mind
Мільярди проти епідемії: як фармринок переживає кризу
Мільярди проти епідемії: як фармринок переживає кризу
 
Матеріал у партнерстві з фармацевтичною компанією «Дарниця»

Мільярди проти епідемії: як фармринок переживає кризу

І чому фармацевти не шкодують грошей на інновації

Цей матеріал також доступний російською

Фармацевтика – одна з небагатьох сфер, які 2020 року менше за інших постраждали від кризи, і вона активніше за інших відновлюється. Секрет у тому, що галузь у попередні роки інвестувала в підвищення технологічності та інноваційності, що дозволило пом'якшити наслідки локдауна і швидко адаптуватися до нової реальності. Фарма продовжує вкладати чималі кошти в розроблення нових препаратів, діджиталізацію та інновації, а також – у вибудовування взаємин зі споживачами.

Попередній рік був для фармринку досить успішним. За даними довідника «Фармацевтика України 2020» (підготовлений компанією Top Lead за підтримки фармацевтичної компанії «Дарниця» і проекту BusinessViews), обсяг аптечного ринку ліків у 2019-му досяг $3,4 млрд. Для порівняння, у 2016 році продажі медикаментів через аптечні мережі склали $2 млрд. При цьому середньорічний темп зростання ринку в останні п'ять років становить близько 12%.

Динаміка аптечного ринку, 2010–2019 рр.

Щоправда, споживання ліків у штуках дещо скоротилося. У 2016 році продажі препаратів досягли 1046 млн упаковок, у 2017-му – 1115 млн упаковок, у 2018-му – 1144 млн упаковок, а 2019 року було продано 1110 млн упаковок лікарських засобів.

Разом із тим у грошовому вираженні споживання ліків у розрахунку на одну людину зростає. У 2018 році цей показник був на рівні $82 на людину, у 2019-му він досяг $105 на людину. Хоча в цьому плані Україна значно відстає від країн Західної Європи. Наприклад, в Угорщині споживання препаратів становить $229 на людину, а в Італії – $438 на людину.

Середньодушове споживання лікарських засобів, з одного боку, свідчить про розвиненість системи охорони здоров'я в цілому в конкретній країні, з іншого – відображає платоспроможність населення.

Зростає і госпітальний ринок: його обсяг 2019 року досяг $0,4 млрд. Це десь на 4–5% більше, ніж у 2018 році. Водночас його частка в загальному обсязі реалізації препаратів все ще невелика і складає близько 11%.

Динаміка госпітального ринку, 2010–2019 рр.

Фармринок України переважно фінансується населенням. Питома вага державних закупівель суттєво не впливає на його розвиток. При цьому в держзакупівлі лідирують опіоїди, антибіотики цефалоспоринового ряду й інфузійні розчини; останні становлять майже третину госпітальних закупівель.

Українці обирають вітчизняне

Споживач в Україні довіряє вітчизняним виробникам. У структурі аптечних продажів 69% складають українські ліки. З огляду на платоспроможний попит, частка препаратів низької ціни в загальному штучному обсязі аптечних продажів 2019 року була на рівні 39%, середньої ціни – на рівні 36%, дорогі медикаменти займають у продажах 25%. У 2010 році перевага в бік недорогих ліків була більшою – вони займали 51% в продажах.

У грошовому вираженні в структурі аптечних продажів переважають препарати іноземного походження. Це й не дивно, адже імпортні медикаменти в принципі дорожчі. Але їхня частка поступово скорочується – з 73% у 2010 році до 63% у 2019-му. Відповідно частка вітчизняних ліків за ці роки зросла з 27% до 37%.

До топ-10 компаній, що лідирують на ринку, входять шість українських і чотири – з іноземним капіталом. У 2019 році п'ятірка лідерів виглядала таким чином: «Фармак» (частка ринку 5,5%), «Артеріум» (3,4%), французька Sanofi (3,2%), «Дарниця» (3,1%), ізраїльська Teva (3,1%).

ТОП-10 компаній за обсягами аптечних продажів товарів «аптечного кошика», частка від ринку, 2019 р., % (грошовий вираз)

Зростає як імпорт ліків в Україну, так і їхній експорт в інші країни. У 2019 році імпортні постачання в порівнянні з 2016-м зросли на 32%, до $1,72 млрд. Найбільші постачальники медикаментів в нашу країну – Німеччина, Індія, Франція, Італія, Словенія.

Експорт за три роки зріс майже на 30% – до $217 млн. Найактивніше купують українські ліки Узбекистан, Бразилія, Білорусь, Казахстан, Молдова.

Фармацевти зберігають оптимізм

Про підсумки 2020 року для української фармгалузі говорити ще зарано. Проте прогнози позитивні – ринок може продовжити тренд зростання у двозначних цифрах. І це попри те, що в березні – квітні, після введення карантину, був серйозний провал.

Не варто забувати, що осінь і зима – це пора сезонних захворювань. На цьому тлі відбувається сплеск споживання протизастудних і противірусних засобів, імуностимуляторів. А в умовах епідемії COVID-19 увага населення до свого здоров'я стала ще вищою. Тому не виключено, що IV квартал якраз і принесе ринку ті самі втрачені за весну і літо відсотки зростання.

Виробники знайшли резерви

У розпал епідемії у багатьох країнах відчувався дефіцит деяких медикаментів. Це пов'язано з тим, що фармкомпанії часто самі не виробляють сировину для препаратів (активні фармацевтичні інгредієнти або АФІ), а імпортують їх. Ключові постачальники АФІ – Китай та Індія. Але через COVID-19 частина заводів певний час не функціонувала, були складнощі з постачаннями у зв’язку із закриттям кордонів. Що показово, український ринок переніс цей дефіцит порівняно безболісно.

