1С: відкритий фронт української бухгалтерії

Повномасштабне вторгнення Росії та атаки на сервери 1С у квітні, які ускладнили та навіть призупинили роботу деяких сервісів в нашій країні, знову підняли проблему використання російського ПЗ для управлінського та бухгалтерського обліку, яке за 30 років міцно вкорінилося в українських компаніях. Наразі, як і вісім років тому, вирішення проблеми переходу з 1С  на українські або міжнародні аналоги для суспільства лежить в площині етики і патріотизму, а для бізнесу – ще й безпеки, а також ресурсів, які під час війни завжди в дефіциті. Mind зібрав аргументи «за» і «проти» та пропонує обговорити, як варто вирішувати питання переходу на різних рівнях – від державного до особистого.

Історія пунктиром

Про необхідність відмовитися від 1С – як і від будь-яких російських товарів – почали говорити ще з 2014 року, а в 2017 її навіть спробували закріпити на законодавчому рівні. 28 квітня 2017 РНБО склало перелік юридичних та фізичних осіб з Росії, яким заборонено провадити діяльність на теренах України, а 15 травня президент Порошенко затвердив його своїм Указом.

Разом з іншими під санкції потрапила й компанія-постачальник ERP-систем ТОВ «1С». На момент введення санкцій її продуктами користувалися до 90% українських компаній (або близько 500 тисяч, порахувати точніше було неможливо через піратське використання неліцензійних версій), їх поширювали і обслуговували більше 500 франчайзі та 150-200-тисячна армія спеціалістів-розробників.

Реакція українського бізнесу та бухгалтерів була здебільшого передбачувано негативною – адже введення санкцій, скоріш за все, означало в майбутньому відмову від звичного ПЗ і, як наслідок, додаткові витрати. В компанії «1С» висловили сподівання, що рішення РНБО є помилковим, а юристи одразу ж пояснили, що насправді санкції введено тільки щодо юридичної особи, а тому вони не стосуються продуктів 1С, тож бізнес може і надалі користуватись ліцензійним продуктом на законних підставах. 14 травня 2020 року рішення РНБО, підтверджене Указом президента №184, заборонило державним установам використовувати продукти 1С, але ні механізм перевірки, ні відповідальні за виконання, ні навіть штрафні санкції так і не були визначені в подальших актах. У 2021 році була спроба врегулювати це питання – група народних депутатів зареєструвала законопроєкт №5193, який мав внести відповідні зміни до кримінального законодавства щодо відповідальності за порушення, але він навіть не потрапив на розгляд до сесійної зали.

В підсумку один з департаментів СБУ, відповідаючи листом на журналістський запит, 18 квітня 2022 року мусив визнати, що випадки використання російського ПЗ є «непоодинокими» навіть на «об’єктах критичної інфраструктури», але разом з тим, законодавство не визначає «порядку притягнення та виду відповідальності за порушення приписів Закону» та «відповідальних державних органів за реалізацію конкретних видів санкцій».

Крім того, в СБУ визнали, що використання російського ПЗ «несе загрозу конфіденційності, цілісності і доступності даних, які циркулюють в автоматизованих системах», з чим погодилися й усі опитані Mind спеціалісти.

«Ми не знаємо, що там всередині будь-якої програми 1С, а також не можемо бути впевненими, що ці продукти не перестануть працювати за одним клацанням пальців, знерухомивши весь український бізнес, більше 80% якого наразі все ще користується російським ПЗ», – говорить Ігор Сошников, CEO компанії TG Consulting.

А що для бізнесу означає перехід на українське або міжнародне ПЗ? Ми зібрали основні побоювання власників бізнесу і бухгалтерів і запропонували розробникам на них відповісти.

Чи ІСНУЮТЬ аналоги?

«Аналогів, можливо, і немає, але альтернатива – точно є! – вважає керівник департаменту SMB продажів хмарного оператора GigaCloud Любомир Дорошенко. – Українські компанії точно не перебувають «у стадії розробки», як здається деяким бухгалтерам, вони працюють на ринку від 25 до 5 років і мають як готові рішення, так і можливості створювати конфігурації «під ключ»».

