Бізнес під час війни: як спільнота CEO Club Ukraine перетворилася на окрему армію, що працює на перемогу
230 членів клубу включилися у волонтерський рух із перших годин російської навали
Від моменту, коли росія почала повномасштабне вторгнення та війну проти України, відповідальний український бізнес опинився перед вибором: рятувати себе чи вкладати максимум ресурсів, сил і досвіду в порятунок країни та майбутню перемогу.
Що зробити, аби допомогти країні у найскладніший період? Як миттєво переорієнтуватися з мирних «рейок» та включитися в допомогу з перших днів війни? Як залучити до фінансової підтримки відомих світових експертів і бізнесменів? Як ефективно використати досвід управління бізнесом у воєнних реаліях? Про все це ми поспілкувалися із засновником та президентом CEO Club Ukraine Сергієм Гайдачуком.
Як будували роботу з перших годин війни
Команда CEO Club Ukraine включилась у волонтерську роботу від перших годин війни. Вже 24 лютого клуб, до якого входять 230 представників бізнес-спільноти, перетворився на окрему армію – цілісний організм, який щоденно працює на перемогу. Використовуючи бізнес-підхід, який успішно зарекомендував себе в мирний час, команду було розділено на цільові групи, кожна з яких відповідала за конкретну ділянку роботи.
Перша група працює над залученням грошей, публічним управлінням отриманими коштами, оплатами, організацією фандрейзингових кампаній. Навіть криптовалюту збирали на допомогу українській армії.
Друга група відповідальна за закупки. Вони вишукували по всьому світу необхідні товари, займатися оформленням дозволів тощо.
Третя група організовує логістику. Це було проблемою в перші дні війни. Навіть доставка по Києву була дуже ускладнена – обстріли, небезпека, нестача машин та водіїв або небажання їхати в певних напрямках. З часом налагодили логістику і в Києві, і загалом по Україні, і за кордоном. З’явилися постійні люди, які закривають усі логістичні ланцюги.
Четверта група – координація співпраці з владою та військовими підрозділами. Цей напрямок потребує багато контактів та зусиль, щоб проведена нами робота з усіх напрямків не була марною.
П’ята група – PR та кібервійська. Вони створюють та розповсюджують меседжі про те, що насправді відбувається в Україні, пишуть у росії по цільових адресах, щоб надати інформацію про події.
Шоста група – евакуація людей з різних гарячих точок.
Сьома група – медикаменти і фарма.
Це на перший погляд здається простим, але насправді це складна робота: у людей кожної з груп були непересічні завдання, які потребували швидких, складних, професійних рішень. Ми вибудували все так, щоб воно почало працювати як цілісний організм.
Як збирали гроші на нагальні потреби
Уже в перший день ми запустили фандрейзингову кампанію Save Ukraine. Ми розуміли, що потрібні будуть кошти, і почали їх збирати. В основному збирали всередині клубу, провели п’ять чи шість хвиль із залучення коштів. Також підключали до зборів партнерів та друзів. Це були основні наповнювачі нашого фонду. За цей час ми зібрали і направили на військові та гуманітарні потреби близько $10 млн.
Для грошей, які збирали в Україні, ми обирали найбільш цільове використання: закуповували оптику, приціли для ССО, тисячі рацій, супутникових телефонів, бронежилетів, тактичні аптечки, турнікети, каски.
В останні пару тижнів сфокусувались на машинах. Наша мета – закупити близько 200 пікапів та джипів для військових потреб. Частину вже закупелно, частина – прямує до України. Ми напряму співпрацюємо з усіма підрозділами, тому одразу розподіляємо авто.
Перші два тижні багато допомагали київській мерії у забезпеченні підрозділів ТРО раціями, машинами з піском, продуктами тощо.
Як запустили виробництво бронежилетів
З'ясувалося, що для наших воїнів на передовій бронежилетів майже немає. Спочатку ми шукали їх по всьому світу, привозили з-за кордону. Наш Уряд лише на 31-й день війни дозволив завозити броніки гуманітаркою. А 31 день уся країна билася в конвульсіях, шукаючи можливості їх швидко отримати та відправити за призначенням.
Тому наступним кроком ми налагодили виробництво бронежилетів на заході України. Запросили хлопців із Харкова, де був розташований один з трьох заводів в Україні. Ми стали партнерами, залучили кошти, запустили виробництво. Наразі виготовили вже понад 10 000 бронежилетів і продовжуємо нарощувати виробництво.
Як заснували гуманітарний фонд та залучили провідних експертів
Зараз ми розуміємо, що в Україні вже досить складно збирати кошти з бізнесу. По-перше, ми вже багато разів це зробили. По-друге, багато бізнесів зараз частково або повністю зупинені. Тому ми заснували гуманітарний фонд, зареєстрували його в Америці, Канаді, Європі. Запросили провідних фахівців та бізнесменів з різних галузей.
