Кандидатская по экономике. Петр Порошенко, нефть и газ

Кандидатская по экономике. Петр Порошенко, нефть и газ

Рецензия Mind на слова и действия нынешнего президента Украины

Этот материал также доступен на украинском
Кандидатская по экономике. Петр Порошенко, нефть и газ

Mind продолжает публикацию редакционного анализа решений, которые предлагают (или чаще – не предлагают) кандидаты в президенты Украины по отдельным отраслям. С полным перечнем вопросов, на которые мы искали «ответ» у кандидатов, можно ознакомиться здесь, все материалы специального проекта Mind «Кандидатская по экономике» – здесь.

Читайте также: Кандидатская по экономике. Петр Порошенко, промышленная политика и приватизация

Читайте также: Кандидатская по экономике. Петр Порошенко и аграрный сектор

Штаб Петра Порошенко не обременил себя ответами на запрос Mind. Поэтому мы анализируем его слова и действия за последние пять лет, опираясь на открытые источники.

Президент Украины, выступая одновременно главой Совета национальной безопасности и обороны, принимает и координирует меры по защите государственного суверенитета и национальной безопасности. Одним из ключевых элементов тут выступает энергетическая безопасность страны, которая важна с точки зрения надежности в обеспечении энергоресурсами всех категорий потребителей и стабильности функционирования экономики страны.

Таким образом президент Украины определяет общие принципы, на которых должна строиться работа топливно-энергетического комплекса. На основе этих принципов правительственные органы и министерства формируют энергетическую политику в целом и отраслевые стратегии, а также определяют практические задачи и методы достижения конкретных целей.

Mind проанализировал публичные заявления Петра Порошенко по поднятым изданием вопросам и дает краткую рецензию на каждое из них.

Об энергоэффективности и сокращении потребления энергоресурсов

Предвыборная программа президента (2014 год): 
Окремої ваги питання – забезпечення енергетичної незалежності, диверсифікація поставок газу. Зниження споживання енергії – наша спільна справа, яка починається з такої простої дії, як, виходячи, вимкнути світло, а завершується модернізацією підприємств та виробництв із одночасним зниженням енергоємності.

Официальный твиттер Порошенко4 марта 2018 года:
Маємо різке збільшення постачання газу з ЄС, з Польщі, Словаччини, Угорщини. Дефіцит станом на зараз повністю покритий.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Інтеграція до енергетичних ринків ЄС є пріоритетом України в міждержавному співробітництві. Досягнення цієї мети, зокрема, передбачає активну участь держави в міжнародних регіональних і галузевих організаціях із метою скоординованого вирішення спільних проблем, прийняття узгоджених рішень з метою забезпечення спільної енергетичної безпеки та солідарних дій для відвернення й мінімізації наслідків енергетичних криз.

Стійкість енергетичного сектора посилить розширення технічних можливостей і розвиток організаційно-інституційної основи транскордонної торгівлі енергоресурсами з державами – членами ЄС. Налагодження спільної роботи з потужною енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E дасть змогу переорієнтувати Об’єднану енергосистему України на європейський вектор розвитку. Залучення провідних компаній світу дасть змогу знизити критичну залежність атомно-промислового комплексу України від постачань ядерного палива й технологій з РФ.

Поширення європейських енергетичних стандартів на українське законодавство істотно підвищить опірність України спробам політизувати міждержавні відносини у сфері енергетики, а долучення до загальноєвропейського ринку – лібералізувати й демонополізувати внутрішні енергетичні ринки, зробити їх більш прозорими та конкурентоспроможними. 

При цьому необхідно системно звертати увагу держав – членів ЄС на неприпустимість порушення основних принципів функціонування енергетичних ринків та створення монопольних переваг у певних його сегментах і спиратися в цьому на взаємодію з українськими і європейськими експертними, аналітичними, громадськими колами.

Дієва трансформація та інтеграція ринків можлива лише за умови, коли одним із головних гравців стане споживач... Тому національні регулятори в енергетичній сфері мають закріпити свою фінансову та інституційну незалежність і не лише сприяти інтересам держави та суб’єктів господарювання, але й бути гарантом прав споживачів на доступ до енергопостачання за найнижчими цінами в недискримінаційний спосіб.

