Кандидатская по экономике. Юлия Тимошенко и аграрии
Счастливы вместе: редкий случай взаимной симпатии кандидата и фермеров, даже чуть более искренней со стороны последних
Mind продолжает публикацию редакционного анализа решений, которые предлагают (а чаще – не предлагают) по отдельным отраслям кандидаты в президенты Украины. С полным перечнем вопросов, на которые мы искали «ответ» у кандидатов, можно ознакомиться здесь; все материалы специального проекта Mind «Кандидатская по экономике» – здесь.
Читайте также: Кандидатская по экономике. Ответы Юлии Тимошенко: государственные финансы, рынки и макроэкономика
Читайте также: Кандидатская по экономике: подводные камни программы лидера БЮТ, рецензия Mind
Читайте также: Кандидатская по экономике. Юлия Тимошенко, промышленность и приватизация
Команда Юлии Тимошенко предоставила редакции ответ на половину вопросов анкеты «Кандидатская по экономике». Поэтому Mind принимает во внимание как период ее работы премьер-министром, так и публичные оценки и высказывания последних лет.
Всестороннюю поддержку, богатые дотации и прочие дивиденды в случае своей победы небольшим сельхозпроизводителям обещают все без исключения кандидаты в президенты. Сами же фермеры – по крайней мере на уровне формальных профессиональных объединений – отдали свое сердце Юлии Тимошенко.
«Аграрии будут голосовать за Тимошенко. В «Новом курсе» Юлии Тимошенко мы видим четкие ориентиры – как сохранить фермера, делать качественную и конкурентную продукцию и как преодолеть бедность», – объяснил эту позицию Иван Томич, председатель Союза украинского крестьянства, многолетний глава Ассоциации фермеров и частных землевладельцев, покинувший эту организацию в феврале прошлого года, чтобы без ограничений агитировать за лидера «Батькивщины».
Хотя в АФЗУ и подчеркивают, что со стороны ассоциации нет никаких директив сверху и каждый ее член волен голосовать на свое усмотрение, тем не менее тезис «фермеры за Юлю» необычайно живуч. Mind разбирался – что именно во взглядах этого кандидата нашло отклик в среде аграриев.
О сроках запуска рынка земли:
Из выступления Юлии Тимошенко в Европейской Бизнес Ассоциации:
У 5–6 структур України накопичені величезні обсяги землі – від 400 000 до мільйона гектарів. До 10 родин в країні тримає цю землю. Думаю, пройде легалізація цих величезних пластів землі і буде тотальна монополія. Це неприпустимо.
Треба займатися демонополізацією і розвитком фермерських господарств. У країні треба побудувати стратегію розвитку фермерських господарств, малих і середніх підприємств, створити всю систему підтримки і сприяння розвитку.
Из предвыборной программы «Новый экономический курс»:
Нині в Україні розгорнута широка пропаганда щодо необхідності термінового введення в Україні ринку землі без достатньої інституційної інфраструктури, без гарантій прав громадян і безпеки бізнесу, без доступу до банківських кредитів, а також без ефективної та прийнятної для всіх громадян України Стратегії розвитку системи землеволодіння і землекористування. Однак в умовах, що склалися в даний час, миттєве скасування мораторію на продаж землі підвищить ризики перетворення України у цілковитий сировинний придаток західного світу.
Пріоритетними заходами державної політики у середньостроковому періоді мають стати: 1. Створення реального земельного кадастру і збереження мораторію на продаж земель до створення належних правових механізмів реєстрації і захисту права приватної власності на землю. Формально наявний, але не заповнений державний земельний кадастр, не формує основоположних умов для функціонування ринку землі. За висновком експертів, електронний земельний кадастр має непогані характеристики з точки зору функціональних можливостей, але брак його інформаційного наповнення зводить нанівець усі здобутки.
Сам проект закону «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» повинен містити ряд застережень щодо зміни цільового призначення землі сільськогосподарського призначення, обмежувати право набуття власності на землю з боку нерезидентів, а також надавати пільгові права на придбання землі дрібним фермерам, які вже мають професійний досвід діяльності у сфері сільського господарства і мешкають у цій місцевості.
Стимулювання розвитку сімейного фермерства через закріплення їх пріоритетного права на придбання земель сільськогосподарського призначення, надання доступу до банківських кредитів і розвиток аграрної інфраструктури.
Комментарий Mind
За последний год стремясь расширить аудиторию своих сторонников Юлия Тимошенко – по крайней мере на словах – значительно либерализировала свои взгляды.
Некоторое послабление произошло и в части рынка земли, стойким противником которого она всегда выступала. Теперь вместо программного «земля – це мати», все чаще звучат тезисы о введении рынка земли как способа формирования среднего класса (разумеется, из числа фермеров), однако не раньше чем будет выполнен пространный ряд условий, некоторые из которых являются изначально невыполнимыми.
