Станіслав Под'ячев: «Для Blockchain немає кордонів і немає урядів, це про підприємництво, про свободу».
Випускник Києво-Могилянської Бізнес Школи та Ангел kmbs alumni Станіслав Под'ячев розповів про те, чим сьогодні є банківська система, перспективи розвитку технології Blockchain та хто гальмує розвиток штучного інтелекту.
Станіслав Под'ячев – керуючий партнер компанії GoDeFX Lab, співзасновник Talents on AI Foundation та викладач курсу Blockchainomics у Києво-Могилянській Бізнес Школі. Підприємець в галузі інновацій та web3. Спеціалізується на АІ-трансформації бізнесу для великих компаній.
- Поясніть простими словами, що собою являє технологія Blockchain та чому важливо впроваджувати її в сучасний бізнес?
Уявіть банківський рахунок здорової людини, який ви можете відкрити в будь-якій валюті без візиту до банку, без ідентифікації особи, без будь-якого дозволу, ви можете робити перекази в будь-яку країну та до вас може прийти переказ з будь-якої країни. Ніяких обмежень та заборон немає. Чи можуть погані хлопці використовувати цю технологію? Так, можуть. Але це така ж технологія, як, наприклад, ніж. Ніж може бути використаним для того, щоб нагодувати людей, а може бути використаним як холодна зброя. За допомогою Blockchain можна програмувати соціальні взаємодії без посередників, які до цього не могли відбутися без них. Наприклад, escrow – обмін одного віртуального активу на інший. Для того щоб обміняти, скажімо, акції на гроші, потрібен посередник – біржа або банк. Тобто одна людина приносить акції в банк, а друга гроші. Якщо все добре, обмін відбувся, а якщо ні, то кожен залишився з тим, що мав. Зі смартконтрактами у Blockchain це робити дуже легко. Сучасна фінансова система може бути вичищена від ідеології, від диктатури та зайвого регулювання. А далі починається найцікавіше – деконструкція державної монополії на інформацію. Зараз держава знає про громадянина дуже багато. До того ж ці дані зберігаються в реєстрах на технології 90-х років, які ніяк не захищені. У телеграмі є бот російської розробки, завдяки якому можна дізнатися інформацію про будь-яку людину. Він надає дані з Дії, банків, навіть з медичних лабораторій, в яких людина проходить обстеження. І виникає питання, а чи держава як монополіст – це найкраще рішення, чи технології дають нам значно більше можливостей? Наприклад, завдяки Blockchain ви можете розщепити свою цифрову ідентичність. Наприклад, людина може бути вчителем молодших класів, а ще захоплюватися танцями. Але може не бажати, щоб спільнота колег-вчителів знала про це. Людина може в цій спільноті бути з одною «гранню своєї особистості», а в іншому колі людей – з іншою. Але якщо вона комусь сильно довіряє, то може відкрити ту іншу сторону свого життя. І це можливо реалізувати в технології Blockchain. Це те, що знаходиться «на наступному рівні», «за» фінансами у Blockchain. Питання побудови паралельної фінансової системи вже вирішено, вона вже працює більше ніж 10 років. А за нею, зараз, реалізується оця система децентралізованого суспільства, «прив'язаних до душі токенів», щоб не було можливості створити безліч акаунтів й заплутатися де бот, а де реальна людина. Є технологія, яка чітко викриває цих ботів, тобто ускладнює створення фейкових акаунтів.
- З 2004 по 2009 роки ви працювали в комерційному банку. Розкажіть, яку роль виконували, за що відповідали, які завдання перед вами поставали?
Це були роки, коли банківська система та загалом економіка України, на мою думку, переживали найкращі часи. Все зростало й український банківський ринок не був виключенням. Моє ключове завдання полягало в тому, щоб розвивати мережу банківських точок продажу на півдні України: відкривати відділення, точки кредитування, обмінні пункти тощо. Я отримав дуже цікавий та цінний досвід, тому що я підходив до кожної точки, як до власного підприємницького проєкту. Багато спілкувався із клієнтами – перше відділення банку, яке я очолив у 19 років, виглядало як, сьогоднішньою мовою, «open space». Я послідовно працював у трьох комерційних банках. Починав я начальником відділення, а поставив кар’єру у цій сфері на паузу в ролі регіонального директора.
- Що являла собою банківська система в ті роки?
Банківська система була драйвером економіки. Я бачив як підприємці та компанії, які ми кредитували, зростали й це надихало.
«На жаль, сьогодні банківська система здебільшого перетворилася з бізнесу на підконтрольний владі орган стеження за людиною»
Банківський рахунок у сучасному світі – це «мультипідписний рахунок» між трьома суб’єктами: державою, читай, чиновником, банком, читай, банкіром, і «власником» цих грошей, в якому, ми як користувачі, маємо найменше прав. Тобто цей тристоронній рахунок працює для вас, тільки якщо держава та банк погоджують те, що ви хочете зробити з вашими грошима. Але, на жаль, ця система працює не на користь власника грошей, людини, підприємця. Якщо держава чи банк вирішили затримати або списати ваші гроші, вони їх спишуть без вас, однак якщо ви забажаєте розпорядитися своїми коштами, вам потрібен «апрув» і держави, і банку. Більшості українських банкірів це страшенно подобається: користь людям приносити не треба – отримуй собі відсотки за депозитні сертифікати НБУ та ОВДП з кишень платників податків. Тому більшість банкірів зараз думають та працюють більше як чиновники, ніж підприємці. Звичайно, існують виключення і деякі банкіри-підприємці намагаються технологіями «оживити» банківський сектор. Я щиро бажаю їм успіху.
- Чому ви вирішили досліджувати економіку віртуальних активів та віртуальних валютних систем?
У 2008 році сталася світова економічна криза. Тоді я працював у банку, де повною мірою відчув наслідки цієї кризи. Мене непокоїло одне питання: якщо наша світова фінансова система настільки збалансована, настільки виважена, як нам говорили у всіх університетах та медіа, то чому клієнти, яких я кредитував, раптом збанкрутували, чому клієнти, які придбали квартиру в кредит, не можуть його виплачувати? Щось, напевно, у світовій фінансовій системі працює неправильно. А як тоді мало б працювати правильно? Цитуючи класика: «Яка розумная цьому альтернатива?».
- Тобто біткоїн з’явився як альтернатива саме під час економічної кризи 2008 року?
Так, тоді якраз сталося банкрутство Lehman Brothers. 31 жовтня 2008 року Сатоші Накамото випускає свій white paper біткоїна, де описує цю систему, а вже 3 січня 2009 року випускає першу версію біткоїн-клієнта і здобуває перший блок із 50 біткоїнів.
- Чи став досвід роботи в банку вам в пригоді та як саме?
Це прозвучить парадоксально, але якщо я не мав би банківського досвіду, то я б, напевно, вже був мільярдером. Оскільки я мав банківський досвід та гарну освіту, я завжди рахував ризики за класичними методами й саме це зупинило мене від інвестування грошей в криптовалюту. Але я не жалкую. Натомість я допоміг багатьом українцям познайомитися із цим новим фінансовим інструментом і сам познайомився із дуже цікавими людьми.
- Як люди ставляться до віртуальних валют сьогодні? Їх популярність зростає?
Криптовалюта це питання не про популярність, а про те, які можливості надають технології Blockchain та штучного інтелекту. Вам може здатися, що між віртуальною валютою та штучним інтелектом зв’язку немає, але це не так. Завдяки штучному інтелекту люди мають рівні можливості. Тобто людина, яка живе в Києві, людина, яка живе в Бангладеш та людина, яка живе в Сан-Франциско мають однаковий доступ до технологій, наприклад, генеративного штучного інтелекту через вебінтерфейс OpenAI. Ба більше, ці люди також мають однаковий доступ до технології Blockchain. Для того щоб створити біткоїн-гаманець вам не потрібно ні в кого питати дозвіл і ви можете це зробити без сторонньої допомоги. Це принциповий зсув можливостей для людей.