«Україна пережила відносно спокійно логістичні проблеми з постачаннями продукції з Індії та Китаю. В основному завдяки існуванню досить потужної локальної фарми. Це спрацювало як додатковий буфер: на цьому етапі ми мали запаси не лише готової фармпродукції в аптечному сегменті, а й додатковий запас АФІ, продуктів in bulk на складах українських фармацевтичних виробництв. Не кажучи про готову продукцію, яка зберігалася на складах», – пояснює Ірина Дерев'янко, к.м.н., директор маркетингового агентства Asap Group.

Паралельно фармвиробники переглянули свої плани з випуску препаратів і засобів дезінфекції, скоригувавши їх під попит, що зріс. Наприклад, «Дарниця» у квітні почала виробництво нових серій «Парацетамол-Дарниця» і створила запас сировини до кінця року, щоб забезпечити випуск засобів для інтенсивної терапії.

Також українські виробники направили зусилля на вивчення і розробку інших препаратів, які пов'язані з лікуванням коронавірусної інфекції. У травні міністр охорони здоров'я України Максим Степанов заявив, що п'ять українських компаній працюють над ліками від коронавірусу. «Це Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод, «Дарниця», «Фармак», «Біофарма», «Інтерхім». Кожен із них намагається зробити ліки, зокрема для симптоматичного лікування», – повідомив міністр. І уточнив, що перераховані компанії подали заявки на проведення клінічних досліджень.

Ринок потребує нових правил

«Загалом варто зазначити, що український фармацевтичний ринок, попри кризу, входить до топ-5 галузей за інтенсивністю інвестицій. Перше місце – за харчопромом, там на кожні 100 грн доданої вартості припадає 20 грн капітальних інвестицій. Фарма відстає цілком незначно: 19 грн інвестицій на 100 грн доданої вартості», – зазначає Дмитро Шимків, голова ради директорів Darnitsa Group.

До того ж за підсумками IV кварталу 2019 року приріст капіталовкладень у фарміндустрію, за даними Держстату, сягнув 72%. За І квартал 2020 року галузь отримала 372 млн грн інвестицій. Так, це менше, ніж у попередні роки, але інвестиції не вичерпалися. Причому великий внесок у розвиток галузі роблять самі виробники, які реінвестують у дослідження й розробки свій прибуток.

Разом з тим є питання до регулювання фарміндустрії, до нормативно-правових рамок, які значно ускладнюють виведення на ринок нових препаратів.

По-перше, це складна процедура реєстрації нових лікарських засобів. Аби прискорити її, необхідно повністю перевести подачу реєстраційної форми в електронний вигляд і скасувати деякі документи (зокрема, свідоцтво відповідності GMP і так звані доповнення 29–30), які мають лише формальний характер і гальмують процес реєстрації.

По-друге, є питання в сфері патентування лікарських засобів. Зокрема, йдеться про «вічнозелені» патенти. Повторне патентування препарату, дія патенту на який вже завершилася, з незначними змінами його характеристик значно звужує доступність препаратів для населення й уповільнює інновації в галузі. Щоб розв’язати цю проблему, необхідно розробити положення про експертизу фармацевтичних патентів, на підставі якого регуляторні органи зможуть відхиляти заявки на «вічнозелені» патенти. Це загальноприйнята світова практика.

По-третє, необхідно забезпечити прискорене виведення на ринок генериків – препаратів, еквівалентних інноваційним, на дієву речовину яких сплив строк дії патенту. «Практично весь спектр цих препаратів, який існує у світі, українські фармацевтичні компанії можуть впровадити у своє виробництво. Отже – й реалізувати його на внутрішньому ринку. А він може стати потужним драйвером економіки, зважаючи на високі технології, високопрофесійний науковий і технічний персонал», – вважає Іван Сорока, президент Українського медичного клубу.

На щастя, у цьому напрямку Верховна Рада зробила крок у червні, прийнявши законопроєкт №2429. Його норми впроваджують в Україні дію положення Болар. Воно надає право локальним виробникам проводити розроблення і подавати заявку на держреєстрацію генерика до завершення дії патенту на оригінальний препарат. Отже, наступного дня після закінчення строку дії патенту українська компанія може виводити генерик у ринок. Це скоротить строки виходу препаратів на 1–2 роки.

Технології не тупцюють на місці

Загалом епідемія та карантин показали важливість інвестицій в інновації, модернізацію і трансформацію фармацевтики. З одного боку, пандемія поклала початок цифровізації всередині системи охорони здоров'я. Парламент 17 вересня ухвалив в цілому законопроєкт №3615-1, який регулює онлайн-торгівлю лікарськими засобами. А МОЗ створило робочу групу, яка розробить стратегію переведення на відпуск за електронною рецептом наркотичних, рецептурних лікарських засобів і антибіотиків у 2021–2023 роках.

З іншого боку, використання цифрових технологій дає можливість компаніям зберегти обсяги виробництва і наростити темпи випуску нових препаратів.

«Діджиталізовані компанії швидше адаптувалися до new normal і зберегли продуктивність. «Дарниця» ще в 2019 році інвестувала в інновації та діджиталізацію 32 млн грн. І завдяки цьому швидко йі ефективно переформатувала роботу близько 500 співробітників під віддалений режим. Ми – одна з небагатьох фармкомпаній у світі, які використовують хмарну версію ERP і перевели більшість процесів у хмарні сервіси. Вчасно оцифрувавши життєвий цикл лікарських засобів, ми збільшили продуктивність процесу R&D і до кінця 2020 року плануємо зареєструвати в цілому 11 нових лікарських засобів», – підсумував Дмитро Шимків.

 
Матеріал у партнерстві з фармацевтичною компанією «Дарниця»
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті