Discuss Discuss
Створено українцями: як «розумне» розпізнавання емоцій економить мільйонні бюджети онлайн-кінотеатрів і ТВ-каналів

Створено українцями: як «розумне» розпізнавання емоцій економить мільйонні бюджети онлайн-кінотеатрів і ТВ-каналів

Що таке «запійний перегляд» і до чого тут оцінка посттравматичного синдрому у військових

Этот текст также доступен на русском
Створено українцями: як «розумне» розпізнавання емоцій економить мільйонні бюджети онлайн-кінотеатрів і ТВ-каналів

«Wantent зацікавив нас своєю глибокою технологічністю та величезним потенціалом до масштабування» – так пояснив вливання $450 000 у цей стартап керуючий партнер венчурного фонду QPDigital Юрій Серещенко навесні цього року.

Зараз Wantent виходить на новий раунд інвестування: команда хоче залучити $2 млн. На що підуть гроші? У чому фішки технології? Як стартап хоче заманити у свої мережі Netflix, Amazon Prime і HBO? Про це та багато іншого Mind розповів софаундер і СЕО Wantent Олексій Шалденко.

Спільно з платформою Reactor.ua ми продовжуємо рубрику «Створено українцями», у якій розповідаємо про перспективні та корисні продукти, розроблені нашими співвітчизниками. Раніше Mind писав про «розумний» санітайзер, платформи для власників домашніх тварин – Animal ID, Spokk, VetOline, екостартапи – «Хемпаєр», Effa, Ochis Coffee, MedTech-гаджетах – Cardiomo, Raccoon.Recovery, Pure Pur, smart-жалюзі SolarGaps, розумні бездротові системи безпеки Ajax, аварійне сповіщення про наближення стихійного лиха GeoStorm і сервіси для рекламодавців – RetargetApp, Scalarr BloggerMall.

Суть продукту. Стартап Wantent (раніше Watched) заснували Олексій Шалденко й Артем Мельниченко на початку 2019 року. Команда розробила технологію, яка на основі машинного навчання оцінює ефективність відеоконтенту з огляду на реакцію глядачів. «Наш продукт – це онлайн-платформа для проведення досліджень», – пояснює Шалденко.

Як ця «штука» працює? За простою схемою:

  • У Wantent приходить клієнт – виробник контенту, онлайн-кінотеатр, телеканал чи маркетингове агентство – з проханням проаналізувати певне відео. Замовник отримує доступ до онлайн-платформи, завантажує на неї свій контент і, якщо потрібно, пише додаткові питання для глядачів.
  • Wantent підбирає цільову аудиторію цього типу контенту. Наприклад, якщо потрібно оцінити фентезі чи фільм жахів – відбираються поціновувачі цих жанрів. Де та як їх знаходять? «У нас є підрядники: маркетингові агенції. Також ми інтегрували панелі (ресурси, які співпрацюють із людьми, які готові брати участь у дослідженнях), проводимо тести в Америці, Європі, Індії, Китаї. В оцінці одного відео беруть участь від 50 до 400 глядачів», – пояснює СЕО проєкту.
  • Учасники фокусної групи отримують посилання на платформу з відео, дають доступ до своїх вебкамер і згоду, що їх зніматимуть. «Далі в спокійних умовах глядачі переглядають контент. А наша технологія зчитує їхні реакції: поведінка, напрямок погляду, положення голови, переміщення тіла, відволікання або відсутність уваги, готовність перейти на наступну серію, рекомендувати тощо. Використовуємо великий набір метрик, за якими оцінюємо якість контенту», – розповідає Шалденко.
  • Програма аналізує всі ці вступні та видає вердикт. Який, наприклад? «Коли онлайн-кінотеатр хоче придбати права на кілька фільмів, але сумнівається в їхній окупності – підказуємо, чи є сенс їх закуповувати, який контент «зайде» краще тощо. А виробникам відео даємо рекомендації, що поліпшити чи прибрати, наскільки контент «потрапляє» в цільову аудиторію тощо. Загалом же допомагаємо компаніям оптимізувати бюджет і знижувати ризики. Їм вигідніше протестувати показники (не)успіху та не інвестувати в історію, яка не принесе прибутку», – пояснює спікер.

Чи є у світі подібні розробки? «Технологія розпізнавання емоцій – не нова. Їй уже близько 10 років. Ми ж пішли далі: за сторітелінгом оцінюємо багато факторів, а не просто «є посмішка – немає посмішки». Є такий термін «запійний перегляд». Це коли людина максимально залучена, не може відірватися від відео, їй хочеться перейти до наступної серії. Одне з наших завдань – допомогти підтягти контент до такого рівня. У цій ніші ми поки що єдині», – розповідає СЕО стартапа.

