Кандидатская по экономике. Петр Порошенко, энергетика и угольная отрасль
Рецензия Mind на слова и действия нынешнего президента Украины
Mind продолжает публикацию редакционного анализа решений, которые предлагают (или чаще – не предлагают) по отдельным отраслям кандидаты в президенты Украины. С полным перечнем вопросов, на которые мы искали «ответ» у кандидатов, можно ознакомиться здесь; все материалы специального проекта Mind «Кандидатская по экономике» – здесь.
Штаб Петра Порошенко не удосужился ответить на запрос Mind. Поэтому мы анализируем его слова и действия за последние пять лет, опираясь на открытые источники.
Читайте также: Кандидатская по экономике. Петр Порошенко, промышленная политика и приватизация
Читайте также: Кандидатская по экономике. Петр Порошенко и аграрный сектор
Читайте также: Кандидатская по экономике. Петр Порошенко, нефть и газ
Читайте также: Кандидатская по экономике: Петр Порошенко, госфинансы и банки
Читайте также: Кандидатская по экономике. Петр Порошенко, транспорт и инфраструктура
На очереди – электроэнергетика и угольная отрасли. В этом блоке Mind анализировал ошибки и достижения президента. И попытался спрогнозировать, как будет развиваться рынок в случае переизбрания Порошенко.
Электроэнергетика
О повышении тарифов
В интервью телеканалам, март 2018
Хто дешевше запропонує, той виграє і продасть. Хто буде тримати високу ціну, той має піти з ринку. Саме такими прозорими мають бути нові принципи функціонування енергетичного ринку. Водночас хочу наголосити, що ціни для населення не мають бути підвищені внаслідок цих реформ.
Принцип RAB-тарифікації є європейським і за ним працюють усі без виключення країни ЄС. І бути проти цього для мене дуже дивно, бо він ліквідує монополізм на ринку, відкриває можливості брати участь усім, хто виробляє електрику більш дешевим шляхом, і сплачувати фіксовану плату за послуги з доставки е/енергії.
Официальный твиттер Петра Порошенко, август 2018
На сьогоднішній день у нас в Україні ринку електроенергії немає. У нас є запроваджений на початку 2000-х механізм розподілу коштів, коли усі забирають гроші у промисловості і населення і розподіляють їх за якимсь абсолютно... не хочу звинувачувати зараз, але – не за дуже прозорим принципом.
Комментарий Mind
К позитиву в период президентской каденции Петра Порошенко следует отнести процесс разблокирования и запуска полномасштабных реформ в энергетической отрасли.
Анбандлинг облэнерго, внедрение конкурентного оптового и розничного рынков электроэнергии, принятие закона о независимом статусе НКРЭКУ, подготовка методики RAB-регулирования – вот те ключевые направления, которые получили позитивную оценку со стороны так называемых западных партнеров Украины.
Но в тоже время роль Порошенко как основного вдохновителя реформ на посту президента вызывает неоднозначные оценки. С одной стороны, президент, подписав в июне 2017 года закон «О рынке электрической энергии», взял обязательства по ускоренной подготовке и внедрению конкурентной модели энергорынка к 1 июля 2019 года.
С другой же – электоральные интересы власть имущих в канун президентских выборов не позволяют разрешить ключевую проблему при переходе к либеральной модели – проблему заниженных тарифов на киловатт-час для населения. По итогам 2018 года общий объем перекрестного субсидирования бытовых потребителей промышленностью составил 55 млрд грн.
Это более четверти оборота энергорынка.
Говорить в таких условиях о возможности запуска полноценной конкуренции в отрасли не представляется возможным. Дотации придется перекладывать на участников рынка, что приведет к сужению конкурентной базы, а также искажению и росту рыночных цен.
В конечном итоге проблема перекрестных дотаций энергорынка выльется в повышение розничных тарифов на киловатт-час для промышленных потребителей, которые уже и без того покупают электроэнергию по европейским ценам.
В то же время средний тариф для домохозяйств в Украине составляет 1,03 грн за 1 кВт-час и является, в сравнении с аналогичным показателем в ЕС на уровне 20,5 евроцентов за 1 кВт-час, чрезмерно заниженным и непродуктивным с точки зрения энергетического будущего страны. Никаких публичных заявлений о необходимости повысить цену на электричество для населения со стороны президента или правительства пока не поступало.
О долгах энергорынка
Комментарий Mind
Петр Порошенко в публичной плоскости обходит эту проблему.
В настоящее время в парламенте зарегистрированы два законопроекта о реструктуризации долгов энергорынка. Однако оба документа не содержат оптимальных и взаимоприемлемых механизмов решения проблемы и не учитывают предложений отдельных отраслевых участников.
В частности, НАЭК «Энергоатом» предлагал включить в механизм возможность докапитализации компании посредством внесения в уставный фонд облигаций внутреннего государственного займа. Следует отметить, что наличие 30 млрд грн общей задолженности энергорынка, как и 55 млрд грн перекрестных субсидий в год – это две ключевые многолетние проблемы, которые предполагалось разрешить до момента старта конкурентного энергорынка с 1 июля, но которые к этому сроку решены не будут.
Наиболее вероятно, что отложат и саму дату запуска конкурентного рынка, так как многие необходимые подготовительные мероприятия нормотворческого и организационного характера не выполняются в установленные сроки.
Кабинет министров до сих пор не утвердил Порядок проведения электронных аукционов для государственных производителей электроэнергии, а НКРЭКУ – не разработала целый ряд нормативных актов вторичного законодательства. Сорваны также сроки внедрения необходимого программного обеспечения компанией НЭК «Укрэнерго».
В ходе подготовительного периода к конкурентному энергорынку в Украине обнажилась проблема отсутствия на государственном уровне эффективной организационной работы по реализации реформы.
Достаточно сказать, что Координационный центр по обеспечению внедрения новой модели рынка электрической энергии в Украине в последний раз собирался в апреле 2018 года. И вина в этом лежит во многом на Петре Алексеевиче, который не нашел подходящей профессиональной кандидатуры в правительство на роль авторитетного координатора энергореформ.
О нехватке маневровых мощностей
Официальный твиттер Петра Порошенко, февраль 2019
Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі і шостою за розмірами АЕС в світі. Часи змінюються і тепер уже альтернативна, відновлювальна енергетика починає реалізовуватись саме в Запорізькій області. Йдеться про високоефективний та високотехнологічний проект.
Официальный твиттер Петра Порошенко, февраль 2019
Для нас критично важлива інноваційна модернізація енергетики. Це складне та багатовекторне завдання. Але воно є необхідним. Традиційні підходи до енергетичної галузі в Україні себе вичерпали. Нова енергетика – це одне з найперших питань для руху нашої держави вперед
В ходе рабочей поездки по Запорожской области, февраль 2019 року
Ми відкриваємо нову вітрову електростанцію, на нових відновлюваних джерелах енергії і нам не потрібен газ. І це назавжди...
...Потребує вирішення питання постачання виробленої енергії, враховуючи атомні потужності, враховуючи промисловий потенціал, враховуючи потужності відновлюваної електроенергетики. Україні стільки електроенергії не потрібно. Ми маємо єдину енергетичну систему з Росією. І це не правильно. Ми маємо прокласти лінії електропередачі в Європу. Бо там найпотужніший ринок. Електроенергія, яка виробляється тут і зараз буде продаватися в Європі. Це називається енергетичний безвіз.
Енергетичний безвіз і постачання електроенергії на найпотужніший ринок світу – це нові валютні надходження, укріплення національної валюти і збільшення енергетичної незалежності. Отже, ми мусимо добиватися енергетичної незалежності. Це наш власний шлях, яким ми вирішили йти. І на цьому шляху ми маємо переключатися на цю енергосистему.
