26 січня 2022 переглянуто 298

Децентралізація фінансів: ризиковано чи необхідно?

Керівник програми MBAF kmbs Євген Пенцак та Станіслав Под’ячев, керівний партнер Blockchain Lab, поговорили про причини виникнення блокчейну

 Фото: pixabay.com

В ефірі «Радіо kmbs» керівник програми MBAF kmbs Євген Пенцак та Станіслав Под’ячев, керівний партнер Blockchain Lab, поговорили про причини виникнення блокчейну, перспективи розвитку децентралізованої фінансової системи та те, як людству варто діяти в умовах сучасної економіки. Пропонуємо найцікавіше з їхньої розмови.

Як виникли та що собою являють децентралізовані фінанси?

Євген Пенцак: Я згадую, як у 2009 році відвідав США й зустрів людей, які дуже сильно постраждали від фінансової кризи. Вони ніби робили все правильно (зокрема, тримали гроші на інвестиційних рахунках чи у цінних паперах), але зрештою втратили половину заощаджень. І це радикально змінило їхнє бачення того, як вони проведуть своє майбутнє. Один чоловік, майже 70 років, сказав: «я вже не вийду на пенсію, з такими заощадженнями. Мені потрібно працювати до кінця життя».

Через цю кризу почався відтік капіталу з українських компаній, вони стали втрачати капіталізацію. А заощадження почали знецінюватися. Це відбулося через те, що у централізованому світі не всі фінансові посередники поводяться адекватно. І ми стаємо заручниками того, наскільки правильно вони ухвалюють рішення.

В економічній діяльності це називається moral hazard, моральний ризик: ми не можемо розраховувати на те, що всі учасники системи поводяться правильно. Водночас наш успіх залежить від їхньої поведінки. Тому постало питання: а чи не можемо ми якимось чином усунути тих посередників, які часто дають нам неправильні сигнали або перекладають ризик на нас (біржі, комерційні банки, інвестиційні фонди)?

У той час і виникла технологія блокчейну. Вона дала змогу зменшити асиметрію інформації, яка присутня у глобальній фінансовій системі.

Станіслав Под’ячев: Перша криптовалюта, яка виникла у 2009 році,– біткоїн – стала спробою знайти альтернативу наявній традиційній фінансово-банківській системі: створити peer-to-peer транзакції, які відбуваються без посередників. З цієї ідеї почалася історія децентралізованих фінансів.

На цю систему потрібно дивитися не з точки зору України чи інших окремих країн. Вона – про людство взагалі й про переосмислення границь. Адже для блокчейну не існує жодних фізичних чи адміністративних кордонів. Транзакції, підписані в Аргентині, Туреччині або на Ямайці, ідентичні до тих, що підписані у США або в Швейцарії. Ця система повністю глобальна, вона виключає будь-яку дискримінацію за географічною ознакою чи ознакою суб‘єкта. Є така приказка, що для блокчейна взагалі неважливо, хто підписав транзакцію: білий чоловік, дитина або холодильник.

Децентралізовані фінанси складаються з трьох «шарів». Перший – це блокчейн, відкрита для усього світу бухгалтерська книга, в яку записуються транзакції. Другий – це алгоритми, складніші транзакції, які теж можуть записуватись і виконуватись у блокчейні. І третій рівень – це децентралізовані застосунки або протоколи, тобто набори транзакцій або алгоритмів, які можуть комбінувати декілька фінансових стратегій або наявних фінансових продуктів, або створювати нові фінансові продукти, існування яких у децентралізованій або традиційній фінансовій системі є неможливим. Такі децентралізовані застосунки розробляються також в Україні, а ринок для них є глобальним.

Якщо б ми говорили про український банк чи фінансовий сервіс, то порівняно, наприклад, зі швейцарським аналогом у нашому сприйнятті це були б речі різного калібру. А стосовно децентралізованого застосунку – немає різниці, де й ким він був написаний. Він просто працює, а його автори взагалі можуть залишатися анонімними. Скажімо, ми досі не знаємо, ким є Сатоші Накамото (розробник біткоїну): однією особою чи групою людей. Але система працює, й біткоїном користуються.

Якими є наслідки та ризики появи децентралізованої фінансової системи?

Євген Пенцак: Головний ризик – це компетентність платформ, які будуть розвивати ці інструменти. Нам потрібно, щоб смарт-контракти були безпечними, тому їх потрібно писати правильно, проводити їх аудит.

Також я вважаю, що не варто відразу відмовлятися від централізованої фінансової системи. Вона вже пройшла досить велику еволюцію. Деякі її інституції (зокрема, Чиказька біржа, яка торгує товарами, ф‘ючерсами, опціонами) не мали жодного випадку невиконання зобов‘язань. У багатьох аспектах централізовані фінансові посередники довели свою спроможність тримати під контролем виконання всіх контрактів.

Водночас є випадки, де централізовані інструменти не допомагають гравцям бути ефективними (наприклад, коли справа стосується локальних погодних умов та локальних цін на різні товари, від коливання яких ми хочемо захиститися). Тому, мені здається, першим етапом буде розвиток децентралізованої фінансової системи через локальні ринки та peer-to-peer відносини. А коли ці технології будуть відпрацьовані, стануть достатньо безпечними, людство саме ухвалить рішення, а чи потрібно тримати посередників і платити великі комісії за їхні послуги.

Станіслав Под’ячев: Для розуміння децентралізованих фінансів важливо знати термін «фіатні гроші». Це валюти, якими ми користуємося не з власної волі чи бажання, а з примусу. Зокрема, тому що в Конституції написано, що національною грошовою одиницею України є гривня. Натомість віртуальними валютами, або криптовалютами, ми користуємося тільки за власним бажанням.