Официальный твиттер Порошенко5 марта 2019 года:
У тому, що ми вижили без російського газу, є вагомий внесок атомної енергетики. Будівництво додаткових енергоагрегатів, зокрема і на Ташлицькій ГАЕС, і на Дністровській ГЕС ми визначаємо пріоритетним напрямком.

Официальный твиттер Порошенко12 марта 2019 года:
Минулого року нам вдалося імпортувати вже не 52, і не 42 млрд кубометрів газу, а лише 10,5. І це був імпорт з Європи. В Росії ми не купуємо газ вже четвертий рік! Це велика реальна робота, пророблена нами на шляху до енергонезалежності.

Комментарий Mind

Тема об уменьшении роли газа в национальной экономике Украины давно стала политической, а на фоне противостояния с Москвой – еще актуальнее.

Падение потребления газа в Украине произошло, главным образом, из-за сокращения или остановки производства в промышленных отраслях, которые были завязаны на кооперации с Россией, а не из-за успешных мер по энергоэффективности.

В развитых западных странах потребление газа, наоборот, увеличивается. Потому что им замещают уголь, атомную энергетику и продукты нефтепереработки как более безопасным для окружающей среды видом топлива.

Команда Петра Порошенко обращает внимание на весьма важные и актуальные задачи, которые должны выполнять госрегуляторы на энергорынке – гарантировать права потребителей, способствовать развитию конкуренции и формировать рыночную среду без дискриминации интересов тех или иных игроков.

К сожалению, эти задачи из года в год остаются нерешенными, несмотря на развитую нормативно-правовую базу, где многие законы разрабатывались по европейским образцам и с привлечением западных специалистов. Проблема – в специфической практике применения этих законов, которые из-за низкой правовой культуры в Украине превращаются в неработающие документы.

Есть в украинской регуляторной среде еще одна особенность, которая невыгодно ее отличает от европейской практики. В стенах Национальной комиссии, осуществляющей регулирование в сфере энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ), сконцентрированы регуляторные функции не только по всем отраслям ТЭК, но и по коммунальному хозяйству.

Такое нагромождение превращает регулятор в неэффективную структуру, которая с трудом адаптируется под изменения рыночной среды и не способна принимать качественные решения, что и подтверждает украинская практика.

О транзите российского газа и отношениях с «Газпромом»

Интервью украинским телеканалам7 марта 2018 года:
«Газпром», відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу, має транзитувати газ через Україну. Це не є його благодійність, це не є його жест підтримки України. Це прямі зобов’язання. Зобов’язання та рішення суду треба виконувати. Крапка.

Україна своєчасно поінформувала своїх партнерів про ризики у ситуації, що склалася, зокрема щодо можливого шантажу з боку східного сусіда нашої країни.

Чого вони добивалися? Щоб Україна припинила транзит. Щоб Україна, коли вони перестануть постачати транзитний газ, бо у нас була дуже холодна погода, почала відбирати транзит. І тому я одразу ж виніс це питання на засідання Ради національної безпеки і оборони, звернувся до всієї нації, українського народу із закликом: #прикрути. І подивіться, як відреагувало суспільство: на 14% в цей день, в п'ятницю, Україна скоротила споживання газу. На 25 мільйонів кубічних метрів газу ми зменшили споживання. Але ні на один кубометр газу ми не припинили транзит, показавши себе відповідальним і надійним партнером.

О «Северном потоке – 2»

Интервью украинским телеканалам7 марта 2018 года:
Росія не обійдеться без української газотранспортної системи, в будь-якому разі. Після 2019 року, в тому числі. Друга позиція – «Північний потік – 2» є абсолютно політичним проектом. Туди треба вкласти 15-20 млрд [доларів], а в нас система готова.

Україна готова транспортувати не 70, 80, 90 або 94-97 млрд кубічних метрів газу, які були транспортовані в 2017 році, а 150 млрд кубічних метрів.