...Для нас критично важлива інноваційна модернізація енергетики. Чудово розумію, що це надзвичайно складне, багатостороннє завдання, але воно є необхідне. І ми побачили, що традиційні підходи для енергетики України себе вже майже вичерпали. Нова енергетика – це одне з найважливіших, найперших питань руху нашої держави вперед.
Комментарий Mind
Петр Порошенко также игнорирует проблему недостатка маневренных мощностей и только пиарится на открытие объектов зеленой энергетики.
Однако крупная гидроэнергетика Украины теоретически способна к 2026 году ввести в эксплуатацию 3300 МВт новых генерирующих мощностей вдобавок к ныне действующим 6060 МВт. Это позволит сократить острый дефицит маневренной генерации в стране, а также увеличить долю производства электроэнергии ГЭС и ГАЭС в Украине с нынешних 7–10% до 15,5% и более.
Для реализации подобного сценария необходимо только одно: уровень тарифа на электроэнергию ПрАТ «Укргидроэнерго» должен позволять компании реализовывать своевременно и в полном объеме существующие инвестиционные проекты.
Речь идет прежде всего о сооружении Каневской ГАЭС мощностью 1000 МВт, Каховской ГЭС-2 мощностью 250 МВт, а также гидроагрегата №4 Днестровской ГАЭС мощностью 342 МВт и последующем строительстве гидроагрегатов №5–7 этой станции.
Последние пару лет как минимум «Укргидроэнерго» работает в условиях урезанного финансирования со стороны НКРЭКУ. Исправить ситуацию можно посредством скорейшего внедрения конкурентного энергорынка, который позволит компании увеличить прибыль. С этой всеобщей отраслевой целью тесно соседствует задача доведения цены киловатт-часа для населения до рыночного уровня.
О «зеленом» тарифе
Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Потрібно запровадити аукціони із закупівлі теплової енергії у незалежних виробників та гарантії відкритого доступу третіх осіб до теплових мереж.
Комментарий Mind
Ответ на этот вопрос сегодня уже не вызывает сомнений ни у депутатов, ни у экспертов, ни у отраслевых участников. Как только Верховная Рада примет во втором чтении законопроект о внедрении «зеленых» аукционов, который предусматривает проведение тендеров на сооружение ВИЭ, документ сразу окажется на столе у Президента.
И вряд ли Порошенко будет медлить с подписанием закона, учитывая активную поддержку «зеленых» аукционов со стороны всех заинтересованных западных стейкхолдеров и международных финансовых институтов.
Как неоднократно сообщал Mind, в Украине сейчас самые высокие «зеленые» тарифы в Европе, что, собственно, и вызвало инвестиционный бум в секторе возобновляемых источников энергии начиная с 2017 года.
Ожидается, что на протяжении нынешнего и следующего года в стране будет дополнительно введено в эксплуатацию 2500 МВт ВЭС и СЭС, что вместе с уже существующей «зеленой» генерацией превысит 5000 МВт общей мощности ВИЭ.
При этом возобновляемые источники, произведя в 2018 году около 2% электроэнергии в стране, получили с рынка 8% денежных средств. Как показывает мировой опыт, наиболее эффективным способом снижения цены ВИЭ является внедрение именно «зеленых» аукционов.
В частности, применение этого механизма в Казахстане привело к установлению рыночной цены на электроэнергию СЭС и ВЭС на уровне 1,3–1,4 грн за 1кВт-час, что ниже цены тепловой генерации в Украине.
О приоритетах в развитии различных секторов энергетической отрасли
Официальный твиттер Петра Порошенко, февраль 2019
Інвестор розширює потужності, будуючи нові ВЕС у Приморському районі. Побував там на відкритті першої черги, потужністю 100 Мвт. Інвестиція у першу і другу черги – по 150 млн євро. Результат – 650-700 млн кВт годин на рік. Це вагомий внесок в українську енергетику ХХІ століття.
Официальный твиттер Петра Порошенка, февраль 2019
У Запорізькій області реалізовано низку унікальних для України проектів у галузі енергетики. Найбільша в Україні Ботіївська вітроелектростанція, яка входить у топ-5 найбільших вітростанцій Центральної та Східної Європи, є лише початком на цьому шляху.