Так само коли ми говоримо про децентралізовані фінанси, це виглядає як альтернатива: ми можемо, але не мусимо користуватися ними. Якщо нам це не треба, ми користуємося традиційними фінансовими інституціями. Втім, майбутнє завжди проростає крізь теперішнє. Мені бачиться це проростання децентралізованої фінансової системи таким елементом майбутнього, який може бути викорінений певними елітами, яким це не подобається.

В одній статті я прогнозував скоординовану атаку центральних банків розвинених країн на «стейблкоїни» (stablecoins), тобто токени, які символізують долари, євро або якусь іншу валюту, курс якої прив‘язаний до цієї криптовалюти приблизно 1:1. Імовірність такої атаки на децентралізовану фінансову систему з боку банкірів, урядів, чиновників, силовиків –залишається досі. Теоретично одного дня ми можемо прокинутися в країні, де всі децентралізовані фінанси будуть прирівняні до тероризму, і тоді використовувати їх ми не зможемо. Це, на мій погляд, є основним ризиком. Нинішня ситуація дещо схожа на появу друкарського станка: тоді гільдії переписників чинили шалений опір і зрештою майже на 50 років загальмували книговидавництво.

Ще одним ризиком є технологічна сингулярність, або технологічний вибух. Якщо технології настільки просунуться, що людство перейде до алгоритмів, які взагалі виключатимуть операції обміну, то децентралізовані фінанси стануть рудиментом. Адже вони все одно про обмін, вартість грошей, інвестиції, транзакції, страхування та інші послуги.

Чи не становлять децентралізовані фінанси небезпеки?

Станіслав Под’ячев: Замість того щоб науково-технічний прогрес сприймати з позитивом, ми часто придумуємо сюжети на зразок страшилок з голлівудських фільмів. Особисто я вважаю, що децентралізовані фінанси – це передостання проблема, з якою людство може стикнутися.

Євген Пенцак: Я теж маю позитивні думки про розвиток людства і роль децентралізованих фінансів. Насправді прототип блокчейну існував ще дві тисячі тому. Наприклад, на островах у Тихому океані були гроші у вигляді великих камінців. Упродовж століть на них робили позначки: від кого й до кого вони переходили.

Кажуть, що гроші – це перший інструмент довіри, який придумало людство, бо люди акцептували гроші всередині однієї спільноти. Потім спільноти почали обмінюватись грішми. У недалекому майбутньому, напевно, буде багато криптовалют, у кожній спільноті своя. А між спільнотами, які довіряють одна одній, формуватимуться криптовалютні обмінні курси.

Фінансова система – це каталізатор розвитку економічної системи. Сама фінансова система не створює благ, але ефективно спрямовує капітал в тому напрямку, де віддача на нього найбільша. Що ефективніше розвивається фінансова система, то більше благ приносить людству економічна система. Децентралізовані фінанси, зменшуючи асиметрію інформації, допоможуть позбутися великої кількості неефективних фінансових посередників, спрямувати їх до реального сектору економіки, щоб вони створювали блага, які потрібні глобальній економіці. А верифікацію подій (транзакцій) ми віддамо новим технологіям. Тому я вірю, що децентралізовані фінанси завойовуватимуть дедалі більшу популярність у глобальній фінансовій системі.

Як жити у «новій» економіці?

Євген Пенцак: Сучасна економіка змушує людей думати. Стара економіка побудована на тому, що гроші приносять гроші, а зараз, коли всюди від‘ємні процентні ставки, на своїх заощадженнях вже не проживеш. У новій економіці людині потрібно думати, створювати нові можливості, захищати своє майбутнє. Необхідно діяти проактивно, а не покладатися на державу, що має забезпечити пенсійними надходженнями чи фінансовою допомогою.

Людство житиме краще, якщо почне розуміти, що ми є творцями свого майбутнього, і нести за нього відповідальність. У цьому наше суспільство і американське сильно відрізняються. Якось я їхав у таксі в Нью-Йорку. Водій розповів, що був підприємцем, але ухвалив неправильне рішення, прогорів. Проте він вже збирав капітал знову й хотів утілювати нову ідею. Це було у розпал великої фінансової рецесії, але він не жалівся ані на уряд, ані на кризу, а ніс відповідальність за свої дії.

Нова економіка буде стояти однією ногою у реальному світі, а іншою – у віртуальному. І це буде економіка задоволень. Її фундамент – це усвідомлення: ми живемо обмежений проміжок часу і хочемо отримати найбільше задоволення серед усіх можливих. І, базуючись на цьому, вибудовуємо стратегії свого життя. А оскільки наш мозок не відрізняє реальний і віртуальний світ, то задоволення для нього – не лише у матеріальному. Воно може полягати навіть у мисленні. Зокрема, про своє життя та майбутнє.

Станіслав Под’ячев: Я вважаю, що зараз найкраща інвестиція – в освіту, у самого себе. Це та інвестиція, яку у вас ніхто ніколи не зможе забрати.

А що стосується децентралізованих фінансів, то я вважаю, що суспільство має сприймати їх як свій інструмент. Не передавати його в руки держави, а вдосконалювати самостійно, додавати ті «фічі», які потрібні користувачам та бізнесу. На щастя, в Україні – і це відрізняє нас від багатьох інших куточків світу – є люди, які спроможні розробляти ці інструменти та рухати подібні проєкти уперед.