Природа великого бізнесу: як успішні компанії захищають клімат та екологію
І на що варто орієнтуватися бізнесменам в Україні
19 вересня у світі відзначається World Cleanup Day, або Всесвітній день прибирання. Цього дня мільйони активістів у різних країнах виходять на боротьбу зі сміттям – наводять лад у громадських місцях, парках, лісах, на берегах річок тощо. Долучилася до цього руху й Україна. А Mind з такої нагоди запускає новий проєкт під назвою «Великий бізнес – велика відповідальність». У його рамках ми публікуватимемо матеріали про те, як українські компанії підвищують свою соціальну відповідальність, які екорішення впроваджують і як це допомагає подолати екологічні проблеми країни.
Пандемія COVID-19 змушує українських громадян і корпорації інакше поглянути на те, що вважалося властивим швидше розвиненим країнам, які вже досягли вищого рівня добробуту. А саме – більш відповідально ставитися до навколишнього середовища. Відходить у минуле суто споживацький підхід на рівні боротьби за виживання, коли йде гонитва за доступом до ресурсів. На його місце приходить усвідомленість у споживанні, бажання зменшити шкоду, що завдана природі, і готовність вкладати чималі кошти в «зелені» ініціативи. Цьому сприяє і стратегічний орієнтир на поглиблення інтеграції з Євросоюзом, що відіграє важливу роль в українських реформах.
Розглянемо основні виклики, стимули та можливості, що відкриваються у зв'язку з цим перед українським бізнесом.
Що змінилося?
Попри запевняння прихильників традиційного укладу і затятих супротивників змін, вже очевидно, що бізнесу в звичайному розумінні більше не існуватиме. Радикальні зрушення диктує політичний порядок денний, що його просувають світові лідери. Він же закладає нові принципи для трансформації системних процесів корпоративного управління, організації виробництва та діяльності на ринках капіталу.
В основі цих революційних змін – прагнення політиків і компаній розв’язати кліматичні проблеми, що не відають кордонів. Адже стихійні лиха, спровоковані зміною клімату, здатні в будь-який момент знецінити проєкти, зруйнувати будь-які плани і призвести до незворотних наслідків.
Щоб узяти під контроль кліматичні ризики, в Брюсселі визначили досить амбітні цілі. Цій темі присвятила своє щорічне послання до Європарламенту голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен. План виходу з кризи, озвучений нею 16 вересня, пропонує заходи для стійкого відновлення економіки, які змінюють базові основи розвитку.
Головне в ньому те, що істотно збільшено цільовий показник скорочення викидів парникових газів до 2030 року – з 40% до 55%. І це тільки допустимий мінімум. Лише при такому розкладі, вважає Урсула фон дер Ляйен, ЄС зможе досягти кліматичної нейтральності до 2050 року й виконати зобов'язання з Паризької кліматичної угоди.
До літа 2021 року ЄК планує переглянути кліматичне та енергетичне законодавство ЄС, щоб воно «було придатним 55 років». У ньому будуть конкретизовані адміністративні правила, які посприяють вирішенню поставлених завдань. Планується розвивати торгівлю викидами СО2 і поновлювані джерела енергії, підвищувати енергоефективність, реформувати оподаткування операцій, пов'язаних із виробництвом, торгівлею та використанням енергоресурсів.
«Місія європейського «зеленого» курсу не обмежується скороченням викидів. Ми говоримо про системну модернізацію економіки, суспільства та промисловості. Йдеться про створення стійкішого світу, в якому жити не лише нам, а й наступним поколінням... Для цього необхідно змінити наше ставлення до природи і те, як ми будуємо навколишній світ», – сказала Урсула фон дер Ляйен, презентуючи в Європарламенті антикризовий план відновлення ЄС, що отримав назву #NextGenerationEU.
Перед Україною у зв'язку із цим теж відкриваються нові обрії.
Вуглецеве регулювання
Очікується, що наприкінці 2021 – на початку 2022 року Євросоюз введе прикордонний податок на імпорт товарів із високим вуглецевим слідом. Це дозволить позбавити зарубіжних постачальників можливої переваги перед європейськими, якщо вони захочуть скоротити витрати й заощаджуватимуть на інвестиціях у модернізацію виробництва. Така податкова практика покликана стимулювати інші країни фінансувати проєкти, які не справляють згубного впливу на клімат і екологію.
Їхня реалізація принесе подвійну вигоду: по-перше, скоротиться негативний вплив промисловості на навколишнє середовище, а по-друге, технології окупляться тим, що при постачанні товарів до ЄС виробники будуть позбавлені зобов'язань зі сплати додаткових податків.
Механізм регулювання вуглецевих кордонів допоможе гарантувати, що інші наслідуватимуть приклад Європи. Подібна перспектива вже зараз змушує український уряд і бізнес зайнятися організацією національної системи торгівлі викидами. Така система створить умови для їхнього зниження через модернізацію виробництва, підвищення енергоефективності та реалізацію проєктів із поглинання парникових газів.
Без таких заходів найбільші витрати від нового податку ЄС ризикують зазнати енергетичні та нафтогазові компанії, металурги та гірничодобувні підприємства, аграрії, виробники мінеральних добрив, целюлозно-паперової продукції та скла, які торгують з Європою.
Капітальні зрушення
Одна з цілей європейської політики – зміцнення лідерства ЄС у галузі фінансування безпечних для клімату інвестиційних проєктів і емісії стійких облігацій (green bonds). Ринок цих цінних паперів 2019 року перевищив чверть трильйона доларів. За оцінкою Climate Bonds – найбільшої міжнародної організації, яка працює в цьому сегменті, його обсяг склав $255 млрд. І це новий абсолютний рекорд: приріст до 2018 року обігнав очікування аналітиків майже на 50%.
У щорічному посланні до євродепутатів Урсула фон дер Ляйен підтвердила наміри продовжувати розроблення надійних стандартів щодо випуску «зелених» бондів на рівні європейських інститутів. Це необхідно для підвищення довіри інвесторів, які мають бути впевненими, що їхній капітал йде на фінансування стійких проектів.
Голова Єврокомісії оголосила, що 30% бюджету програми #NextGenerationEU в розмірі 750 млрд євро буде залучено за рахунок «зелених» облігацій. Близько третини цих коштів отримають водневі проєкти, екологічно безпечне будівництво та розвиток мережі зарядних станцій для електромобілів (загалом – 1 млн точок).
Оскільки дебати про клімат стають спекотнішими, то фінансовий ринок України також прагне адаптуватися до нових умов. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку минулого місяця домовилася з International Fininace Company – підрозділом Світового банку, координувати зусилля для створення ринку «зелених» бондів в Україні.
За розрахунками IFC, це дозволить країні залучити $73 млрд до 2030 року.
Відповідальні інвестиції
Те, про що слід серйозно замислитися бізнесу, ховається за поки не відомою багатьом в Україні абревіатурою ESG (environment, social and governance – навколишнє середовище, соціальна відповідальність і управління). Вона отримує дедалі більшу популярність у світі та поступово проникає у вітчизняну практику. Дотримання принципів ESG стає ключовою умовою збереження цінності бізнесу для акціонерів та інвесторів.
До того ж це може виявитися вигідним вкладенням: цінність компаній, які відповідально ставляться до клімату та екології, серед інвесторів стрімко зростає. Наприклад, на початку 2020 року дотримуватися відповідального підходу та відмовитися від інвестицій, які несуть високі кліматичні ризики, пообіцяла інвесткомпанія Blackrock, що управляє більш ніж $7 трлн. Данський пенсійний фонд РКА ($46 млрд в управлінні) у 2018 році вийшов із капіталу понад 100 вугільних і нафтогазових компаній.
Фінансова ініціатива Програми ООН з навколишнього середовища трактує відповідальне інвестування як «підхід, спрямований на облік ESG-факторів в інвестиційних рішеннях, щоб краще керувати ризиками та генерувати стійку, довгострокову віддачу». Він передбачає систематичне виявлення, оцінку, ціноутворення, управління і моніторинг істотних ризиків ESG. Це означає збереження та підвищення вартості активу в інвестиційному процесі – від створення до укладання угод, управління активами та виходу з нього.
Отже принципи ESG, інтегровані в бізнес, створюють довгострокову цінність. Криза, у якій опинилися країни й компанії через пандемію коронавірусу, показала: ESG вже не може розглядатися просто як модний тренд чи виключно іміджевий елемент у корпоративному управлінні. Це питання виживання бізнесу і така ж необхідність, як миття рук під час пандемії.
Що слід урахувати бізнесу?
Корпорації дуже часто критикують адміністративні обмеження й економічну політику, яка реалізується на державному рівні. Але того ж дня, коли Урсула фон дер Ляйен оголосила про посилення вимог до бізнесу щодо скорочення викидів парникових газів, топ-менеджери й високопоставлені представники понад 30 провідних європейських компаній опублікували заяву під назвою No More Business As Usual.
«Ми впевнені, що вихід із нинішньої кризи не може бути стандартним. Зараз ми бачимо можливість перезавантажити економіку за допомогою нової моделі зростання, яка прагне до нульових викидів і заснована на циклічності, відновлюваній енергії та низьковуглецевому виробництві», – йдеться в листі.
У ньому представники ділового співтовариства висловили підтримку «зеленої» стратегії розвитку Європи і визнали, що кліматична нейтральність континенту до 2050 року – реальна мета.
Отже вони погодилися з фактом, що кризи надають країнам і компаніям шанс переосмислити свою стратегію та політику, демонструючи: те, що вважалося раніше незаперечним, часто є міфом. Для української економіки та бізнесу такий підхід теж має слугувати орієнтиром у розвитку.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