Официальный твиттер Петра Порошенко, июнь 2017
Енергетична безпека важлива і в ядерній енергетиці. І ми значно збільшуємо долю американських постачальників ядерного палива Westinghouse.
Во время Национального инвестиционного совета в Киеве, май 2018
Відповідно до енергетичної стратегії 2035 року частка енергії з відновлювальних джерел в загальному постачанні має скласти 25%. Чверть електроенергії через п’ять років має бути з відновлювальних джерел.
Официальный твиттер Петра Порошенко, апрель 2018
Ми вимушені були щороку сплачувати величезні кошти – близько $200 млн – державі-агресору за зберігання відпрацьованого ядерного палива з вітчизняних АЕС. Після побудови власного сховища Україна більше не залежатиме від РФ у цьому питанні.
Официальный твиттер Петра Порошенка, январь 2016
Реформи в енергетиці – шлях до енергетичної незалежності. Тільки рік тому доля атомної енергетики складала 48%. Менше ніж за рік ми наростили її з 48% до 55%.
Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
В енергетиці відбувається перехід до нової моделі з розвиненим конкурентним середовищем, рівними можливостями для розвитку всіх видів виробництва енергії, джерел і маршрутів постачання паливно-енергетичних ресурсів. Необхідно якнайшвидше завершити цей процес, що ставить перед державою низку політичних, економічних і технологічних завдань.
- на законодавчому рівні треба гарантувати забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку електроенергії (надання універсальних послуг, виконання функцій постачальника «останньої надії»);
- необхідно запустити механізми надання допоміжних послуг за встановленою регулятором ціною;
- слід створити конкурентний ринок вугільної продукції та прозорий – природного газу для всіх категорій споживачів.
На урядовому рівні мають бути прийняті рішення, які дадуть змогу створити в Україні майданчик міжнародної торгівлі природним газом, стимулювати до підвищення енергоефективності всіх споживачів і постачальників паливно-енергетичних ресурсів, створити мінімальні резерви нафтопродуктів. Окремий важливий напрям роботи Уряду – забезпечення належного рівня безпеки та стійкості критичної інфраструктури. Необхідно створити державну систему захисту критичної інфраструктури на основі відповідного рішення РНБОУ. Першочерговий крок у цьому напрямі – прийняття Закону України «Про критичну інфраструктуру та її захист», який дасть можливість налагодити координацію дій органів влади із суб’єктами господарювання, операторами інфраструктури.
Комментарий Mind
Безусловным приоритетом для Украины является развитие возобновляемой энергетики, доля которой к 2035 году в общем энергообеспечении страны должна составлять не менее 25%.
Однако не следует забывать при этом и о перспективном развитии всех остальных видов генерации, включая атомную и тепловую. Собственно, инвестиционный «зеленый» бум в стране к началу 2021 года закончится – в дальнейшем в Украине будут вводить, предположительно, не более 500 МВт ВИЭ в год.
Энергетическая стратегия на период до 2035 года предусматривает равномерное развитие всех видов электростанций, однако стратегия является лишь рамочным и никого ни к чему не обязывающим документом.
В настоящее время весьма актуальной задачей для Киева является формирование собственной проукраинской энергетической политики, которая будет ориентирована на создание наиболее оптимальной структуры генерирующих мощностей, с учетом максимальных выгод для внутренней национальной экономики.
Пока в стране такая политика отсутствует. Как отсутствует и потенциальный управленческий центр, способный ее генерировать.
И в этом уже присутствует вина самого Порошенко, команда которого оказалась неспособной сформировать за 5 лет профессиональный кадровый состав в системе государственного управления энергетикой.
Более того, в отрасли разрушена управленческая преемственность, а ключевые руководящие должности, как правило, заняли люди, которые не имеют ни профильного образования, ни опыта работы в отрасли.
