Діагональ екрану, мабуть, є головним параметром, який відповідає за портативність ноутбука. Найпопулярніша довжина діагоналі зараз – 15,6 дюймів. Все, що більше, важко назвати портативним пристроєм. Та оскільки розмір у нових реаліях стає все актуальнішим, а зменшувати, здається, вже нікуди, виробники замінили стандартне співвідношення сторін екрану 16:9 на пропорцію 3:2 – так званий безрамковий дизайн. Завдяки цьому ми отримали більший екран у меншому корпусі. FullView дисплей (з тонкими рамками) дозволяє, наприклад, розмістити на 14-дюймовому екрані ту ж кількість інформації, що і на звичайному 15-дюймовому.
Цей параметр особливо актуальний для робочого ноутбука – на розширеній сторінці поміститься більше тексту та таблиць, на ньому простіше переглядати веб-сторінки та працювати у графічних редакторах із бічними панелями інструментів.
Портативність включає і невелику вагу гаджета, який щороку веде зворотний відлік і навіть у деяких моделях обчислюється вже не кілограмами, а грамами. Перший у світі ноутбук, створений 40 років тому, важив 11 кг. Сьогодні середня вага пристроїв – 1,5-2 кг, а найлегші моделі важать трохи більше 900 грамів.
На портативність впливає і матеріал, з якого виготовлено корпус комп'ютера. Найпопулярніші матеріали – пластик чи сплави алюмінію. Але, звичайно, ідеальне співвідношення міцність-вага – у алюмінієвого корпусу. Якщо раніше металевий корпус був прерогативою дорогих комп'ютерів, то сьогодні все частіше його можна зустріти і в середньому ціновому сегменті. Це теж частково данина новим форматам роботи поза офісом – чим частіше пристрій переносять, тим більший ризик його впустити. А якщо вже ноутбук потрапляє у сімейне користування, такий корпус дозволить подовжити його життя в дитячих руках. Крім того, на відміну від пластику, метал ефективно відводить тепло, що дуже важливо, адже саме перегрів – одна з найчастіших причин поломки комп'ютерів.