Шеф Innovation Kitchen: «Щоби надалі підтримувати хвилю інноваційного буму – необхідно рухатись углиб технологій»
Михайло Баган – про перспективи адитивного виробництва, мережу хабів та «приготування» DeepTech-стартапів
Наприкінці вересня в Одесі повноцінно запрацювала Innovation Kitchen. «Це місце, де готують ідеї», – кажуть його фундатори. Що це означає? Чим відрізняється проєкт від Unit City та інших інноваційних хабів? Які магніти допомогли оперативно заповнити «кухню» на 100% резидентами? Чому DeepTech – це «блакитний океан»? До чого тут крива Кілінга? Про це та багато іншого в інтерв'ю Mind розповів шеф Innovation Kitchen Михайло Баган.
Про засновників Innovation Kitchen
Ідея створення хаба належить Євгену Саранцову (засновнику платформи відкритих інновацій Reactor. – Mind). Він зміг дати їй життя та об'єднати інвесторів. Я ж долучився до команди пізніше та очолив проєкт у його новій фазі розвитку.
Про «вдалий» час для запуску хаба
Віддалений режим роботи – нова нормальність. Якщо відкладати старт проєктів через цей чинник – можна не уникнути ризиків, а отримати нові: припинити розвиток, нескінченно нарікаючи на об'єктивні чинники навколишньої реальності. Тому треба їх просто прийняти і навчитися виживати у цьому середовищі. Ось ми і вчимося (сміється).
Про півот
На початку 2021 року Innovation Kitchen стартувала як традиційний інноваційний хаб із фокусом на здавання в оренду офісних площ, розвиток коворкінгу, формування активного ком'юніті через численні івенти. Таку модель, наприклад, розвиває Unit City – найвідоміший в Україні хаб.
Цю модель називаю інноваційною екосистемою першого рівня. Вона об'єднує на своїй території різні компанії з різних індустрій, у яких мінімальний спільний знаменник. Сила цієї екосистеми – у різноманітності зв'язків. Її учасники гарантовано одержують доступ до широкого спектру можливостей. Зворотною стороною моделі, як легко здогадатися, є відсутність глибини цих зв'язків і значної експертизи в будь-чому.
Тому влітку, після того як я приступив до роботи над проєктом, у мене виникла думка створити щось діаметрально протилежне традиційним інноваційним екосистемам. Так народилася ідея хабу 2.0. На відміну від першої моделі, ця ґрунтується на об'єднанні резидентів із подібним видом діяльності. Разом вони створюють креативний кластер із глибокою компетенцією.
У нашому випадку йдеться про компетенцію в адитивному виробництві: 3D-моделюванні, 3D-друку та робототехніці. Саме цей фокус ми обрали для Innovation Kitchen у нашому одеському хабі. І саме компанії із цієї сфери зараз стали технологічним «серцем» хабу.
Це геть інша екосистема: зв'язок між учасниками є максимально глибоким. Вони не просто перебувають в одному будинку, ходять на ті самі івенти, зустрічаються в кафе тощо, а спільно створюють продукти для зовнішнього ринку і заробляють на них.
Про відмінність монетизації хабів 1.0 та 2.0
В основі класичних інноваційних хабів лежить девелоперська складова. Засновники таких екосистем орієнтовані на максимізацію орендних ставок. Чим вони вищі – тим більше «зірок» має хаб. Приміром, чув, що в Unit City орендна ставка сягає $45 за «квадрат». Це дуже високий тариф. Він свідчить про те, що менеджмент створив настільки привабливе місце, де резиденти готові платити чималі гроші. Плюс усі додаткові послуги таких хабів також орієнтовані на отримання доходів від резидентів.
А в екосистем 2.0 основна монетизація – не девелоперська. Ми не маємо на меті максимізацію доходу від оренди. Порівняно з провідними коворкінгами, наші орендні ставки вдвічі-втричі нижчі. Чому? По-перше, так ми стимулюємо заходити до хабів стартапи, які нам цікаві. Нам важливо залучати компанії, які доповнюють нашу ключову компетенцію, створюють нове в 3D-друку та робототехніці. По-друге, це модель, що виживає в умовах кризи.
То на чому ж заробляють екосистеми 2.0? Бізнес-модель будується на ключовій компетенції хабу. Коли в одному місці збираються найкращі «мозки» в чомусь, повірте, на цьому можна заробляти і навіть отримувати надприбутковість. Потрібно лише правильно все організувати. Разом із резидентами ми можемо надавати найкращий у класі R&D-сервіс, створювати нові стартапи, скейлапи в галузі 3D-друку та робототехніки. І заробляти на цьому набагато більше, ніж якби ми мали найвищі орендні ставки у галузі.
Про деталі такого заробітку
Наш R&D-аутсорсинг створює для клієнта життєздатну ідею майбутнього стартапу завдяки набору сервісів.
Перший сервіс – скаутинг інсайдів та технологій. За челенджем замовника ми досліджуємо безліч технологічних рішень, які вже працюють у світі. Збираємо, аналізуємо інформацію із професійних джерел, спеціалізованих баз даних. Перетворюємо її на дослідницький звіт, у якому клієнтові пропонується спектр можливих рішень, які добре зарекомендували себе.
На другому етапі займаємося прототипуванням та тестуванням. Тобто беремо рішення, на якому зупинився замовник, і перетворюємо його на прототип, проводимо експерименти, порівнюємо технології, визначаємо найкращу модель. Це найцікавіша та найяскравіша фаза R&D: ідеї перетворюються на щось реальне.
Третій сервіс – підготовка та планування виробництва. На цій фазі робимо розрахунки та оцінку, як ідею можна перетворити на бізнес, який ефект вона принесе, скільки інвестицій необхідно тощо.
Четвертий сервіс – підбір, менторинг і навчання фахівців клієнта, які розвиватимуть ідею. Йдеться про професійне навчання в галузі адитивного виробництва. І для цього в нас є близько 25 крутих експертів у цій сфері та розвинена партнерська мережа.
Для клієнтів R&D – послуги платні. За них замовники можуть заплатити грошима або розрахуватися часткою у своєму стартапі, зробивши хаб smart-співзасновником, що відповідає за R&D. Важливо, що заробляє на сервісах і хаб, і резиденти, які беруть участь у розробках. Ми прагнемо, щоб доходи резидентів від нашої спільної діяльності були набагато вищими за орендну плату, яку вони нам платять.
У результаті успішного R&D-проєкту в нашого клієнта з'являється життєздатна технологічна ідея стартапу та команда, яка її розвиватиме. Все це разом є новонародженим R&D-центром нового стартапу. І природно, цей центр стає резидентом нашого хабу, ще більше поглиблюючи свою ключову компетенцію. Так наш новаційний процес перетворюється на спіраль інновацій, що розширюється.
Про ще один стимул для резидентів
Участь у викликах також є «джерелом» професійного зростання. На жаль, в Україні немає глибоких навчальних програм з адитивного виробництва. Навіть у світі небагато курсів, які можуть дати щось нове фахівцям, які перебувають в авангарді галузі, працюють із передовими технологіями. Тобто вони фактично виробляють ці технології. Відповідно, поки що вчитися можна лише на практиці.
Коли розпочинали – недооцінили цей чинник для резидентів. Уже під час роботи стало зрозуміло, що цей стимул посідає перше місце в мотивації експертів.
Про замовників інновацій
Ми зробили вибір на користь українських корпорацій. Вирішили, що створюватимемо рішення насамперед для них із двох причин. По-перше, у світі вони мають розвиватися, щоби вижити. А без інновацій сьогодні це важко робити. По-друге, вони мають кошти на інновації та ринки, на яких ці рішення можуть бути розгорнуті.
Зараз працюємо над челенджами для Fozzy Group та Firefly Aerospace. Деталі не можу розповісти: проєкти під NDA.
Про залучення нових клієнтів
Багато українських компаній хочуть запускати інновації, але геть не всі з них мають реальні інноваційні виклики. З одного боку, бачимо великий потенціал, з другого – малу кількість готових до роботи клієнтів. Це проблема. Тому прагнули вивести на ринок продукт, який допоможе нашим потенційним клієнтам поставити собі правильні інноваційні виклики.
Цей продукт називається Deep Innovation Day. Фактично це наш флагманський захід у сфері інновацій, який проводитимемо для різних галузей. Його мета – перетворити глобальні інноваційні інсайти на локальні виклики українських компаній.
Нещодавно провели перший тестовий Deep Innovation Day для будівництва – зібрали представників кількох будівельних компаній. Наші експерти провели презентацію найцікавіших та найефективніших рішень, які сьогодні наявні у світі для будівництва в галузі 3D-друку, моделювання та робототехніки. Спікери відповіли на питання, наскільки реально ці рішення реалізувати в Україні, скільки коштуватиме імплементація, який ефект отримають корпорації тощо. Сподіваємося, із цих інсайтів народяться конкретні інноваційні виклики від компаній-учасників.
