Дайджест kmbs alumni: про українську економіку, соціальну відповідальність та журналістику
Найцікавіші події та статті за січень
У рамках співпраці з Києво-Могилянською бізнес-школою та, зокрема, спільнотою її випускників Mind пропонує своїм читачам ознайомитися з найцікавішими матеріалами, що публікувалися на платформі kmbs аlumni протягом січня.
Журналістика
Виконавча директорка українського ПЕН Тетяна Терен поговорила із журналісткою, керівницею «Голосу Америки» у Східній Європі Мирославою Ґонґадзе.
«Після вбивства Георгія у вересні 2000-го мені потрібно було трохи часу, щоб зважитись на переїзд. Я не хотіла й ніколи не мала наміру їхати з України, бо завжди відчувала, що маю і можу бути корисною Україні. Але прийшов час, коли мене практично виштовхали. Небезпека зростала через мою активність у пошуку правосуддя», – почала свою розповідь Мирослава.
Меценатка Премії Георгія Ґонгадзе Марина Дерепа розповіла про те, чому соціальна відповідальністьдля бізнесу – must для кожної компанії, а також як Премія Ґонґадзе впливає на медіаполе України та чому важливо промотувати незалежних журналістів.
Автор проєкту Donbas Frontliner Андрій Дубчак поділився досвідом, як це – бути універсальним репортером, а також розповів, чому він наважився поїхати на фронт.
«Я був першим стрімером Євромайдану. Стрімив всі події Революції Гідності, включно з трагічними датами – 18,19,20 лютого. Бачив багато смертей на власні очі. Бачив тіла у моргу. Після такого досвіду я розумів, що війна і фронт потребують ретельної підготовки та знань. Я пройшов декілька дуже потужних курсів воєнних репортерів від інституту масової інформації. Потрапив я на фронт вперше лише на початку 2016-го», – говорить Дубчак.
International Federation of Journalists опублікували дані, де йдеться, що за минулий рік у 20 країнах загинули 45 журналістів. Це один з найнижчих показників з 1991 року, відколи організація почала вести моніторинг.
Зазначається, що найнебезпечнішими регіонами стали Азія, Африка та Америка. Найбільше вбивств журналістів здійснили в Афганістані, Мексиці та Індії. Крім того, 6 журналістів вбили в Європі.
Як зазначають IFJ, причина багатьох вбивств в Європі – злочинні угрупування і наркокартелі, діяльність яких висвітлювали журналісти.
Бізнес та фінанси
В ефірі «Радіо kmbs» керівник програми MBAF kmbs Євген Пенцак та Станіслав Под’ячев, керівний партнер Blockchain Lab, поговорили про причини виникнення блокчейну, перспективи розвитку децентралізованої фінансової системи та те, як людству варто діяти в умовах сучасної економіки. Mind опублікував найцікавіше з їхньої розмови.
«Перша криптовалюта, яка виникла у 2009 році,– біткоїн – стала спробою знайти альтернативу наявній традиційній фінансово-банківській системі: створити peer-to-peer транзакції, які відбуваються без посередників. З цієї ідеї почалася історія децентралізованих фінансів», – розповідає Станіслав Под’ячев.
Декан Києво-Могилянської бізнес-школи Олександр Саврук розповів у новому інтерв'юпро пріоритети різних поколінь українського підприємництва, виклики сучасної освіти та переваги нової економіки.
Він зазначив, що в Україні більшість наших ключових інституцій були сформовані ще в ХХ столітті й досі ще якісно не змінилися. Залишки підходів та моделей рішень ще з часів соціалізму досі присутні й заважають бізнесу. Деякі процеси (наприклад, фіскальні) в державі трактуються як збір грошей «заради чогось». У нормальних середовищах та за нормальних державних підходів логіка була б іншою: баланс, зворотний зв’язок, який працює на розвиток цілої економіки. «Нам потрібно спершу вивести систему в баланс, а вже потім завдяки якості роботи цілої системи отримати можливості, зокрема фінансові, які дозволяють реінвестувати, направляти та втілювати стратегічні проєкти», – вважає Саврук.
Він зауважив, що українську економіку називають олігархічною. Водночас нас не оминула нова економіка: наприклад, в ІТ-секторі місця олігархії практично немає.