Проаналізувавши ринок, спеціаліст запропонував Mind топ-чотири українських та закордонних альтернатив 1С.

За словами Сергія Мозгового, директора з маркетингу компанії «Дебет Плюс», більшість українських програм, які є альтернативою 1С:Бухгалтерії, з’явилися ще в 1990-ті роки і розвивалися за спільною для усіх схемою, оскільки цей розвиток був прив’язаний до змін у чинному українському законодавстві. Тому українські програми мають повністю той самий функціонал, що і 1С: нарахування заробітної платні, виробництво, торгівля, податковий облік, формування звітів, оборотна відомість, звіти для податкової і для статистики, управлінський облік, синхронізацію з банками, білінговою системою і системою цифрового документообігу, – а якщо чогось не вистачає, це завжди можна додати.

«Невідповідності трапляються тоді, коли програму суттєво перероблювали і додавали багато всього, що не входить до бухобліку і не відповідає жодному стандартному пакету, – говорить Мозговий. – Але українські спеціалісти збирають інформацію і створюють екзотичні модулі, а також слідкують за усіма змінами у законодавстві – причому, не лише податковому, а й галузевому, і за можливості додають до пакету новий функціонал».

Тобто, доведеться платити ще раз?

Так, платити за ліцензію («коробочну» версію за 1 чи більше робочих місць) і допрацювання «під ключ», якщо воно вам необхідне, доведеться ще раз. І це часто є головним і насправді зрозумілим аргументом проти переходу – адже ресурсів, та ще й під час війни, і так обмаль.

Тут варто зазначити, що зазвичай дистриб’ютери 1С, які продають програму і супровід, обмежені у розцінках тими виплатами, які мають сплачувати власнику, тоді як українські компанії у цьому питанні – самі собі господарі, а тому наразі часто влаштовують спеціальні акції для тих, хто вирішив попрощатися з 1С, і віддають їм ліцензію за безцінь, чим можна було би скористатися заради економії. Поза акціями вартість одного робочого місця в українському ПЗ для бухгалтерії є такою ж або навіть більш низькою, ніж у російських конкурентів (від 5900 до 6900 грн), так само як і вартість робочої години спеціаліста (від 300 до 1800 грн). Заради справедливості додамо, що зазвичай ліцензія купується один раз і назавжди, а подальші виплати стосуються оновлень, обслуговування та допрацювання програми під потреби конкретної компанії. Крім того, українські розробники наразі пропонують і модульні рішення – можливість купити програму не з повним набором можливостей, а лише ті частини, які потрібні, – на випадок, якщо, наприклад, для певних потреб компанії було розроблено унікальну програму.

Якщо ж йдеться про міжнародні ERP/CRM системи, там стартовий пакет може бути дорожчим за 1С, хоча, як стверджує Ігор Сошников, з часом загальна вартість проєкту разом з допрацюванням часто виявляється меншою, оскільки міжнародні програми не потребують ані такої кількості допасувань, ані постійної підтримки спеціаліста у великих обсягах. До того ж, впровадження міжнародних систем зазвичай означає оптимізацію бізнес-процесів – і в цьому полягає головна різниця між 1С і, наприклад, SAP Business One: якщо 1С заточена на підлаштування програми під звичні для компанії схеми, то SAP Business One пропонує в комплекті робочі світові best practice бізнес-процеси, згідно з якими доводиться змінювати роботу компанії. «Зазвичай це викликає спротив співробітників українських компаній, – говорить  Сошников, – але виправдовується, по-перше, серйозною оптимізацією, збільшенням прибутків і значною економією ресурсів – наприклад, до 30% скорочення складів, а по-друге тим, що налаштовує роботу за тими ж принципами, за якими працює бізнес в усьому світі, що для нас наразі дуже актуально».

Де взяти спеціалістів?

