Госпожа посол Великобритании: «На тотальную коррупцию британский бизнес в Украине не жалуется»

Mind продолжает беседовать с послами различных государств в Украине. Цель проекта – показать отечественные перспективы на международной арене и место нашей страны в глобальной экономике. Мы сосредоточились на вопросах бизнес-интересов, возможностях для сотрудничества и их реализации предпринимателями двух стран, а также на привлекательности Украины для иностранного капитала.

В 2020 году Великобритания стала второй после Швейцарии страной по объемам прямых иностранных инвестиций, вложенных в Украину. А по объемам накопленных прямых инвестиций (остатков), она является третьим по величине инвестором в украинскую экономику после Кипра и Нидерландов – с общим объемом инвестиций в 2020 году $3,53 млрд, свидетельствует статистика НБУ.

«Многие проблемы, с которыми сталкивается британский бизнес, не изменились. Британские компании продолжают работать в Украине и в целом количество бизнесов, которые заинтересованы в инвестировании или ведении торговли с Украиной, увеличивается. В то же время проблемы, с которыми они сталкиваются, обычно те же самые и связанные с коррупцией», – говорит чрезвычайный и полномочный посол Великобритании в Украине Мелинда Симмонс.

Она рассказала Mind о динамике британских капиталовложений и том, с какими еще сложностями сталкиваются инвесторы, работая в Украине.

–  Можете навести приклад, з якою із форм корупції зіткнулись інвестори?

– Я не називатиму конкретні приклади компаній. Проте можу посилатися на дослідження Європейської Бізнес Асоціації, проведені серед міжнародних (зокрема, британських) компаній. А також надати приклади зворотного зв’язку, які отримую від них безпосередньо.

Ці компанії стикаються з такими проблемами як, наприклад: необґрунтовані вимоги щодо погашення заборгованості за податки, які раніше від них не вимагалися, звинувачення в монопольному становищі з боку Антимонопольного комітету (АМКУ); звинувачення у зловживаннях, які не мають під собою підґрунтя, та бездіяльність правоохоронних органів у питаннях захисту законних інтересів. Коли ж компанії звертаються до суду, то незавершеність реформи системи правосуддя призводить до того, що почасти вони можуть не знайти там справедливості.

– Ви акцентували, що з боку наших контролюючих органів є несправедливе ставлення до британського бізнесу. Приклади?   

– Така ситуація існує не лише стосовно британських компаній, а взагалі щодо іноземного бізнесу, який працює в Україні. Мені відомо про два випадки, коли в нафтогазовому секторі та тютюновій галузі, де діяли одночасно іноземні й українські компанії, звинуватили в монополізмі чи несплаті податків і притягнули до відповідальності лише іноземних (зокрема, британських) підприємців. До речі, одна з цих справ ще й досі в суді, по іншій – вже є рішення, хоча її розгляд і тривав практично увесь час, поки я тут (майже два роки).

– В Україні є народна приказка, яка серед місцевого бізнесу стала аксіомою: «Не помажеш – не поїдеш». Дійсно, деякі посли іноземних держав заявляють, що в Україні з підприємців вимагають хабарі задля вирішення певних питань. Британські підприємці скаржаться в посольство на такі «особливості» бізнесу по-українськи?  

– Ні, я не чула жодних подібних прикладів. Вони б підняли це питання в розмові зі мною, бо у Великій Британії хабарництво є нелегальним і карається законом, зокрема і пропозиції хабаря посадовцям іноземної держави.

Але, що мені розповідав британський бізнес в Україні, так це те, що надмірна адміністративна бюрократія може значно ускладнити такі речі, як наймання працівників, оподаткування, отримання певної документації чи дозволів на планування тощо. Проте, можливо, такими натяками нашим підприємцям дають зрозуміти: якщо «підсолодити», справи підуть швидше.

Але я знаю, що Кабмін у курсі ситуації, прем’єр-міністр зробив багато для уникнення цього. Також в Україні функціонує урядова агенція UkraineInvest, яка допомагає іноземним інвесторам і бізнесам розібратися в хитросплетіннях бюрократії, та готова втрутитися, якщо потрібно. Я сама направляла декілька британських компаній до UkraineInvest, і чула про те, як вони допомагали компаніям з інших країн. Дуже добре бачити такі зміни.

– Раніше британські компанії в Україні нарікали на свавілля податкових структур, перевищення повноважень місцевими відділами прокуратури (несанкціоновані перевірки). Такого роду проблеми пішли в минуле чи розрослися?

– За два роки моєї каденції, ці питання зі мною наші бізнесмени не порушували. Та це не означає, що подібних проблем немає. Просто є глобальніші питання, на яких сфокусовані британські підприємці.

Звісно, мені загалом відома проблема несподіваних перевірок силовими структурами. Великий бізнес зі мною це питання не обговорював, але я чула, хоча й не напряму, про подібні поодинокі випадки на рівні малого бізнесу. Хоча про це й говорять, як про певну тенденцію, проте я не можу назвати це найбільшою проблемою, з якою стикається бізнес. Йдеться, імовірніше, про декілька окремих випадків, про які я чула.

– Скільки в Україні зараз офіційно зареєстрованих британських компаній?

– Близько 330 – це за даними Міністерства юстиції України. Проте майже напевно, що насправді їх більше. І за минулі роки їхній приріст був суттєвим, зважаючи на найвищі в історії показники двосторонньої торгівлі у 2019 році та підписання нової Угоди про стратегічне партнерство між нашими країнами.

– Які британські бізнеси інвестували в Україну ще з початку її незалежності й працюють тут досі? 

– Знаю, що в Україні давно діють такі компанії, як Glencore – англо-швейцарський холдинг, який  володіє сільськогосподарськими активами та є одним із найбільших українських експортерів ячменю й кукурудзи, British American Tobacco, власник тютюнової фабрики «Прилуки» й Imperial Tobacco, власник Київської тютюнової фабрики, що експортує продукцію до 40 країн.

– Які британські компанії вийшли на український ринок за останніх декілька років?

– Останніми роками Україну як потенційний ринок активно розглядають дедалі більше британських компаній у різних галузях. Нещодавні приклади  – The Body Shop, що відкрився у грудні 2020 року в Києві (британський бренд косметичної продукції), виробник шотландського лосося Label Rouge, компанія ECS (постачальник технології моніторингу державного кордону в реальному часі). А також – Vaultex, яка надає консультації і є однією з найбільших британських компаній, що здійснюють операції з готівкою (у жовтні 2020 року вона підписала угоду з Нацбанком України щодо консультування в фінансових проєктах. – Mind). Окрім цього, 2020 року на український ринок зайшло 5–8 британських компаній зі сфери сільськогосподарських технологій.

Новий поштовх ділова активність між нашими країнами отримала з підписанням Угоди про стратегічне партнерство та призначенням торгового представника прем’єр-міністра. Одне з головних завдань нашої торгової представниці баронеси Кетрін Меєр – це поглиблювати співпрацю в цих галузях. На жаль, досі вона не мала змоги відвідати Україну через пандемію, щоб ближче познайомитися із секторами української економіки, проте цього року питання візиту залишається на її порядку денному.

– Якщо говорити про міжрегіональну співпрацю, з якими нашими регіонами британці активніше хотіли б працювати?

– Я відвідувала Харків, Одесу, Херсон, Івано-Франківськ, Чернівці, Львів, Маріуполь. І всюди питала голів ОДА та мерів найбільших міст про те саме: які типи інвестування з Великої Британії були б доцільними, як виглядає місцеве управління, як вони сприяють залученню інвестицій. Їхні відповіді я передаю бізнесу.

Причому намагаюся зачіпати ті галузі, які можуть бути привабливими для регіону, куди їду, –  сільське господарство, туризм або щось інше. Наприклад, якщо регіон зацікавлений у розвитку туризму, то найбільша мережа готелів у світі – це британська InterContinental Hotels Group, яка вже представлена в Києві, але майже напевно може зацікавитися ідеями з розширення присутності в регіонах.

– Станом на кінець 2020 року, за статистикою НБУ, британські інвестиції в Україну сягали $2,953 млрд. Ви задоволені притоком інвестицій, рівнем торгівлі? 

– У 2019 році обсяги двосторонньої торгівлі досягли історичного максимуму та становили 1,6 млрд фунтів стерлінгів. Очікувано, минулого року рівень торгівлі знизився внаслідок пандемії та закриття кордонів, проте вже в І кварталі цього року він зріс на 14%. Щоправда, це зростання поки відбулося в секторах, де ми завжди були активними партнерами: автомобілі, фармацевтична галузь, сільське господарство та продукти харчування. Поки ми ще не побачили зростання в пріоритетних секторах, які визначали, коли підписували торік Угоду про стратегічне партнерство.

Якщо говорити про британські інвестиції – вони поступово зростають. Але тип інвестицій дещо змістився в бік урядових облігацій внутрішнього займу (ОВДП). Зокрема, за даними НБУ, ОВДП-портфоліо британських інвесторів збільшилося з $259 млн у 2019 році до $1,29 млрд станом на сьогодні.

– Восени 2020 року очільники наших оборонних відомств підписали Меморандум про посилення співпраці у військовій та технічній сферах (йдеться про надання Україні кредиту й переобладнання Військово-Морських сил ЗСУ). Що планується на ці гроші робити, хто їх виділятиме, і що за цей 10-річний кредит хоче отримати Велика Британія?

– Йдеться про фінансування від Експортно-кредитного агентства Великої Британії (UK Export Finance), яке загалом може сягати 2,5 млрд фунтів стерлінгів та здатне охопити широкий спектр проєктів (енергетика, агротехнології), зокрема й у військовій сфері. Тут не передбачено встановленого обсягу фінансування на якісь конкретні проєкти. Обсяг фінансування затверджуватиметься в кожному конкретному випадку.

Проєкт може претендувати на підтримку UKEF за умови, що частка британських товарів чи послуг у ньому становить щонайменше 20%.

– А чи дійсно складання восьми ракетних катерів для нашого флоту проходитиме на миколаївському заводі «Нібулон», і чи буде побудована британська військова база в Миколаївській області, на що неодноразово натякав голова МЗС України?

– Хочу наголосити, що ми не говоримо про присутність британського флоту чи створення бази флоту Великої Британії в Україні. Ми очікуємо, що до шести ракетних катерів будуть побудовані на українському суднобудівному заводі в Миколаєві. Проте конкретні терміни, місце виробництва та інші деталі ще узгоджуються.