Посол Швейцарии: «Украину воспринимают как сочетание трех понятий: коррупция, Чернобыль, конфликт»
Клод Вильд – об интересе швейцарского бизнеса в Украине и его трудностях, перспективах сотрудничества и крупнейших швейцарских проектах
Mind продолжает общаться с послами различных государств в Украине. Цель проекта – показать отечественные перспективы на международной арене и место нашей страны в глобальной экономике. Мы сосредоточились на вопросах бизнес-интересов, возможностях для сотрудничества и их реализации предпринимателями двух стран, а также на привлекательности Украины для иностранного капитала.
На этот раз мы беседовали с чрезвычайным и полномочным послом Швейцарии в Украине Клодом Вильде.
Швейцарская Конфедерация входит в пятерку ведущих государств-инвесторов в экономику Украины. Средства происхождением из Швейцарии составляют около 5% от общего объема иностранного капитала, и больше всего их попадает в промышленность.
О проблемах и динамике швейцарских капиталовложений в Украине в последние годы и значении Швейцарии как одного из самых мощных инвесторов украинской экономики – наш разговор с господином Вильде.
– З якими перепонами стикається швейцарський бізнес в Україні?
– Є дві категорії проблем. Проблеми, з якими стикаються компанії, що вже працюють в Україні, і саме сприйняття України потенційними швейцарськими інвесторами, що хотіли б інвестувати в українську економіку.
Щодо першого блоку, виділю три основні проблеми: ситуація з верховенством права в Україні, яка потребує реформування; зловживання бюрократичними інструментами, що проявляється у фіскальній і податковій сферах (податкове законодавство не сприяє забезпеченню стабільного економічного зростання й припливу інвестицій); проблема з відсутністю рівних правил гри для різних гравців на ринку (присутність олігархічних структур у певних секторах економіки заважає іноземному інвестору вкладати гроші й розвивати бізнес в Україні).
Стосовно другого блоку, є кілька вимірів. По-перше, Україна нашими інвесторами сприймається як держава, на території якої триває збройний конфлікт. По-друге, традиційно серед іноземних інвесторів Україну сприймають як поєднання трьох понять: корупція, Чорнобиль, конфлікт (англійською CCC – Corruption, Chornobyl, Conflict). А замість CCC має бути OOO – Openness, Originality, Opportunities (відкритість, оригінальність, можливості).
По-третє, імідж України створюється на основі історій, які розповідають інвестори, що вже працюють тут і стикаються з проблемами, які я описав вище.
– Як швейцарський бізнес відреагував на скандал із китайськими інвесторами «Мотор Січ» і введеними Україною санкціями?
– Цей кейс – нетиповий. Тут ідеться про спробу взяття під контроль стратегічно важливого українського об’єкту. І я не знаю жодного швейцарського інвестора, який би мав торговельні зв’язки з Україною на такому рівні, щоб розглядати можливість купівлі стратегічного активу в Україні.
Оскільки цей випадок особливий, він не повинен створити прецеденту та відлякувати швейцарські компанії від ведення бізнесу в Україні. Якби подібний сценарій реалізувався щодо нестратегічних активів, то цей випадок був би проблематичнішим для міжнародних експертів.
– Ви назвали два типи проблем швейцарського бізнесу в Україні. Наведіть конкретні кейси компаній, які стикалися з негативними проявами нашої судово-бюрократичної системи й лобіюванням олігархічних інтересів, що ускладнювало роботу інвесторів тут.
– Не можу назвати конкретні компанії, але опишу деякі випадки. Один із наших інвесторів вже кілька років присутній в Україні: вклав чимало інвестицій, створив багато робочих місць, модернізував інфраструктуру. І бажає зробити додаткові капіталовкладення для покращення інфраструктури й збільшення свого прибутку.
Він отримав дозволи органів влади, але на певному етапі ця інвестиція блокується через неформальний тиск його українського конкурента, що має більш потужний вплив на місцеву владу. У підсумку інвестиції на десятки мільйонів доларів, розраховані на понад чотири роки, заблоковано. Хто від цього втрачає? Україна.
Адже не буде створено нові робочі місця, податки не сплачуватимуться в держбюджет тощо. Така ситуація – проти правил вільного ринку. Та сподіваємося, що все ж зможемо розв'язати це питання.
Ще приклад. Швейцарська компанія отримала штраф від АМКУ за дотримання норм законодавства України, які існували за одного з попередніх президентів. Йдеться про певні сектори, що визначені в законодавстві як природні державні монополії. АМКУ наклав штраф на компанію за те, що вона зробила внесок у монополізацію галузі. Ситуація досить абсурдна, і йдеться про зловживання бюрократичними владними ресурсами.
– Йдеться про президентство Віктора Януковича?
– Так. Але це було офіційне українське законодавство, і не можна бути покараним за виконання законодавства. Компанія збирається оскаржити дії АМКУ в суді (зокрема, в арбітражному). Але швейцарська сторона готова до компромісу з українською владою. Проте такі ситуації не сприяють притоку інвестицій в Україну.
Тепер швейцарські компанії вагатимуться, чи вкладати ресурси в українську економіку, і навіть розглядатимуть можливість піти з українського ринку.
– Були швейцарські компанії, які через дискомфорт нашого бізнес-клімату згорнули тут активи?