Переговоры президентов Украины и Германии, 29 мая 2018 года:
Сьогодні Україна докладає максимум зусиль для того, щоб переконати, в тому числі і окремих європейських партнерів, в тому, що це абсолютно політичний, а не економічний проект, спрямований на те, щоб розколоти єдність ЄС, … щоб нанести шкоду Україні і значно понизити рівень безпеки всього регіону, а не просто конкурентну здатність європейської економіки.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Хоча однією з основних цілей реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2035 р. визначено інтеграцію українського енергетичного простору з європейським, унаслідок будівництва газопроводу «Північний потік – 2» виникла реальна загроза збереженню транзитних можливостей держави. Реалізація цього проекту надасть Російській Федерації можливість у будь-який момент повністю припинити транзит природного газу територією України.

Комментарий Mind

Стокгольмский арбитраж не предписывал «Газпрому» обязательство продолжать сотрудничество с «Нафтогазом» после 2019 года, когда закончится действующий транзитный контракт.

Чтобы украинские магистральные газопроводы оставались конкурентоспособными для транспортировки российского газа, важно обеспечить стабильные условия их эксплуатации и гарантии безопасности, не зависящие от изменчивых политических факторов.

В этом контексте не в пользу Украины играют такие обстоятельства, как напряженный конфликт с Россией, неопределенность в ситуации на Донбассе и внутриполитические противоречия.

Газопровод СП-2 воспринимается Украиной как политический проект, потому что не только лишает страну доходов от оказания услуг «Газпрому» по транспорту газа (а это около 2% ВВП), Украина в результате его запуска также утратит статус транзитного государства на европейской энергетической карте.

Все это влечет за собой и более серьезные последствия, связанные с падением ценности и значимости Украины для западных партнеров, а также ее роли на международной арене. А значит, страна становится более уязвимой для агрессии со стороны России.

В то же время компании и страны ЕС, которые поддерживают СП-2, преследуют иные цели. Они заинтересованы в сравнительно дешевом российском газе, потребление которого, как прогнозирует Международное энергетическое агентство, в обозримом будущем будет только расти.

Причины увеличения спроса на газ связаны с решением проблемы глобального потепления, спровоцированного, среди прочего, значительным использованием угля и нефтепродуктов, от которых в мире постепенно отказываются в пользу экологически безопасных видов энергии.

Кроме того, условия Третьего энергопакета ЕС, предусматривающие усиление конкуренции на энергорынках, подразумевают диверсификацию не только источников, но и маршрутов газовых поставок. Поэтому Еврокомиссия заинтересована в появлении новых газотранспортных магистралей, чтобы с каждого направления в страны ЕС шло не более 30% газа.

Поэтому инициатива Петра Порошенко, касающаяся возможного увеличения транзита российского газа через Украину до 150 млрд куб. м в год, хотя и выглядит заманчивой, но не выдерживает проверку европейскими требованиями о конкуренции и энергобезопасности.

Украинская ГТС утрачивает значимость для ЕС не только из-за появления новых трубопроводов, но и из-за либерализации газовой торговли во всем мире благодаря развитию торговли сжиженным природным газом, который постепенно вытесняет сетевые поставки.

Вообще спор об СП-2 проявил одно важное и весьма показательное обстоятельство. Газ как политическое оружие больше склонны воспринимать страны со слабыми государственными институтами и неустойчивой политической системой. Но для состоявшихся стран с рыночной экономикой это прежде всего – бизнес и коммерция, ориентированные на рост их благосостояния и решение задач более высокого уровня, чем борьба за выживание.

Для Украины решение вопроса о защите от внешней агрессии и газового шантажа со стороны России – это, в первую очередь, создание устойчивых государственных институтов, независимой судебной системы и понятных правил для бизнеса, а также развитие политической конкуренции и либеральной рыночной экономики.

О ценах на газ в Украине и конкуренцию на газовом рынке

Президент на встрече с представителями Счетной палаты22 октября 2018 года:
Послухайте сьогодні обіцянки популістів здешевити газ в два, в три, в чотири, дехто добалакався – в шість разів знизити ціну. Це можна зробити лише шляхом повернення в російську газову кабалу.

