Партнерський матеріал
Один день
з Іллею
Кенігштейном:
з Іллею
Кенігштейном:
як продавати емоції айтішникам і не згоріти самому
Один день
з Іллею
Кенігштейном:
з Іллею
Кенігштейном:
як продавати емоції айтішникам і не згоріти самому
Свій перший коворкінг Ілля Кенігштейн відкрив у 43 роки. Вік, коли багато хто розчаровується в життєвому виборі чи замикається в собі. Але для Іллі він став початком нової великої історії. «Я зрозумів, що все, чим раніше займався, а все своє життя я будував, було підготовкою до цього моменту. Коли ти будуєш бізнес-простір, ти створюєш середовище. А я все життя мріяв створювати середовище», — розповідає він.
Чотири роки він витратив на коворкінг Creative Quarter. А останні півтора з нуля створював Creative States: зараз це два бізнес-простори загальною площею майже 4000 кв. м. Перший знаходиться в БЦ «Сенатор» і оформлений у стилі арт-деко, це Нью-Йорк часів «Великого Ґетсбі». Інтер'єр другого коворкінгу, що знаходиться в БЦ «Гуллівер» — це відсилання до рок-клубів Лос-Анджелеса 1980-х років, у лаунж-зоні там пахне жуйкою, а на кухні — парфумами Kenzo.
Запах, світло, краєвид, що відкривається з вікон, загальна атмосфера — всі ці деталі, за словами Кенігштейна, відіграють величезну роль, коли йдеться про створення емоційного продукту. А емоції — це перше, за що платять резиденти Creative States.
Mind провів день з Іллею і тепер знає, скільки часу він присвячує роботі та вечіркам, як рятується від емоційного вигоряння і що спільного у Creative States та Apple.
Mind провів день з Іллею і тепер знає, скільки часу він присвячує роботі та вечіркам, як рятується від емоційного вигоряння і що спільного у Creative States та Apple.


Будувати Кенігштейну подобалося ще з дитинства, коли його улюбленими іграшками були конструктори.
А зараз у Creative States є «переговорки», де в центрі столу розкидані деталі конструктора Lego. На вихідних резиденти приходять сюди з дітьми. «Коли створюєш емоційний продукт, такий як наш, завдання — зробити так, аби людям взагалі не хотілося звідси йти».
Ранкове печиво та інші традиції

з особистого архіву Іллі Кенігштейна.
Фото
Новий день підприємець починає вдома з родиною. Ось уже три роки у них є обов’язкова традиція: щоранку Ілля відводить дочку на кухню і дає їй ранкове печиво: «Раніше відносив на руках, а зараз їй вже п’ять років, і вона сама встає і йде зі мною». Сім'я для Іллі — джерело натхнення і сил. Свої бізнес-ідеї він завжди обговорює з дружиною. «Вона — мій найкращий друг і наставник у всіх питаннях, що стосуються творчості», — розповідає Кенігштейн.
З ранку приблизно 20−30 хвилин часу він приділяє читанню новин і соцмережам. «Треба ж знати, що відбувалося, поки я спав. Чи нічого не вибухнуло. Ми ж в такому шаленому світі живемо», — каже Ілля. З дружиною вони домовилися не тримати смартфони біля ліжка. Але за фактом це правило часто порушують. Ще один гаджет, без якого важко уявити ранок, — це електрична зубна щітка.
Тричі на тиждень Кенігштейн бігає вранці на Олімпійському стадіоні разом з учасниками проекту Live. Love, тому встає рано: о сьомій вже починається тренування. Але в інші дні прокидається десь о восьмій. Під час пробіжок використовує розумний годинник Apple Watch, який фіксує всю активність і дозволяє швидко ділитися результатами з друзями. Зараз у нього остання модель — Apple Watch Series 4.
Два незамінні для підприємця гаджети — це телефон і смарт-годинник. Хоча перший давно не використовується як телефон, а другий — щоб подивитися котра година. Розмови і дзвінки пішли в месенджери. А три головні функції смарт-годинника для Іллі Кенігштейна — це трекінг активності, безконтактна оплата і повідомлення. «Це вже безцінне — що не треба постійно смикатися і лізти за телефоном, аби подивитися, хто тобі щось написав».
Ілля Кенігштейн — давній шанувальник гаджетів Apple. «Спочатку Apple привернув мою увагу своєю естетикою і підходом. Білл Ґейтс з Microsoft говорив: «Ось вам продукт, там безліч налаштувань, ви можете робити, що хочете». А Стів Джобс вийшов і сказав: «Ми зробимо операційну систему, кнопки якої ви захочете лизнути». Тобто настільки естетично все виглядатиме. Це закінчений продукт, який не треба додумувати, не треба доробляти», — пояснює Кенігштейн.
Як на «Креативні штати» вплинула компанія з Купертіно
При створенні емоційного продукту важлива кожна дрібниця. Тому Кенігштейн разом з дизайнером Creative States особисто продумує всі деталі інтер'єру
Такий підхід дуже актуальний і перегукується з бізнесом із розвитку креативних просторів. Тут теж диявол в дрібницях. Атмосфера, світло — все має бути на дуже високому рівні. «Якщо ти десь йдеш на компроміс, то в результаті у тебе це не купують. Не тому, що це поганий продукт, а тому, що він незакінчений. Перше правило сьогодні на ринку: люди купують у людей. Друге: купують тільки емоційний продукт. Це об'єктивна реальність», — каже Ілля.