– За півтора роки своєї каденції я не чув про такі випадки. Але знаю, що 2014 року більшість представництва швейцарських банків згорнули тут діяльність, і сьогодні в Україні працює лише один банк зі швейцарським капіталом.
Наразі в Україні працює близько 100 швейцарських компаній, і, попри певні проблеми й недоліки українських реалій, вони бачать тут чимало інвестиційних можливостей.
– Уже рік як швейцарський бізнес в Україні живе в умовах пандемії. Як карантин вплинув на нього?
– 2020 рік був позитивним для швейцарських компаній в Україні, попри пандемію та виклики. Їм вдалося адаптуватися до нових реалій: зберегти виробничі плани, робочі місця.
Я вражений, але наші компанії в Україні змогли швидше адаптуватися, ніж ті, що працюють у Західній Європі. До того ж 2020 року швейцарські компанії в Україні навіть здійснили дві інвестиції – у портову індустрію та сільське господарство.
Попри низький врожай зернових через посухи минулого року, багато компаній, що працюють у сфері с/г, вважають: український ринок зростатиме в довгій перспективі. Ще один момент, який спонукав наші компанії до додаткових інвестицій – близькість України до європейського ринку.
– Які суми названих інвестицій?
– Не можу надати статистику щодо інвестицій 2020 року: ці дані у Швейцарії оприлюднюють наприкінці травня.
– А можна докладніше про швейцарські інвестиції 2020-го? Щодо портової індустрії – це сировинний трейдер Glencore Agriculture Limited, що у вересні придбав термінал із перевалки рослинної олії в Миколаївському морському порту?
– Не лише. Також компанія Risoil S.A. (спеціалізується на перевалці зернових і рослинних олій), що перемогла в тендері на концесію Херсонського порту. Це й судноплавний концерн Mediterranean Shipping Company (один із партнерів «Контейнерного Терміналу Одеси»), адже розвиток судноплавства по р. Дніпро є надважливим – і цей потенціал Україна досі не використала. Також назву Nibulon (компанія зареєстрована у Швейцарії), що українськими річками транспортує й відвантажує на експорт вантажі й має свій суднобудівний завод.
– До зміни влади в Україні розвивалася наша міжрегіональна співпраця. Швейцарські компанії вели бізнес на Дніпропетровщині, Закарпатті, у Вінницькій та Київській обл. А зараз?
– Після подій Майдану така співпраця є менш активною – можливо, це пов’язано з конфліктом на Донбасі та ситуацією в Україні.
Але в кількох напрямах у нас відбулося зростання проєктів. Наприклад, з діджиталізації, підтримки МСБ в агропромисловому секторі, енергоефективності, водопостачання, управління ТПВ, розвитку міської інфраструктури, охорони здоров’я, що фінансуються через Федеральну програму уряду Швейцарії (яка має більші бюджети, ніж кантони).
Програма швейцарського співробітництва з Україною на 2020–2023 роки має фінансування 108 млн шв. франків (₣ 27 млн/рік, або 807,4 млн грн). Зокрема, на підтримку МСБ заплановано витратити ₣17,3 млн (517 млн грн), розвиток міст – ₣32 млн (956,9 млн грн), охорону здоров’я – ₣13,6 млн (406,7 млн грн).
– Ви згадали про проєкти у сфері охорони здоров’я. У грудні Україна та Швейцарія підписали Меморандум про спільний проєкт, що запустить в Україні виробництво апаратів ШВЛ. Якою є його вартість? Де розташуються виробничі потужності?
– Це інноваційний проєкт. Йдеться про створення виробничих потужностей, які працюватимуть на весь світ, а не лише на Україну. Є наддорогі апарати ШВЛ, що застосовуються при інтенсивному лікуванні (вартістю понад $50 000). А є ті, що можуть використовуватися до й після інтенсивної терапії: вони автоматичні й досить прості за своєю технологією.
Ці апарати є більш доступними для країн, де немає високотехнологічних лікарень. Їх можна використати в каретах швидкої допомоги, сільських амбулаторіях. Апарати розроблено Швейцарським федеральним технологічним інститутом м. Цюріх.
Зараз розглядається можливість швейцарсько-українського виробництва їх на базі держпідприємства «Новатор» у Хмельницькій обл. Йдеться про виготовлення високоякісних апаратів за низькою ціною ($1000–2000/шт.), за рахунок незначних витрат. Зазначу, що проєкт – не комерційний, це проєкт-співпраця. Тому обсяг виробництва залежатиме від попиту.
Швейцарія вже витратила 1,5 млн шв. франків на створення виробничої лінії – це початкова сума, спрямована на запуск проєкту. Додаткове фінансування від України чи іноземних донорів буде після налагодження повноцінної виробничої лінії, сертифікації та ліцензування продукту.
Если вы дочитали этот материал до конца, мы надеемся, это значит, что он был полезным для вас.
Мы работаем над тем, чтобы наша журналистская и аналитическая работа была качественной, и стремимся выполнять ее максимально компетентно. Это требует финансовой независимости.
Станьте подписчиком Mind всего за 196 грн в месяц и поддержите развитие независимой деловой журналистики!
Вы можете отменить подписку в любой момент в собственном кабинете LIQPAY, или написав нам по адресу: [email protected].