Книги та розвиток
Засновник Docens Сергій Войцеховський поділився враженнями від книги «Ікігаї.Сенс життя по-японськи». «Японська культура дуже своєрідна для європейської людини, важко зрозуміти, як може ще працювати компанія, заснована в 578 році? Чому середня тривалість життя в Окінаві перевищує 100 років? Чому Дзіро Оно, шеф-кухар ресторану в переході Токіо, тризірковий власник Мішлен, вже понад 60 років вдосконалює кілька видів суші (не плутайте з ролами) і не відкриває другий ресторан?», – пише Войцеховськи.
На його думку, відповіді на ці питання можна знайти в книзі, ознайомившись з концепцією Ікігаї.
Також Сергій Войцеховський розповів про книгу«Емоційний інтелект». Він пише, що емоційний інтелект означає здатність створювати мотивацію для досягнення конкретної мети й наполегливо прагнути до неї, попри тимчасові невдачі. Це здатність утримуватися від хвилинних задоволень і контролювати свій настрій, не дозволяючи негативним думкам над продуктивністю. Це вміння співпереживати іншим і сподіватися.
«Люди з розвиненим емоційним інтелектом та середнім IQ, як правило, більш успішні в бізнесі та особистому житті, ніж навпаки», – підсумував він.
Burger King подолав дуже складний шлях: компанія чотири рази змінювала власників, періодично потрапляючи на спекулянтів, які прагнули перепродати актив за вищою ціною. Про це йдеться в книзі «Бургер Кінг. Як побудувати імперію», враженнями від прочитання якої також поділився Сергій Войцеховський.
«Батько» компанії Джеймс Макламор вважав, що головний секрет його підприємства – це швидкість. Burger King був заснований з однією простою ідеєю, а невелике меню стало запорукою його успіху. «Якість, швидкість, простота, чистота та високий рівень обслуговування клієнтів – це ті важливі речі, які мають бути в пріоритеті», – наголошується в книзі.
«Книгу вважаю дуже корисною для всіх, хто причетний до будівництва мережевих торгових компаній, неважливо яка спеціальність, ви знайдете багато корисних порад», – підсумовує Войцеховський
Мислення та філософія
Міністерство цифрової трансформації України спільно зі школою розвитку мислення cowo.guru та за підтримки швейцарсько-української програми EGAP провели перше в цьому році навчання для CDTO обласних державних адміністрацій.
Зазначалося, що перший курс «Мислення» зосередиться на розвитку таких умінь: формувати та висловлювати власні ідеї, перетворювати інформацію в знання, ухвалювати усвідомленні рішення. Запрошеним експертом виступив Андрій Баумейстер – філософ, теолог, доктор філософських наук, професор, публічний інтелектуал.
Учасники школи розвитку мислення Cowo.guru з партнерами Britannica School минулого тижня спілкувались із Віталієм Хромцем щодо педагогічної системи Василя Сухомлинського та його філософії.
«Педагогічну практику Сухомлинського з увагою на розвитку власне особистості сьогодні активно застосовують закордоном. Ми ж спробували на цій зустрічі відкрити його концепції для освітніх систем в Україні», – йдеться у повідомленні.
На думку фахівців Trendwatching.com, попри те, що технології стрімко розвиваються й виникають нові зручні цифрові платформи, дедалі більше людей у всьому світі почуваються самотніми та ізольованими. Це почалося досить давно: вже до пандемії соціальна тривога постійно зростала, зокрема через частіше використання соціальних мереж і зниження офлайн-взаємодії.
Ще до 2020 року люди стикалися з безліччю проблем, від кліматичних змін до зростання нерівності у доходах і небезпеки тероризму. Пандемія стала додатковою загрозою й призвела до епічного посилення глобальної тривоги. Саме тому товари й послуги, спрямовані на зменшення страху перед майбутнім, набирають надзвичайної популярності.
Благодійність
Пенсіонери, яким благодійний фонд «Старенькі» привозив їжу, подякували Фонду за допомогу. Зазначається, що бабусі та дідусі протягом січня надсилали волонтерам листи.
«Виражаю величезну вдячність за допомогу, яку ви надаєте мені. Я пенсіонерка, мені 78 років, пересуваюсь вдома на милицях. Мій трудовий стаж 56 років. Живу одна, донька трагічно загинула, син інвалід на колясці, допомогти нікому», – пише пенсіонерка.