Про потенціал Одеси
Наразі Одеса не входить до найбільших IT-хабів України. Хоча це місто – ідеальне місце для створення потужної IT-інфраструктури. Тут є все необхідне плюс краса, море, клімат. Так, море, може бути фактором, який відволікає (сміється).
Але ситуація змінюється. Гадаю, в Одесі можна створити варіант Сан-Франциско. Буквально за останній рік тут з'явилася критична маса ініціатив, які незабаром покажуть себе на повний зріст. Наприклад, нещодавно наші добрі партнери – одеський IT-кластер IT-Family пройшов перезавантаження. Там тямущі лідери, багато ініціатив. І вони серйозно налаштовані.
Про стартапи, які оселилися на «кухні»
Наших резидентів умовно можна поділити на два кластери: технологічний та сервісний. Перший – «серце» нашого хаба. У ньому зараз живуть сім стартапів.
ADAM – розробник персоналізованої інфраструктури 3D-друку кісткових імплантатів. По суті хлопці друкують кістки. Фішка технології – у біозамінності: через деякий час після імплантації імпланти замінюються кістковою тканиною. Наразі стартап на фінальній стадії R&D, технологія вже пройшла випробування на тваринах. Їхні дослідні центри знаходяться в нашому хабі, університетах Йеля та Юкона.
Kwambio – розробник першого у світі високоточного 3D-принтера для друку керамічних виробів. Стартап успішно просувається на американському та європейському ринках. Вони друкують незвичайні вироби для дизайнерських компаній, а також їхні матеріали використовуються для різних індустрій.
3DLook – розробник технології 3D-сканування людського тіла на фото з використанням штучного інтелекту. За допомогою цієї технології покупці онлайн-магазинів можуть створити свого цифрового аватара та приміряти на нього речі. Стартап уже має офіси в США та Франції. Серед клієнтів – Amazon та Alibaba.
Pixelated Realities – постачальник інноваційних сервісів для 3D-сканування, реінжинірингу, віртуальної та доповненої реальностей. Сфокусовані на створенні цифрових двійників міст, пам'яток архітектури, різних предметів.
Qweedo Robotics – постачальник персоналізованих інноваційних рішень у галузі автоматизації та роботизації цифрового виробництва. Команда – вихідці з FabLab (найбільшої не тільки в Україні, а й у Європі лабораторії швидкого прототипування). Їхні роботи беруть участь у всіх наших тусовках.
У EasyLook – компетенція в галузі 3D-графіки та візуальних ефектів, які вони роблять для різних продуктів реклами та кіно. Вони гуру в 3D-дизайні.
Маємо ще одного резидента, яким страшенно пишаємося. Це Qudi Mask – творець першої у світі світлодіодної емоційної маски, яку можна налаштувати під уподобання користувача за допомогою застосунку. Хлопцям лише по 17–18 років, а вони вже мають класний трекшн у США, щомісяця зростають у продажах на сотні відсотків. До речі, Qudi Mask став одним із восьми стартапів, які Український фонд стартапів відібрав для поїздки на Web Summit.
А сервісні компанії, які живуть на нашій кухні, дуже корисні для розв'язання нетехнологічних завдань. Наприклад, школа дизайну Point. Її фахівці допомагають вирішувати багато дизайнерських проблем.
Ще одна сервісна компанія – виробник відеоконтенту для бізнесу Maltsev Production. Спільно з нею створили Innovation Kitchen TV – виробництво вірального контенту у сфері інновацій. Вже зробили кілька спільних продуктів. Незабаром запускаємо Sexy Salad шоу для нашого YouTube-каналу. На шоу запрошуватимемо експертного гостя в певній ніші. Поки ведучий із гостем готуватимуть сексуальний салат, заразом і розкриють трендову тему в інноваціях.
Існує інноваційна школа для дітей Alttera. Нещодавно її учні брали участь у челенджі NASA. До речі, Innovation Kitchen була партнером хакатону NASA Space app Challenge. Двом командам-переможцям з України ми надамо акселераційну програму в нашому хабі з чотирьох сервісів, про які розповідав вище.
Про майбутню мережу хабів
Одеська Innovation Kitchen вже заповнена на 100%. Зараз до нас «стукають» нові резиденти, але наразі фізично не можемо їх прийняти. Цей чинник врахуємо при створенні наступних хабів, щоб мати можливість розміщувати на своїй території R&D-центри нових стартапів, які створюємо спільно з корпораціями.
