Ірина Рубан: «Управління через призму соціального впливу – це майбутнє, яке вже очікує нас за рогом»
Випускниця Києво-Могилянської Бізнес Школи Ірина Рубан розповіла про події, які вплинули на її життя та кар’єру, про концепцію соціального впливу та нову ролеву модель бізнес-лідера.
Ірина Рубан – бізнес-адвайзер та топменеджерка з 15-річним практичним досвідом розробки складних проєктів, управління змінами та впровадження стратегій у сфері діджитал, ІТ, фінансів, медіа, консалтингу та ритейлу.
- У якій ролі ви зараз знаходитесь?
Я є співзасновницею і партнеркою Ruban Litvinova Social Impact advisory – агенції з розробки обґрунтованих стратегій соціального впливу для бізнесу. Наша команда допомагає бізнес-лідерам втілювати в життя їх великі ідеї та прагнення щодо покращення добробуту українців, використовуючи силу соціального впливу.
В Європі та Сполучених Штатах це давно зрозуміла і стала бізнес-практика, а в Україні – поки що відносно нова концепція. У квітні 2023 року я заснувала агенцію разом з Оленою Літвіновою, моєю давньою подругою і колегою по міжнародній аудиторсько-консалтинговій корпорації Ernst&Young, в якій я працювала на початку своєї кар’єри. Ми відчули, що «час настав» і в Україні з’являється запит на те, щоб соціальні проєкти не тільки мали «добрі наміри», але й створювали реальний і вимірюваний вплив на добробут українців.
Ми побудували свої послуги, спираючись на власний практичний бізнес-досвід, глибоке розуміння українського контексту і передові світові практики в управлінні соціальним впливом. І наразі ми єдині на українському ринку, хто робить вимірювання соціального ROI. Це може бути особливо цінним для організацій, що співпрацюють або планують співпрацю з міжнародними партнерами або донорами.
- Яка перспектива концепції «соціального впливу» в Україні?
Управління через призму соціального впливу – це майбутнє, яке вже «очікує нас за рогом». На мою думку, воно неминуче, якщо ми (українці) плануємо працювати разом з цивілізованим світом. В червні 2023 року я навчалась в Said Business School за програмою Oxford Impact Measurement Program, і долучилась до спільноти експертів з соціального впливу з різних країн світу.
Про що вони говорять? Про тиск споживачів щодо соціальної відповідальності компаній, про регулювання щодо соціального впливу, і про те, чи буде звітність з соціального впливу окремою чи консолідованою з фінансовою? Для України це поки виглядає як космос, але ми вже туди рухаємось.
І мене це дуже тішить, бо я вірю, відбудова України може бути набагато більш ефективною і людиноцентричною із застосуванням принципів управління соціальним впливом. Втім, для цього на ринку має з’явитись достатня кількість експертів, що будуть володіти методологіями та інструментами, тож окрім консалтингової діяльності ми також плануємо запуск освітніх продуктів.
- До цього ви понад 15 років працювали в міжнародних та українських компаніях в бізнес-секторі. Розкажіть, як ваш кар’єрний шлях привів вас до стратегій соціального впливу?
Це дійсно так. Моя бізнес-кар’єра почалась ще у 2007 році в місті Донецьк, коли я пройшла конкурс і отримала пропозицію про роботу в міжнародній аудиторсько-консалтинговій компанії Ernst&Young, про яку згадала на початку інтерв’ю. Три роки потому я вже управляла аудитами великих українських підприємств як керівниця проєктів – і це був час дуже інтенсивного вишколу, який заклав фундамент моєї професійної ідентичності.
У 2012 році я перейшла з міжнародного консалтингу одразу до лав топменеджерів українського бізнесу, але продовжувала консалтингову діяльність в особистій практиці, час від часу консультуючи власників українських середніх і малих компаній. За 10 років на мій аудиторсько-фінансовий фундамент нашарувався досвід оптимізації процесів, розробки складних проєктів, управління змінами та впровадження стратегій у цифровій, ІТ, фінансовій, медійній, сервісній та роздрібній галузях.
Інколи цей кар’єрний шлях нагадував мені серфінг і я соромилась своєї «непосидючості» (особливо в порівнянні з ексколегами, які побудували «чисті» кар’єри в одній сфері та в одній галузі, і дивлячись на батьків, які 20 років пропрацювали в одній компанії). І тільки згодом я зрозуміла, що саме цьому шляху я завдячую широкому досвіду, який маю наразі, і який дозволяє мені реалізовувати складні проєкти соціального впливу.
- Соціальні та благодійні проєкти – також невіддільна частина цього шляху? Як наразі справи у благодійного фонду «Старенькі»?
Ба більше: соціальні проєкти – невіддільна частина всього мого життя. Я завжди відчувала особливе тяжіння і цікавість до цієї сфери. Довгий час я називала це своїм «хобі», але якщо подивитись правді у вічі, в певні періоди мого життя, цій діяльності я присвячувала більше часу, ніж «основній» роботі. Так було для мене, наприклад, коли ми запускали та ставили на рейки проєкт «Старенькі» у 2015-2017 роках.
З того часу проєкт зазнав значних змін і перетворився з локальної волонтерської ініціативи, що охоплювала один район Києва, на системний благодійний фонд, що надає допомогу в 60 населених пунктах по всій Україні, має донорську підтримку від Світового банку і BlueCheck Ukraine, компанії Visa, системне партнерство з Caritas Ukraine, членство у всесвітній організації HelpAge. І це, на мою думку, результат щоденної наполегливої праці всієї команди, помноженої на ідею, «час якої настав», і цінності, які ми заклали зі співзасновницями на самому старті і яких продовжуємо дотримуватись по цей день.
- З якими викликами благодійний фонд «Старенькі» стикнувся у 2022-2023 роках і над чим працює зараз?
Найбільшими викликами було забезпечити безперервну роботу в кризових і часто надзвичайних умовах, коли волонтери просто під обстрілами доставляли гуманітарну допомогу до літніх людей, втримати в працездатному стані операційну команду, що працювала без вихідних, і одночасно продовжувати системний розвиток і масштабування організації. Я не знаю, хто б міг впоратись з цими викликами краще за нашу Варвару Сердюкову, співзасновницю і CEO фонду. На мою думку, її знання і досвід є унікальними, і я радію тому, що в цьому році вона почала консультувати неприбуткові організації, то ж тепер в інших благодійних фондів є можливість скористатись цією експертизою.
- У 2016 ви закінчили програму МВА kmbs, і зараз є Ангелом спільноти alumni kmbs. Чому вирішили стати частиною цього кола?
Я, як і багато моїх знайомих після завершення kmbs, так і не змогла просто повернутись до «звичного» життя. Звичного – стало недостатньо. Зростає потреба в діяльності із сенсами, яка не тільки про гроші, про щось суспільне, культурне, важливе. Така діяльність зазвичай народжується у відповідному оточенні. Це оточення, в якому є довіра і спільні цінності, яке зрозуміє, порадить і підтримає. Ангели – якраз і є таким оточенням для мене. Ось, наприклад, зараз ми разом із Катериною Мартиненко працюємо над перезапуском Advisory Board, що з’явиться в оновленому форматі. Але деталі – згодом.
- Про що ви мрієте?
Я мрію про незалежну, квітучу, інтелектуальну і спроможну Україну, що стане прикладом для багатьох країн світу. Про появу в Україні нової рольової моделі бізнес лідера, який опікується не тільки власними прибутками, а і використовує силу свого «корпоративного» впливу, щоб змінити на краще добробут українців і України в цілому.
Але для цього нам (українцям), думаю, треба ще трохи «подорослішати» і взяти на себе відповідальність за наше спільне майбутнє. Замість того, щоб очікувати дива від «великого дяді» і розчаровуватись, що дива не сталось, усвідомити себе «великими» і створювати зміни на краще навколо себе, куди тільки можна дотягнутись. Якщо кожен прикладе до цього хоч трохи власних зусиль, я впевнена, ми отримаємо неперевершений результат!