Кандидатская по экономике. Петр Порошенко и аграрный сектор

Кандидатская по экономике. Петр Порошенко и аграрный сектор

Рецензия Mind на слова и действия нынешнего президента Украины

Этот материал также доступен на украинском
Кандидатская по экономике. Петр Порошенко и аграрный сектор
Фото: УНІАН

Mind начинает публикацию редакционного анализа решений, которые предлагают (или чаще – не предлагают) кандидаты в президенты Украины относительно отдельных отраслей. С полным перечнем вопросов, на которые мы искали «ответ» у кандидатов, можно ознакомиться здесь, все материалы специального проекта Mind «Кандидатская по экономике» – здесь.

Штаб Петра Порошенко не обременил себя ответами на запрос Mind. Поэтому мы анализируем его слова и действия за последние пять лет, опираясь на открытые источники.

Читайте также: Кандидатская по экономике. Петр Порошенко: промышленная политика и приватизация

На очереди – аграрная отрасль. В предвыборной программе Петр Порошенко не предлагает никаких решений, а только отмечает, что рост населения в мире позволяет Украине стать аграрным лидером.

О запуске рынка земли

Официальный твиттер Петра Порошенко, 7 сентября 2017 года:

Земельний ринок і приватизація – два найнадійніших способи швидко залучити в Україну достойний обсяг інвестицій.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:

Основними завданнями державної аграрної політики щодо реалізації конкурентних переваг аграрного сектору мають бути такі:

Завершення земельної реформи та розвиток земельних відносин на новій інституційній основі, для чого необхідно:

  • ухвалити нормативно-правовий акт про ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення з метою зняття мораторію на обіг цієї категорії земель та завершення земельної реформи в Україні. У ньому необхідно передбачити такі норми:
  • мінімальний строк обробітку земель сільськогосподарського призначення має бути п’ять років з обмеженням на цей термін реалізації прав власності, крім передачі її в спадщину або органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади на тих самих умовах, за якими ця земельна ділянка була придбана у власність;
  • першочергове право викупу земельної ділянки в разі виявлення недобросовісних угод, пов’язаних із купівлею-продажем за заниженими цінами, слід надати державі або відповідній територіальній громаді;
  • суб’єкти, яким дозволяється придбавати у власність землі сільськогосподарського призначення, мають бути в працездатному віці, мати освіту, що дозволяє займатися сільськогосподарською працею, а також бути спроможними вчиняти правові дії, необхідні в аграрно-правових відносинах;
  • сприяти оптимізації механізму контролю держави за збереженням родючості ґрунтів через відмову від обов’язковості розроблення всіма власниками та користувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, та визначення дотримання нормативів періодичності вирощування культури на одній і тій самій земельній ділянці як об’єкта державного контролю;
  • удосконалити земельне законодавство щодо недопущення нелегального відчуження земель сільськогосподарського призначення, яке нині можливе, через такі механізми, як: передача земель товарного сільськогосподарського виробництва в спадщину та продаж їх лише органам влади для суспільних потреб;
  • законодавчо обмежити застосування договорів емфітевзису як інструменту, що використовується для прихованого відчуження земель сільськогосподарського призначення під час дії відповідного мораторію, на період до запровадження цивілізованого ринку купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв);
  • провести державну інвентаризацію (аудит) земель, спрямовану на удосконалення державної політики в галузі земельних відносин на регіональному й державному рівнях.

Необхідно створити належні умови для переходу до ринкового обігу сільськогосподарських земель. Для цього Уряду спільно з Парламентом України та громадськістю треба вдосконалити законодавство у таких питаннях: недопущення нелегального відчуження земель сільськогосподарського призначення; забезпечення контролю держави за збереженням родючості ґрунтів; обмеження випадків застосування договорів надання землі у користування, якщо вони позбавляють селян справедливої ринкової винагороди.

До моменту запровадження ринкового обігу землі має бути проведена повна та прозора державна інвентаризація (аудит) земель, здійснене законодавче закріплення прав власності та механізму прозорого, справедливого ціноутворення на землю сільськогосподарського призначення.

Комментарий Mind

Само по себе декларирование – возможно, сделанное в угоду западным партнерам и кредиторам – приоритетности завершения земельной реформы действующим президентом не может не воодушевлять.