Нові хаби хочемо запускати в інших регіонах. Ні, не у сфері адитивного виробництва. Кожен хаб матиме свою спеціалізацію, підкріплену можливостями конкретного регіону. Наприклад, зараз розглядаємо можливість створення хаба в Києві в галузі «зелених» технологій та нової енергетики. У столиці – безліч потенційних резидентів у цій ніші.
Наша стратегія розвитку національної мережі інноваційних хабів безпосередньо пов'язана з відродженням ідеї індустріальних парків в Україні. Наразі прийнято низку правильних законів і розглядається низка не менш правильних законодавчих ініціатив. Якщо реформу не дискредитують цього разу, то індустріальні парки в найближчому майбутньому вплинуть на розвиток в Україні індустріальних компаній наступного покоління.
Наразі спільно з нашим партнером – компанією Industrial Management Company працюємо над тим, щоб наші R&D-хаби виступили якірними резидентами багатьох українських індустріальних парків та створювали всі необхідні умови для розгортання в них по-справжньому інноваційних виробництв.
Про тренди, що підштовхують зростання проєкту
Основний тренд – зародження так званої третьої хвилі інновацій, заснованих на DeepTech. Його головні відмінності – технологічна новизна й складність комерціалізації, для якої потрібні значні фінансові та часові ресурси. Саме тому сьогодні лише кожний п'ятий єдиноріг – це DeepTech. Тоді як на кожен SaaS-стартап припадає близько 20 конкурентів.
Це легко пояснюється тим, що інвестори довгі роки з обережністю ставилися до глибинних технологічних рішень. Насамперед тому, що для їхньої оцінки та успішної реалізації потрібний дуже глибокий рівень експертизи та порівняно багато часу для виходу на ринок. Але ситуація змінюється. Зараз майже всі яблука, що «висять внизу», вже зірвані. Щоби надалі підтримувати хвилю інноваційного буму та народження нових юнікорнів, необхідно рухатись углиб технологій. DeepTech – нова хвиля. І це наша хвиля! А може це цілий «блакитний океан».
Додатковий тренд – повернення великих корпорацій у великі інновації. Це прямий наслідок основного тренду. Річ у тім, що статистика ринку вбивча! По-перше, середній строк життя корпорацій за останні 60 років скоротився вдвічі й одночасно вдвічі зменшився час, за який новостворена компанія стає єдинорогом і руйнує цілі галузі.
Корпорації просто не мають іншого виходу. Щоб вижити, їм важливо рухатися в DeepTech. Тим більше, що гравці для цього мають необхідні ресурси, які не доступні стартапам. Саме тому ми робимо ставку на корпоративних клієнтів, створюючи найкращі умови для їхньої діяльності в НДДКР.
Про соціальний імпакт
3D-друк та робототехніка – основа Четвертої промислової революції. Її головна соціальна місія – скорочення вуглецевого сліду. Почну здалеку. Останнє десятиліття світ рухався у бік глобалізації. А завдяки 3D-друку зараз намічається протилежний тренд – у бік локалізації.
За дослідженнями Oxford Research, до 2040 року близько 60% споживчих товарів вироблятимуться локально, тобто друкуватимуться на 3D-принтерах і за допомогою роботів. Уже сьогодні компанії можуть розробляти продукт глобально: залучати найкращих інженерів, дизайнерів із усього світу онлайн. А роздруковувати продукцію, наприклад, запчастини для автомобіля – у своєму місті. Це змінить багато галузей, зокрема, і логістику.
Так ось, завдяки 3D-принтерам і роботам є можливість суттєво вплинути на вуглецевий слід, який залишають індустрії на нашій планеті, коли споживають паливо на виробництво та доставку своєї продукції. Якщо вірити кривій Кіллінга та здоровому глузду, то в нас залишилося зовсім небагато часу. У Нью-Йорку навіть повісили годинник, який показує зворотний відлік до глобальної екологічної катастрофи. Нині на ньому – близько семи років. Це дуже серйозно!
Про плани на майбутнє
Сьогодні в Україні вже багато венчурних фондів із відносним надлишком грошей. Усі вони «ганяються» за якісними проєктами, що вже встали на ноги. Але таких дуже мало. Ми ж хочемо зламати ситуацію. У наших хабах народжуються глибокі ідеї. У результаті сподіваємося розв'язати головну проблему української венчурної індустрії – дефіцит стартапів із сильним потенціалом.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
