Кандидатская по экономике. Петр Порошенко и аграрный сектор

Mind начинает публикацию редакционного анализа решений, которые предлагают (или чаще – не предлагают) кандидаты в президенты Украины относительно отдельных отраслей. С полным перечнем вопросов, на которые мы искали «ответ» у кандидатов, можно ознакомиться здесь, все материалы специального проекта Mind «Кандидатская по экономике» – здесь.

Штаб Петра Порошенко не обременил себя ответами на запрос Mind. Поэтому мы анализируем его слова и действия за последние пять лет, опираясь на открытые источники.

Читайте также: Кандидатская по экономике. Петр Порошенко: промышленная политика и приватизация

На очереди – аграрная отрасль. В предвыборной программе Петр Порошенко не предлагает никаких решений, а только отмечает, что рост населения в мире позволяет Украине стать аграрным лидером.

О запуске рынка земли

Официальный твиттер Петра Порошенко, 7 сентября 2017 года:

Земельний ринок і приватизація – два найнадійніших способи швидко залучити в Україну достойний обсяг інвестицій.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:

Основними завданнями державної аграрної політики щодо реалізації конкурентних переваг аграрного сектору мають бути такі:

Завершення земельної реформи та розвиток земельних відносин на новій інституційній основі, для чого необхідно:

• ухвалити нормативно-правовий акт про ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення з метою зняття мораторію на обіг цієї категорії земель та завершення земельної реформи в Україні. У ньому необхідно передбачити такі норми:
• мінімальний строк обробітку земель сільськогосподарського призначення має бути п’ять років з обмеженням на цей термін реалізації прав власності, крім передачі її в спадщину або органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади на тих самих умовах, за якими ця земельна ділянка була придбана у власність;
• першочергове право викупу земельної ділянки в разі виявлення недобросовісних угод, пов’язаних із купівлею-продажем за заниженими цінами, слід надати державі або відповідній територіальній громаді;
• суб’єкти, яким дозволяється придбавати у власність землі сільськогосподарського призначення, мають бути в працездатному віці, мати освіту, що дозволяє займатися сільськогосподарською працею, а також бути спроможними вчиняти правові дії, необхідні в аграрно-правових відносинах;
• сприяти оптимізації механізму контролю держави за збереженням родючості ґрунтів через відмову від обов’язковості розроблення всіма власниками та користувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, та визначення дотримання нормативів періодичності вирощування культури на одній і тій самій земельній ділянці як об’єкта державного контролю;
• удосконалити земельне законодавство щодо недопущення нелегального відчуження земель сільськогосподарського призначення, яке нині можливе, через такі механізми, як: передача земель товарного сільськогосподарського виробництва в спадщину та продаж їх лише органам влади для суспільних потреб;
• законодавчо обмежити застосування договорів емфітевзису як інструменту, що використовується для прихованого відчуження земель сільськогосподарського призначення під час дії відповідного мораторію, на період до запровадження цивілізованого ринку купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв);
• провести державну інвентаризацію (аудит) земель, спрямовану на удосконалення державної політики в галузі земельних відносин на регіональному й державному рівнях.

Необхідно створити належні умови для переходу до ринкового обігу сільськогосподарських земель. Для цього Уряду спільно з Парламентом України та громадськістю треба вдосконалити законодавство у таких питаннях: недопущення нелегального відчуження земель сільськогосподарського призначення; забезпечення контролю держави за збереженням родючості ґрунтів; обмеження випадків застосування договорів надання землі у користування, якщо вони позбавляють селян справедливої ринкової винагороди.

До моменту запровадження ринкового обігу землі має бути проведена повна та прозора державна інвентаризація (аудит) земель, здійснене законодавче закріплення прав власності та механізму прозорого, справедливого ціноутворення на землю сільськогосподарського призначення.

О поддержке фермеров, в частности животноводства

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:

Розширення інструментарію державної підтримки сільськогосподарських виробників та забезпечення її доступності всім суб’єктам господарювання, особливо дрібнотоварним, що спеціалізуються на тваринництві.

