Пережити «великий шок»: як світовій та українській економіці ефективно працювати в новій реальності
Скільки ВВП втратить Україна у 2022 році й до чого тут консультанти із санкцій
Час, у який ми зараз живемо, вкрай непростий. Якщо в попередні десятиліття ми вважали, що переживаємо надшвидкі зміни, то нині темп змін збільшився на порядок. Напевно, не буде перебільшенням сказати, що ми сьогодні є свідками зміни глобального світоустрою. Повністю перекроюється той ландшафт, який будувався у світі протягом попередніх 75 років, після Другої світової війни. Пандемія стала провісником цих змін, запустивши механізми оновлення систем безпеки, охорони здоров'я, соціальних комунікацій тощо.
І українське суспільство, і політичні кола, і бізнес прагнуть зрозуміти, що відбувається; опанувати ці зміни й, наскільки це можливо, навчитися справлятися з ними. Це нелегко, але необхідно, щоб забезпечити Україні після війни якщо не швидке, то принаймні стабільне відновлення та інтеграцію в новий світовий порядок.
Аби зробити це максимально безшовно й безболісно, необхідно професійно управляти змінами. Саме ця компетенція виходить на перший план. В Україні понад 2000 фахівців – change manager працюють у проектах трансформацій та організаційних змін. Вони об’єднані у спільноту АСМР Ukraine, що є українським відділенням Асоціації професійних менеджерів управління змін (АСМР).
Аби допомогти їм ефективніше діяти, АСМР Ukraine запустила програму «Зміни, до яких неможливо підготуватися». Це серія заходів на підтримку українського суспільства та бізнесу, завдання якої – допомогти вистояти та навчитися працювати в новій реальності війни.
Перший онлайн цієї програми на тему «Дії компаній після початку повномасштабної війни на території України» провела Ольга Горбановська, партнер, керівник практики People Advisory Services EY в Україні. Вона представила аналітичні висновки та прогнози, результати світових та українських досліджень, які допоможуть зрозуміти сучасний світовий економічний ландшафт, а також дала кілька порад, як лідерам змін діяти в теперішніх умовах. Mind зібрав найкорисніше з виступу Ольги Горбановської.
Ольга Горбановська
Ця публікація продовжує цикл статей під загальною назвою «Лідерство змін під час війни», підготовлений Mind та платформою відкритих інновацій Reactor.ua спільно з командою ACMP Ukraine. Читайте у серії: Разом попри все: як пережити жахіття війни та зберегти команду.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі першу частину огляду економічних зрушень у світі та Україні.
Справа не в Україні: світ у глибокій економічній кризі
Зараз дуже важко щось прогнозувати, і це безнадійна справа. Але фахівці все ж таки намагаються це робити. Так, Oxford Economics «обіцяє» глобальний ВВП у 2022 році на рівні 2,5–4,7% на основі трьох сценаріїв розвитку подій:
Ілюстрація надана Ольгою Горбановською
Не варто думати, що війна в Україні та пов’язані з нею санкції є причиною світової економічної кризи. Ще наприкінці 2021 року світ мав серйозні економічні проблеми, і повномасштабна війна в Україні лише поглибила їх. Можна виділити сім напрямів, у яких світ сьогодні зазнає економічної кризи.
1. Уповільнення економічного зростання за суттєвого збільшення регіональних дисбалансів. Торговельні відносини, залежність від імпорту, географічне розташування та санкції мають нерівномірний вплив у різних регіонах, здебільшого позначаючись на Європі. Війна в Україні сповільнила і без того низькі темпи глобального зростання.
2. Суттєві збої на фінансових ринках. Зростання надбавок за ризики та фінансові санкції впливають на фондові ринки та знижують довіру до інвестицій, через що ускладнюється залучення коштів. Через втрату довіри до фінансових ринків майже зупинились транзакції злиття і поглинання. Через численні різнорівневі санкції організації мусять працювати в умовах необхідності жорсткого комплаенсу, і це стає нормою. Скринінгові системи, які надалі запроваджуватимуться, будуть вкрай жорсткими.
«Робота із санкціями» виходить на перший план: компаніям доведеться продемонструвати ефективність скринінгових систем і процесів управління санкційними списками, а попит на послуги консультантів із санкцій суттєво зросте.
3. Кібербезпека. Світ зараз опинився на межі масштабної кіберкатастрофи через те, що збільшилася кількість роботи у віртуальному середовищі. Тільки за останні місяці значно зросла кількість кібератак, причому в зоні особливого ризику знаходяться урядові установи та критична інфраструктура, включаючи енергетику й телекомунікаційні об’єкти.
Передбачається зростання атак на поширене програмне забезпечення з метою отримання доступу до інших організацій. Тобто компанії в різних секторах по всьому світу можуть зіткнутися з підвищеними кіберризиками всередині своїх ланцюгів поставок.
4. Ціни на енергоносії й сировину та їх постачання. Це пов’язано передусім із залежністю від російських енергоносіїв: Європа отримує з росії майже 40% природного газу та 25% нафти. Зменшення або відключення поставок газу сповільнить промислове виробництво і може негативно вплинути на роботу енергоємних галузей. Зарадити тут може прискорений перехід енергетики на відновлювані джерела та ядерну енергію і створення нових терміналів для скрапленого газу.
