Discuss Discuss
Пережити «великий шок»: чому весь світ зараз веде дві паралельні війни

Пережити «великий шок»: чому весь світ зараз веде дві паралельні війни

Які зовнішні ризики змушені долати українські компанії, і як їм у цьому допоможе «формула 10/7/3»

Пережити «великий шок»: чому весь світ зараз веде дві паралельні війни
Фото: depositphotos.com

Mind спільно з платформою відкритих інновацій Reactor.ua та командою ACMP Ukraine продовжує серію статей під загальною назвою «Лідерство змін під час війни».

Пропонуємо вашій увазі другу частину матеріалу, в якому ми зібрали найцікавіше і найкорисніше з лекції Ольги Горбановської, партнера, керівника практики People Advisory Services EY в Україні у рамках програми «Зміни, до яких неможливо підготуватися». Програма ініційована спільнотою ACMP Ukraine, щоб підтримати українське суспільство та бізнес, допомогти вистояти і навчитися працювати в новій реальності війни. Нагадаємо, у першій частині йшлося про сім напрямів світової економічної кризи та економіку України в умовах війни.

Пережити «великий шок»: дві паралельні війни
Ольга Горбановська
Фото надано спільнотою ACMP Ukraine

Ось основні дані опитування Американської торговельної палати серед гендиректорів і топменеджерів 103 компаній – членів AmCham в Україні:

Ілюстрація надана Ольгою Горбановською

А це – узагальнені дані бліцогляду, проведеного EY у квітні 2022 року серед 93 українських компаній різних галузей, достатньо великих за обсягами продажів і за кількістю співробітників:

  • у штатному режимі, за можливості, працюють 46% компаній. 98% надають можливість своїм співробітникам працювати вдома чи віддалено;
  • 88% компаній мають співробітників, які зараз несуть військову службу, у 74% – співробітники перебувають в територіальній обороні, 54% мають працівників, які можуть бути мобілізовані;
  • 17% компаній мають працівників, які загинули під час війни, 11% – зникли безвісти, 17% – працівники фізично постраждали;
  • 43% компаній надають фінансову допомогу при втраті родичів унаслідок воєнних дій, медіана допомоги – 10 000 грн. 52% допомагають родинам загиблих працівників, медіана допомоги – 50 000 грн. 30% доплачують тим, хто несе військову службу, близько 30 000 грн, окрім гарантованих державою виплат;
  • у 52% компаній співробітники перебувають у гарячих точках, 74% допомагають з евакуацією таких працівників. 89% надають людям можливість переїхати з перспективою працевлаштування у поточній компанії;
  • 98% компаній мають співробітників, які покинули межі України. 60% дають таким працівникам можливість працювати в українському офісі компанії, перебуваючи за кордоном, 26% забезпечують працевлаштування в іноземному офісі;
  • 69% компаній компенсують співробітникам, які мусили переїхати, витрати на оренду житла, з них 72% самостійно оплачують тимчасове житло для працівника;
  • 44% компаній у І кварталі 2022 року підвищили заробітну плату своїм працівникам, 52% – залишили незмінними. У квітні–травні переважна більшість компаній не планує підвищення зарплат;
  • 56% компаній впровадили зміни у кадровій політиці. Серед додаткових пільг, які надаються співробітникам, переважають медичне страхування (86%) і страхування життя співробітника (53%), медичне страхування і страхування життя членів родини співробітника;
  • деякі компанії запровадили новий вид відпустки – «на волонтерство». Якщо співробітник бажає волонтерити, він отримує таку відпустку зі збереженням 60% заробітної плати;
  • в організаціях, особливо соціально відповідальних, вище керівництво почало заморожувати собі зарплати, щоб мати змогу підняти зарплати працівникам. 

Приголомшлива карта ризиків

Що робити лідерам у новій реальності? Як допомогти людям пережити ці події? Як управляти всіма цими шаленими змінами?

Перш за все, варто зазначити, що ми опинилися в ситуації так званого великого шоку. Чому? Як правило, для того, щоб порушити міцність бізнесу, достатньо впливу однієї або двох груп зовнішніх ризиків. Ми зараз маємо шість таких груп.

Ілюстрація надана Ольгою Горбановською

Це не просто великий шок – це надмірний шок для будь-якої організації. У таких умовах витривалість має бути дуже великою. І тут дуже важливо відслідковувати 10 геополітичних аспектів, які поділяються на три великих кластери.

Ілюстрація надана Ольгою Горбановською

Сьогодні на світову арену починають виходити так звані країни середньої сили – держави, які не мають великого впливу на економіку світу, але спроможні самостійно забезпечити себе ресурсами і мають середній вплив. Україна також належить до таких країн. Тепер їх вплив набагато відчутніший, ніж це було раніше. Тож важливо слідкувати за країнами та змінами, які там відбуваються.

Отже, що ми маємо? Дві паралельні війни – у фізичному просторі та в кіберпросторі, серйозне руйнування ланцюгів постачання, нестача енергоносіїв, величезна кількість санкцій і надзвичайно жорсткий рівень комплаєнсу, геополітична напруженість, переміщення наших талантів, величезні репутаційні ризики через асоційованість із країною-агресором... Усе це додалося до нашої карти ризиків, якою тепер дуже складно керувати. 

Як усьому цьому дати раду?

1. Слідкуйте за десятьма геополітичними напрямами в контексті трьох потоків розподілення ресурсів компанії: стратегічного, операційного, фінансового. 

Бізнес-стратегію зараз треба переглядати та оновлювати щоквартально, якщо не щомісяця. Оргструктура змінюється постійно, половина нашого бізнесу вже змінила операційну модель протягом всього двох місяців. Фінансова складова дуже важлива, бо у нас дуже гостро стоїть питання ліквідності. Жодного потоку не можна відпустити ні на мить.

2. Структуруйте роботу за формулою 10/7/3, тобто обов’язково враховуйте:

  • 10 аспектів геополітики;
  • 7 напрямів, у яких світ зазнає економічної кризи;
  • 3 потоки розподілення ресурсів.

Постійний моніторинг цих напрямів допоможе поставити ситуацію на більш керований шлях.

3. По кожному з цих напрямів розробіть програму управління змінами: як саме цей аспект впливає на нашу організацію і що це для нас означає, чи ми можемо якось врахувати цю ситуацію в нашій оновленій стратегії. 

4. Налагодьте регулярну комунікацію зі співробітниками і будьте готові до всього спектру питань, що входять до програм управління змінами. Наприклад, щодо нюансів оподаткування для працівників, які стали податковими резидентами інших країн. Або від українських працівників, які залишилися вдома і не отримують доплат, що є в тих, хто переїхав.

5. Будьте готові до жорсткого комплаєнсу і підготуйте до нього свою організацію. Поцікавтеся контактами консультантів із санкцій.

6. Якщо ви дали відповідь на запитання «що ми робимо просто зараз?», це означає, що ви пройшли першу фазу стабілізації. Друга фаза – планування, у тому числі сценарне, і далі – адаптація до нової реальності, до зміни глобальної парадигми і зламаного світового порядку, який будувався 75 років.

Управління змінами виходить на державний і навіть наддержавний рівень. Тож роботи для лідерів змін буде не просто безліч – її треба переосмислювати, нею треба дуже серйозно займатися і вже в зовсім іншому масштабі. Системний і професійний підхід до управління змінами допоможе українському бізнесу ефективно подолати кризові явища та якнайшвидше відновитися після закінчення війни.

«Лідерство змін під час війни» – раніше у серії: