Настав час переглянути монополію держави на випуск грошей
Стає ясно, що ця каденція парламентаріїв, найімовірніше, якийсь закон про криптобізнес все-таки ухвалить. І тут головний принцип: не нашкодь. Що потрібно зробити?
Держава, зруйнувавши своїми безвідповідальними діями крихку екосистему середнього і малого підприємництва, як слон у посудній лавці, тепер змушена буде рятувати економіку за рахунок платників податків (наших грошей), кредитів (грошей наших дітей) або друкарського верстата.
Останній варіант в Україні та інших країнах з низьким рівнем довіри до інститутів влади не працює не тому, що в уряді сидять грамотні економісти або державні діячі. Просто навіть бабусі біля під'їзду побіжать купувати долари або євро, почувши дзижчання друкарського верстата.
Наші кредитори, ЄС і МВФ, раді старатися. Вже пройшла інформація про додаткові 1,2 млрд євро на розпил. Після ринку землі та кастрації судової системи, просто вже цікаво, які хороші ідеї ще будуть перевірені на нас. Думаю, як завжди, це буде карго-культ рішень десятирічної давності у збоченій формі з обов’язковим закручуванням гайок.
Наприклад, кінотеатри, найімовірніше, отримають дотації. Це зрозуміло й очевидно: людям заборонено було ходити в кіно. Але чим вони кращі за інших постраждалих підприємців? – запитаєте ви. Дуже просто. Пам’ятаєте цитату дідуся Леніна про найважливіше з мистецтв? Так от, цензуровані в XXI столітті, кінотеатри, на думку хлопців з уряду – це відмінний інструмент. Вони і так змушені були втрачати гроші, не показуючи російське кіно, коли олігархи торгують з РФ без будь-яких мук совісті. Тепер же кожен чиновник буде нагадувати кінотеатрам про те, хто їх врятував і як вони тепер зобов’язані. Шкода, що фейсбуку наш уряд нічим допомогти не зможе. Це територія американців і там у них свої «високі стосунки».
Ринкова економіка більше не працює. Це означає, що настав час переглянути монополію держави на випуск грошей.
Для початку, нагадаю, що далеко не у всіх країнах монополією на емісію грошей володіє центральний банк. Правом випускати електронні гроші, номіновані в гривні, зараз володіють кілька компаній, які отримали відповідні ліцензії, тобто дозволи від чиновників.
Залишимо цих людей у їхньому затишному світі, де банки «рятують» за рахунок бюджету, перетворюючи їх на фінансових шпигунів (або розвідників, якщо вони наші). Де за ліцензію потрібно платити «зверху», а потім здригатися від дзвінка чиновника «звідти». Тому що правила прописані таким чином, що ліцензію може бути відкликано в будь-який момент. І плювати на робочі місця та інвестиції. Згадайте кейс Tyme.
Ніяка інвестняня не допоможе. Тим паче, що вони ж тільки для респектабельних іноземців з великими грошима. Як у дейтинговому бізнесі, чесне слово.
А ми з вами перенесемося у сповнений небезпек світ лібертаріанства, де кожен може випустити віртуальні валюти, назвати їх грошима і оголосити, що одна одиниця дорівнює гривні, тугрику або взагалі не має ніякої вартості, крім тієї, яку за неї може запропонувати охочий її придбати в цей момент часу.
Звісно, на святе, Конституцію, ніхто не зазіхає. У ст. 99 написано: «грошова одиниця – гривня». Сперечатися не варто. Назвемо всі інші «недержавні гроші» «грошова двійка», якщо слово «одиниця» вже зайнято.
Так от, держава у такому випадку каже: грайте на свій страх і ризик, втратите гроші/нерви – ми відповідати не будемо. Звучить якось справедливіше, ніж усією країною скидатися на порятунок банків, правда?
У цьому випадку ніякі ліцензії на випуск «грошових двійок», звичайно, не потрібні. Для електронних вони зберігаються. Якщо хтось хоче випустити електронні гроші на блокчейні, будь ласка, всі правила для вас актуальні. Додаткових не потрібно.
Приватні школи і лікарні вже далеко не новинка. Діти політиків і чиновників там навчаються і лікуються. Звичайно, для простих громадян мають бути доступні безкоштовні, базові послуги хорошої якості. У нашому випадку, це готівкові, безготівкові та електронні гроші.
Основний аргумент груп, які борються за ліцензування криптобізнесу (серед них чомусь більше юристів і чиновників, ніж підприємців), наступний: нехай держава ліцензує кріптобізнес, а натомість підприємці отримають можливість відкривати рахунки в банках.
Він не витримує критики з двох причин.
Binance без жодних ліцензій в Україні удостоюється «зеленого світла» на рівні міністра і відсутність ліцензії не заважає ані картки українців процесити, ані з гривнею вільно оперувати.
А другий кейс – естонські криптоліцензіі, за які українські бізнесмени платили шалені гроші. Кому? Юристам-відкривачам і уряду Естонії.
Ось ми і підійшли до розуміння того, кому це вигідно. А чи стало можливим відкрити банківський рахунок компанії з такою ліцензією? Тільки не ставте це питання тим, хто купився на криптоліцензію – ризикуєте стати безкоштовним психоаналітиком на кілька годин.
Стає ясно, що ця каденція парламентаріїв, найімовірніше, якийсь закон про криптобізнес все-таки ухвалить. І тут головний принцип: не нашкодь.
Що потрібно зробити?
- Дати визначення термінам і ввести відповідні КВЕДи.
- Гарантувати місцевим та іноземним компаніям відсутність у найближчі 10 років законів і підзаконних актів, які потребують ліцензування, та інших додаткових обмежень для криптобізнесу.
- Гарантувати відсутність дискримінаційних норм щодо емісії криптовалют, зокрема і стейблкоїнів фізичними і юридичними особами.
Але не варто намагатися зводити нові годівниці для чиновників нових міністерств. Якщо вже ми нічого не можемо вдіяти з розпилом нашого сьогодення, давайте хоча б відстоїмо своє майбутнє.
Оригінал опубліковано на сайті nv.ua