Заболело в мире
18,364,694
Умерло в мире
695,848
Вылечилось в мире
10,965,634
Заболело в Украине
74,219
Умерло в Украине
1,764
Вылечилось в Украине
40,613
Сергей Марченко: «Наша сверхзадача – улучшить администрирование таможни и налогов»

Сергей Марченко: «Наша сверхзадача – улучшить администрирование таможни и налогов»

Министр финансов – о госдолге, требованиях МВФ и налоговых «горизонтах» украинского бизнеса

Этот материал также доступен на украинском
Сергей Марченко: «Наша сверхзадача – улучшить администрирование таможни и налогов»

В течение июня-декабря 2020 года Украина должна выплатить 318,6 млрд грн. Что касается внутреннего долга перед украинскими банками, то правительство, вероятно, профинансирует его через новые ОВГЗ. Однако, с внешним – ситуация сложнее, и выйти на рынки с выпуском еврооблигаций в ближайшее время не получится.

Министр финансов Сергей Марченко рассказал Mind о стратегии Минфина по внешним долгам, нюансах новой «эры» в сотрудничестве с МВФ и планах касательно отмены некоторых налогов. Накануне мы публиковали девять основных тезисов из нашей беседы с министром. Теперь предлагаем вашему вниманию полную версию интервью.

Большие долги

– Якою є динаміка зовнішнього боргу України, і де брати гроші на його погашення? Чи збираєтеся виходити на ринки зовнішніх запозичень?

– У нас є діючий закон про бюджет, що передбачає кілька джерел фінансування: зовнішній і внутрішній. Відносно внутрішнього ми продовжуємо так званий rollover внутрішніх зобов’язань. А також плануємо розширювати лінійку інструментів ОВДП.

Щодо зовнішніх джерел, то передбачається отримання кількох запозичень. Передусім, це виплати МВФ до кінця 2020-го (перший транш – $2,1 млрд, сума другого і третього – $1,4 млрд). Також плануємо отримати макрофінансову допомогу Європейської Комісії (обсяг 1,2 млрд євро + 0,5 млрд євро), а ще – $1 млрд від Світового банку до кінця 2020 року (в липні надійде $350 млн). І це закриє максимальну потребу в запозиченнях по зовнішньому ринку.

– На які рахунки і під які умови надійдуть ці кошти? Якщо МВФ – у резерви, то інші?

– Ми домовилися з МВФ, що цього разу кошти підуть не у резерви НБУ, а напряму в державний бюджет України.  Те саме стосується інших пільгових кредитів, про які я говорив вище.

– А коли передбачено основні виплати?

– У вересні. Виплати за комерційними боргами складають близько $1,4 млрд (погашення євробонду). Ми вже зробили в цьому році запозичення на зовнішньому ринку (розміщення єврооблігацій обсягом 1,25 млрд євро) в розмірі, що приблизно відповідає цій виплаті у вересні. Всі інші погашення в цьому році – це погашення за пільговими кредитами (ЄС, МВФ), саме тому нашим пріоритетом є залучення додаткового пільгового фінансування.

– Яка сума загалом потрібна до кінця року (не лише на вересень)? І чи потрібно буде додатково виходити на ринок?

– Сума залежатиме від багатьох чинників. Насамперед – від динаміки поширення коронавірусу і, відповідно, потреби у видатках, пов’язаних з подоланням його наслідків. Станом на сьогодні план державних запозичень виконаний більш як на 40%.

Мінфін володіє достатнім запасом грошової ліквідності для виконання поточних бюджетних зобов’язань. Наразі немає необхідності (як Єгипту чи іншим країнам) терміново звертатися на ринок запозичень.

– За яких умов Україні може бути потрібна реструктуризація зовнішніх позик? І чи можливе її проведення в 2020 році?

– Зараз немає жодних підстав для реструктуризації – ані економічних, ані політичних. Будь-яка реструктуризація (навіть, light-варіант), у рамках термінології міжнародних ринкових капіталів – технічний дефолт. Тому ми не будемо вести про це мову. Усі, хто заявляє про це – маніпулюють суспільною думкою.

– За нашими оцінками, відбудеться (відбулось) падіння ВВП в межах від 1% до 1,5% за рахунок переходу в тінь.  Як Мінфін оцінює цю тенденцію? І якою, за вашими розрахунками, є обсяг тіньового сектору економіки?

