«Кола по воді»: вже п’ять років випускники kmbs разом з викладачами творять нову спільноту лідерів
Чому справжня національна еліта є основою для національної безпеки
Щороку kmbs проводить для випускників спеціальні виїзні модулі з практичними завданнями на кшталт командних підйомів на Говерлу, спрямовані на тренування лідерських якостей, вміння об’єднувати команду і створювати стратегію. Що два-три роки спільнота випускників, створена п’ять років тому колом «янголів», обирає для себе тему для дослідження і збирається задля обговорення і аналізу обраного явища на стратегічні сесії. Цього року ці дві події співпали: школа разом з kmbs alumni провела з одного боку – чергову, але, разом з тим, неординарну виїзну сесію, присвячену темі формування і тяглості національних еліт.
«Минулі кілька років випускники вивчали тему спільнот: їх формування та роль у суспільстві, – розповідає один з «янголів» об'єднання kmbs Alumni, випускник MBF-6 та засновник reactor.ua Євген Саранцов. – Нинішня тема – національна безпека у всіх можливих сферах і на всіх рівнях: фізичному, економічному, військовому, культурному, семантичному. Тема еліт і лідерства у новому форматі, запропонованому цього року для виїзного модулю Школи, є основою у питанні безпеки, бо тільки за наявності еліти, яка усвідомлює власну майже персональну відповідальність за вибір і контроль влади, можна далі говорити про творення повноцінної багатошарової національної безпеки».
Дослідження «по живому»
Під час чотириденної поїздки на Франківщину випускники разом з деканом kmbs Олександром Савруком досліджували культурний, історичний, науковий та релігійний виміри регіону – але не на лекціях, а у спілкуванні з різними людьми, кожен з яких має власну історію, у якій простежується зв’язок з минулими і майбутніми поколіннями. «Живе спілкування дає набагато сильніші відчуття і усвідомлення, ніж книжки, в історіях конкретних людей віддзеркалюється уся історія краю», – стверджує пан декан.
«Ми побачили захід країни не як попсову картинку з пластиковими віночками і синтетичними вишиванками, а у його повсякденній справжній українськості, – описує подорож Alumni Manager kmbs Ірина Євчик. – Коли і вінок, і вишиванка – це не атрибути свята, а жива і справжня частина побуту, міцно вмурована в нього смислами та історією».
«Через таке живе спілкування та відвідини справжньої криївки я зрозумів мислення людей з руху УПА, їхні мотиви та цілі, – поділився враженнями від поїздки генеральний директор компанії «Сучасний факторинг» та випускник групи Еxecutive МВА-28 Андрій Сівак. – Живе спілкування дає нам можливість краще розуміти історію і один одного».
«У мене було багато книжок про УПА, я почав читати їх у поїздці – і завдяки усьому побаченому за чотири дні книжкові розповіді почали оживати, – говорить співзасновник юридичної компанії «Правое Дело» та випускник групи Presidents’ MBA-10 Микола Демченко. – Зараз увесь цей інформаційний масив віддзеркалюється у всьому, що я пишу, у роботі, у зустрічах з людьми».
«Шкода, що ми не залучаємо до цього живого спілкування молодь, щоб наші діти теж відчули цю справжність і щоб те, що ми говоримо про роль особистості та еліти в історії країни, не виглядало для них надто пафосно», – розмірковує Наталя Черепухіна, Founder у «Майбутні», director of executive development program kmbs.
Після поїздки учасники робили паузу у спілкуванні, щоб осмислити побачене – і зустрітися для обговорення з вже сформульованими думками і відрефлексованими враженнями. «Інколи треба помовчати, щоб щось сказати», – цим принципом керувався декан Олександр Саврук, призначаючи онлайн-зустріч через 10 днів після поїздки.
Через минуле – до майбутнього
Зустрічаючись людьми, які тримають, зберігають і формують націю у різних її вимірах, випускники мали на меті дослідити феномен Особистості та її внутрішньої відповідальності за наше спільне майбутнє. «Тут головне – розуміти, що Людина не з’являється з нічого, – розмірковує Оксана Джус, завідувачка кафедри професійної освіти та інноваційних технологій ПНУ ім. В. Стефаника, учасниця Школи освітніх управлінців kmbs. – Що Особистості творять еліту, яка потім відіграє роль у становленні спільноти, культури, країни – і нових Особистостей».
За словами учасників, поїздка дала «усвідомлення, частиною якої спільноти і країни ми є» (Євген Саранцов), а також показала, наскільки минуле впливає на те, що відбувається зараз, і як життя попередніх поколінь «було недаремним, оскільки дає наснагу нам теперішнім» (Андрій Сивак). А ще – прийшло усвідомлення, що зміни не бувають швидкими. «Я знаю багато бізнесменів, які хочуть змінити країну за півроку, – розовідає Микола Демченко. – І жоден з них не готовий до того, що провадження змін може бути затяжним, «всерйоз і надовго». Більше того – часто люди, які беруть на себе роль «корпоративних раввінів», котрі змінюють правила, не отримують від цього ні слави, ні грошей, вони навіть не впевнені, чи хтось зможе оцінити зроблене, вважає Євген Саранцов. Натомість, до такої ролі треба бути готовим і робити свій вибір свідомо.
«Я думав, що поїздка є епіцентром, від якого, як по воді, розходяться кола, поступово затихаючи, але тепер бачу, що це був поштовх, який провокує подальші, ще більш потужні відкриття і події», – так описав результат подорожі Микола Демченко. Насамкінець обговорення учасники погодились, що подібні виїзди – з живим спілкуванням та дослідженнями в полях – варто зробити традиційними.
