Дмитро Земляний: «Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми заблокували облікові записи та сервери всіх росіян та білорусів»
Випускник Києво-Могилянської Бізнес Школи та Ангел kmbs alumni Дмитро Земляний розповів про багаторічний досвід в ІТ-сфері, тонкощі відкриття дата-центру та волонтерство
Дмитро Земляний – співзасновник та СЕО Deltahost. Має 20-річний досвід в IT-сфері та телекомунікаціях: розміщення даних, перероблення інформації. Спеціалізується на IaaS рішеннях, збереженні даних в дата-центрах. Керівник соціального проєкту «Прокачай школу», випускник Presidents` MBA kmbs, волонтер.
Розкажіть про свій багаторічний досвід в IT-сфері та телекомунікаціях. Чому обрали цю галузь, над якими проєктами працювали?
Після закінчення першого курсу університету я влаштувався на підробіток в охорону до кременчуцької філії «Полтаваобленерго». Тоді на підприємстві запровадили нову ІТ-посаду інженера з управління обслуговування систем. Це була гарна нагода спробувати щось нове для себе, тому я прийшов до керівника філії й попросив його взяти мене на цю посаду. Керівник довірився мені, так я й опинився в ІТ-сфері.
Згодом я перейшов до компанії «Візит», що надає доступ до телебачення у Кременчуці. Компанія вирішила розширити пакет послуг й надавати доступ ще й до мережі інтернет. Мені довелося фактично побудувати інтернет-провайдера «з нуля». І було досить важко, бо по DOCSIS (технології передачі даних у мережах кабельного телебачення) було небагато документації. Доводилось все намацувати своїми руками, експериментувати. Однак мені вдалося досягти поставлених цілей.
Потім я працював аналітиком комп'ютерних систем в торговому домі «Укртатнафта». Цей перехід відбувся на п'ятому курсі університету. І хоча я отримав фінансову освіту, але працювати залишився в ІТ-галузі.
Наразі ви є співвласником та СЕО Deltahost. Розкажіть про те, як створювалась компанія?
Працюючи у «Візиті», я познайомився з Олександром Руденком, моїм бізнес-партнером. Він працював на аналогічній посаді в іншого інтернет-провайдера. Ми вирішили створити свій власний невеликий бізнес з розміщення сайтів. Це було у 2007 році.
Почалося все з того, що ми скинулися по 100 доларів, які взяли зі своєї зарплати, та купили тестовий сервер, на якому почали написання своєї білінгової системи.
І, здається, в лютому 2008 року до нас звернувся перший клієнт.
Хто це був, якщо не секрет?
Це була кременчуцька туристична агенція з маленьким сайтом на пару сторінок. Вони обрали найдешевший тариф – 50 гривень на рік. Так і почалася компанія Deltahost.
Що являє собою компанія сьогодні?
Зараз Deltahost – це потужності, розміщені в 5 дата-центрах у 3 країнах: Україні, Нідерландах та США.
Ми відмовилися від послуги розміщення сайтів, натомість сконцентрувалися на IaaS – Infrastructure as a service. Ми пропонуємо клієнту готові сервери, налаштовані індивідуально для нього під будь-які його потреби. Тобто це сервер, на якому можна не тільки розмістити сайт, а й зробити ще безліч всього: від задач бухгалтерії та електронної пошти до відеострімингу і Forex терміналу. Розвиток технологій віртуалізації робить можливим отримати все це за невеликі гроші.
Ми сконцентрувалися на тому, щоб стати для клієнта «IT-відділом на аутсорсі» як в hardware розумінні, так і в розумінні компетенцій. Клієнт сплачує фіксовану суму за місяць і отримує все «під ключ»: і залізо, і софт, і мозок.
Що в планах компанії на найближчий час?
На найближчий рік-два плануємо додати ще одну країну, як мінімум. Але це доволі складно робити віддалено.
Процес відкриття нового майданчика потребує фізичної присутності в країні, щоб познайомитися з «місцевістю»
Зараз, на жаль, з цим складно.
Розкажіть про свій проєкт «Прокачай школу». Про що він, чому вирішили присвятити цьому час? Чого вдалося досягти? В якому стані проєкт зараз?
Він почався з того, що компанія Deltahost взяла участь у Global Teacher Prize Ukraine 2020 – конкурсі на найкращого вчителя світу. Країни-учасники проводять внутрішній відбір та обирають кандидата, якого потім відправляють на світовий конкурс. Ми були одним зі спонсорів цього заходу. Організатори запропонували нам запровадити номінацію для вчителя із призовим фондом у 300 000 грн або розподілити ці гроші на десять шкіл вчителів-переможців у інших 10 номінаціях. Тобто призовий фонд склав би 30 000 грн. Школи могли б власноруч вирішувати на що витратити ці гроші. Ми порадились і обрали другий варіант, оскільки допомогти десяти школам, краще, ніж одному вчителю, імпакт більший. Конкурс успішно провели, переможців обрали. Минув місяць чи два, поки всі бюрократичні процедури були завершені, й призи дійшли до вчителів та учнів. Мене почали знаходити в соціальних мережах і писати подяки. Було багато позитивних відгуків, тому я звернувся до Анни Сидорук з оргкомітету цього конкурсу та запропонував ініціювати спільний проєкт з технологізації українських шкіл. Ідея полягала в тому, що ми щомісяця виділяємо 30 000 грн на потреби шкіл. Громадська спілка «Освіторія» обирає навчальні заклади, які потребують фінансової допомоги, ми їх спонсоруємо й власним прикладом заохочуємо інші бізнеси долучатися до ініціативи та допомагати школам. Особливо сільським, оскільки там найбільші потреби в сучасній техніці. Анні ідея сподобалась, тому в грудні 2020 року ми запустили проєкт. Він успішно проіснував понад рік, однак у 2022 році почалася війна і проєкт був призупинений. За цей короткий період нам вдалося виділити 420 000 грн для 14 шкіл і покращити процес навчання для 4 842 учнів.
А як повномасштабне вторгнення позначилось на Deltahost?
Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми заблокували облікові записи та сервери всіх росіян та білорусів. Вони довго просили розблокувати все, щоб забрати бекапи. Я запропонував їм приїхати в Бучу, відновити все, що було зруйновано, а потім ми все розблокуємо.
Частину клієнтів ми втратили, бо самі ж їх і вигнали.
Ми розуміли, що втрачаємо гроші, але як далі працювати з ними, обслуговувати їх? Як їм писати: «Доброго дня…», «Будь ласка…», «Приємної роботи…» після того, що вони зробили? Це було неможливо, тому ми їх всіх заблокували.
Так, спочатку через це було відчутне зниження доходів. Але наразі ми адаптувались до нових реалій, все більш-менш стабілізувалось і працює у звичному ритмі. Звісно, не в такому, як це було до повномасштабного вторгнення, але працює. Ми віримо в Перемогу і чим можемо допомагаємо ЗСУ наближати її.
Я знаю, що ви багато часу присвячуєте волонтерству. Ви почали цим займатися у 2022 році чи раніше?
Я почав волонтерити у 2022 році на самому початку повномасштабного вторгнення. У перший день війни була інформація, що Київ не втримають. Ми зібралися в офісі та вирішили виїжджати, бо перспектива опинитися під окупацією не радувала нікого. Житло знайшлося аж у Львові, тому майже всі співробітники переїхали туди. Потім з’ясувалося, що у Львів переїхали не тільки ми, а майже весь Київ. Там було багато Ангелів – Оля Катющенко, Катя Мартиненко, Дмитро Мартиненко, Саша Адамюк, Іра Сосновська. Через декілька днів ми зустрілися за філіжанкою кави, щоб просто поговорити, підтримати один одного. І, звісно ж, почали ділитися новинами, кому що потрібно для ЗСУ, хто що може дістати. А вже через декілька днів я був у дорозі: їхав спочатку в Тернопіль, там забирав плитоноски, потім в Київ – там були плити. І ми з товаришем сиділи у підземному паркінгу пакували плити в плитоноски – збирали бронежилети. Пів тонни заліза завантажити, вивантажити, зібрати та знову завантажити – непогана альтернатива для непрацюючих тоді спортзалів у Києві, як ми жартували. Потім в цих броніках воювали підрозділи Вадима Арістова, Дмитра Мартиненка і багатьох інших. Так і почалося моє волонтерство – з кола Ангелів.
