10 листопада 2021 переглянуто 80

Сергій Войцеховський розповів про книгу «Колгосп тварин»

Сучасна повість, попри те, що була опублікована в 1945 році

 Фото: pixabay.com

Засновник Docens Сергій Войцеховський у дописі у фейсбуці поділився враженнями від книги «Колгосп тварин». Сучасна повість, попри те, що була опублікована в 1945 році. У 2013 році The Guardian під час проведення опитування серед читачів із запитанням кого, на їхню думку, описує Оруелл в антиутопії, отримали відповідь від 83% респондентів – описують їх нинішніх, всі впізнали себе в сучасному світі.

Важко не погодитися, що «голод, непосильна праця та ошукані очікування, такий, непорушний закон життя».
Хто читати не любить, може не засмучуватися. З 2018 року Netflix купив права на екранізацію повісті. Тож уже найближчим часом з'явиться мінісеріал із комп'ютерною графікою.

Цікаві цитати:

  • Сім заповідей можна було звести до одного правила, а саме: «Чотири ноги добре, дві – погано!» У ньому укладено основний принцип скотизму. Тому, хто його добре засвоїть, людський вплив є безпечним. На перше місце треба ставити виховання молоді, а не тих, хто вже сформувався як особистість.
  • Чи не думаєте ви, товариші, що керувати легко? Навпаки, це серйозна, важка праця. Немає і не може бути більш стійкого прихильника рівності всіх тварин, ніж товариш Наполеон. Він був би щасливий не приймати рішень одноосібно, а довірити це вам. Але хто доручиться, що ви не ухвалите невірне рішення?
  • Свині, сказав він, думають за вас, тому їм необхідно створити умови для роботи. А Вождя (останнього часу він став називати Наполеона вождем) становище просто зобов'язує жити у будинку, а не у свинарнику.
  • Зима видалася така ж холодна, як і минулого року, а нестача кормів відчувалася ще гостріше. Всім, крім свиней та псів, знову урізали пайки. Зрівнялівка при розподілі кормів, пояснив Стукач, суперечила б духу скотизму.
  • Але загалом тварини раділи святам. Вони нагадували їм, що хоч би що там було, а над ними немає господарів і працюють вони на себе, а це втішало їх. Словом, пісні, ходи, нескінченні списки цифр, що зачитує Стукач, гуркіт залпів, кукурікання півня, прапор, що полощився на вітрі, допомагали їм забути, хоча б ненадовго, що в животах у них порожньо.
  • Їм ніколи не жилося ні краще, ні гірше – голод, непосильна праця та ошукані очікування, такий, непорушний закон життя.
  • Усі тварини рівні. Але деякі тварини рівніші, ніж інші. Після цього вони не здивувалися, коли наступного дня свині-наглядачі вийшли на роботу з батогами.
  • І тут до тварин нарешті дійшло, що ж сталося зі свинячими харями. Вони переводили очі зі свині на людину, з людини на свиню і знову зі свині на людину, але вгадати, хто з них хтось, було неможливо.