Відомо, що починаючи з 90-х 1С зробила ставку на розвиток дилерської мережі і виховання великої кількості спеціалістів. Це було нескладно: компанія мала на це ресурси, а спеціально розроблена всередині компанії мова 1С була дуже простою і дозволяла програмувати російською, завдяки чому на навчання базового спеціаліста вистачало одного місяця. Така політика принесла свої плоди: компанія створила величезну мережу, яка, крім 500 франчайзі в Україні, охопила ще країни Балтії і Білорусь. В результаті у 2020 році, незважаючи на санкції в Україні, ТОВ «1С» з виторгом $963 млн було визнано найбільшим російським ІТ-розробником, змагатися з яким в сфері інвестицій дуже й дуже складно.

Тим не менш, окрема мова програмування 1С з низьким «порогом входу», яка на початку створила умови для швидкого виховання великої кількості спеціалістів, тепер може грати в мінус. Справа в тому, що українські програми написані на найбільш популярних у світі мовах програмування, а тому прочитати код і створити нові конфігурації може будь-який програміст зі знанням мови і відповідного домену. Наприклад, «Дебет Плюс» написаний на Java і JavaScript, спеціалістів з якого, мабуть, не менше, ніж з 1С, – говорить Сергій Мозговий. – Проблема може бути тільки в тому, щоб розібратися з базами даних, але будь-який спеціаліст, який раніше програмував на JavaScript, розбереться і зможе вносити зміни в конфігурацію. Ліцензійними правами закрите тільки ядро програми».

Крім того, поступовий перехід на онлайн суттєво спростив роботу спеціалістів і скоротив потребу в їхній кількості: якщо раніше доводилося відправляти девелопера у відрядження на кілька днів до кожної компанії, тепер програміст з легкістю може влаштувати зустріч для консультацій, доопрацювань, оновлень чи виправлень дистанційно, задовольнивши за день потреби кількох бізнесів. Цей підхід демонструє свою ефективність і в нових реаліях, коли через війну багато бухгалтерів виїхали зі своїх міст чи навіть з країни, але це не заважає їм отримувати консультації українських спеціалістів у будь-який час і з будь-якого місця на земній кулі.

Але ж доведеться переучуватися?

Якщо йдеться про ПЗ бухгалтерського обліку, серйозного навчання і переучування тут не буде, переконані українські розробники. «Базовий функціонал і термінологія в усіх бухгалтерських програмах відповідають українському законодавству, тому нічого кардинально нового від програми до програми ви не знайдете, – стверджує Мозговий. – Різниця може бути хіба що в послідовності пунктів меню чи розташуванні кнопок, а це – просто справа звички і невеликої кількості часу».

Якщо ж говорити про ERP/CRM системи, вони потребують часу на навчання, оскільки передбачають впровадження не лише нового ПЗ, а й нової логіки бізнес-процесів. «При впровадженні SAP Business One спеціалісти з інтеграції перенавчаються 2-3 місяці. Сеньйор-програміст – 3 місяці, курс навчання бухгалтерів передбачає 20 годин навчання у зручний час, – говорить Ігор Сошников. – Поки це працює тільки для корпоративних клієнтів, але ми працюємо над створенням курсу для тих, хто хоче самостійно опанувати навички роботи з системою».

Що робити з даними – їх же доведеться переносити і це може надовго загальмувати роботу?

Насправді – ні. Колись переніс даних насправді був неабиякою проблемою: для кожного випадку доводилося писати програму автоматизації процесу, а потім ще інколи доводилося доопрацьовувати масив вручну. Натомість, наразі більшість українських розробників мають перевірені досвідом методи. Наприклад, в компанії «Дебет Плюс» роблять звичайне для 1С вивантаження усіх документів в Excel, а потім, після перевірки їх бухгалтером, використовують стандартну програму для перенесення даних з Excel до своєї програми.

А як бути компаніям, для яких перехід взагалі неможливий?