– Мінфін не проводить власних розрахунків рівня тіньової економіки, в уряді цим займається Мінекономіки. Так, за останніми даними Мінекономіки, рівень тіньової економіки у 2018 році склав 30% від обсягу офіційного ВВП, що на 2 в.п. менше за показник 2017 року і є найнижчим рівнем, починаючи з 2009 року.

У свою чергу, Міністерство фінансів вживає всіх можливих заходів для подолання тінізації економіки. На це спрямовані зміни у податковому законодавстві, спрямовані на боротьбу із ухилянням від сплати податків та імплементацію міжнародних стандартів у цій сфері. Також постійно реалізуються заходи із удосконалення податкового адміністрування, ведеться боротьба із контрабандою на митниці.

Сергей Марченко: «Наша сверхзадача – улучшить администрирование таможни и налогов»
Фото: прес-служба Мінфіну

«Подводные камни» сотрудничества с МВФ

– У Меморандумі з МВФ сказано, що на даному етапі фіскальна політика буде спрямована на усунення ситуації, викликаної COVID-19, а після цього головна мета – забезпечення бюджетної стійкості. Мова про підвищення податків? 

– Ні. Так склалося, що у нас недосконалий менеджмент управління доходами держбюджету. Ще до мого приходу були діри на митниці і в податковій. Сьогодні мета – максимально стабілізувати роботу цих відомств, аби вони могли оперативно і якісно виконувати свої функції. Тому, ідеться не про підвищення податків, а про боротьбу з контрабандою на митниці та ліквідацію тіньових схем.

Щодо податкової – це так звані «скрутки» з ПДВ, тощо. А для того, щоб витрачати, спочатку слід зробити так, аби не «витікало» із сита, з якого збираємо. МВФ підказує, що ми маємо достатньо ресурсів, які неоптимально адмініструємо. Тому, зараз наше надзавдання – покращити адміністрування митниці й податків.

– Неодноразово лунала інформація, що через митницю держава недоотримує десятки мільярдів гривень. Який реальний рівень втрат від контрабанди?

– Я наразі утримаюся від конкретних цифр. Наші очікування – підвищити доходи митниці на 15-20%.

Так, нинішній рівень доходів на митниці не є достатнім. Ми не виконали план у травні – близько 3 млрд грн, але робота йде. Наразі не виконуються показники, закладені в бюджет, хоча є об’єктивні й суб’єктивні причини.

Я вже озвучив статистику, чому так. Крім збільшення податкового навантаження, сталося падіння товарного імпорту, що не оподатковується через карантин. Лише тиждень тому відкрилися можливості імпорту. Увесь цей час імпорт був настільки обмеженим, що чимало митних постів було зачинено. Зараз ситуація має стати кращою. Сподіваємось, що в червні митниця виконає все, передбачене бюджетом.

– Якщо не вдасться підняти надходження за рахунок митниці, що робитимете? Чи підвищуватимуться податки, як сказано у меморандумі з МВФ?

– У травні – 100% виконання по загальному фонду доходів. Щодо скорочення видатків, то я не прихильник цього. Коли є проблеми з податковою, то треба їх вирішувати, а не скорочувати видатки. Останнє – шлях в нікуди. Незалежно від того, пріоритетні вони чи ні. Особливо в період кризи, коли слід підвищувати сукупний попит, суспільне й державне споживання. Це – крайній метод. Ми це робили, коли вносили зміни до бюджету, але то була вимушена міра. Мені важко сказати, чи можна було передомовитись з МВФ, адже я став міністром в середині бюджетного процесу, коли певні домовленості вже були досягнуті.

Щодо адміністрування: так є падіння. Адже імпортотоварообіг на травень 2020 року знизився на 31,5%. Але надходження по митниці впали значно менше. А от податкове навантаження на імпорт в доларовому еквіваленті зросло, порівняно з січнем-квітнем 2020-го. Це і є відповідь на ваше питання. Так, у нас є велике недоопрацювання в роботі фіскальних органів, але ми це виправимо.

– За методом президента Білорусі Олександра Лукашенка?

– У нас більш зважений підхід… 

На колегії ми наголосили, що в період пандемії слід якісно наповнювати бюджет, і надали всі інструменти. А вже за півмісяця перевіряємо, і якщо не виявляємо позитивних змін – звільняємо 50% митників і 2/3 податківців. 

