NYT: Щоб зашкодити росії, українські дрони б’ють по НПЗ
Публікація NYT про українську кампанію дронових ударів по паливній галузі рф
Американське видання The New York Times опублікувало матеріал про те, як українські військові завдають ударів по російським нафтопереробним заводам, розвиток виробництва дронів в країні та про роботу 14-ого Окремого полку БпАК. Пропонуємо адаптований переклад тексту.
Глибоко на українській території, під зоряним небом, армійці проводять фінальні перевірки дронів – кожен із розмахом крил 7 метрів і з 50 кілограмами вибухівки – і запускають їх в напрямку Росії. Командир групи крізь прилади нічного бачення спостерігав за тим, як безпілотники зникали в темряві.
«Вранці ви прочитаєте, що нафтопереробний завод горить», – каже людина, відома лише за позивним «Каспер», із міркувань безпеки.
Майже щоночі з серпня такі військові вивозять далекобійні дрони на змінні позиції у відкритих полях і запускають їх у бік російських нафтопереробних заводів, завдаючи ударів по нафтовій економіці росії з ефективністю, якого не досягли навіть західні санкції. Поки росія тисне на фронті, українці сподіваються, що ця кампанія – із застосуванням зброї та тактики, яких не існувало на початку вторгнення 2022 року – зрештою змусить володимира путіна припинити війну.
«Найефективніші санкції, ті, що діють найшвидше, – це пожежі на нафтопереробних заводах Росії», – сказав президент Володимир Зеленський минулого місяця. Зараз він намагається отримати від США більш потужну та далекобійну зброї, включно з ракетами «Томагавк».
Однієї з ночей журналісти The New York Times отримали рідкісну можливість побувати на позиції батальйону далекобійних дронів – за умови, що вони не розкриватимуть навіть приблизного розташування, кількості апаратів чи особового складу. Хоча позиція була далеко від фронту, військові працювали в бронежилетах і шоломах, усвідомлюючи, що якщо росіяни виявлять їхню локацію, сюди може прилетіти балістична ракета.
«Росія полює на нас», – каже Каспер.
Аналітики зазначають, що кампанія з ударами дронів не є завдає кардинальної шкоди росії, але впливає на звичайних громадян – а навіть диктатор на кшталт путіна не здатен цілком ігнорувати суспільну думку.
Станом на минулий місяць Україна знищила або пошкодила на НПЗ обладнання для переробки 1,5 мільйона барелів нафти на добу – приблизно 20% усіх потужностей країни, за даними аналітика Wood Mackenzie Аванпала Сехмі Сінгха.
росію та окуповані території охопила нестача бензину, а ціни зросли приблизно на 40% із початку року. На АЗС обмежують продаж до 20 літрів на водія, а деякі станції взагалі не мають бензину, продаючи лише дизель, повідомляє газета Известия.
За даними Коммерсанта, наприкінці вересня половина заправок у окупованому Криму припинила продаж бензину. В інших регіонах люди стоять у чергах на заправках усю ніч.
Уряд заборонив експорт бензину ще в середині літа, але офіційно не визнав причини дефіциту.
російські війська з початку війни періодично б’ють по українській енергетичній інфраструктурі – електростанціях, ЛЕП і газопроводах – намагаючись підірвати економіку та ускладнити життя цивільним. Майже кожна масована атака занурює частини Києва та інших міст у темряву.
Попри те, що москва створила значно більшу індустрію виробництва дронів, ніж Україна, українці діють точніше – обираючи цілі, щоб не створити зайвих руйнувань і продемонструвати союзникам відповідальність у застосуванні зброї.
Українське керівництво давно вважає, що путін не зупиниться, доки не відчує серйозного економічного болю. Але президент Трамп досі не посилив санкції, попри відмову росіянина від мирних пропозицій.
Найважливіші західні санкції були спрямовані на обмеження експорту російських енергоносіїв – основного джерела надходжень Кремля. Проте більшість експорту складає сира нафта й газ, тоді як бензин і дизель – незначна частина.
Тому удари по НПЗ більше б’ють по повсякденному життю росіян, ніж по доходах кремля.
росія не дозволить паливній кризі вплинули на армію, але атаки на НПЗ – ефективна стратегія для України, каже економіст Владислав Іноземцев, засновник Центру аналізу й стратегій у Європі. росія майже не захищає заводи системами ППО, а через велику кількість займистих речовин пожежі тривають довго.
«Якщо військовий завод ремонтують за 10 днів, то НПЗ горить усі ці 10 днів», – пояснив він, додаючи, що ремонт ускладнюється забороною на імпорт обладнання з ЄС і США.
Для українського керівництва дрони – не лише зброя, а й сигнал Заходу: Україна здатна й надалі боротися.
Київ активно розвиває власні технології та виробництво дронів, яке швидко зростає і за кількістю, і за якістю – від малих фронтових до далеких стратегічних апаратів.
Каспер запустив свій перший імпортний ударний дрон у 2022 році. Він пролетів 100 кілометрів – це тоді здавалося великим досягненням. «У той момент я зрозумів, що за цим майбутнє», – згадує він.
Модель «Лютий», яку нині використовує його команда, розроблена вже в Україні після початку війни. У серпні український дрон вразив один із найбільших російських НПЗ в Башкортостані, за 1300 км від кордону.
Україна почала бити по НПЗ у березні 2024 року, але тимчасово призупинила цю стратегію під тиском адміністрації Байдена. На початку цього року президент Трамп також вимагав мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі, намагаючись організувати перемир’я, але ненадовго.
Українські посадовці та військові давно обурені американськими пересторогами щодо «ескалації». США постачають потужну зброю, але не дозволяють бити нею по цілях у росії.
Використання власних дронів дає Україні більше свободи. Лише у серпні 14-й полк уразив 17 об’єктів.
Підрозділ починав із 40 людей і 10 машин, а нині виріс до масштабу полку. Скільки в ньому військових, не розкривають, але типовий український полк може налічувати до 2000 осіб.
Попри проблеми з мобілізацією на фронті, у «дронових» підрозділах нестачі людей немає. Українська оборонна промисловість, зокрема виробники дронів, значно розширилася, але працює не на повну потужність – головне обмеження зараз не у виробництві, а у фінансуванні.
«Якби ми мали ще кілька мільярдів доларів, хід війни змінився б дуже швидко», – каже Каспер.
Солдати проходять постійні навчання: виробники постійно вдосконалюють моделі дронів, і військові мають опановувати нове обладнання.
… У полі, серед ночі, панує напруга. Мета – нафтопереробні заводи за сотні кілометрів. Операції координуються між кількома групами, які постійно змінюють позиції.
Під час одного запуску сигнал тривоги сповістив про загрозу балістичного удару з боку Росії. Солдати кинули все і побігли в укриття. Один, захекавшись, запалив сигарету й прошепотів: «Сволочі».
Тривога виявилася хибною. Цього разу.
Коли загроза минула, черговий дрон завів двигун, розігнався до 100 км/год і злетів у нічне небо. Пілот промовив висоту в метрах – «10, 15, 30» – і перевів апарат в автопілотний режим для рейду вглиб Росії.
За кілька годин у російському Telegram-каналі із Саратовської області з’явилося відео палаючого НПЗ.
«Там щось рознесло, – сказав російською чоловічий голос за кадром. – Дуже серйозно!»
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