Окрім цього, критично важливими товарами для промисловості є рідкоземельні елементи та благородні гази. Україна – основний світовий постачальник благородних газів (неон – 70%-ва частка у світі), життєво важливих для напівпровідникової промисловості. Зараз ці постачання суттєво обмежені.
5. Ланцюги постачання і торгові бар'єри. Під час пандемії світ уже пережив першу фазу «ломки» логістичних ланцюгів, і не встигли вони більш-менш налагодитися, як почалася війна в Україні. Компанії-виробники споживчих товарів змушені зосереджуватися на ініціативах щодо підвищення ефективності, збільшення цін та стійкості своїх ланцюгів постачання. Багато світових брендів змінили логістичний ландшафт через вихід з ринку країни-агресора.
Тепер на глобальну логістику впливатимуть санкції та обмежувальні заходи, що призведе до курсу на локалізацію ланцюгів постачання у середньостроковій та довгостроковій перспективі. Логістичні компанії відмовляються від авіаперевезень на користь судноплавства.
6. Продовольча безпека. Через пандемію ціни на продукти харчування вже піднялися до найвищого рівня за більш ніж десятиліття. З іншого боку, зростання цін на продукти залежить від подорожчання добрива й палива. Війна в Україні та пов’язані з нею санкції сприяли злету цін на такі товари, як пшениця, соя, соняшникова олія та кукурудза. Якщо світ запровадить проти росії додаткові санкції до липня 2022 року, то ціни на пшеницю можуть подвоїтися.
Це, вочевидь, призведе до подорожчання основних продуктів на основі пшениці, що відчують на собі насамперед жителі бідних країни Африки та Близького Сходу. У свою чергу, в усьому світі зросли ціни на такі альтернативи, як пальмова та соєва олія – через раптовий сплеск попиту.
7. Зростання глобальної інфляції. Зараз світова інфляція знаходиться на такому рівні, якого не було 40 років. І вона стрімко зростає: станом на 22 лютого вона становила близько 7,5 в Америці та 5,6% в ЄС; повномасштабна війна в Україні ще більше посилила тиск. Центральні банки намагаються управляти цінами та підтримувати зростання економік країн, але це завдання стало складнішим. При цьому тиск на ціни може призвести до зниження споживчого попиту в цілому. Дефіцит на деяких ринках є реальною ймовірністю.
Знову підніматися з «низької бази»
Уже зараз економісти прогнозують, що Україна втратить у 2022 році щонайменше 45% ВВП. За оцінками Economist Intelligence Unit, наша країна навряд чи зможе вийти на довоєнний рівень ВВП раніше, ніж у 2037 році.
Нам буде важко, адже знову доводиться підніматися з «низької бази». Ми дуже суттєво впали на початку війни як такої, ще у 2014 році. У 2019-му нас підкосила пандемія. І тільки ми встигли у 2021 році «підняти голову», зокрема сільське господарство та фінансова і страхова діяльність, як почалася повномасштабна війна. Очевидно, що виробництву, в тому числі з урахуванням знищеної інфраструктури, буде важко відновлюватися.
Ілюстрація надана Ольгою Горбановською
Важливе питання – надходження прямих іноземних інвестицій в Україну. Ми вже не один раз пережили періоди від’ємних іноземних інвестицій. Що це означає для країни? Це повна зупинка розвитку економіки, у нас немає шансів розвиватися, якщо немає інвестицій у країну. Ми не знаємо, чи буде в нас шанс отримати інвестиції у 2022 році.
Так, ми отримуємо допомогу, але є велика різниця між допомогою та інвестиціями. Одна справа – отримувати за лендлізом зброю, і зовсім інша – залучати інвестиції у розвиток інфраструктури та економіки.
Дуже суттєвим є демографічний чинник, адже демографія впливає на те, наскільки країна може чи не може швидко відновлюватися. На жаль, українська демографія останнім часом була вельми безрадісною. Кількість населення падає, старіння – посилюється.
Війна внесла свої згубні корективи в демографію. 7 млн людей стали внутрішніми переселенцями, причому 20% мусили змінити місце постійного проживання у зв’язку з війною. Майже 5 млн українців виїхали за кордон. Переважна більшість – до Польщі, і в цьому є великі ризики: оскільки влада цієї країни говорить, що між Україною та Польщею не буде кордонів, це може означати для нас втрату економічно найактивніших людей.
На щастя, 870 000 осіб уже повернулися в Україну, як тільки з’явилася така змога. Опитування показують, що більшість українців планує повертатися додому за першої нагоди. Але ми не можемо виключити ситуацію, що частина нашого населення, особливо молодого, залишиться за кордоном.
З оптимістичного: ринок праці пожвавився і розвернувся в сторону роботодавця. Через повномасштабну війну роботу втратили близько 40% працівників, і з кінця березня вони почали активно шукати роботу. Вже на початку квітня, порівняно з березнем, кількість компаній, які мають активні вакансії, зросла удвічі, кількість відгуків на одну вакансію збільшилася уп’ятеро. Роботодавцям, які винаймають персонал, зараз простіше й водночас вигідніше винаймати людей, адже вони можуть зібрати «вершки» з ринку праці.
У другій частині матеріалу, яку буде згодом опубліковано, читайте про роботу українських компаній в умовах війни та поради Ольги Горбановської, як лідерам змін діяти у сьогоднішній непростій ситуації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
