Податкова амністія на фінішній прямій. Що принесло держбюджету разове декларування доходів фізосіб

Державна податкова служба (ДПС) 13 лютого повідомила попередні підсумки податкової амністії, яка триває в Україні з 1 вересня 2021 року. За даними ДПС, за вказаний період українські платники податків задекларували доходи й активи на суму 6,2 млрд грн, з яких було сплачено одноразовий збір (податок) на суму 380 млн грн. Зокрема, за час дії військового стану обсяг амністованих активів становив 3,92 млрд грн, а сума сплаченого збору – 246,6 млн грн.

Mind розбирався, наскільки ефективно пройшло разове декларування в Україні та чого чекати платникам податків після його закінчення.

Який вигляд має механізм податкової амністії? Одноразове (спеціальне) декларування чи податкова амністія проходить відповідно до норм закону №1539-IX, який Верховна Рада ухвалила в червні 2021 року.

Що потрібно вказувати в разовій декларації? Підлягають декларуванню:

• валютні цінності (національна та іноземна валюта, банківські метали, депозити);
• нерухоме майно (земля, квартири, будинки);
• рухоме майно (автомобілі, мотоцикли, літаки, катери);
• предмети мистецтва, антикваріат, ювелірні вироби;
• частки в капіталі компаній, інші корпоративні права;
• цінні папери та інші фінансові інструменти.

До речі, у декларації мають бути зазначені активи не лише на території України, а й за її межами (наприклад, кошти на рахунках в іноземних банках).

Оскільки декларування є не обов'язковим, а добровільним, кожен платник податків вирішує сам, брати участь в амністії чи ні. Якщо проігнорувати подання декларації, Державна податкова служба вважатиме, що:

• у платника податків у розпорядженні є активи на суму, яка не перевищує 400 000 грн (в еквіваленті);
• фізособа володіє квартирою / квартирами сумарною площею до 120 кв. м, будинком / будинками площею до 240 кв. м, нежитловою нерухомістю площею до 60 кв. м, земельною ділянкою, площа якої вписується в норму безоплатної передачі (від 0,01 до 2 га);
• платник податків є власником одного транспортного засобу (це може бути автомобіль вартістю до 400 000 грн., мотоцикл, вертоліт, літак або катер).

Який податок слід сплатити після подання декларації? Ставки одноразового збору такі:

• 2,5% для тих декларантів, які під час податкової амністії придбали державні облігації внутрішньої позики зі строком обігу не менше 365 днів і без права дострокового погашення;
• 5% для фізосіб, які задекларували валютні цінності на рахунках в українських банках та інші активи на території України;
• 9% для платників податків, які задекларували валютні цінності на рахунках у зарубіжних банках та інші активи за межами України.

Збір можна сплатити відразу або на виплат, трьома рівними частинами. У другому випадку ставка збільшується до 3%, 6% та 11,5% відповідно. Сплата збору провадиться протягом 30 днів після подання декларації. Якщо платник податків обрав варіант на виплат, перший платіж також потрібно внести не пізніше як за 30 днів, другий платіж – до 1 листопада 2023 року, третій – до 1 листопада 2024 року.

Як податкова перевіряє декларації? Згідно із законодавством, ДПС має право протягом 60 днів після подання декларації провести її камеральну перевірку. Вона проходить дистанційно, без особистого контакту між платником податків і податковими інспекторами.

У тому разі, коли платник податків не усуне помилки, відповідальності за це не буде. Проте ДПС визнає декларацію неподаною, а платник податків автоматично потрапить до тих фізосіб, які проігнорували амністію.

Наскільки податкова амністія виправдала очікування? Коли депутати ще тільки обговорювали законопроєкт про «нульове» декларування, йшлося про те, що амністія дозволить легалізувати доходи та активи на суму $20 млрд, а бюджет отримає додаткові надходження в розмірі близько $1 млрд. У гривневому еквіваленті – це близько 720 млрд грн і 37 млрд грн відповідно (якщо рахувати за поточним офіційним курсом НБУ).

Кампанія з декларування завершується вже ось-ось – 1 березня. І, згідно з даними, які надав Mind податковий комітет ВР, загальна сума задекларованих активів буде на рівні 7 млрд грн, а надходження до держбюджету становитимуть десь 400 млн грн. Тому вже можна зробити висновки щодо ефективності цього заходу.

Для порівняння наведемо результати податкової амністії в інших країнах:

• в Індонезії 2016 року було задекларовано $367 млрд, що становить майже 40% ВВП;
• в Аргентині у 2016–2017 роках було амністовано $117 млрд, або близько 20% ВВП;
• в Італії, де амністія проходила у 2001–2002 роках, платники податків задекларували 73 млрд євро, це близько 6% ВВП;
• у Бельгії амністія капіталу, проведена 2004-го, дозволила «підняти на поверхню» 17 млрд євро, що відповідає 5% ВВП.

За словами голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, який є одним із ідеологів податкової амністії, успішному її завершенню завадила війна.

«Запроваджені обмеження (з боку НБУ. – Mind) значно ускладнили виведення з тіні валюти, у якій, як ми знаємо, громадяни тримають заощадження. Саме тому ми ухвалили рішення про продовження амністії до 1 березня. Також своєрідну конкуренцію амністії становив пільговий режим оподаткування єдиним податком за ставкою 2%. Багато українців скористалися цією системою як аналогом амністії», – пояснив Данило Гетманцев.

Наслідки амністії: чого чекати платникам податків далі? Ще на етапі підготовки разового декларування ініціатори цього процесу не приховували, що за амністією піде посилення контролю доходів громадян.

Як розповідав Mind Данило Гетманцев ще восени 2019 року, основне завдання амністії «…дати платникам податків можливість розпочати все з «чистого листа» перед тим, як імплементувати кроки плану BEPS та запускати автоматичний обмін податковою інформацією».

Загалом до 2023 року мета щодо доходів громадян не змінилися. За словами Гетманцева, євроінтеграційний шлях України передбачає, що будь-які можливості для уникнення оподаткування мають бути заблоковані.

Отже, наступними кроками стосовно фізосіб-платників податків стануть:

• Посилення фінансового моніторингу насамперед із боку банків. У фінустанов усе частіше виникатимуть запитання щодо походження коштів при відкритті рахунків фізосіб і при великих операціях / переказах.
• Розширення повноважень податкової щодо доступу до даних про фінансовий стан платників податків, які фіскали будуть у рамках автоматичного обміну податковою інформацією (законопроєкт №8131, прийнятий у першому читанні).
• Запуск механізму контролю доходів фізосіб за витратами (так звані непрямі методи), що дозволить податківцям визначати реальний стан громадян, аналізуючи їхній спосіб життя. У такому разі за мінімальною зарплатою сховатися вже не вийде й доведеться сплачувати податки з тих прихованих доходів, які знайде податкова служба.

«Уряд не звертався до нас ні з пропозицією щодо продовження періоду амністії, ні з ініціативою щодо впровадження непрямих методів податкового контролю. Тому ми точно не впроваджуватимемо непрямі методи під час військового стану», – заявив у коментарі Mind Данило Гетманцев.

Але в тому, що всі без винятку доходи пересічних платників податків у перспективі стануть об'єктом пильної уваги податкових інспекторів, не варто сумніватися. І це будуть не лише ті самі непрямі методи, а й боротьба із зарплатами в «конвертах», і ліквідація лазівок у спрощеній системі оподаткування, які дозволяють мінімізувати базу оподаткування.