Мірило [соціальної] відповідальності: чесно про ефективність КСВ
У сьогоднішній Україні - де бізнес працює під постійним тиском, ресурси обмежені, а суспільні потреби зростають швидше, ніж здатні реагувати системи, питання ефективності КСВ стає не просто актуальним, а критично важливим. Кожна КСВ-ініціатива конкурує за бюджети й управлінську увагу з операційними пріоритетами, балансуючи між потребами громад і ширшим контекстом стійкості та відновлення. Саме тому питання ефективності КСВ сьогодні це питання управління обмеженими ресурсами та відповідальності за їх використання.
Перш ніж оцінювати ефективність КСВ, варто домовитись про базове: що ми взагалі називаємо ефективністю? Слово «ефективність» походить від латинського effectus – дія, результат, наслідок – і означає співвідношення між досягнутими результатами та використаними ресурсами.
Ефективність завжди має два виміри:
• чи досягли ми бажаного результату;
• якою ціною і в який спосіб.
У застосуванні до КСВ це зводиться до одного ключового запитання: що саме ми вважаємо бажаним результатом КСВ у нашій компанії?
Три типи КСВ, які найчастіше зустрічаються в українських компаніях
За роки роботи в бізнесі й поруч із бізнесом я бачила багато різних підходів до КСВ. Більшість із них умовно можна об’єднати в три типи.
![Мірило [соціальної] відповідальності: чесно про ефективність КСВ](http://s.mind.ua/img/forall/i/2025/1765967262.jpg "Мірило [соціальної] відповідальності: чесно про ефективність КСВ")
1. Репутаційно орієнтоване КСВ
У цій моделі КСВ вбудоване в PR та комунікації. Свідомо чи ні, основною метою соціальних ініціатив стає видимість, позитивне сприйняття та довіра. Такі проєкти справді можуть посилювати бренд – але сама по собі видимість не гарантує суспільних змін.
Реальний приклад:
Одна українська організація передала дороге медичне обладнання в сільські громади. Проєкт мав велику видимість і значний бюджет. Через кілька місяців під час візиту команда побачила, що обладнання так і не було розпаковане. Місцева фельдшерка пояснила: немає спеціалістів, погані дороги, пацієнтів просто неможливо довезти. А потім додала:
«Насправді нам потрібен велосипед. Якби в мене був велосипед, я б могла швидше дістатися до людини, якій стало зле, і надати першу допомогу. Це дійсно змінило б ситуацію».
Великий бюджет, помітний проєкт – і водночас жодних реальних змін. Маємо пам’ятати про те, що розмір КСВ-бюджету насправді нічого не говорить нам про те, чи відбулися зміни в суспільстві.
І якщо мета – репутація та видимість, варто чесно запитати: чи можна було досягти такого ж ефекту значно дешевшими й ефективнішими способами?
2. КСВ як інструмент згуртування команди
Благодійні забіги, волонтерські дні, внутрішні збори коштів часто підсилюють емоційний зв’язок і командну єдність. Для культури компанії це може бути цінно. Але згуртованість команди не гарантує позитивних змін в суспільстві.
Ба більше – добрі наміри іноді можуть завдавати ненавмисної шкоди.
Візити до дитячих будинків є ілюстративними прикладами цього.
Візити до дитячих будинків – показовий приклад. Численні дослідження свідчать: короткострокові «туристичні» волонтерські візити можуть шкодити дітям. Тимчасові емоційні зв’язки, які швидко обриваються, підсилюють цикли втрати та покинутості. Повторні розриви сприяють ретравматизації й психологічному дистресу, не створюючи довгострокових переваг для розвитку.
Дослідники доходять висновку: такі ініціативи часто більше задовольняють емоційні потреби відвідувачів, ніж сприяють добробуту дітей. Це важливе нагадування: якщо фокус соціальної ініціативи – емоційний стан співробітників, то це передусім HR-інструмент, а не соціальна відповідальність.
![Мірило [соціальної] відповідальності: чесно про ефективність КСВ](http://s.mind.ua/img/forall/i/2025/1765967309.jpg "Мірило [соціальної] відповідальності: чесно про ефективність КСВ")
3. Імпакт-орієнтоване КСВ
У цій моделі КСВ спрямоване на реальні, вимірювані покращення в житті людей і роботу не лише з симптомами, а з причинами проблем. Успіх тут вимірюється не кількістю активностей, а досягнутими змінами.
Саме тут стають необхідними підходи управління та вимірювання соціального впливу (Impact Measurement and Management). Міжнародні фреймворки та стандарти – SVI, IMP, індикатори добробуту ONS, стандарти OECD – допомагають компаніям:
• чітко визначити, які зміни вони прагнуть створити;
• зрозуміти, кого саме це зачіпає і як;
• оцінити покращення добробуту або якості життя;
• перевірити, чи відбулися ці зміни саме завдяки їх втручанню;
• порахувати дельту змін – реальну різницю в житті людей.
Мета КСВ визначає ефективність
В Україні КСВ найчастіше спрямоване на одну з трьох цілей: видимість, згуртування команди або імпакт. Усі опції легітимні. Водночас кожна з них потребує власного розуміння ефективності та відповідних метрик.
Коли КСВ створюється заради видимості чи командної єдності, доречними є PR- та HR-показники. Але з урахуванням наявних альтернатив лідерам варто чесно запитати себе: чи є це найефективнішим способом досягнення цих цілей? У більшості випадків – ні.
Коли ж КСВ спрямоване на імпакт, головна відповідальність стає очевидною: спрямовувати ресурси туди, де вони створюють реальні та вимірювані покращення в житті людей. Репутаційні і командні ефекти в таких випадках зазвичай з’являються – як супутній результат, а не самоціль.
Саме тому ефективність КСВ напряму залежить від мети, яку компанія свідомо або несвідомо обирає у своїй соціальній діяльності. В імпакт-орієнтованому КСВ репутація та згуртованість команди стають додатковим бонусом. Натомість репутаційне або «командне» КСВ у більшості випадків не створює відчутних суспільних змін.
Як наслідок, КСВ, що не має на меті покращення добробуту людей, зазвичай перетворюється на неефективне використання ресурсів компанії – незалежно від того, наскільки помітною, схвальною чи емоційно приємною виглядає така активність.