Discuss Discuss
Бізнес-освіта: навіщо вона потрібна в українських школах та вишах

Бізнес-освіта: навіщо вона потрібна в українських школах та вишах

З якого віку і як потрібно навчати молодь підприємництву

Этот текст также доступен на русском
Бізнес-освіта: навіщо вона потрібна в українських школах та вишах
Фото: pixabay

Українські виші щороку випускають безліч молодих спеціалістів, що мають працювати в різних галузях. Проте майже всіх цих випускників готують до роботи на когось, а не на самих себе. Дуже мало учбових закладів пропонують навчання тому, як започаткувати та вести власний бізнес. У той же час саме підприємці наповнюють бюджети.

Про те, як зробити освіту потрібною і корисною, які нові предмети варто запровадити в українських школах та вишах, йшлося під час чотириденної онлайн-конференції з підприємництва Startup Campus від мережі стартап-інкубаторів YEP.

YEP – резидент відкритої платформи инновацій Reactor.ua. 

Mind наводить основні тези виступів спікерів та організаторів.

Бізнес-освіта: навіщо вона потрібна в українських школах та вишах

Андрій Заікін, засновник YEP

В Україні є успішні стартапи, зокрема й «єдинороги», інвестиційні фонди, гарне експертне коло. Водночас підприємництвом в Україні починають займатися в досить зрілому віці.

Українським університетам бракує програм, які допомагають стартапам та навчають їх. Тоді як в інших країнах з розвинутою екосистемою ситуація інша – там підприємництву починають навчати ще зі школи.

Така освіта допомагає студентам та учням розвинути креативне і інноваційне мислення, яке дозволить їм ухвалювати правильні рішення, вирішувати складні проблеми, а також навчить тонкощам роботи в команді.

Ми вже три роки розвиваємо підприємницьку культуру та екосистему в українських університетах. Наразі вже є перші плоди цієї роботи. Тому потрібно переходити до наступного етапу – закріпити ці тренди і дати ще більший поштовх для розвитку цієї екосистеми.

Разом з Міністерством освіти ми вирішили підтримати ті університети та окремих викладачів, які хочуть розвивати підприємництво. Зібрали кейси з кращих світових екосистем (США, Ізраїль, Естонія) та провели онлайн-конференцію, щоб дати їм більше знань і підсилити експертизу. 

Бізнес-освіта: навіщо вона потрібна в українських школах та вишах

Олена Донець, засновник і COO в DUCO, Ізраїль

Курс з підприємництва є в кожній ізраїльській школі. Діти починають розуміти, що таке стартап і  бізнес, ще з раннього віку. Ізраїльські школи навчають високої толерантності до помилок, що є основою підприємницької культури. Так, підприємці, які зафейлили декілька стартапів, цінуються більше, ніж ті, в кого не було ще невдач, адже вони мають досвід і готові всупереч проблемам продовжувати свою справу або починати нову.

Зважаючи на це, під час конференції ми презентували курс з підприємництва для шкіл, який вже запроваджено у київських школах на Подолі. Першу лекцію відвідали учні з 20 шкіл, після чого вони продовжать тритижневий базовий курс. З вересня плануємо масштабувати ініціативу на всі школи, які захочуть впровадити в себе курс з підприємництва.

Бізнес-освіта: навіщо вона потрібна в українських школах та вишах

Отт Пярна, керівник відділу маркетингу в Delta-центрі Університету Тарту

Наступним етапом є побудова підприємницької екосистеми в університеті, яка має включати три компоненти:

  1. Політична воля керівництва університету.
  2. Операційні менеджери – люди, які втілюватимуть це на практиці.
  3. Викладачі програм – люди, які володіють технічними знаннями, підприємницькими компетентностями.

Хорошим прикладом такої системи є університет Північної Кароліни, де запустили окрему структуру – «підприємницьку клініку» (Entrepreneurship Clinic).

Студенти можуть обрати семестр навчання там, і це є повноцінною дисципліною, за яку вони отримують оцінки. Вони обирають компанію, з якою розроблятимуть свій продукт під час навчання. Після цього студент може піти працювати в цю компанію та впроваджувати свою інновацію там, або створювати свій стартап та шукати інвесторів вже окремо. Це цікавий досвід, завдяки якому студенти можуть вдосконалити свої soft skills та отримати цінний досвід перед запуском власного проєкту.

Крім того, заради частішого спілкування компаній зі студентами університет спеціально розмістив кав’ярню тільки в навчальному корпусі. Тобто працівники високотехнологічних підприємств, які розміщені в іншій частині корпусу, обідають у студентській їдальні, знайомляться із майбутніми колегами. Такі нюанси створюють справжню культуру всередині університету.

Startup Campus відбулась за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», Міністерства закордонних справ Естонії, Університету Тарту, Міністерства освіти і науки України, Cisco, ОККО, ERC Distribution, reactor.ua, Genesis, Axon Partners.
У конференції взяли участь 227 освітян, 420 студентів, 170 учнів шкіл. YEP вже три роки працює над розвитком підприємництва в університетах.

REACTOR.UA – відкрита платформа інновацій, що пропонує інфраструктуру та інструменти для успішної роботи з інноваціями.

Резиденти платформи – компанії, відкриті до інновацій, акселератори, інкубатори, інноваційні хаби, лабораторії, продуктові технологічні команди.

Ставши резидентом платформи REACTOR.UA, ви зможете:

  • працювати з кращими світовими технологічними рішеннями і стартап-командами, здатними реалізувати будь-які інноваційні ідеї;
  • шукати рішення своїх інноваційних викликів, використовуючи менторську підтримку резидентів – агентів інновацій;
  • спільно з резидентами проводити відкритий пошук інноваційних ідей;
  • бути в курсі провідних інноваційних практик і світових трендів;
  • тестувати ідеї просто, швидко і з мінімальними витратами;
  • увійти до списку інноваційних компаній України, взявши участь у Innovation Index.