За час війни спільними зусиллями нам вдалося придбати снайперські комплекси, дрони, приціли, тепловізори, прилади нічного бачення, десятки кілометрів оптоволокна для ППО, комп'ютери, монітори, мережеве обладнання, десятки відремонтованих авто, велика кількість амуніції та навіть гусеничний всюдихід для 503 окремого батальйону морської піхоти.
Розкажіть, як ви змогли придбати всюдихід?
Під час мого навчання в kmbs у нас був модуль безпекових стратегій, на якому викладав командувач ВМС Олексій Неїжпапа, але тоді він був заступником командувача. Відтоді у мене збереглися його контакти. Коли один зі знайомих повідомив мене про те, що є можливість придбати у Швеції всюдихід для військових, я запитав помічника Неїжпапи, чи потрібен він морпіхам. Помічник сказав, що потрібен, тому ми одразу ж почали збирати на нього гроші. Дві третини ми назбирали серед випускників на Фейсбуці, а третину додала компанія Deltahost. Тепер гусеничний всюдихід Volvo BV202 працює на благо ВМС України.
Взагалі, Deltahost допомагав ВМС ще до повномасштабного вторгнення. Ми як ІТ-компанія часто апгрейдимо своє обладнання, попередні версії якого необхідно кудись дівати. Ми вирішили віддавати його військово-морським силам, які у 2014 році вийшли із Севастополя з однією валізою в руках, умовно кажучи. Їм потрібно було нарощувати все з нуля, і масштаби цієї відбудови нескінченні. Тому те обладнання, що у нас залишалося після апгрейду, ми передавали їм безплатно.
У 2020 році ви закінчили програму Presidents` MBA kmbs. Що мотивувало до вступу та чому обрали саме kmbs?
Як вже було згадано компанія Deltahost розпочалася зі $100, які кожен взяв зі своєї зарплати. Відповідно, найманих співробітників у нас не було, ми все робили власноруч. А коли ти все робиш сам, то рано чи пізно в тебе починають закінчуватися вільні години в добі. І ти думаєш про те, як звільнити час. Тоді ти наймаєш людей та платиш їм гроші, щоб вони робили частину роботи за тебе. І таким чином ти масштабуєшся до якогось рівня. З часом настає розуміння, що весь твій час займає роздача завдань і контроль їх виконання. І знову в тебе не залишається вільного часу. І що робити далі? Як побудувати систему, яка буде підтримувати себе, розвиватися та поліпшуватися? Саме в цій точці та з цим запитом я прийшов до kmbs – зрозуміти, як будувати більш масштабну компанію.
Які зміни відбулися з вами під час навчання?
Якщо говорити про hard skills, то я отримав дуже цінні знання. Якщо говорити про soft skills і цінності, то вони не сильно змінилися. Радше у kmbs я знайшов підтвердження свого світогляду та однодумців. І спільнота випускників – це одне з найцінніших надбань після навчання.
Ви є Ангелом спільноти alumni kmbs. Коли та чому вирішили стати частиною цього кола людей?
Ангельство як явище в Асоціації випускників виникло у 2021 році. Ідея полягала в тому, щоб об’єднати небайдужих людей, які прагнуть змінювати екосистему навколо себе, створивши, тим самим, активне та впливове ком'юніті. Я не міг стояти осторонь такої потужної спільноти, тому й долучився.