20 жовтня 2021 переглянуто 1357

Довіра, справедливість і об'єднувальна ідея як важелі розвитку

Євген Пенцак розповів про зв’язок між економікою та щастям людини

 Фото: thepoint

Який зв’язок між економікою та щастям людини? Які умови потрібно забезпечити у країні, аби вона отримала потужний поштовх до розвитку? І якими є перспективи України у пошуку ідеї, яка здатна допомогти сформувати спільну мету для суспільства? Про це ми поспілкувалися з керівником програми MBAF kmbs Євгеном Пенцаком.

Економіка + психологія

Усі люди прагнуть щастя, але достеменно не знають, з чого воно складається. Є гіпотеза, що гроші відіграють у цьому певну роль – і економіка має інструменти, що дозволяють вимірювати рівень задоволення, пояснювати й передбачати поведінку людей.

«Економісти розглядають так звану “функцію задоволення (корисності)”, яка складається з великої кількості чинників. І прагнуть дізнатися, з якою силою кожен з них впливає на щастя (чи то пак задоволення) людини», – розповідає керівник програми MBAF kmbs Євген Пенцак.

Звичайно, усі люди різні, тому й функція задоволення у них варіюватиметься. Дослідженнями властивостей цієї функції займалися економісти Деніел Канеман та Амос Тверські. «Вони дійшли цікавих висновків, зокрема, що люди несиметрично ставляться до позитивних та негативних подій, – каже Євген. – Негативні впливають на нас набагато сильніше, а позитивні ми зазвичай сприймаємо як належне».

Навіть під час ухвалення важливих рішень люди часто покладаються не на логіку, а на емоції. Ба більше, нерідко нами рухають неусвідомлені мотиви. Про це свідчать різноманітні психологічні експерименти, що проводилися упродовж останніх 40 років. Один з них – класичний дослід Бенджаміна Лібета – ще на початку 1980-х виявив, що у мозку виникає потенціал готовності до дії (активізація певної ділянки) ще до того, як ми усвідомлено це рішення «приймаємо». Проміжок між цими моментами за даними різних досліджень коливається від пів секунди до 8-10 секунд.

То що ж, виходить, що людину не можна вважати повністю усвідомленою істотою, так само як і покладати на неї обов’язок самостійно дбати про власне щастя?

Задоволення від зусиль

«Насправді економіка спроможна допомогти зробити життя людей щасливішим, – каже Євген. – І держави виникають, поміж іншим, заради цього. Власне, держави існують для того, щоб людям було комфортно у них жити».

Цікавими є спроби економістів моделювати невеликі суспільства, наприклад, впроваджувати нові правила економічної поведінки в окремому місті – і порівнювати динаміку його розвитку з іншими населеними пунктами, що грають за традиційними економічними правилами. Зокрема, нобелівський лауреат з економіки Пол Ромер досліджував не тільки теоретично, але й практично вплив знань, інновацій та нових правил економічної поведінки на динаміку економічного розвитку суспільства. Проте нам слід розуміти, що, згідно з результатами деяких відомих досліджень, у суспільстві, де є повний достаток, люди зрештою не стають щасливими.

Досить лише згадати сумнозвісний експеримент «Всесвіт 2025», який провів Джон Келхун із мишами. Гризуни мали вдосталь простору для життя та їжі, не мали жодних проблем і могли розмножуватися стільки, скільки завгодно. Проте за декілька поколінь вони перейшли до деструктивної поведінки й, зрештою, популяція загинула. Келхун зробив висновок про те, що до фізичної смерті у мишей відбулася «смерть духу» – їм не потрібно було боротися за виживання, долати виклики. Отже, не було й сенсу для існування.