4 лютого 2022 переглянуто 1314

Євген Пенцак: «NFT – це «приправа» до портфеля інвестицій»

Євген Пенцак про невзаємозамінні токени як інструмент інвестування та майбутнє криптоіндустрії

 Фото: biznesua.com.ua

Фінансовий аналітик, керівник програми MBAF Києво-Могилянської бізнес-школи Євген Пенцак про невзаємозамінні токени як інструмент інвестування та майбутнє криптоіндустрії.

Що собою являють NFT? Якими вони можуть бути?

Євген Пенцак: NFT – це певна цифрова одиниця, дані про яку зберігаються у блокчейні, так само як й інформація про криптовалюти. Однак якщо усі біткоїни однакові, то кожний NFT унікальний (тому вони й називаються незамінними), подібний до предмету мистецтва. Він може мати різну форму: графічну, звукову тощо.

Існує декілька різновидів NFT, наприклад, ті, що використовуються в комп’ютерних іграх, колекційні картки, мистецькі твори тощо. Насправді багато NFT можна було б просто завантажити на свій комп’ютер, але коли ви купуєте токен через спеціалізовану платформу, ви отримуєте право власності на нього, а інформація про цю транзакцію записується у блокчейн.

Що ж становить цінність NFT – думка про те, що це належить тобі?

Є.П.: По-перше, NFT дає можливість виділитися з-поміж інших. Ви можете довести своє право власності на певний продукт, можете ним похизуватися. Концепція права власності, яка лежить в основі NFT, є природною, не надуманою.

У світі стає дедалі менше активів, якими можна виділитися. Чим зараз можна похвалитися перед іншими? Ексклюзивною нерухомістю у Маямі? Але як ти її продемонструєш? У людському мозку закладена потреба бути не таким, як інші, й завдяки цьому почуватися краще. Ми хочемо виділятися, і NFT дозволяють це робити у  доволі простий спосіб.

Ще одна цікава ідея, яку пов'язують з перспективою використання NFT, – це безсмертя. Ми є такими, яку думку про себе формуємо в оточуючих. Отже, NFT дозволяють створювати віртуальний власний образ, який потім зможе жити самостійним життям за допомогою штучного інтелекту. Не виключаю, що кожному з нас у майбутньому знадобиться дизайнер «аватарки» і певна технологія, що буде обробляти інформацію про нас і впливати на зміну нашого образу.

А чи не є проблемою NFT те, що їх часто купують не через їхню цінність, а зі спекулятивною метою?

Є.П.: Часом цінність створюється на хайпі, а хайп виникає завдяки лідерам думок. Таким є нинішній світ.

Але це було завжди, з традиційним мистецтвом так само. Наприклад, в Європі існують великі підземні сховища, де зберігаються різні мистецькі твори. Ті, хто ними володіють, могли жодного разу могли їх не бачити. Службовці лише міняють таблички з іменем власника, коли картина або скульптура перепродається. Часом людям не так важлива цінність твору, як підтвердження того, що вони ним володіють. Вони насолоджуються не самим мистецтвом, а тим фактом, що річ належить їм.

Чи варто очікувати шквалу NFT від різних великих компаній?

Є.П.: Так, це тенденція, і вона є частиною великого тренду, народження якого ми можемо спостерігати сьогодні. Про нього писав Юваль Ной Харарі, говорив Марк Цукерберг, – це створення метавсесвітів.

Зараз ще відкрите питання, як будуть реалізовані ці метавсесвіти: як суто віртуальні світи, чи реальний, на який «накладатимуться» віртуальні (скажімо, за допомогою VR-окулярів), чи якось інакше. Але вже точно зрозуміло, що ми йдемо у цьому напрямку.

Наш мозок не бачить різниці між фізичним світом та віртуальною реальністю. Йому байдуже, де жити. Головне, щоб виділялися «гормони щастя». А для цього потрібно мати певні ресурси. У віртуальному світі універсальним ресурсом будуть криптовалюти. А купувати за них ми будемо різноманітні NFT-продукти, які робитимуть нас унікальними. Блокчейн-економіка заходить у віртуальний світ, а NFT стають різновидом товару, який потрібен мешканцям метавсесвіту.

Скоріше за все, ця ідея пануватиме щонайменше у найближчі 10 років. Тому великі компанії хочуть «застовпити» собі місце у віртуальному світі. Це схоже на те, як  колись бізнеси прагнули мати власний магазин на П’ятій авеню у Нью-Йорку.

Зараз триває боротьба за увагу користувача, і NFT є одним з інструментів для цього. Наприклад, ритейлери можуть створювати колекцію електронних персонажів, яких клієнти отримуватимуть за здійснення покупок. Накопичивши декілька таких образів, власник може почати робити з ними певні маніпуляції, отримуючи нових персонажів із новими ознаками. А якщо вдасться одержати певний образ, то можна виграти приз. Виходить цікава гра, у якій гравці колекціонують персонажів і обмінюються ними. Думаю, таких проєктів скоро буде дуже багато.

Чому не можна купити NFT за реальні гроші, а лише за криптовалюти?

Є.П.: NFT – це токени, які «живляться» певним «пальним» – бажанням майнера підтримувати блокчейн. Купуючи їх, ми платимо зокрема й за те, щоб майнери продовжували підтримували блокчейн, де зберігаються записи про усі покупки. Платити за NFT можна лише у тій криптовалюті, яку використовує платформа, де ви їх купуєте. Зазвичай це або Ethereum, або Solana.

