Мая Санду

Молдовська політична діячка, економістка і державниця, яка з 2020 року обіймає посаду президентки Молдови. Вона стала першою жінкою в історії країни, обраною на цю посаду. Санду відома як реформаторка, що виступає за прозорість, європейську інтеграцію та боротьбу з корупцією, яка є однією з найбільших проблем у Молдові. 

Освіта і формування світогляду

Народилася Мая Санду 24 травня 1972 року в селі Рисипень Фалештського району. Вона отримала економічну освіту в Академії економічних студій Молдови, а згодом здобула ступінь магістра у Гарвардській школі управління ім. Кеннеді у США. 

Кар’єра до президентства

Санду почала свою кар’єру у сфері державного управління ще в 1990-х роках, працюючи в Міністерстві економіки та в Світовому банку. З 2010 по 2012 роки вона була радницею виконавчого директора  Світового банку у Вашингтоні, округ Колумбія.

У 2012 році Санду очолила Міністерство освіти Молдови, де ініціювала реформи, спрямовані на підвищення якості навчання та подолання корупції в системі освіти. Зокрема, вона змінила регламент проведення національних іспитів. Була введена посилена система контролю процесу складання іспиту, у багатьох центрах встановлені металошукачі на входах до центрів складання іспитів на ступінь бакаалавра, усі аудиторії були оснащені камерами відеоспостереження. Водночас усі екзаменаційні роботи учнів, яких помітили в списуванні, анулювалися, а самі вони позбавлялися права перескладання іспитів у додаткову сесію.

Її діяльність на посаді міністерки освіти Молдови здобула як прихильників, так і опонентів, адже реформи супроводжувалися опором з боку старих політичних еліт.

Політичні досягнення

У 2016 році Мая Санду заснувала партію «Дія і солідарність» (PAS), яка стала однією з провідних політичних сил країни. У 2019 році вона недовго обіймала посаду прем’єр-міністерки країни. Санду двічі брала участь у президентських виборах: у 2016 році поступилася Ігорю Додону, але вже у 2020 році здобула переконливу перемогу, отримавши підтримку більшості громадян, особливо діаспори. Її перемога стала важливим кроком на шляху демократичного розвитку Молдови.

Як президентка, Санду послідовно виступає за інтеграцію Молдови до Європейського Союзу, зміцнення співпраці з Румунією та Україною, а також за підтримку демократії та верховенства права. Вона активно відстоює необхідність реформ у сфері правосуддя, енергетичної безпеки та економічного розвитку. Її діяльність спрямована на те, щоб Молдова стала сучасною європейською державою з ефективними інституціями та стабільною економікою.

Виклики та критика

Серйозним випробуванням для Санду стала енергетична криза 2022–2023 років, коли тарифи на газ та електроенергію різко зросли. Хоча уряд домігся допомоги від ЄС, багато громадян вважали, що заходів із захисту найбідніших було недостатньо. Це спричинило хвилю протестів і стало одним із головних аргументів критиків президентки.

Призначення представників та союзників партії «Дія і солідарність» на ключові державні посади часто розглядається як прояв надмірної концентрації влади. Опоненти закидають Санду те, що вона покладається на вузьке коло людей, замість того щоб залучати ширший спектр фахівців.

Також Санду критикують за повільні темпи змін у сфері правосуддя та боротьби з корупцією.

Санду послідовно виступає за євроінтеграцію, що є позитивом для проєвропейської частини населення. Однак проросійські політичні сили звинувачують Санду у «західній залежності» та просуванні антиросійського курсу. Вони вважають, що її політика може призвести до втягування Молдови у регіональні конфлікти та загрожує традиційно нейтральному статусу країни. Така риторика активно використовується у внутрішньополітичній боротьбі, особливо на фоні війни росії проти України. 

Особисте життя 

Неодружена. Окрім рідної румунської, вільно володіє англійською, іспанською та російською мовами, розуміє українську. Подобається пішохідний туризм. Мешкає у власній 2-кімнатній квартирі.