Так, Тимошенко настаивает на создании «реального» Земельного кадастра. Не совсем понятно, что подразумевается под этим эпитетом, особенно учитывая, что украинский Государственный земельный кадастр создавался при активном участии земельных экспертов и объективно является одним из самых прогрессивных в мире.
Однако очевидно, что усовершенствованиями системы можно заниматься сколь угодно длительное время, и, ссылаясь на это, откладывать решение о снятии моратория на неопределенный срок.
Основные положения законопроекта об обороте сельхозземель Тимошенко предлагает сформировать в ходе общественной дискуссии со всеми заинтересованными сторонами. Задача также явно невыполнимая, так как интересы этих сторон часто противоречат друг другу.
При этом по умолчанию в документе предлагается ввести антиспекулятивные механизмы, запрет на изменение целевого назначения участков, не допустить к покупке иностранцев, а также создать возможности для привлечения фермерами доступных финансовых ресурсов – то есть все то, что и сейчас декларирует правительство в вопросе рынка земли.
Реверанс в сторону фермеров – предоставление им приоритетного права на покупку участков при условии, что у потенциального покупателя есть опыт работы в сельском хозяйстве.
Несмотря на достаточно широкий перечень земельных тезисов в программе кандидата, до практической их реализации у президента Тимошенко дело вряд ли дойдет. И скорее всего, ее электорат, в том и числе активный фермерский класс, это понимает, и это полностью отвечает его интересам.
О поддержке частных фермеров
Из предвыборной программы «Новый экономический курс»:
Стратегічним орієнтиром розвитку аграрного сектору економіки України має стати розбудова багатоукладного сільського господарства, в якому функціонують як високотоварні великі підприємства, так і сімейні фермерські господарства.
Великі підприємства мають змогу використовувати найсучасніші технології вирощування рослин і відгодівлі тварин, характеризуються високою продуктивністю і капіталомісткістю виробництва. Їх антиподи – дрібні фермерські господарства, мають нижчу продуктивність, але можуть виробляти «органічну» продукцію та допомагають вирішувати проблеми зайнятості сільського населення.
Дрібні фермерські господарства потребують державної підтримки, без якої в умовах вільного ринку більшість з них збанкрутує. Нова модель розвитку сільського господарства України повинна визнавати пріоритетну роль дрібних і середніх фермерських господарств та їх кооперативів, передбачати механізми їх інвестиційного кредитування та гарантувати доступ до інфраструктури зберігання і збуту продукції.
Створення сприятливих умов для розвитку сімейного фермерства неможливе без запровадження механізмів доступного банківського кредитування сільськогосподарського виробництва. Адже, значною проблемою малих фермерських господарств на сьогодні є дефіцит капіталу і дорожнеча банківських кредитів, які стоять на заваді модернізації та підвищенню ефективності виробництва.
Невідкладні завдання модернізації сільськогосподарського виробництва та утримання конкурентоспроможності невеликих фермерських господарств актуалізуються в період впровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка вимагає поширення стандартів безпеки харчових продукції ЄС на Україну, а також висуває жорсткі вимоги до експортерів аграрної продукції на ринок ЄС. Задоволення цих вимог не можливе без встановлення нового сучасного обладнання та створення нових санітарних умов для виробництва продукції, що вимагає від виробників значних інвестиційних вкладень. Але їх фінансування без наявності доступних банківських кредитів у багатьох випадках є проблематичним.
В Україні активізація банківського кредитування сільськогосподарських виробників неможлива без стабілізації банківського сектору, його переорієнтації на виконання своїх традиційних функцій, створення адекватних умов для кооперативних і місцевих банків. Але певну роль у вирішенні проблем модернізації сільського господарства України повинна відіграти і держава. У короткостроковому періоді доцільним виглядає переорієнтація державної програми компенсації відсоткових ставок за банківськими кредитами на потреби дрібних фермерських господарств, спрощення процедури надання компенсації відсоткових ставок та ліквідація конкурсного порядку її надання.
Надалі усунення системних вад і створення максимально простої, зрозумілої та прозорої системи державної підтримки розвитку дрібного і середнього фермерства має стати основою державної стратегії землекористування і розвитку сільського господарства України.
Важливою функцією обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів має стати організація місцевих ярмарок, торгівельних майданчиків та ін. для продажу виготовленої продукції своїх членів, а також створення інтернет-платформ для проведення торгів сільськогосподарською продукцією.
Комментарий Mind
Система господдержки, срежиссированная Юлией Тимошенко, скорее всего, будет полностью отражать тезис ее программы о закрепления фермерства как основы украинского АПК и развития сельских территорий.
Упор предлагается сделать на упрощение доступа небольших сельхозпроизводителей к банковским кредитам и удешевление процентной ставки. По мнению кандидата, доступ к финансовому ресурсу позволит небольшим игрокам сократить разрыв с агрохолдингами, а также провести модернизацию и достичь необходимого для работы на внешних рынках уровня качества.
Эта цепочка выглядит вполне логичной, однако только в теории. Украинская практика, в которой несколько лет действовала программа компенсации процентной ставки для агропроизводителей, доказывает, что этот способ поддержки никогда не бил рекорды популярности.
Причина в том, что аграрии – вовсе не заемщики мечты. Значительная их часть, в частности из числа фермеров, часто не могут показать «белую» отчетность, которая бы удовлетворила финучреждения, а также испытывают затруднения с ликвидным залогом.
В противовес им агрохолдинги, как бы ни относилась к ним Юлия Тимошенко, чаще всего имеют аудированную отчетность и располагают широким перечнем активов, что делает их желанными гостями банков. Однако сложно представить, что программы дотаций будут распространяться на эту категорию аграриев.
Для небольших сельхозпроизводителей наиболее привлекательной мерой поддержки всегда был спецрежим НДС, в первую очередь благодаря его автоматичности и отсутствию необходимости делать лишние движения для того, чтобы им воспользоваться.
Скорее всего, в случае победы Тимошенко на выборах президента, аграрное лобби будет оказывать давление с целью вернуть эту льготу, отмененную по требованию МВФ.
О модели развития агрорынка (выбор между большим бизнесом и малыми фермерскими хозяйствами)
Из выступления Юлии Тимошенко в Европейской бизнес ассоциации
У 5–6 структур України накопичені величезні обсяги землі – від 400 000 до мільйона гектарів. До 10 родин в країні тримає цю землю. Думаю, пройде легалізація цих величезних пластів землі і буде тотальна монополія. Це неприпустимо.
У країні треба побудувати стратегію розвитку фермерських господарств, малих і середніх підприємств, створити всю систему підтримки і сприяння розвитку.
У нас 20 000 реально працюючих фермерських господарств. Це неправильна система укладу.
Земля – не [тільки] товар, а й робочі місця. Кому належить прибуток? Нам би хотілося, щоб він належав не монопольним підприємствам, а середньому класу.
Безробіття на селі є однією з найгостріших соціальних проблем у багатьох країнах, які знаходяться на стадії трансформації. Адже, приватні інвестори (внаслідок дії ефекту агломерації) зазвичай надають перевагу відкриттю нових виробництв у містах. А надлишкові робочі руки на селі не можуть з легкістю працевлаштуватися у містах, оскільки часто програють у конкурентній боротьбі міським жителям. Тому дрібне фермерство виступає не лише формою традиційної економічної діяльності, а й засобом підвищення зайнятості сільського населення.
Комментарий Mind
«Мир хижинам, война дворцам» – аналог Великой французской революции намеревается осуществить Юлия Тимошенко в АПК. По ее данным, на сегодня в сельском хозяйстве Украины реально работают около 20 000 фермерских хозяйств из зарегистрированных 35 000.
Чтобы увеличить эту цифру, предлагается создать систему последовательного их развития с упором на предоставление доступных банковских ресурсов. Так, программа компенсации кредитных ставок будет переориентирована исключительно на мелких и средних сельхозпроизводителей, а конкурсный принцип предоставления этой льготы упразднен.
Решение неоднозначное, поскольку предварительный отсев давал хотя бы шанс на то, что деньги попадут в руки эффективных сельхозпроизводителей, в то время как принцип «каждому по серьгам» не дает никаких гарантий. Холдинги из системы господдержки исключаются, что не очень рыночно и конкурентно, но вполне ожидаемо.
Можно было бы предположить, что Юлия Тимошенко будет использовать поддержку мелких игроков для получения политических дивидендов и при этом не мешать развиваться крупным компаниям. Но, скорее всего, в этой категории сельхозпроизводителей будет действовать избирательный принцип.
Так, во время премьерства Юлии Тимошенко произошел громкий конфликт с владельцем крупнейшего производителя мяса птицы в стране Юрием Косюком, который отказался снижать отпускные цены на свою продукцию, несмотря на четко высказанное «настойчивое пожелание» правительства.
После этого было принято решение об импорте мяса птицы в страну, а сама Тимошенко заявила о картельном сговоре на украинском рынке. Схватка олигарха и премьера закончилась вничью, но вряд ли Юлия Тимошенко о ней забыла.
Если вы дочитали этот материал до конца, мы надеемся, это значит, что он был полезным для вас.
Мы работаем над тем, чтобы наша журналистская и аналитическая работа была качественной, и стремимся выполнять ее максимально компетентно. Это требует финансовой независимости.
Станьте подписчиком Mind всего за 196 грн в месяц и поддержите развитие независимой деловой журналистики!
Вы можете отменить подписку в любой момент в собственном кабинете LIQPAY, или написав нам по адресу: [email protected].