Згодом перелік криптовалют розширюватиметься, адже насправді неважливо, яка саме валюта – головне, щоб вона базувалася на блокчейні, а платформа, через яку відбуваються транзакції, була надійна. Найбільші ризики при купівлі NFT – це саме злам платформи або гаманця покупця.

NFT та криптовалюти тісно пов’язані між собою. Напевно, й зростання популярності перших зумовлено розвитком других. А чому взагалі криптовалюти стали користуватися таким шаленим попитом в останні роки?

Є.П.: Це пов’язано із загальною проблемою асиметрії інформації та пошуком способів її подолати. Ця проблема проявляється  у тому, що в централізованій фінансовій системі усе залежить від посередників (зокрема бірж), які є гарантами виконання угод. Вони отримують комісійні за свої послуги, але не завжди беруть на себе усі ризики. Часто вони перекладають їх на сторони, що здійснюють транзакцію.

Наростання невдоволеності традиційними фінансовими інструментами привело до народження ідеї децентралізованої системи, у якій можна укласти угоду без посередників. Це має збільшити надійність системи та зменшити асиметрію інформації. Досягти подібного ефекту можна завдяки технології блокчейну, і саме тому її популярність зростає. Наприклад, ланцюжки постачання масово переходять на блокчейн.

Водночас варто розуміти, що ця технологія наразі потребує чимало електроенергії. Це є своєрідною платою за усунення посередництва. Нам більше не потрібно гарантувати, що усі гравці поводитимуться правильно. Кожна транзакція записується до блокчейну, який неможливо зламати: ця розподілена «бухгалтерська книга» зберігається на усіх комп’ютерах системи.

Чи можна казати, що згодом людство перейде лише на криптовалюти?

Є.П.: Цілком імовірно. Можливо, у майбутньому у нас на телефоні будуть гаманці з різними криптовалютами, які визначатимуться тими спільнотами, яким ми довіряємо. І всередині спільноти ми будемо розраховуватися її криптовалютою.

Зараз це звучить незвично, але насправді від такого переходу може виграти й традиційна фінансова система. Ресурси, які раніше використовувалися неефективно, можна буде спрямувати у більш оптимальне русло. Такі приклади вже є, зокрема, реорганізація енергетичного ринку через опціонні контракти. Навіть у розвинених країнах до певного моменту пропадало 30% виробленої електроенергії. Завдяки опціонам зараз неефективність становить лише 3%.

Світ зараз іде у напрямку оптимального використання усіх ресурсів. Тож чому фінансова система має бути винятком? Наприклад, зараз економіка призупинилась через загострення зовнішньо-політичної ситуації. Деякі люди бояться інвестувати у нерухомість, бізнес тощо. Це заважає економіці розвиватися. Але є й інвестори, які не вірять у найгірші сценарії й хотіли б вкласти гроші, але не мають такої можливості. За допомогою децентралізованих інструментів вони могли б укладати прямі peer-to-peer угоди. І економіка продовжила б розвиток через децентралізовану систему.

Отже, нова децентралізована система не прагне замінити централізовану. Вони не вороги, а можуть доповнювати одна одну. Ми вписуємо у наявний фінансовий ландшафт новий тип інструментів, і завдяки цьому усі сторони стають ефективнішими. Децентралізована фінансова система може бути каталізатором розвитку економічної системи.

Утім, з часом технологія блокчейну може перестати потребувати настільки багато електроенергії. І ми можемо виявити, що витрати на її підтримку менші, ніж у випадку роботи через централізовану. Тоді, звичайно, вага децентралізованої системи почне збільшуватися.

Поки що найбільшим стримувальним чинником є швидкість транзакцій. Уже зараз існують компанії, які працюють над тим, щоб запропонувати заміну Visa і MasterCard. Але якщо Visa може проводити 30-40 тис. транзакцій на секунду, то платформи на блокчейні – поки що лише 7-10 платежів на секунду. Отже, перед ними ще довгий шлях вдосконалення.

А може, майбутнє за стейблкоїнами – криптовалютами, які прив’язані до реальних грошей?

Є.П.: Але ж самі реальні гроші насправді ні до чого не прив’язані: ані долари, ані євро, ані щось інше. Усі гроші – це довіра. Люди тримають гроші у валютах держав, яким довіряють. Криптовалюти – не виключення. Якщо падатиме довіра, то знижуватиметься й курс.

Водночас криптовалюти не можна неконтрольовано друкувати, як це роблять центробанки різних країн, і в цьому їхня перевага.

І останнє запитання: чи можна розглядати NFT як довгострокову інвестицію?

Є.П.: Скоріше за все, можна. Існує такий вислів: «я є те, що я їм». Але вірний також інший: «я є те, куди я інвестую». Наш портфель є відображенням нас самих. Зокрема, ми можемо купувати NFT, створені в колаборації з селебріті, погляди яких ми поділяємо.

Але не варто забувати про такий принцип інвестування, як «випікання піци». Він означає, що у портфелі є стратегічні інвестиції («основа піци»), тактичні («начинка»), а є «приправи». NFT є однією з приправ. Вони додають «смаку» вашому інвестиційному портфелю, але не є його основою.

Джерело: dsnews.ua