIP потрібен, щоб оминути банківську бюрократію, спростити шлях клієнта до потрібного сервісу. Але суть фінтеху в тому й полягає, щоб зробити складне простим і доступним. Я сказав би так – фінтех це і є VIP-банкінг для кожного.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті