Чому інвестиції під час кризи приносять більшу дохідність
Як перетворити приватну інвестицію сумою $1 000 у стабільний дохід

Український ринок приватних інвестицій неможливо оцінити повністю, але за скромними підрахунками у 2019 році портфель приватних інвесторів сягнув $6,1 млн. Це в сім разів більше, ніж роком раніше. Для порівняння інвестиції американських приватних інвесторів у тому ж році вийшли на позначку $3 млрд. Поки що «бізнес-ангели» реального сектору є рідкісним явищем для України, але ринок безперервно зростає.
Вагомий вклад у розвиток приватного інвестування вносить УкрІнвестКлуб. У лютому минув рік, як інвестор Дмитро Карпіловський і підприємець Олександр Тихомиров заснували екосистему, де люди з різними інтересами й сферами діяльності можуть знайти цікавий і перспективний проєкт. Молоді підприємці, своєю чергою, отримують підтримку й можливість далі розвивати бізнес. У виграші обидві сторони: при скромних вкладах – «ціна» ризику починається з $1 тис., сума залучених коштів легко може перевищити $2 млн.
Сьогодні Клуб об’єднує 1 180 учасників, які уклали понад 700 угод на загальну суму $12 млн. «У нас була ідея створити платформу й вирішити біль інвесторів з пошуку проєктів, в які вони можуть інвестувати невеликі суми, замість збереження грошей під матрацом чи на банківському депозиті», – згадує Олександр Тихомиров.
Клуб став хабом, де «колеги» по інвестиціях можуть обговорити ризики й оцінити рентабельність вкладень. «Ми обрали модель, де працює ефект тисячі очей. Люди з різним досвідом, з різними бізнес-скілами разом зацікавлені шукати проблеми й потенційні труднощі в угодах», – ділиться Дмитро Карпіловський.
Від обізнаності інвестора в тематиці бізнесу, куди він планує вкладати кошти, залежить 80% успіху, вважає Олексій Бедратий, який в Клубі з першого дня. Портфель Олексія оцінюється в $40 тис. Найбільше він інвестує у сферу авто, оскільки добре розуміється на темі. «Якщо я плаваю в бізнес-сфері, залучаю експерта, який показує мені можливі ризики й прогнозує динаміку розвитку галузі. Так було, коли я заходив у проєкт з виготовлення рідини для електронних сигарет», – розповідає деталі Олексій.
Ризики ризиками, але інвестори все ж віддають перевагу формуванню портфелю з низькоризикованих напрямків – традиційних і стабільних, як агро і нерухомість. На думку члена УкрІнвестКлуба Юрія Поліщука, який займається винятково інвестуванням, нерухомість – найбільш зрозуміла й найменш ризикована сфера в Україні, додаючи як аргумент ціни на кв. м, які навряд чи «просядуть», так як близькі до собівартості. «Третина мого портфелю – нерухомість, як Київ, так і регіони. Крім того, я диверсифікую по різних видах нерухомості: житлова, комерційна тощо», – ділиться своїм інвестпідходом Юрій Поліщук.
Mind обрав найцікавіші проєкти, які в кулуарах члени Клубу обговорювали жвавіше всього.
Винайти велосипед
Суперечливі думки в інвесторів викликав український виробник електробайків Delfast: одні називають проєкт ризикованим, інші переконані, що за цим майбутнє. Так чи інакше, але компанія залучила найбільше коштів членів УкрІнвестКлубу, ніж інші. Після пітчу засновника стартапу Данила Тонкопія у проєкт зайшли 206 інвесторів із загальною сумою $2,2 млн. Це дало змогу зібрати навіть більше коштів, ніж планувала компанія: тепер у розпорядженні Delfast $3,4 млн, які вона спрямує на організацію виробництва в Україні. Коли компанія у листопаді минулого року оголосила про збір коштів, вона розраховувала залучити $3 млн.
Засновник стартапу Данило Тонкопій родом із Казахстану, і Delfast – не перший його проєкт. Спочатку стартап задумувався, як служба доставки, де кур’єри рухатимуться винятково на електробайках. Придбавши першого велосипеда, Данило зіштовхнувся з проблемою замалого пробігу транспорту – 35 км на одному заряді. Тому протягом трьох років компанія зайнялася вдосконаленням виробу й, зрозуміло, залученням інвестицій. Успішно. Чотири року тому український електробайк Delfast встановив світовий рекорд Гіннесса з пробігом 367 км на одному заряді батареї.
Високі ризики інвестицій в Delfast пояснюються насамперед через відсутність простої схеми дистрибуції на міжнародні ринки. «По-перше, для України – це дорогий товар, і основний мiсце збуду – міжнародний ринок. Ризик тут полягає ще й у великій імовірності, що зміняться умови, наприклад, регулювання цього виду транспорту в інших країнах. По-друге, через довгий строк повернення, який становить більше трьох років», – пояснює Юрій Поліщук.
Поки що байки Deldast виготовляють у Китаї. Завдяки залученим коштам, у квітні 2021 року компанія планує випустити перші два велосипеди, зібрані в Україні, у травні ще п’ять. На цей момент Delfast отримав передзамовлення на 20 тис. байків на суму $120 млн. У 2023 прогнозований об’єм виробництва – 2 тис. велосипедів на місяць, що стане можливим завдяки відкриттю в Київській області R&D-центру й конструкторському цеху.
Манять очі
Ажіотаж серед інвесторів створила компанія «Оптика 1st» з річним оборотом 100 млн грн. Перший салон оптики керуючий компанії Вадим Щичко відкрив у 2016 році. З того часу кількість оптик сягнула 56, половину яких він відкрив на кошти членів УкрІнвестКлубу: 28 інвесторів ввійшли в проєкт із загальною сумою понад $1 млн.
Засновник зазначає, що компанія зайняла нішу на регіональному ринку оптики, запропонувавши споживачам доступні ціни: середній чек першої покупки в «Оптика 1st» становить трохи більше як 1 300 грн. «Ми спочатку цілилися в ціновий сегмент середній-середній мінус – ринок був вільний і серйозної конкуренції не існувало», – розповідає Вадим. Скористатися шансом допомогло залучення додаткових коштів – «Оптика 1st» почала активно розвивати мережу. «Тепер ми вже не регіональна, а Національна мережа Оптик – наші салони працюють практично в усіх областях України», – додає Вадим.
Компанія вже завоювала довіру в покупців. Частка повторних продажів протягом року сягнула 44%, в середньому клієнт Оптика 1st обслуговується мережею близько трьох років.
Сьогодні компанія будує амбіційні плани: за п’ять років відкрити 400 магазинів і обійти національну мережу «Люксоптика», у якої зараз понад 170 салонів.
Працюють, як бджілки
Відчутну підтримку членів клубу отримала й компанії з вирощування ягід і лікарських рослин «Як бджола». Їй вдалося залучити понад $300 тис. для формування вже четвертої плантації площею 33 га.
Першу земельну ділянку партнери Олег Бачинський і Тарас Баландюк засадили три роки тому у своєму рідному Буському районі. На розробку трьох плантацій загальною площею 80 га вони залучили $1 млн приватних інвестицій.
Хлопці вирощують ожину, малину, полуницю, різноманітні лікарські рослини, зокрема бузину. «В агросекторі бузина – справжня криптовалюта», – вважають засновники. Схоже, інвестори також розуміють перспективу такого бізнесу, причому близько 30% коштів інвестують IT-спеціалісти.
Ягідний бізнес іде переважно на експорт. Так, 75% вирощених ожини, малини й полуниці закуповують власник мережі заводів із Польщі. Хлопці жартують, що скоро поляки їздитимуть в Україну на полуницю.
По різних кошиках
Як інвестори, так і ті, у кого вони інвестують, вважають диверсифікацію одним із ключових принципів ринку. «Диверсифікувати ризики є сенс в кількох напрямках – у скількох дозволяє капітал. Так, якщо одна з компаній припинить існування, у вас буде можливість перекритися завдяки іншим вкладам», – радить член Клубу Ігор Репніцин, який інвестував $133 тис. у фінансові компанії й у сферу авто.
Важливим моментом, на який варто звернути увагу, – дохідність інвестицій, яка в середньому складає 20%. Інвестор отримує відсотки по закінченню договору або ж щомісяця. Завищена дохідність у 40%-60%, кажуть інвестори, повинна насторожити. Вона може свідчити про те, що під надані кошти немає застави, і в разі банкрутства компанії інвестор їх втратить. Саме високими дивідендами компанія компенсує той факт, що їй нема, що запропонувати інвестору, якщо проєкт «прогорить». «Найменш ризикованими є проєкти, де застава – матеріальні цінності. В одному з проєктів у мене застава – комбайн. Тобто в разі чого я зможу його продати. Найкраща застава – це будь-який ліквідний актив, адже навіть нерухомість може бути поганою заставою, якщо вона в Чорнобилі», – зазначає член Клубу Олег з портфелем інвестицій $120 тис.
Щодо того, коли найкраще інвестувати, члени Клубу впевнені – завжди. Правда підкреслюють, що в кризові часи вкладати кошти варто обережніше. «Просто потрібно обирати напрямки, які від кризи не постраждали, або навіть виграли. Адже під час кризи інвестиції приносять більшу дохідність», – вважає Олексій Бедратий.
Теорія підтверджується на практиці. Кількість угод і загальна сума інвестицій УкрІнвестКлуба доводить – кошти інвесторів до коронавірусу мають імунітет.