Сьогодні Ілля працює зі «штату» на 29-му поверсі БЦ «Гуллівер». Перші півтори години розбирає пошту — за добу зазвичай накопичується близько 150 листів. «Сьогодні взагалі саме поняття роботи дуже розмито. Тому що, приїжджаючи додому, люди продовжують читати щось по роботі, спілкуватися в месенджерах, планувати завдання. Оскільки змінилося поняття роботи і відпочинку, поняття офісу теж має змінюватися. Будинок — це фортеця. А офіс — місце, де люди живуть, творять, займаються особистими справами. А не те місце, де у тебе тільки стіл, твоя чашка і фото дружини», — міркує підприємець.
Сам він присвячує роботі 12−13 годин на добу. Хоча вважає, що це багато: «Хочу працювати менше, але поки не виходить». Він переконаний, що навіть найулюбленішій роботі не варто присвячувати 24 години на добу. Інакше можна дуже швидко вигоріти. І емоційне вигоряння буде набагато важчим, ніж у людей, які не займаються улюбленою справою.
Коли офіс перетворюється на нічний клуб
Бізнес-простори Creative States працюють цілодобово. Тому, коли б Кенігштейн не приїхав на своє «робоче місце», тут завжди хтось є. А щоп’ятниці на дві години «Креативні штати» перетворюються на локації для вечірок: на висоті пташиного польоту грає музика, а резидентів пригощають коктейлям.
Як говорив Джек Ма, ми всі створені не для того, щоб працювати. Ми всі створені, щоб насолоджуватися життям. Але насолоджуватися життям можна тільки тоді, коли в години роботи ти реалізуєш себе на 100%.