Для цього необхідно реалізувати такі заходи:

• розробити та подати на розгляд до Верховної Ради України проект закону, спрямований на унормування критеріїв віднесення виробників сільськогосподарської продукції за розмірами господарювання до малих, середніх та великих із метою формування та здійснення диференційованої державної аграрної політики;
• розробити державну програму підтримки переходу малих форм господарювання на міжнародні та європейські стандарти виробництва сільськогосподарської продукції з метою підвищення рівня якості та безпечності харчових продуктів;
  ...
• розробити та погодити з ключовими зацікавленими сторонами зміни та доповнення до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства» та інших нормативних актів, які передбачатимуть доступ усіх виробників до програм державної підтримки, з наданням пріоритету в підтримці малим сільськогосподарським виробникам трудомістких та природоощадних виробництв та інших напрямів, які мають бути визначені за результатами спеціально проведеного дослідження;
• здійснювати поступовий перехід від державної підтримки у вигляді податкових пільг до гарантованої державної підтримки у вигляді бюджетних асигнувань;
• встановити чіткі правила підтримки сільськогосподарських товаровиробників, що не порушують зобов’язання, передбачені Угодою про асоціацію між Україною і країнами ЄС, а також норми СОТ. Розширити інструментарій заходів підтримки сільгоспвиробників у межах «зеленої скриньки».

Водночас окремі реформаторські заходи в аграрному секторі не призвели до очікуваних позитивних ефектів, зокрема:

наслідком зміни у 2017 р. спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських виробників державними дотаціями став їх деформований розподіл між аграріями на користь великих виробників.

Бюджетна дотація виплачувалася виробникам щомісяця пропорційно частці сплаченої до бюджету суми ПДВ за визначеними видами діяльності в загальній сумі сплати ПДВ. Під програму фінансової підтримки підпадали такі види діяльності: птахівництво; розведення ВРХ, коней, свиней, овець, кіз і інших тварин; вирощування овочів, баштанних культур, коренеплодів, бульбоплодів, зерняткових, кісточкових, ягід, горіхів та інших фруктів, тютюну; переробка молока, виробництво м’яса, масла, сиру та інших харчових продуктів. 

Тобто право на дотації мали тільки ті підприємства, які заплатили ПДВ за визначеними видами діяльності більше, ніж суми, заявлені до відшкодування за всіма видами діяльності підприємства. За підсумками 2017 року, застосування нового механізму дотацій сільгоспвиробників, який прийшов на зміну спецрежиму ПДВ, мало наслідком отримання дрібними та середніми виробниками непропорційно низької частки таких бюджетних дотацій.

 До Реєстру отримувачів бюджетних дотацій (РОБД) у 2017 р. було внесено понад 2,2 тис. сільгосппідприємств, з них фактично отримали бюджетні дотації хоча б за один місяць понад 1,7 тис. агровиробників, або 77 % від загальної їх чисельності в РОБД. Причому підприємства двох надпотужних груп птахівничих компаній отримали 44,5 % від загальної суми дотацій – майже 1,8 млрд грн.

До топ-10 найбільших отримувачів цього виду державної підтримки поряд із найбільшими виробниками курятини увійшли також три компанії з виробництва свинини. Вони змогли акумулювати у своєму розпорядженні близько 2,0 млрд грн бюджетних дотацій. При цьому майже 40 % від загальної кількості реципієнтів державної фінансової підтримки за цим напрямом отримали за рік менше ніж 100 тис. грн бюджетних дотацій. Хід реформ аграрного сектора гальмується також відсутністю державних цільових програм його розвитку. Так, державна цільова програма розвитку аграрного сектора економіки на період до 2021 р. донині не затверджена КМУ, хоча це було передбачено Планом пріоритетних дій Уряду на 2017 рік468

Водночас державна підтримка навіть в існуючих сьогодні обсягах має бути доступною, прозорою й охоплювати всіх виробників сільськогосподарської продукції. Загалом державна підтримка сільськогосподарського виробництва в Україні має бути спрямована на:

• забезпечення отримання прибутковості виробництва на рівні, що забезпечує розширене відтворення; створення сприятливих соціальних умов для життя сільських жителів та покращення добробуту їхніх сімей;
• формування передумов для збереження та комплексного розвитку сільських територій;
• задоволення потреб населення України в якісних і доступних продуктах харчування;
• розширення експортного потенціалу країни.

Особливу увагу варто приділити розвитку малих форм господарювання на селі, які нині роблять суттєвий внесок у валове виробництво сільськогосподарської продукції та є стабілізаційною ланкою господарювання, яка компенсує зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства на окремих аграрних підприємствах, забезпечуючи продовольчі потреби населення.

Адже сучасний стан найвагомішої групи серед малих форм господарювання – особистих селянських господарств – загрожує стабільному соціально-економічному розвитку сільського господарства через недосконалість системи контролю якості сільськогосподарської продукції, виробленої в господарствах населення.