«Звичайно, урядовці будуть чинити опір штучному інтелекту, тому що він демонструє, що в управлінні немає ніякої магії, управлінські функції може виконувати комп’ютерна модель і нічого сакрального в управлінні немає»
Звісно, людина повинна бути на першому місці, але якщо детально вивчити державний апарат, стане зрозуміло, що функції ухвалення рішення становлять лише 5%, тоді як частка суто технічних функцій сягає 95%. Оці технічні функції може виконувати комп'ютер.
Тепер розглянемо ситуацію на прикладі технології Blockchain. Кому вона невигідна? Вона невигідна банкірам та знову ж таки урядовцям, які «общипують гусей». Дуже легко говорити про те, скільки підприємці мають платити податків та зборів, але виникає питання: як будуть витрачатися ці гроші? Можливо, їх краще витратити через Blockchain під контролем моделі ШІ? Тоді зникнуть історії про овочерізки та барабани, бруківку і розв’язки... Тобто логіка державного управління зміниться, підлягатимуть переосмисленню самі терміни «державне» та «управління». Чи управління буде лише державне, чи якесь наддержавне або міждержавне, чи виникне нарешті самоуправління? А що таке самоуправління, хто за що нестиме відповідальність в самоуправлінні? А управління – це реалізація волі суб'єкта над об'єктом, чи це право на владу, чи це самовлада? Оці речі будуть змінюватися і це дуже цікаво.
- Тобто це лише питання часу, коли криптовалюта увійде в життя кожної людини?
Так, це питання часу. І питання вільного вибору людини. Лише державними грошима і державними «послугами» ми користуємося «за наказом» – звідси та термін «фіатні гроші». Хто не захоче користуватися криптовалютами, не має бути змушений це робити.
- Розкажіть про компанію GoDeFX Lab керуючим партнером якої ви є. Які продукти вона виробляє?
Наш флагманський продукт «d4x». Це прозора децентралізована система для торгівлі з плечем. Зараз багато реклами можна побачити «Заробляй на Forex!», але це більш нагадує казино, ніж заробіток. Валютний ринок foreign exchange – скорочено Forex – з’явився наприкінці сімдесятих і був справжньою інновацією. Центральні та великі комерційні банки західного світу вирішили не конкурувати один з одним курсами, а виконувати ордери на обмін значних сум для великих клієнтів на єдиному ринку. Зараз курси основних світових валют визначаються саме балансом попиту та пропозиції. І більшість економічних агентів у своїх розрахунках орієнтуються на ці курси – їх можна в режимі реального часу бачити на публічних ресурсах. Останні років двадцять, із розвитком інтернету, навколо цього почався гемблінг, тобто гра, в якій виграш значною мірою залежить не від навичок гравців, а від випадку. В системі грають люди, яким продали якісь курси, сказали, що відтепер вони майстри технічного аналізу. Ці люди сидять і натискають кнопки ніби в казино, намагаючись вгадати курс й думаючи при цьому, що вони все прораховують. Дійсно, серед цих людей є ті, які на довгостроковому відрізку більше виграють, ніж програють. У гемблінгу, як такому, немає нічого поганого. Погано те, що компанії, які «приймають ставки на курси валют», фактично витрушують із гравців гроші. Тобто вони малюють неіснуючі коливання ринку, які призводять до ліквідації позицій і роблять ще багато мерзенних речей, користуючись непрозорістю системи. Якщо ж ми хочемо створити схоже гемблінг-середовище, але децентралізоване і прозоре, щоб компанія, яка це робить, не могла ніяк вплинути на результат, то Blockchain – це ідеальна технологія для такої мети. І от ми робимо таку платформу, щоб людина могла прийти та покласти свої гроші, а гравці, які хочуть ризикнути, могли ці гроші позичити. Але не для ставки, а для купівлі активу на спотовому ринку. І якщо вони прорахують правильно або вгадають курс, то отримають винагороду, а якщо ні, то їх позиція буде ліквідована. Але ліквідована справедливо і прозоро, без маніпуляцій.
Крім того, біля цього флагманського проєкту є ще п’ять інших проєктів, які теж пов'язані з системою децентралізованих фінансів.
- Як війна в Україні вплинула на ринок віртуальних активів?