Не зайвим буде нагадати, що зобов’язання зрівняти внутрішні ціни на газ з ціною імпортного газу Україна взяла, коли Гройсман ще був мером Вінниці. Відповідний меморандум з МВФ був підписаний 31 жовтня 2008 року. Фонд тоді очолював Домінік Стросс-Канн, а хто на той час був прем’єр-міністром – дуже легко зазирнути у Вікіпедію. Але хто б не був – подібні зобов’язання носять не персональний, а  міжнародно-правовий  характер. Хоча зобов'язання і гроші брали одні, а повертати гроші мусять інші.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Системними інструментами державної політики мають стати запровадження ринкового ціно- й тарифоутворення, відмова від формування цін і тарифів за затратним принципом, скасування нинішньої системи субсидування енергопостачання, ліквідація перехресного субсидування, перехід до адресної монетарної підтримки найбільш вразливих верств населення.

Усе це стимулюватиме ощадливе ставлення до енергоресурсів, підвищить відповідальність та ефективність господарювання, оздоровить державні фінанси, що спрямовуватимуться не на субсидування енергопостачання, а реалізацію стратегічних проектів, зокрема на засадах державно-приватного партнерства.

З огляду на ресурсні обмеження варто зосередити зусилля на сприянні розвитку місцевих енергетичних ініціатив, зокрема малого й середнього підприємництва в енергетичній сфері та енергетичних кооперативів, генерації та постачання електричної й теплової енергії з урахуванням регіональних особливостей, розвитку розподіленої генерації; підвищенні ефективності використання енергоресурсів енергоспоживаючими установками у будівлях та системах енергопостачання; завершенні встановлення приладного обліку постачання та споживання енергоресурсів і послуг.

…Фундаментальною умовою формування сприятливого інвестиційного клімату в енергетичному секторі є утвердження верховенства права, впровадження незалежного й суворого нагляду у сфері конкуренції, а також завершення приватизації енергетичних активів, за винятком стратегічних. Останнє завдання потребуватиме прискорення реформування енергетичних ринків відповідно до Третього енергетичного пакета, забезпечення стабільності і прозорості господарювання, обмеження втручання держави у функціонування ринків. Для цього Україна має використовувати інструментарій, наданий законодавством ЄС, упроваджувати механізми прозорості видобутку й використання власних паливних ресурсів за принципами міжнародної ініціативи з забезпечення прозорості видобувних галузей (EITI).

Комментарий Mind

Основой конкуренции Петр Порошенко рационально называет рыночные условия ценообразования, когда определяющими факторами являются спрос и предложение на энергоресурсы, а не административные методы. Рыночные условия – они же главный стимул для энергоэффективного потребления. Однако нюансы этих процессов остаются вне публичной риторики действующего главы государства.

Также Порошенко делает ставку на децентрализацию энергопоставок с учетом региональной специфики, что важно для оптимизации качества отраслевых услуг. Такие инициативы соответствуют мировым трендам. Однако в Украине пока многие процессы остаются централизованными, а потому весьма неэффективными и трудоемкими, зависящими от множества сопутствующих факторов и прежде всего – бюрократии.

Создание благоприятного инвестиционного климата в стране и приватизация государственных активов действительно могут стать хорошим стимулом для развития украинской экономики, которая остро нуждается в притоке зарубежного капитала и современных технологий, чтоб успешно конкурировать на международных рынках с другими странами.

Но для успешной реализации этой цели украинские власти должны прежде всего решить проблему временно оккупированных территорий Донецкой и Луганской областей, а также достичь определенности в отношениях с соседней Россией, которая на официальном уровне признана агрессором.

Кроме того, ключевой проблемой Украины остаются высокий уровень коррупции и отсутствие независимых судов.

О рынке нефти и нефтепродуктов

29 марта 2018 года президент Петр Порошенко подписал закон №3096-д о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно упрощения некоторых аспектов нефтегазовой отрасли. Документ упрощает бюрократические процедуры при получении права пользования земельными участками для предприятий нефтегазового комплекса и направлен на предотвращение негативных экономических последствий, обусловленных несовершенством порядка предоставления земельных участков для строительства объектов трубопроводного транспорта, нефтяных и газовых скважин.