Наприклад, в Америці ми отримали попереднє підтвердження, що до роботи фонду приєднаються відомий американський економіст, політолог та письменник Френсіс Фукуяма та дипломат, спеціаліст із озброєння, колишній посол США в Україні Стівен Пайфер. І зараз проводимо фандрейзингові кампанії по всьому світу
Фонд буде спрямовано на інфраструктурні питання: мобільні госпіталі, цивільну інфраструктуру тощо.
Другим паралельним напрямком роботи фонду буде піклування про дітей, які втратили когось із батьків під час війни. Ми плануємо оплачувати їм здобуття освіти на постійній основі. Насправді в цього фонду багато завдань та планів. Зараз ми тільки розгорнули структуру, команди. Цей фонд розрахований на роки.
Як доносити правду до світової бізнес-спільноти
Ще один напрямок, який ми зараз розгорнули, – це бізнес-дипломатія. Ми помітили, що багато представників бізнесу з інших країн не дуже розуміють, що в нас зараз відбувається. Багато хто ще знаходиться під впливом російської пропаганди, яка тривала роками навіть у зарубіжних ЗМІ.
Тому вирішили зробити мінімум 30 онлайн-івентів із провідними бізнес-ком’юніті світу. На кожну зустріч запрошуємо п’ять спікерів – СЕО великих компаній, власників бізнесу. Вони готують презентації про події в Україні, кожен розповідає свою історію, як справляється в умовах війни, як підлаштовує процеси, що втратив, тощо.
Потім йде секція «запитання – відповіді». Ми вже провели зустріч із Гарвардською бізнес-школою, із СЕО-Club Румунія. Зараз готуємо нові зустрічі, на яких розповідатимемо, що відбувається в Україні. Ну і заразом закликатимемо допомагати Україні в боротьбі з рашистською навалою. І це працює.
Як створюють системну економічну програму
Ми створили за ініціативи СEO Club групу, до якої входять відомі економісти – українські та міжнародні. І зараз працюємо над програмою для військової економіки. За тиждень-два фіналізуємо цю програму і наступним кроком – об’єднаємо навколо неї найбільші бізнесові кластери країни та презентуємо це Парламенту, Кабміну і Президенту. Зі свого боку будемо наполягати на тому, що це варто негайно зробити, щоб перезапустити економіку. Бо тут потрібен системний підхід.
Основні положення цієї програми:
- повна дерегуляція та мінімізація втручання держави;
- робота з митницею, щоб була можливість швидко доставляти необхідні вантажі;
- створення бізнесових кластерів, бізнес-парків, вільних економічних зон.
Потрібно об’єднати навколо цього весь бізнес країни та наполягати на тому, щоб держава негайно взяла цю програму в роботу.
Як рятують бізнеси під час війни
В Україні зараз – там, де це можливо, – продовжують працювати всі підприємства критичної інфраструктури. Наприклад, фабрики з виготовлення продуктів. Навіть на окупованих територіях (якщо їх не захопили та не зруйнували).
У системних виробництвах, де було кілька підприємств у різних регіонах, є випадки, де одну фабрику захопили/зупинили, а інші працюють.
Загалом в Україні зараз бізнеси функціонують на 10–60% своєї довоєнної потужності або не працюють взагалі. Найбільше постраждав ритейл та малий бізнес. Багато таких бізнесів просто вмерло. Усі, хто мав виробництво, великий і середній бізнес, які не знаходяться в зоні бойових дій, – адаптуються.
Антикризовий менеджмент у нас працює – оптимізуються процеси, витрати, переносяться виробничі потужності та адміністрації. Але малий бізнес, якщо це не західні і центральні регіони, – фактично вмер.
Зараз уже є програми місцевих адміністрацій західних регіонів, які пропонують релокацію. А ми, як живий організм, – 230 людей із бізнес-середовища в режимі 24/7 допомагаємо один одному. У нас немає цільової програми з релокації, але йде постійний обмін допомогою, інформацією, підтримкою.
Як рятують імпорт
Проблеми з імпортом є. Деякі постачальники просто бояться везти товар в Україну, перетинати кордон.
Багато комплектуючих для критичних підприємств постачалися з росії та білорусі. Ці ланцюги поставок зараз обірвані.
Кабмін йде назустріч та для важливих бізнесів прибирає мито з деяких імпортних товарів.
Нашу державу в цьому напрямку не можна назвати проактивною, але варто віддати належне – вона швидко реагує на ініціативи та запити бізнесу, які ми регулярно створюємо.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