Однако перечисленные им в разное время пункты не представляют собой комплексный план действий по внедрению в Украине рынка земли – скорее это разрозненный перечень точечных мероприятий, направленных на улучшение сферы земельных отношений.

Часть из них понятны и обоснованы – как, например, закрепление минимального срока использования земельного участка пятью годами, чтобы обеспечить осознанный подход к земледелию, упорядочивание лесополос, контроль за качеством грунтов.

Некоторые другие – как, например, ограничение использования механизма эмфитевзиса как способа отчуждения земли в обход моратория – выглядят явно нереалистичными.

Также нужно отметить, что реальные действия, предпринятые Порошенко-президентом, противоречат обещаниям Порошенко-кандидата. Так, вопреки призывам ряда депутатов и даже Минэкономразвития наложить вето на закон, которым Верховная Рада в конце 2018 года в десятый раз продлила мораторий на продажу земли, президент подписал этот документ.

Примечательно предложение президента закрепить в законе об обороте земли квалификационные требования к потенциальным покупателям участков. Даже в размытой формулировке, определяющей, что покупатель должен быть в работоспособном возрасте и иметь образование, позволяющее заниматься сельхозпроизводством, такие требования способны существенно сузить круг потенциальных фермеров и/или спровоцировать искусственный спрос на «правильные» дипломы.

Сроки снятия моратория на продажу земли нигде не указаны, Петр Порошенко указывает лишь одно обстоятельство времени: необходимость переходного периода к введению рынка для внесения изменений в законодательство в части обеспечения функций контроля государства и обеспечения прозрачного ценообразования.

Однако будучи сам крупным аграрным бизнесменом, Петр Порошенко как никто другой понимает уровень стресса, который нанесет рынку изменение устоявшейся модели арендных отношений. Земельный банк «Укрпроминвест Агро» (120 000 га) – не самый крупный в стране, однако по эффективности, пожалуй, не имеет себе равных. И готовность бенефициара подвергать этот успешный бизнес риску вызывает сомнение, которое последние пять лет подтверждалось на практике.

О поддержке фермеров, в частности животноводства


Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:

Розширення інструментарію державної підтримки сільськогосподарських виробників та забезпечення її доступності всім суб’єктам господарювання, особливо дрібнотоварним, що спеціалізуються на тваринництві.

Для цього необхідно реалізувати такі заходи:

  • розробити та подати на розгляд до Верховної Ради України проект закону, спрямований на унормування критеріїв віднесення виробників сільськогосподарської продукції за розмірами господарювання до малих, середніх та великих із метою формування та здійснення диференційованої державної аграрної політики;
  • розробити державну програму підтримки переходу малих форм господарювання на міжнародні та європейські стандарти виробництва сільськогосподарської продукції з метою підвищення рівня якості та безпечності харчових продуктів;
    ...
  • розробити та погодити з ключовими зацікавленими сторонами зміни та доповнення до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства» та інших нормативних актів, які передбачатимуть доступ усіх виробників до програм державної підтримки, з наданням пріоритету в підтримці малим сільськогосподарським виробникам трудомістких та природоощадних виробництв та інших напрямів, які мають бути визначені за результатами спеціально проведеного дослідження;
  • здійснювати поступовий перехід від державної підтримки у вигляді податкових пільг до гарантованої державної підтримки у вигляді бюджетних асигнувань;
  • встановити чіткі правила підтримки сільськогосподарських товаровиробників, що не порушують зобов’язання, передбачені Угодою про асоціацію між Україною і країнами ЄС, а також норми СОТ. Розширити інструментарій заходів підтримки сільгоспвиробників у межах «зеленої скриньки».
В аграрному секторі пріоритетну державну підтримку потрібно надавати сімейним фермерським господарствам, господарствам, які здійснюватимуть перехід на європейські стандарти виробництва задля підвищення рівня якості та безпечності харчових продуктів, а також трудомістким та природоощадним виробництвам.

Водночас окремі реформаторські заходи в аграрному секторі не призвели до очікуваних позитивних ефектів, зокрема:

наслідком зміни у 2017 р. спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських виробників державними дотаціями став їх деформований розподіл між аграріями на користь великих виробників.