Без сильної економіки, без виробництва, дуже важко перемогти та захистити тих людей, які знаходяться зараз в окопах, тому що їм потрібне обладнання, сучасна зброя та амуніція. І це все похідне від спроможності країни створювати нові продукти. Для того щоб створювати нові продукти, має бути фінансовий ринок. Нам потрібно бути включеними в міжнародні економічні процеси. Зараз діють обмеження на транзакції за кордон. Кожен сам може дати оцінку: добре це чи погано. Однак, для Blockchain немає кордонів і немає урядів. Тому це альтернатива. Чи йде ця альтернатива в розріз зі стратегією уряду? Напевно, йде, тому що Blockchain це про підприємництво, про свободу. Чи йде це в розріз з інтересами народу України? Ні, не йде. Українцям мають бути доступні блага, які доступні громадянам інших країн, зокрема, вільний рух капіталу, товарів, послуг, людей. Кому це не подобається? Чиновникам, бо вони завжди хочуть більше повноважень, більше регулювання, більше контролю. А кому це подобається? Напевно, підприємцям, які розібралися, як це працює, і використовують у своїй роботі на благо себе, своїх сімей, бізнесів і своєї країни.
- Розкажіть про проєкт Black box, створений спільно з Євгеном Саранцовим. Про що він, чим може стати корисним для бізнесу, яка його мета?
Цей проєкт про моделюючі ігри та дослідження за допомогою технології генеративного штучного інтелекту. Уявімо, що існує компанія, в якої є board директорів. І до цього board хочеться запросити якогось спеціаліста, наприклад, Рея Даліо, щоб він дав поради від свого імені, з висоти своєї компетенції, досвіду, принципів. Але компанія не може собі дозволити найняти його як board-директора чи бодай консультанта. Однак ця компанія може створити профіль на платформі Black box, додати до свого віртуального board тих діячів, інформація про яких є в публічному просторі, а потім ставити їм питання. Генеративний штучний інтелект платформи дає відповіді на основі книжок, інтерв’ю та матеріалів, присвячених конкретній людині. Тобто штучний інтелект оброблює інформацію й відповідає так, як би це зробив, наприклад, Рей Даліо.
- На якому етапі проєкт?
На етапі тестування. Доступ до нього відкритий. Тому, будь ласка, заходьте, реєструйтеся та створюйте своїх експертів.
- У 2012 році ви закінчили програму MBF kmbs. Що мотивувало до вступу та чому обрали саме kmbs?
Мотивував пошук нового. Мені подобається розвиватися, вдосконалювати себе. Я вважаю, що пізнання світу найкраще, що може бути. До того ж я тривалий час працював у банку та мав справу з грошима, тому подумав, що непогано було б доповнити юридичну освіту фінансовою. А kmbs обрав, тому що одного разу, читаючи ділову літературу, я натрапив на колонку Євгена Пенцака. Його бачення макроекономічних процесів настільки вразило мене, що я захотів дізнатися більше про цю людину. І коли я дізнався, що Євген викладає в kmbs, пішов туди навчатися.
- Чи складно було вчитися на MBF програмі?
Деякі предмети давались важко, наприклад, математика. Але якщо навчання було б легким, тоді б я поставив під сумнів його цінність. До речі, був кумедний випадок, коли на першому занятті я отримав завдання з економетрики та не зрозумів, як його виконувати. Мені здалося, що треба зробити розрахунок десь на 48 аркушів зошита. Я, звісно, прийшов на пару непідготовлений, тому що не мав стільки часу на домашнє завдання. На парі Євген Пенцак показує, як потрібно було зробити, і тут я розумію, що завдання було не в тому, щоб прорахувати вручну, а в тому, щоб підібрати правильно формулу, ввести її в програму, яка все прорахує, а потім лише правильно інтерпретувати результат. Тобто майстерність полягає в тому, щоб знати, якими формулою та програмою скористатися, швидко все підрахувати, а потім проінтерпретувати результат.
- Ви є Ангелом спільноти kmbs alumni. Коли та чому вирішили стати частиною цього кола людей?
Здається, я став Ангелом у 2020 році. Я побачив, що там цікаві люди, з якими мені приємно спілкуватися, тому я вирішив доєднатися до них.
Інтерв'юер: Кирило Цветков