10 декабря 2018 года Петр Порошенко подписал закон №9260 об изменениях в Налоговый кодекс. Этот документ предусматривает, в частности, запуск инициированных Нефтегазовой ассоциацией Украины системных изменений в Налоговый кодекс и другие законодательные акты, направленные на искоренение теневого сегмента рынка.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Основою взаємовідносин, що існували в українській енергетиці 1992–2014 років, була нав’язана Росією модель «рентної експлуатації» енергетики через адміністративне регулювання цін і тарифів на продукції енергетичного сектора, для підтримки окремих споживачів, цілих галузей економіки чи отримання електоральних переваг.

Ця модель підштовхувала виробників і постачальників енергії до постійного зростання задекларованих втрат і збитків, зумовлювала недоцільність підвищення ефективності використання енергії і блокувала зацікавленість виробників енергоресурсів у підвищенні ефективності діяльності.

Переростання політичного та економічного тиску Росії на Україну в гібридну війну змусило українське суспільство та державу серйозно розпочати реформування енергетичного сектора. У 2014–2017 роках, вперше з моменту набуття Україною незалежності, було закладено законодавчі основи створення енергетичних ринків, заснованих на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів і безпеки постачань, а також здатних до інтеграції з ринками держав – членів Енергетичного Співтовариства.

У 2017 р. співвідношення власного виробництва та імпорту становило приблизно 35:65 для автомобільного бензину, 12:88 для дизельного палива і 28:72 для скрапленого нафтового газу. При цьому частка нафтопродуктів, вироблених у Російській Федерації або з російської сировини (передусім у Республіку Білорусь), у структурі імпорту перевищила 80%.

Таким чином, задіявши інструменти політичного тиску на Мінськ (безпосередньо або через російських акціонерів Мозирського нафтопереробного заводу), Москва здатна заблокувати дві третини постачання нафтопродуктів, необхідних українській економіці. При цьому учасники ринку не здатні оперативно збільшити постачання через нестачу обігових коштів і завищених ставок кредитування, що вже призвело до зменшення поточних запасів роздрібних операторів з 17-30 до 7-10 діб споживання.

Блокування постачань нафтопродуктів Російською Федерацією здатне призвести до утворення в Україні їх дефіциту, який можливо компенсувати за рахунок наявних резервів держави, операторів і споживачів лише на чверть. Оскільки нафтопродукти є інфраструктурними товарами, їхня нестача може призвести до кумулятивного зростання цін на товари та послуги, зменшення платоспроможності населення й посилення соціального невдоволення.

Комментарий Mind

Россия остается доминирующим игроком на украинском рынке нефтепродуктов. По сути, это означает, что страна-агрессор по-прежнему способна влиять на эффективность украинской экономики и даже украинской армии.

В более благополучные времена, до аннексии Крыма и вооруженного конфликта на Донбассе, отечественная нефтепереработка и импорт нефтепродуктов для потребностей внутреннего рынка также были наиболее зависимыми от настроений Кремля.

Основные производственные активы контролировал российский бизнес. Сейчас работа большинства украинских НПЗ либо остановлена, либо ограничена из-за дефицита сырья. Поэтому Украина остается зависимой от внешних закупок и сопряженных с ними рисков (прежде всего ценовых).

Особо привлекательным бизнесом в последние годы оказалось снабжение украинской армии дизельным топливом. Эти поставки стали поводом для множества антикоррупционных расследований. Хотя импорт нефтепродуктов в Украину постепенно становится все более диверсифицированным, но влияние России все еще ощутимо.

Ведь даже если топливо поступает к нам из Беларуси (это одно из самых популярных направлений), снабжение сырьем местных НПЗ там контролирует Россия. А значит, Кремль способен диктовать им условия работы.

В случае с обеспечением украинского рынка сжиженным углеводородным газом, который используют на транспорте, то Россия и здесь остается доминирующим поставщиком. Вне поля зрения Порошенко остается нелегальное производство нефтепродуктов в Украине, как и их теневой импорт, который выглядит более привлекательным в цене для потребителей, но зачастую такой товар оказывается сомнительного качества.

В итоге за последние 5 лет власть так и не смогла предложить действенного плана развития рынка, переориентации импорта на другие рынки, либо же импортозамещения.

Следите за актуальными новостями бизнеса и экономики в наших Telegram-каналах Mind.Live и Mind.UA, а также Viber-чате