Створено українцями: як «розумне» розпізнавання емоцій економить мільйонні бюджети онлайн-кінотеатрів і ТВ-каналів

За його словами, конкуренти Wantent із США та Великобританії сфокусовані на оцінці реклами: «Вони аналізують сім емоцій, а ми хочемо вийти на 20 наступного року. Наш найближчий конкурент оцінює два стани (відволікання та втома), у нас скоро буде десять. Так, ми працюємо і з рекламою. Але наша конкурентна перевага – можливість аналізувати тривалий контент».

Де команда отримала першого клієнта? «На ранній стадії нам було важливо мати зворотний зв'язок від потенційних клієнтів. Тож запустили пілотний проєкт для валідації технології. Такі проєкти платні, але участь у них дешевша. Тож нашим першим клієнтів став виробник українського серіалу (ім'я не можу назвати). Ми тестували контент на етапах розробки та фінального монтажу. Пілот допоміг нам вирости та залучити інших клієнтів», – розповідає Шалденко.

Як стартап просувається на зовнішніх ринках? Wantent стартував у нашій країні. Зараз у проєкту близько 30% – українські замовники, решта – іноземні. Імен і кількість у компанії не розкривають.

«Активно почали продавати за кордон – до Європи та Америки – влітку цього року. Раніше через пандемію багато потенційних клієнтів скорочували свої бюджети. Не було зрозуміло, як розвиватиметься індустрія. Виробництво контенту стояло на паузі. Зараз ринок почав реанімуватися, з'явився попит на тестування контенту», – пояснює СЕО Wantent.

За його словами, команда отримує іноземних клієнтів через прямі продажі, партнерську програму й участь у профільних конференціях (у Норвегії, Каннах, Лісабоні, нещодавно були в Дубаї).

«Хочемо залучити Netflix, Amazon Prime та HBO. Ці компанії виробляють багато контенту, вони мають пітчинги пілотних серій, за якими ухвалюються рішення, чи продовжувати знімати серіал. Ні, поки що не можу розголошувати, чи є в нас домовленості з Netflix, Amazon Prime та HBO. «Протрубимо» про це, як тільки будемо готові», – сміється спикер.

Створено українцями: як «розумне» розпізнавання емоцій економить мільйонні бюджети онлайн-кінотеатрів і ТВ-каналів

Також у найближчих планах – відкриття офісу в США. Поки що вся команда – 12 співробітників (розробники, дизайнери, продажники, психологи, фахівці зі штучного інтелекту) – перебувають в Україні (Unit City).

Обсяг інвестицій у проєкт? Спочатку фаундери розвивали стартап власним коштом. У 2019 році закрили два ангельські раунди на $100 000. Ці гроші допомогли команді створити MVP та продовжити дослідження. 2021 року до інвесторів Wantent приєднався венчурний фонд QPDigital, який влив у проєкт $450 000.

«Наразі виходимо на новий раунд: залучаємо $2 млн для створення SaaS-платформи та розвитку на американському ринку. Стартували нещодавно. Сподіваюся, на початку наступного року закриємо раунд», – зазначає СЕО.

Чому команда хоче освоювати інші ніші? За словами Шалденка, технологія зчитування емоцій може використовуватися не лише для оцінки відеоконтенту. «Бачу великий потенціал її застосування в освіті. Я вже вісім років викладаю в КПІ. Часто за поведінкою,  з очей студентів не складно вгадати, як вони сприймають інформацію. Зараз світ усе активніше освоює віддалене навчання, у цій сфері важливо враховувати залучення аудиторії. Хто може бути клієнтом? Наприклад, та сама Сoursera має великий рівень незавершеності курсів: студенти починають програму, а потім припиняють навчання. Технологія зчитування емоцій може допомогти аналізувати, як поліпшити подачу матеріалу, максимально залучити студентів», – розповідає СЕО Wantent.

Створено українцями: як «розумне» розпізнавання емоцій економить мільйонні бюджети онлайн-кінотеатрів і ТВ-каналів

Ще один перспективний напрям – mental Health. «Наприклад, до нас надходив запит із США щодо оцінки посттравматичного синдрому у військових. Також був запит на діагностику людей, яким важко виявляти емоції. Але поки що про повноцінний старт нових ніш говорити ще зарано. Спочатку хочемо вивести нашу технологію на високий комерційний рівень, щоб потім зробити її корисною в медицині та освіті», – резюмує Олексій Шалденко.