Одночасно запроваджуємо інші механізми. Наприклад, ротацію чи нові технічні заходи щодо митниці, запроваджуємо департамент ризикованості операцій (target-департамент), що дозволяє центральному апарату зупиняти ризикове переміщення товарів.

Ми днями представили проект Стратегії Мінфіну з робочою назвою «Самодостатність» (Graduate from IMF), де більш докладно описуємо ці та інші заходи. Загалом документ складається з п’яти напрямків. Серед них: ефективні бюджетні видатки, податкове стимулювання економіки, зважена фінансова і боргова політика, якісні кадри і діджиталізація, а також  детінізація.

– У тексті Меморандуму є формулювання «скорочення непріоритетних витрат». Що це означає?

– Ніяких скорочень витрат не буде. МВФ турбує фіскальний дефіцит. Якщо ми його не дотримуємося, наприклад, наші доходи не співпадають з очікуваннями МВФ, про які домовлялись, тоді маємо запроваджувати певні заходи, пов’язані зі скороченням видатків.

Золоте правило МВФ – тримати фіскальний дефіцит. Якщо держава його не втримує, вона якимось чином підвищує доходи або скорочує видатки.

– Падіння ВВП за підсумками року складе по прогнозам НБУ і Мінекономіки –  -5% та -4,8% відповідно, а у МВФ більш песимістичні –  -8,2%. Ви могли би прокоментувати, чому прогноз уряду більш оптимістичний? Чи в ньому ще не враховані тенденції останніх місяців, або є інші причини?

– З огляду на значний ступінь невизначеності щодо тривалості та наслідків коронавірусної пандемії, зараз існує велика варіативність макроекономічних прогнозів, у тому числі і для України. Урядовий прогноз враховує останні тенденції в економіці. Мінекономіки на початку червня оновило оцінки на поточний рік, і наразі оцінка щодо падіння ВВП у 2020 році зберігається на такому ж рівні, як і у прийнятому у березні при змінах до бюджету прогнозі – мінус 4,8%.

За нашими оцінками, найбільше падіння економіки було у ІІ кварталі, потім економіка країни буде поступово відновлюватись. Наразі ми бачимо наявність відкладеного попиту, як споживчого, так і інвестиційного, та часткову адаптацію економіки до нових умов функціонування.

Крім того, сьогодні урядом та НБУ забезпечено макроекономічну та макрофінансову стабільність, відновлюється економічна активність. Економіка отримає безпрецедентний фіскальний стимул після збільшення дефіциту бюджету до 7,5% ВВП. Одночасно триває робота над зниженням рівня відсоткових ставок в економіці та відновленням кредитування.

За останніми наявними даними, зовнішні умови торгівлі залишаються сприятливими для України. Експорт товарів та послуг хоча і скоротився, проте значно меншими темпами, ніж імпорт товарів і послуг – «мінус» 0,9% проти «мінус» 12,1% за січень-квітень 2020 року.

– Прокоментуйте скандальну інформацію ексміністра фінансів Ігоря Уманського, що в ДФСУ з травня 2019 р. діє т.зв. «Програма», суть якої – в організованій топ-чиновниками системі ухилення від сплати ПДВ великого бізнесу за відкати...

– Наразі цю інформацію докладно вивчає Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради. Було вже засідання, і думаю, що всім причетним поставили певні питання щодо потенційного обсягу зловживань у сфері ПДВ (методи ухилення від сплати ПДВ, мінімізація податкових зобов’язань з ПДВ тощо). Зараз наше ключове завдання – не допустити жодних проявів махінацій з ПДВ. На сьогодні звільнено керівництво податкової, у т.ч. через зазначені факти і неефективну роботу.

Не акцентуватиму увагу на тому, хто саме озвучив цю інформацію. Звісно, Ігор Іванович – один з ініціаторів даної історії, але це не означає, що лише у нього вся правда. 

  – В Меморандумі прописано розробку під контролем МВФ (до вересня 2020 року) системи декларування доходів і боротьби з відмиванням грошей. Під цим мається на увазі введення загального обов’язкового декларування доходів всіма громадянами, про що вже давно каже влада? А також про подальше посилення контролю за платежами українців?

