Discuss Discuss
Made in Ukraine: як підприємництво та експорт можуть підняти економіку з руїн

Made in Ukraine: як підприємництво та експорт можуть підняти економіку з руїн

Чому в Україні недорозвинені бізнес-навички і як війна допомогла позбутися комплексу меншовартості

Made in Ukraine: як підприємництво та експорт можуть підняти економіку з руїн
Фото: depositphotos.com

Українські крафтові підприємці та виробники товарів із великою доданою вартістю лише нещодавно почали більш-менш сміливо виходити на зовнішні ринки. Доти протягом довгих років наша держава сприймалася лише як джерело сировинних ресурсів і швидкого заробітку найбільшими ФПГ на продажу за кордон саме сировини. Але, що найдивніше – таке ставлення плекали перш за все самі українці. Мовляв, «кому ми там потрібні, на тому просунутому Заході». Російська агресія та вимушена релокація мільйонів людей за кордон відкрили очі: багато вітчизняних розробок, ідей і товарів є не лише передовими, а й вельми економічно перспективними. А сама Україна має величезний потенціал отримати прихильність споживачів по всьому світу. Проте над «прокачкою» бізнес-навичок, ділового мислення та підприємницької освіти ще належить добре попрацювати.

У яких саме напрямах це найкраще робити та на чий досвід орієнтуватися, у спеціальній рубриці «Експортні історії» для Mind розповів Дмитро Швець, директор Start Global, автор подкасту Start Global Insights та засновник n.cubator.

12 років тому в невеличкому містечку Лександ на заході Швеції проходив Global Yes Summit – Rework The World. На ньому виступали підприємці, що воліли змінити світ на краще. І декілька малих бізнесів вразили своїм глобальним мисленням.

Наприклад, сімейна пара поїхала зі Швеції до Непалу, знайшла там кравця, що шив їм чоловічі сорочки. Він брав за одну сорочку 10 євро. Щоб йому допомогти, шведи сплачували за сорочку 20 євро. Тобто кравець заробляв удвічі більше ніж звичайно. Проте найцікавіше було те, що продавалися онлайн ці сорочки не тільки в Швеції, а й по всьому ЄС за 240 євро.

Або шведська дизайнерка ювелірних прикрас зі срібла. Вона об’єдналася з хлопцем у Чехії, що знаходив і закуповував за собівартістю богемські кристали для прикрас, які вони знову ж таки продавали онлайн по всьому ЄС.

Made in Ukraine: як підприємництво та експорт можуть підняти економіку з руїн
Фото: https://nairobifashionhub.co.ke

Чи дизайнерка одягу з Данії, яка запустила школу кравчинь для дівчат племені масаї в Кенії. Вони шили вишукані коктейльні сукні зі списаних парашутів і продавали в Євросоюзі за тисячі євро під гаслом соціальної відповідальності, що давало можливість фінансувати навчання кенійських дівчат.

Там було безліч інших історій такого плану. Але вразили свобода й масштаб мислення європейців. Мислення глобального підприємництва. У їхніх головах не існувало кордонів. Підприємництво – це було звичайне життя, творчість, самореалізація, заробіток грошей, допомога іншим. Для них не існувало складного слова «експорт». Вони просто дивилися на світ як на один глобальний ринок.

У чому глобальна місія підприємництва? В усіх економічно розвинутих країнах підприємництво й вихід на глобальні ринки – одні з найголовніших пріоритетів для держави. Шанування підприємців, підтримка фінансово – це морально та ресурсно.

І це зрозуміло, адже підприємництво й експорт мають величезний вплив на економіку країни.

Підприємництво – це розвиток інновацій, створення нових товарів та послуг, розвиток екосистеми та постачальників, створення робочих місць, збільшення ВВП, сплата податків.

Якою є роль експорту? Експорт у свою чергу також сприяє розвитку інновацій, збільшенню ВВП, впливає на створення ефективного виробництва, адже для виходу на нові ринки треба мати високу маржу. Він розширює виробництва, створює нові робочі місця, позитивно впливає на платіжний баланс країни через збільшення вхідних валютних потоків, а все це, знову ж таки, означає сплату податків, заробітних плат, поліпшення життя громадян.

Як вони пов’язані між собою? Якщо подивитися на взаємозв’язок між експортом, розвитком підприємництва та економікою і порівняти ці показники, то можна побачити, що вони дуже щільно пов’язані між собою.

Наприклад, за даними Глобального інституту підприємництва та розвитку (The Global Entrepreneurship and Development Institute) 10 країн Європи, найбільших за ВВП на душу населення, мають найвищі показники за індексом глобального підприємництва (GEI), що вимірює якість ы динаміку підприємницьких екосистем.

Країна ВВП (ПКР) на душу населення, 2018 рік,  GEI, 2018* Експорт товарів із високою доданою цінністю на душу населення, 2018, $ Експорт на душу населення (усі товари), 2018, $
Люксембург 116 966 58.2 16 269 24 917
Ірландія 84 556 73.7 24 210 33 895
Швейцарія 71 660 80.4 22 460 36 496
Норвегія 69 808 56.6 4151 23 166
Нідерланди 57 827 68.1 21 060 34 117
Данія 57 483 74.3 13 624 18 731
Ісландія 57 211 74.2 1866 15 852
Австрія 56 960 66 15 792 20 021
Німеччина 55 235 65.9 15 772 18 776
Швеція 53 522 73.1 12 084 16 311
Україна 12 632 26.8 309 1061

Джерело: TradeMap.org, Світовий банк, GEI

* Найсвіжіші доступні дані за індексом GEI – 2018 рік.