Угольная отрасль
Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году: Відставання в темпах переорієнтування енергетики України на європейський шлях розвитку збільшують загрози, пов’язані з особливостями функціонування окремих ринків. Зокрема, потребує нейтралізації низка загроз енергетичній безпеці у сфері постачання і споживання вугілля.
Через російську агресію, виробництво Україною готового вугілля у 2014–2017 рр. зменшилося більш ніж удвічі. При цьому, у 2017 р. видобуток енергетичного й коксівного вугілля в Україні продовжував скорочуватись відповідно до 28,1 і 6,8 млн т (на 13,5 і 18,5 % порівняно з попереднім роком), у т. ч. підприємствами, підпорядкованими Міненерговугілля, – до 3,9 і 0,9 млн т (на 7,6 і 40,4 %)172. Україна продовжила закупівлі енергетичного вугілля за імпортом. При цьому, у 2017 р. з 5,1 млн т енергетичного вугілля (4,5 млн т – антрацитової і 0,6 млн т – газової групи) із РФ було ввезено 3,8 млн т (74 %), а у 2018 р. планується закупити 4,4 млн т.
Відновлення регіону ускладнюється негативною динамікою економічного розвитку. Так, за 2017 р. загальний обсяг промислового виробництва в порівнянних цінах зменшиться на 12,0 %, порівняно з 2016 р. У галузевому розрізі зменшення виробництва відбулося у виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення на 24,5 %, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 14,4 %, у виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – на 9,9 %, металургії – на 8,7 %.
На негативну динаміку виробництва базових галузей та всієї промисловості регіону впливає призупинення переміщення вантажів через лінію зіткнення в межах Донецької області. Істотне зниження зафіксовано в базових галузях промисловості регіону, основою яких слугують технологічні ланцюги «вугілля – кокс – метал» та «вугілля – електроенергія».
Официальный твиттер Петра Порошенко, сентябрь 2017
Вітаю перше американське вугілля в Україні, поставлене відповідно до моїх домовленостей з Президентом Трампом. Важливий внесок в енергетичну безпеку нашої держави. Яскраве свідчення взаємовигідного співробітництва між стратегічними партнерами. Безповоротна втрата для Росії ще одного інструменту енергетичного шантажу, незважаючи на підступну крадіжку українського вугілля на українському Донбасі.
Официальный твиттер Петра Порошенко, февраль 2018
Сьогодні ми вже маємо і американське вугілля, і американське ядерне паливо, і американську зброю. До цього переліку додаємо американські локомотиви та виробниче партнерство.
Аналитический доклад к ежегодному Посланию Президента к Верховной Раде Украины в 2018 году:
Є позитивні зрушення щодо уникнення залежності від постачання вугілля антрацитової групи, що виникла внаслідок запровадження 15 березня 2017 р. заборони на переміщення вантажів через лінію розмежування. Під використання вугілля газової групи були переобладнані один енергоблок Трипільської ТЕС; енергоблоки № 2 і 5 Зміївської ТЕС; Миронівська ТЕЦ, енергоблоки № 7 і 8 Придніпровської ТЕС.
Комментарий Mind
Зато растет импорт газового угля из Польши. А еще госшахты постоянно рапортуют о росте себестоимости добычи. В 2017 году они давали показатель в 2770 грн за тонну, по результатам 2018-го он вырастет до 3135, а в 2019-м – прогнозная цена себестоимости определяется на уровне 4258 грн за тонну. Кто контролирует эти расчеты – непонятно, но Минэнерго с этим только соглашается.
Если вы дочитали этот материал до конца, мы надеемся, это значит, что он был полезным для вас.
Мы работаем над тем, чтобы наша журналистская и аналитическая работа была качественной, и стремимся выполнять ее максимально компетентно. Это требует финансовой независимости.
Станьте подписчиком Mind всего за 196 грн в месяц и поддержите развитие независимой деловой журналистики!
Вы можете отменить подписку в любой момент в собственном кабинете LIQPAY, или написав нам по адресу: [email protected].