«На мою думку, реальних обставин, які не дозволили б змінити 1С на вітчизняний чи міжнародний софт не існує, неможливість відмови від 1С може бути продиктована тільки небажанням прийняти вольове рішення про перехід на інше ПЗ, – вважає Любомир Дорошенко, – або повною відсутністю ресурсів і перспектив».

Ще одна причина, яка безумовно ускладнює перехід – це використання піратського ПЗ. Усі інші бізнеси, які працюють з ліцензійним продуктом, мають вибір: годувати агресора, паралельно наражаючи на небезпеку свої дані і маючи проблеми з оновленням, але зекономити гроші на перехід, або наважитися на зміни і витрати, але отримати натомість додаткові переваги, безпеку і просто усвідомлення підтримки національного виробника.

1C бухгалтерія VS альтернативне ПЗ

	1C бухгалтерія	Альтернативне ПЗ
Безпека даних	Не гарантована	Гарантована
Своєчасні оновлення	Наразі можуть бути перебої	+
Вартість ліцензії за одне робоче місце	6900 грн (1С бухгалтерія)	5920 – 6800 грн
Потреба у допрацюванні	Обов’язкова	Якщо є специфічні потреби
Потреба у супроводі	Обов’язкова	Тільки оновлення і консультації за потребою
Наявність та вартість спеціалістів	150 – 200 тисяч, 300 – 1800 грн/год	Складно порахувати, за різними оцінками – 1000- 5000 спеціалістів. Невелика кількість компенсується можливістю працювати дистанційно 300 – 1800 грн/год
Мова програмування конфігурацій	1С	Java, JavaScript та інші поширені в світі
Час навчання спеціаліста (програміста)	1 місяць	Від 3 місяців
Час навчання бухгалтера роботі у програмі	40 активних годин	Від 20 годин
Функціонал	Все, що необхідно за українським законодавством, є можливість окремого написання персональних замовлень	Все, що необхідно за українським законодавством, є можливість купівлі і використання окремих модулів, а також написання персональних конфігурацій на замовлення

Усі без винятку коментатори згодні, що будь-який обраний шлях не буде легким. Усім також зрозуміло, що перехід України на альтернативне ПЗ неминучий, хоча й потребує часу і коштів. Цей процес може зайняти щонайменше 5-7 років. Наразі небагато компаній почали роботу над змінами, але велика їх кількість виявляє інтерес і збирає інформацію щодо альтернативного ПЗ. Позиція держави пока не змінилася, 1С досі не заборонений, тому, як і в 2014, 2017 чи 2020 заміна ПЗ лишається на особистий розсуд власників бізнесу.

Що могло би прискорити відмову від 1С?

Тільки не нові санкції, переконані усі наші респонденти. Увесь попередній досвід показує, що вони не працюють, і навіть за умови, що надалі будуть ліквідовані такі суттєві прогалини, як відсутність покарання та невизначені відповідальні, їх завжди можна обійти. Єдине, що можна було би зробити – заборонити нові продажі, щоб зупинити дистрибуцію, вважає Ігор Сошников.

Тим часом, існують, можливо, не такі швидкі, але більш дієві методи.

1. Впровадження знайомства з альтернативним ПЗ в освітні програми і вилучення з них 1С та його еманацій.
2. Оновлення податкової системи і відмова від постійних змін у формі звітності. Багато хто з експертів вважає однією з базових причин популярності 1С нестабільність і складність української податкової системи – те, що бізнесу доводиться вести складний облік ПДВ і щомісяця здавати детальну звітність, форма якої ще й часто змінюється. І замість того, щоб налагодити один раз усі процеси, компаніям доводиться постійно слідкувати за змінами і підлаштовувати під них і роботу компанії, і конфігурацію ПЗ. Перехід на європейські стандарти обліку дасть можливість повністю автоматизувати бухгалтерію і спокійно перейти хоч на європейське, хоч на українське ПЗ.
3. Закінчення війни – щоб у компаній з’явилися ресурси на додаткові витрати і впевненість у майбутньому.