Після розбирання поточних справ починаються робочі зустрічі, у перервах між якими Ілля завжди намагається знайти час для себе — «на подумати»: «Я не операціоніст, а більше візіонер і продавець. Обожнюю продавати і спілкуватися з майбутніми клієнтами».
Своїм конкурентом в Україні він вважає лише коворкінг міжнародної мережі Regus: «Це дуже хороший, правильний конкурент, який грає по-чесному».
Ідея офісів, не схожих на офіси, прийшла з Кремнієвої долини. Високотехнологічні компанії на кшталт Google вже багато років тому переглянули підхід до організації робочого простору: кафе, гамаки, ігрові кімнати стали його невід'ємною частиною. Тож недивно, що резиденти Creative States — це теж переважно продуктові IT-компанії: ігрові, фінтех.
Ідея офісів, не схожих на офіси, прийшла з Кремнієвої долини. Високотехнологічні компанії на кшталт Google вже багато років тому переглянули підхід до організації робочого простору: кафе, гамаки, ігрові кімнати стали його невід'ємною частиною. Тож недивно, що резиденти Creative States — це теж переважно продуктові IT-компанії: ігрові, фінтех.
Для них креативні офіси з атмосферою, що надихає, — ще одна перевага в боротьбі за кадри на ринку. Як розповідає Кенігштейн, коли компанії тільки «заселяються», то відчувають вау-ефект — все яскраво і вражаюче. І лише потім вони розуміють, що звільнилася купа часу: відпадають питання, пов'язані з обслуговуванням приміщення, мотивацією співробітників, прийманням дзвінків на рецепції.
Зараз у Creative States у БЦ «Сенатор» зайнято 95% приміщень, а у БЦ «Гуллівер» — 70%.
Зараз у Creative States у БЦ «Сенатор» зайнято 95% приміщень, а у БЦ «Гуллівер» — 70%.
Хто ходить у коворкінг за $300
Creative States працюють у найвищому ціновому сегменті бізнес-просторів. Оренда одного місця для співробітника тут коштує від $300 на місяць. «Ми — це Hilton серед коворкінгів», — каже Кенігштейн.
Інвестиції в створення такого бізнес-простору, як у БЦ «Гуллівер», оцінюються в $1 млн. «Це небагато, — зазначає Кенігштейн. — Усюди, де можна було, ми використовували меблі та матеріали українського виробництва, і виглядають вони дуже добре». Найдорожчою частиною інтер'єру виявилося світло: в лаунж-зоні, наприклад, за всіма стандартами повинно бути сім шарів освітлення.
Кенігштейн переконаний: людина, яка знайшла себе, завжди буде в балансі з собою і досягне кращих результатів, займаючись улюбленою справою.
Економіка коворкінгу і київський урбанізм

Зараз готується нова локація, яка стане найбільшим «Креативним штатом» і займе 3800 кв. м на території заводу «Арсенал». Висота стель там — близько 10 метрів. Так що можна буде облаштувати додатковий ярус і збільшити простір удвічі.
З приводу оформлення нової локації у Іллі безліч ідей. Одна з них — встановити на вході гігантську скульптуру соняшнику, що повертатиметься за сонцем і захищатиме від спеки, а в дощову погоду нахилятиметься квіткою вниз і ставатиме «парасолькою». Ще одна нестандартна ідея — посадити в будівлі величезний платан, доставивши його через дах. У дизайні інтер'єру планується обіграти паризький шик і стиль арт-нуво.
Щоб реалізувати такі ідеї, потрібні величезні інвестиції. Тому для своїх коворкінгів підприємець залучає партнерів — в основному це інвестори зі сфери нерухомості. «Термін повного повернення інвестицій у нас — три з половиною роки. А маржа EBITDA — близько 25−28%», — розповідає він.
Щоб реалізувати такі ідеї, потрібні величезні інвестиції. Тому для своїх коворкінгів підприємець залучає партнерів — в основному це інвестори зі сфери нерухомості. «Термін повного повернення інвестицій у нас — три з половиною роки. А маржа EBITDA — близько 25−28%», — розповідає він.
Зараз Ілля захоплений створенням нового бізнес-простору. Каже, що дуже багато сил йому дають сім'я і усвідомлення факту, що світ глобальний і набагато доступніший, ніж було раніше. Сьогодні з однієї частини планети в іншу можна перенестися за півдня. І підприємець цим користується: намагається кожен місяць хоча б на декілька днів кудись їхати. Лише напередодні повернувся після чергової поїздки. Місто, в якому він черпає натхнення для дизайну і креативних рішень, — Лондон. А кращі інфраструктурні проекти знаходить у США. Наприклад, у Лос-Анджелесі. Одного разу, сподівається Кенігштейн, у Києва теж з’явиться своя стратегія розвитку, яку реалізовуватимуть урбаністи, архітектори, небайдужі підприємці. «Сьогодні людей на тому кінці планети не цікавить твоє минуле: звідки ти родом, з якої сім'ї та скільки у неї грошей. Їх цікавить, хто ти наразі, куди йдеш і що можеш запропонувати світові. Усі в рівних умовах. І це дуже надихає».
Текст: Вікторія Власенко
Фото: Тетяна Довгань
Фото: Тетяна Довгань

Матеріал в партнерстві з «AСБІС-Україна»