При цьому всі ці країни мають найвищі показники експорту на душу населення. Причому майже всі країни, окрім Ісландії, лідирують за експортом на душу населення продуктів із високою доданою цінністю (тобто за винятком товарів, як-от нафта й зерно).

А яка ситуація із цим в Україні? Якщо ми подивимося на показники України, то побачимо перед собою величезну прірву, яку нам треба подолати якомога швидше. Так, при всьому величезному експортному потенціалі ми експортували на душу населення 2021 року в 13 разів менше, ніж Шведи, і навіть у 10 разів менше за Естонію.

Найяскравішими прикладами можна вважати Естонію та Ізраїль, що майже не мають власних ресурсів порівняно з Україною, але при цьому експортують в рази більше. І за вісім років ситуація не змінилася.

То що ж нам робити, щоб стати кращими підприємцями та експортерами? Раніше я вже детальніше описував, як можна розвивати вітчизняне підприємництво.

За показником GEI ми можемо побачити основні прогалини в екосистемах різних країн і порівняти їх між собою.

Серед пострадянських країн показники розвитку екосистеми підприємництва дуже схожі. Єдиний більш-менш гарний показник при цьому – людський капітал.

Серед решти країн блоку Україна має трохи кращі показники з доступності ризикового капіталу (фінансування) та стартап-навичок, але за іншими показниками так само пасе задніх.

Made in Ukraine: як підприємництво та експорт можуть підняти економіку з руїн

Якщо ж подивитися на екосистему підприємництва України на тлі європейських країн із найкращими екосистемами, то можна чітко побачити, куди треба докладати максимальних зусиль.

Made in Ukraine: як підприємництво та експорт можуть підняти економіку з руїн

http://thegedi.org/tool/

Наприклад, ми маємо майже нульовий показник прийняття ризику та дуже низькі рівні сприйняття можливостей, конкуренції, культурної підтримки, нетворкінгу й можливостей для стартапів.

Чому склалася настільки кепська ситуація? Роками підприємництво в Україні було пригноблене та сприймалося на рівні або «невдаха, бо не зміг знайти нормальної роботи», або «бандит». Недовіра до влади, нестабільність економіки, відсутність верховенства права, низький рівень довіри між людьми – усе це сприяло такому стану екосистеми.

На додаток до цих чинників на експорт ще неймовірно впливала меншовартість українців, віра в те, що ми не здатні зробити продукт, гідний розвинутих ринків. У відповідь на запитання про ймовірний напрямок експорту найчастіше доводилося чути:  «СНД, Азія, Африка, бо кому ми потрібні в Європі, а в США й поготів».

Що змінила війна? Війна з російськими загарбниками драматично вплинула на сприйняття України у світі. Але – найголовніше – вона змінила самосприйняття Українців. Масовий виїзд наших співгромадян до Європи нарешті дав побачити та порівняти рівень товарів і послуг українського виробництва.

У серцях українців замайоріла гордість і розуміння, що ми є нацією підприємців та інноваторів. Це, безумовно, може стати міцною базою для розвитку підприємництва й орієнтації на глобальні ринки. Проте попереду ще багато роботи.

Звісно, поява таких інституцій, як Український фонд стартапів, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, Український інститут на додачу до величезної кількості угод про вільну торгівлю з низкою країн та скасування мит на експорт з України до розвинутих країн світу – це добрі знаки. Проте цього замало.

Потрібно зміцнювати довіру між бізнесом і державою, збільшувати фінансування. І безумовно, закладати та розвивати навички підприємництва, усвідомленість і сприйняття світу як величезного ринку для українських товарів. Причому починати змалечку – зі шкіл та університетів.

Потрібно нарешті почати довіряти одне одному, єднатися, створювати кластери й асоціації, разом досліджувати та відкривати нові ринки за кордоном.

Дещо з особистого досвіду. Протягом останнього року я допомагаю волонтерському проєкту DoBizWithUa з просування малого та середнього бізнесу за кордоном. Спілкуюся з великою кількістю бізнес спільнот за кордоном і записую інтерв`ю з місцевими бізнесами в подкасті Start Global Insights.

У кожній розмові, кожній взаємодії відчуваються підтримка й готовність до співпраці з українським бізнесом. На нас чекають і готові приймати та споживати якісні товари й послуги з нашої країни.

Які перспективи вже проглядають? Дуже ймовірно, що на додачу до потоків військової і гуманітарної допомоги після війни в Україну підуть потоки інвестиційних грошей у розвиток підприємництва та відбудови економіки.

Уже зараз європейські компанії починають шукати партнерів в Україні для спільних проєктів, що фінансуватимуться міжнародними фондами. Отже, нам теж потрібно готуватися до цього вже зараз, щоб не втрати вікно можливостей, яке відчиняється для країни. Воно було отримано величезною ціною.

Тож до роботи – і зробімо бренд Made in Ukraine всесвітнім знаком якості. 

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS