Михайло Подоляк

Походження та освіта

Михайло Михайлович Подоляк народився 16 лютого 1972 року. Однак дані щодо його місця народження відрізняються: часто вказують Львів, проте деякі джерела зазначають інші місця, зокрема Вінницьку область. Його національність – українець.

Дитинство та юність Подоляка пройшли у Львові і Нововолинську. У віці приблизно 17 років (близько 1989 року) він переїхав до Білорусі. Там він здобув освіту і почав журналістську кар’єру.

Подоляк навчався у Мінському медичному інституті. Проте за фахом, лікарем, працювати не став – із часом обрав журналістику й політичну діяльність. 

Журналістська кар’єра в Білорусі та конфлікти

У 1990-х роках Подоляк працював журналістом у білоруських виданнях: «Народна воля», «Білоруська ділова газета», «Час», «FM-бульвар» та інші.

У 2002 році проти Подоляка подав позов голова Комітету держконтролю Білорусі Анатолій Тозік за публікацію «Конфіденційно» в опозиційній газеті «Наша свобода». У статті йшлося про те, що президент республіки Олександр Лукашенко «гальмує розвиток російсько-білоруського економічного співробітництва», а також про непрості стосунки Анатолія Тозіка з генпрокурором Віктором Шейманом. За це Тозік подав позов до суду з вимогою компенсації в сумі $120 000. Суд визнав позов частково і Подоляку довелося заплатити близько $2700. Цей випадок послужив однією з причин його конфлікту з білоруською владою.

Депортація з Білорусі та повернення в Україну

У 2004 році Подоляка було депортовано з Білорусі та заборонено повертатися на певний строк, йому відмовили у праві на проживання через його публічну діяльність. Депортація мотивувалася тим, що влада вважала його діяльність «загрозою національній безпеці». Після повернення до України він активно почав працювати в українському медіа-середовищі.

Кар’єра в українських медіа та політтехнологія

Після повернення Подоляк приєднався до української медіа-сфери.

У 2005 році він був головним редактором «Української газети». У червні видання опублікувало його статтю «Таємна вечеря»: вона стосувалась отруєння у 2004 році тоді ще кандидата в президенти Віктора Ющенка. Матеріал являв собою журналістське розслідування, викладене в художній формі. У ньому автор, спираючись на власні джерела, зробив припущення, що за отруєнням стояли близькі до Ющенка особи: заступник керівника штабу Блоку «Наша Україна» Давид Жванія та міністр транспорту та зв'язку, член партії Ющенка Євген Червоненко.

Після цього до редакції прийшли слідчі СБУ, щоб дізнатись, чи будуть у газеті ще виходити подібні матеріали про отруєння Ющенка. Крім того, Генпрокуратура викликала Подоляка на допит як свідка у справі про отруєння. За словами самого журналіста, протягом 4 годин допиту його переважно питали про джерела інформації, які він відмовився називати. Також правоохоронці намагалися з'ясувати, хто заплатив за публікацію такої статті. Подоляк стверджує, що замовника не було, але через тиск виданню не вдалось опублікувати другу частину розслідування.

З 2006 року він працював з інформаційним сайтом «Обозреватель», спершу як фрилансер, потім як радник власника, а пізніше став шеф-редактором. У той же час він заснував консалтингову компанію, що спеціалізувалася на «репутаційному менеджменті» та роботі з конфліктами – серед клієнтів називають політиків з України, Білорусі, Росії. Подоляку іноді приписують роботу з Юрієм Іванющенком (так званим «Юрою Єнакіївським») – зокрема в інформпідтримці його іміджу. Під час парламентських виборів 2012 року деякі ЗМІ називали його людиною Сергія Льовочкіна у київських округах.

Посада в Офісі Президента України

У квітні 2020 року Подоляк став радником керівника Офісу Президента України (Андрія Єрмака) і «антикризовим менеджером» ОПУ. Основна його функція – вести кризову комунікацію, оцінювати складні інформаційні кейси, забезпечувати зв’язок між владою й медіа. Став одним із ключових публічних облич ОП під час повномасштабної російсько-української війни.

Роль у процесах війни та перемовинах

Під час повномасштабного вторгнення рф у 2022 році Подоляк увійшов до команди представників України на переговорах з росією. Він часто виступає як публічний спікер, коментує хід бойових дій, зовнішньополітичні ініціативи, підтримку України з боку країн-партнерів. Подоляк також неодноразово заявляв, що можливі мирні перемовини з росією наразі є «ілюзією», оскільки, на його думку, рф не заплатила високу ціну за агресію.

Особисте життя

Одружений на Марії Подоляк (Дамаскіна), має двох синів та доньку. Його старший брат – Володимир Подоляк – деякий час проживав у росії і, за даними ЗМІ, працював у структурах безпеки. Подоляк публічно визнав ці заяви, але уточнив, що брат на той час, станом на 2021 рік, уже був на пенсії. У липні 2024 року з'явилась інформація, що Володимир Подоляк помер 19 травня 2024 року.