– Ні. Є завдання президента – попрацювати над нульовою декларацією і декларуванням українцями своїх доходів. Нульова декларація означає, що якийсь період часу ми даємо можливість тим, хто має закордонні активи – легалізувати їх в Україні. А тим, хто має активи (в т.ч. грошові) на території України – теж легалізувати.

Тобто, зараз обговорюється можливість запровадження декларування доходів фізичними особами – т.зв. разове (нульове) декларування. Коли буде готовий законопроект, зможемо обговорювати. Та зазначу, що після нульового декларування мають бути непрямі методи – податкова служба матиме можливість здійснювати оцінку витрат.

Якщо людина задекларувала певний обсяг доходів, і спочатку держава «закрила очі» на їх походження, то в майбутньому, у разі перевищення певною фізичною особою рівня задекларованих раніше доходів – можуть бути питання щодо джерел їх походження.

НнВК: быть или не быть?

– А якою є ваша позиція щодо заміни податку на прибуток податком на виведений капітал (ПнВК)?

– Оскільки зараз у нас економічна криза і обсяги прибутків й податки на прибуток зменшуються – є підстави працювати над моделлю реінвестування прибутків у капітал. Назвати це ПнВК чи інакше – дискусійне питання. Можна говорити про моделі. Є кластерний ПнВК (на кшталт малого й середнього бізнесу в Польщі), ПнВК для підтримки депресивних територій, або можливість його запровадження по всій країні.

Ще рік тому я не був прихильником ПнВК – бачив ризики втрати доходів (50-100 млрд грн). Це були непідйомні ризики. Слід було шукати компенсатори, які ніхто не запропонував. Зараз можна подумати над такими інструментами економічної підтримки.        

– Кожна влада спекулює на скасуванні податку на прибуток, але до практичної реалізації не доходить. Нардеп від «Слуги народу» Данило Гетманцев запевняв, що ПнВК буде ухвалений дуже швидко, а говорив він це рік тому.

– Немає чарівної палички, з допомогою якої здійснюються всі бажання. ПнВК – один з інструментів, а має бути набір. Коли б це просто було зробити, думаю, вже б запровадили. Адже ми несемо колосальні ризики при запровадженні ПнВК, і про це слід казати й прораховувати їх.

Зараз менше ризиків, бо в період нинішньої економічної кризи прибутки знизились (відповідно й оподаткування на прибуток), тому є шанс про це подумати і запровадити ПнВК в якійсь формі. Та я кажу не про зареєстровані чи діючі законопроекти, а про форму реінвестування прибутків у капітал.

– Свого часу міністр фінансів Олександр Данилюк вважав, що ПнВК може стати корупційним вже через 2-3 роки. Поділяєте це застереження?

– Важко сказати… Дивлячись, яку модель він розглядав у 2017-18 рр., які корупційні ризики вбачав. Зараз основну масу податку на прибуток сплачують великі держпідприємства або т.зв. акціонерні товариства зі значною часткою держави, наприклад, НАК «Нафтогаз». Інші – знаходять способи мінімізації податкових зобов’язань.

– Одна з причин, чому за каденції Петра Порошенка не прийняли цей закон – незадоволення МВФ запропонованими компенсаторами втрат від падіння надходжень з податку на прибуток. Чи розраховували ви на потенційний приріст доходів за рахунок легалізації прибутку через ПнВК у бізнесу, який свідомо «ховав» прибуток?

– Ефект, який це матиме на економіку, можна буде оцінити, коли буде відома остаточна модель запровадження ПнВК, і Мінфін врахує це у відповідних сценарних умовах.

Сергей Марченко: «Наша сверхзадача – улучшить администрирование таможни и налогов»
Фото: прес-служба Мінфіну

 Украинская земля – лакомый кусок

– З липня 2021 року в Україні відкриється ринок сільськогосподарської землі. Як відомо, найбільшим власником землі є держава, яка за цим законом теж зможе її продавати. Попередньо вже підраховували, які обсяги земель уряд зможе виставити на продаж, і які грошові надходження слід запланувати в бюджет вже наступного року?

– Дійсно, закон про умови обігу земель c/г призначення набирає чинності з 1 липня 2021 року. Але цим же законом внесено зміни до статті 130 Земельного кодексу України, згідно з якими передбачено заборону продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності. Тому зараз про потенційні надходження говорити рано.

Следите за актуальными новостями бизнеса и экономики в наших Telegram-каналах Mind.Live и Mind.UA, а также Viber-чате