Бюджетна дотація виплачувалася виробникам щомісяця пропорційно частці сплаченої до бюджету суми ПДВ за визначеними видами діяльності в загальній сумі сплати ПДВ. Під програму фінансової підтримки підпадали такі види діяльності: птахівництво; розведення ВРХ, коней, свиней, овець, кіз і інших тварин; вирощування овочів, баштанних культур, коренеплодів, бульбоплодів, зерняткових, кісточкових, ягід, горіхів та інших фруктів, тютюну; переробка молока, виробництво м’яса, масла, сиру та інших харчових продуктів. 

Тобто право на дотації мали тільки ті підприємства, які заплатили ПДВ за визначеними видами діяльності більше, ніж суми, заявлені до відшкодування за всіма видами діяльності підприємства. За підсумками 2017 року, застосування нового механізму дотацій сільгоспвиробників, який прийшов на зміну спецрежиму ПДВ, мало наслідком отримання дрібними та середніми виробниками непропорційно низької частки таких бюджетних дотацій.

 До Реєстру отримувачів бюджетних дотацій (РОБД) у 2017 р. було внесено понад 2,2 тис. сільгосппідприємств, з них фактично отримали бюджетні дотації хоча б за один місяць понад 1,7 тис. агровиробників, або 77 % від загальної їх чисельності в РОБД. Причому підприємства двох надпотужних груп птахівничих компаній отримали 44,5 % від загальної суми дотацій – майже 1,8 млрд грн.

До топ-10 найбільших отримувачів цього виду державної підтримки поряд із найбільшими виробниками курятини увійшли також три компанії з виробництва свинини. Вони змогли акумулювати у своєму розпорядженні близько 2,0 млрд грн бюджетних дотацій. При цьому майже 40 % від загальної кількості реципієнтів державної фінансової підтримки за цим напрямом отримали за рік менше ніж 100 тис. грн бюджетних дотацій. Хід реформ аграрного сектора гальмується також відсутністю державних цільових програм його розвитку. Так, державна цільова програма розвитку аграрного сектора економіки на період до 2021 р. донині не затверджена КМУ, хоча це було передбачено Планом пріоритетних дій Уряду на 2017 рік468

Водночас державна підтримка навіть в існуючих сьогодні обсягах має бути доступною, прозорою й охоплювати всіх виробників сільськогосподарської продукції. Загалом державна підтримка сільськогосподарського виробництва в Україні має бути спрямована на:

  • забезпечення отримання прибутковості виробництва на рівні, що забезпечує розширене відтворення; створення сприятливих соціальних умов для життя сільських жителів та покращення добробуту їхніх сімей;
  • формування передумов для збереження та комплексного розвитку сільських територій;
  • задоволення потреб населення України в якісних і доступних продуктах харчування;
  • розширення експортного потенціалу країни.

Особливу увагу варто приділити розвитку малих форм господарювання на селі, які нині роблять суттєвий внесок у валове виробництво сільськогосподарської продукції та є стабілізаційною ланкою господарювання, яка компенсує зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства на окремих аграрних підприємствах, забезпечуючи продовольчі потреби населення.

Адже сучасний стан найвагомішої групи серед малих форм господарювання – особистих селянських господарств – загрожує стабільному соціально-економічному розвитку сільського господарства через недосконалість системи контролю якості сільськогосподарської продукції, виробленої в господарствах населення.

Комментарий Mind

Петр Порошенко предлагает ввести критерии, по которым четко разделить сельхозпроизводителей на малые, средние и большие и затем предложить каждой из этих групп оптимальные дифференцированные программы господдержки. Но, как и другие кандидаты, основной акцент он делает на обещании активной и всесторонней поддержки фермеров с целью увеличения их количества и повышения эффективности их работы.

Однако предыдущие два года показали, что фермеры, будучи разобщены и недоверчивы к государственным инициативам, не слишком активно пользуются программами поддержки, и это вряд ли изменится в ближайшее время. Также значительная часть небольших агропроизводителей работают в тени и не собираются жертвовать этим комфортом ради разовых дотаций.

При этом Петр Порошенко высказывает совершенно справедливый тезис о том, что господдержка сельского хозяйства должна быть равномерно распределена между агрохозяйствами разного масштаба с одинаково свободным доступом к программам.

Даже в угоду значительной части левого электората он не исключает из перечня потенциальных получателей крупный бизнес – что не может не вызывать уважения. С другой стороны, в украинских реалиях этот рыночный подход легко трансформируется в тезис «Косюк может спать спокойно».

Напомним, в июле 2014 года Юрий Косюк стал первым заместителем главы Администрации Президента. И по странному стечению обстоятельств, Налоговая служба начала усиленными темпами погашать «Мироновскому хлебопродукту» просроченную задолженность по погашению НДС. До конца года все долги были возвращены, и в декабре того же 2014 года Косюк ушел с должности.

Компания МХП продолжала быть основным выгодополучателем изначально искривленной системы квазиаккумуляции НДС образца 2017 года, после ее отмены не была отлучена от господдержки, оказалась среди крупнейших получателей компенсации стоимости строительства животноводческих комплексов. В 2019 году крупный бизнес также не обделен – в бюджете заложено более 800 млн грн, в том числе на компенсацию 25% стоимости вагонов-зерновозов.

Благодаря приравниванию вагонов к сельхозтехнике, крупные игроки (в первую очередь – холдинг «Кернел» Андрея Веревского) смогут существенно оптимизировать свои затраты на пополнение или создание вагонного парка. Мелкие производители, которые не являются экспортерами, от этой программы никоим образом не отделены – однако попросту в ней не заинтересованы.

О модели развития агрорынка (выбор между большим бизнесом и малыми фермерскими хозяйствами)

Официальный твиттер Петра Порошенко, 24 мая 2017 года: 
Сьогодні 12% ВВП – це сільське господарство. Аграрний комплекс сьогодні є опорою української економіки.

Из предвыборной программы:
Збільшення чисельності населення світу створює величезну нішу для України як глобального аграрного лідера.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:

Державна політика щодо стимулювання розвитку малих форм господарювання в аграрному секторі України має концентруватися насамперед на вирішенні питання подальшого функціонування господарств населення. 

Важливу роль у цьому мають відігравати сімейні фермерські господарства як невід’ємна складова перспективної моделі вітчизняного аграрного сектора. При цьому заходи державної підтримки мають спрямовуватися на посилення організаційно-економічної допомоги в створенні та функціонуванні фермерських господарств сімейного типу з подальшим їх об’єднанням у сільськогосподарські кооперативи (за схемою: господарства населення → сімейні фермерські господарства → сільськогосподарські кооперативи).

При цьому перехід особистих селянських господарств у категорію сімейних фермерських господарств, які не є юридичними чи фізичними особами – підприємцями, потребує передусім створення умов і мотивів добровільного набуття ними такого статусу.

Поліпшити фінансово-економічний стан сільськогосподарських виробників має якісна інфраструктура збуту аграрної продукції, яка нині, на жаль, не забезпечує вільний прозорий рух сільськогосподарської продукції.

Відсутність чіткої схеми реалізації «виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач» негативно впливає на цінову ситуацію на аграрному ринку та не дає виробнику можливості отримати достатній дохід із вирощеної продукції. Особливого значення це питання має для дрібнотоварних виробників, адже великі компанії та агрохолдинги завдяки виробництву експортних сільгоспкультур відповідним чином самостійно формують власні канали збуту продукції.

Стимулювання розвитку малих форм господарювання в аграрному секторі України. Заходи державної підтримки мають спрямовуватися на посилення організаційно-економічної допомоги в створенні та функціонуванні фермерських господарств сімейного типу з подальшим їх об’єднанням у сільськогосподарські кооперативи. Для цього необхідно:

  • забезпечити особистим селянським господарствам, які виявили бажання здійснити трансформацію у фермерське господарство сімейного типу, можливість реєстрації такого господарства за принципом «єдиного вікна»;
  • розробити та затвердити бюджетну програму підтримки розвитку сімейних фермерських господарств, передбачивши фінансове стимулювання трансформації особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства, зокрема на безповоротній основі, підтримку фермерів-початківців, навчання та підвищення кваліфікації голів сімейних фермерських господарств, стимулювання створення на основі сімейних фермерських господарств сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, підтримку виробництва екологічної (органічної) продукції;
  • розробити державну програму підтримки страхування малих форм господарювання, передбачивши впровадження нових страхових продуктів, а також інструментів зниження ризиків (таких як деривативи);
  • розробити навчальні програми надання консультаційних (дорадчих) послуг для малих сільськогосподарських виробників із метою вдосконалення навичок у застосуванні технологій господарювання та управління, поліпшення доступу до фінансів, інвестицій, ланцюгів доданої вартості, зокрема для супроводу програм підтримки;
  • запровадити на постійній основі проведення тренінгів, семінарів та курсів для фермерів, сільського населення задля підвищення їхніх кваліфікаційних знань про сільськогосподарську кооперацію, зміни нормативно-правового поля, що регулює їхню діяльність, особливості ведення бухгалтерського обліку, оподаткування кооперативу та його членів, механізми державної підтримки тощо.

Найбільш суттєвими досягненнями тут були такі: 1. Санітарні та фітосанітарні заходи в сільському господарстві й системи контролю безпечності харчових продуктів послідовно приводяться до європейських вимог та практик. Так, прийнято Закон України від 18 травня 2017 р. № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», згідно з яким впроваджується інтегрований державних контроль, що охоплює увесь ланцюг харчової продукції «від лану до столу».

Також, відповідно до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» запроваджуються європейські вимоги до виробництва та обігу безпечних для тварин кормів, що є важливим елементом усієї системи контролю безпечності харчових продуктів. 2. Модернізується державна політика розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації.

Зокрема, КМУ схвалено Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018–2020 рр. 460, яка передбачає надання підтримки фермерським господарствам; створення нових робочих місць на селі, зокрема через стимулювання сільськогосподарської кооперації; диверсифікацію діяльності фермерських господарств; створення передумов кредитування фермерських господарств за доступними кредитними ставками; збільшення рівня реальних доходів сільського населення від передання в оренду сільськогосподарських угідь.

Комментарий Mind

Начиная с 2017 года правительство значительно увеличило бюджетные дотации сельхозпроизводителям: с 320 млн грн в 2016 году до 5,3 млрд грн в 2017-м и 6,3 млрд грн в 2018-м. На 2019 запланировано 6,9 млрд грн.

Условия распределения средств между сельхозотраслями и правила их получения выписаны так, что 80% всех дотаций получают большие аграрные холдинги вроде «Мироновского хлебопродукта», а малые фермерские хозяйства остаются без внимания государства.

Несмотря на все обращения аграрных ассоциаций к высшей власти Украины, правила распределения средств не изменились, а следовательно, ожидать каких-то свершений в агропромышленном комплексе не стоит. 

Несмотря на господдержку крупных игроков, в своих предвыборных речах на тему «агрохолдинги vs фермеры» Петр Порошенко расписывается в поддержке последних.

Президент делает это чуть сдержаннее, чем Кабинет министров, который принял рекордное количество инициатив в этой сфере (назначение профильного замминистра, появление фермерских статей господдержки, принятие Концепции развития фермерства и т. д.), но тоже однозначно.

Усилия кандидат обещает направить как на стимулирование инициативы желающих стать фермерами, так и на повышение стандартов работы уже существующих хозяйств. Предлагается, среди прочего, организовать просветительские программы, разработать комплекс мероприятий по переходу мелких производителей на международные стандарты качества и т. д.

Проблема реализации этих похвальных инициатив в том, что фермерство очень сложно стимулировать «сверху», а иногда это попросту и не нужно. Сама структура украинского агропромышленного комплекса, с сильным креном в растениеводство и ориентацией на сырьевой экспорт (вопреки устоявшемуся штампу, это вовсе не признак отсталости, а более $16 млрд экспортной выручки), предполагает эффективность и конкурентность крупнотоварного производства, что означает сохранение в той или иной форме присутствия агрохолдингов вне зависимости от желания и деклараций любого президента.

Фермеры, даже при условии взрывного увеличения их количества, не будут конкурировать в производстве основных сельхозкультур, а сосредоточатся на небольших нишевых проектах, производя продукцию с высокой добавленной стоимостью.

Прорыв в развитии фермерства (правда, чисто арифметический, а не фактический) может произойти, если удастся юридически трансформировать единоличные крестьянские хозяйства в «официальных» фермеров.

Учитывая консервативность аграриев и риски, сопряженные с обелением, президенту придется сильно постараться, доказывая преимущества такой трансформации. Пока среди предложений в этом направлении – максимальное упрощение самой процедуры и возможность регистрации такого хозяйства по принципу «единого окна».

Следите за актуальными новостями бизнеса и экономики в наших Telegram-каналах Mind.Live и Mind.UA, а также Viber-чате