О модели развития агрорынка (выбор между большим бизнесом и малыми фермерскими хозяйствами)

Официальный твиттер Петра Порошенко, 24 мая 2017 года: 
Сьогодні 12% ВВП – це сільське господарство. Аграрний комплекс сьогодні є опорою української економіки.

Из предвыборной программы:
Збільшення чисельності населення світу створює величезну нішу для України як глобального аграрного лідера.

Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:

Державна політика щодо стимулювання розвитку малих форм господарювання в аграрному секторі України має концентруватися насамперед на вирішенні питання подальшого функціонування господарств населення. 

Важливу роль у цьому мають відігравати сімейні фермерські господарства як невід’ємна складова перспективної моделі вітчизняного аграрного сектора. При цьому заходи державної підтримки мають спрямовуватися на посилення організаційно-економічної допомоги в створенні та функціонуванні фермерських господарств сімейного типу з подальшим їх об’єднанням у сільськогосподарські кооперативи (за схемою: господарства населення → сімейні фермерські господарства → сільськогосподарські кооперативи).

При цьому перехід особистих селянських господарств у категорію сімейних фермерських господарств, які не є юридичними чи фізичними особами – підприємцями, потребує передусім створення умов і мотивів добровільного набуття ними такого статусу.

Поліпшити фінансово-економічний стан сільськогосподарських виробників має якісна інфраструктура збуту аграрної продукції, яка нині, на жаль, не забезпечує вільний прозорий рух сільськогосподарської продукції.

Відсутність чіткої схеми реалізації «виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач» негативно впливає на цінову ситуацію на аграрному ринку та не дає виробнику можливості отримати достатній дохід із вирощеної продукції. Особливого значення це питання має для дрібнотоварних виробників, адже великі компанії та агрохолдинги завдяки виробництву експортних сільгоспкультур відповідним чином самостійно формують власні канали збуту продукції.

Стимулювання розвитку малих форм господарювання в аграрному секторі України. Заходи державної підтримки мають спрямовуватися на посилення організаційно-економічної допомоги в створенні та функціонуванні фермерських господарств сімейного типу з подальшим їх об’єднанням у сільськогосподарські кооперативи. Для цього необхідно:

• забезпечити особистим селянським господарствам, які виявили бажання здійснити трансформацію у фермерське господарство сімейного типу, можливість реєстрації такого господарства за принципом «єдиного вікна»;
• розробити та затвердити бюджетну програму підтримки розвитку сімейних фермерських господарств, передбачивши фінансове стимулювання трансформації особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства, зокрема на безповоротній основі, підтримку фермерів-початківців, навчання та підвищення кваліфікації голів сімейних фермерських господарств, стимулювання створення на основі сімейних фермерських господарств сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, підтримку виробництва екологічної (органічної) продукції;
• розробити державну програму підтримки страхування малих форм господарювання, передбачивши впровадження нових страхових продуктів, а також інструментів зниження ризиків (таких як деривативи);
• розробити навчальні програми надання консультаційних (дорадчих) послуг для малих сільськогосподарських виробників із метою вдосконалення навичок у застосуванні технологій господарювання та управління, поліпшення доступу до фінансів, інвестицій, ланцюгів доданої вартості, зокрема для супроводу програм підтримки;
• запровадити на постійній основі проведення тренінгів, семінарів та курсів для фермерів, сільського населення задля підвищення їхніх кваліфікаційних знань про сільськогосподарську кооперацію, зміни нормативно-правового поля, що регулює їхню діяльність, особливості ведення бухгалтерського обліку, оподаткування кооперативу та його членів, механізми державної підтримки тощо.

Найбільш суттєвими досягненнями тут були такі: 1. Санітарні та фітосанітарні заходи в сільському господарстві й системи контролю безпечності харчових продуктів послідовно приводяться до європейських вимог та практик. Так, прийнято Закон України від 18 травня 2017 р. № 2042-VIII «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», згідно з яким впроваджується інтегрований державних контроль, що охоплює увесь ланцюг харчової продукції «від лану до столу».

Також, відповідно до Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» запроваджуються європейські вимоги до виробництва та обігу безпечних для тварин кормів, що є важливим елементом усієї системи контролю безпечності харчових продуктів. 2. Модернізується державна політика розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації.

Зокрема, КМУ схвалено Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018–2020 рр. 460, яка передбачає надання підтримки фермерським господарствам; створення нових робочих місць на селі, зокрема через стимулювання сільськогосподарської кооперації; диверсифікацію діяльності фермерських господарств; створення передумов кредитування фермерських господарств за доступними кредитними ставками; збільшення рівня реальних доходів сільського населення від передання в оренду сільськогосподарських угідь.