Фарма під час війни: переорієнтація з антиковідних на кровоспинні, зруйновані склади та міграція провізорів

Фарма під час війни: переорієнтація з антиковідних на кровоспинні, зруйновані склади та міграція провізорів

Як учасники ринку виживають у новій ситуації, взаємодіють між собою та долають труднощі

This material is also available in English
Фарма під час війни: переорієнтація з антиковідних на кровоспинні, зруйновані склади та міграція провізорів
Фото: depositphotos.com

Масштабна фаза війни зупинила зростання українського фармацевтичного ринку, який щороку збільшувався на 10−12%. Замість звиклого зросту, за даними Proxima Research, загальний обсяг продажів у гривневому вираженні за вісім місяців 2022 року скоротився на 5%.

У роздрібному сегменті ще у січні та лютому споживання ліків зростало у грошах на 31 і 45% відповідно, а вже у березні скоротилось на 11%. Через інфляцію станом на початок жовтня темпи зниження за цим показником уповільнились до 9% порівняно з минулим роком. Натомість у натуральному вираженні обсяги продажу зменшились на 30%.

Втім українська фарма продовжує розвиток і не зупиняє нові проєкти. Як змінився фармацевтичний ринок, як долають труднощі та відновлюються його ключові гравці та що відбувається в галузі впродовж восьми місяців від початку повномасштабного вторгнення, з’ясовував Mind.

Фарма під час війни: нові умови роботи для виробників, дистриб’юторів і аптек

Зміна попиту на ліки

У перші дні війни попит на лікарські засоби зріс більш ніж удвічі: в умовах невизначеності люди формували собі запас (зокрема, пацієнти із хронічними захворюваннями), а волонтери скуповували медикаменти за запитами. З початку березня обсяги продажів почали знижуватись і з середини місяця стали від’ємними.

Якщо говорити за категоріями ліків, то попит підвищився на знеболювальні та неврологічні препарати, кардіопротектори, протизапальні та протиревматичні засоби. На сталому рівні зберігається споживання медикаментів для лікування хронічних захворювань.

Значно зменшився попит на БАДи, вітаміни, засоби профілактики, антиковідні препарати, через що в аптек сформувався надлишковий запас (оверсток). Українці почали купувати лише найнеобхідніше, щоб зекономити.

Після 24 лютого відбувся зсув у бік споживання вітчизняних препаратів, бо вони мають нижчу ціну за імпортні аналоги. За даними Proxima Research, наразі в упаковках 65% ринку займають українські компанії, які випускають 61% ліків з Національного переліку лікарських засобів. У грошовому вираженні з 64% лідирують іноземні виробники, бо їхня продукція представлена у більш дорогому сегменті.

Як вистояли і працюють виробники?

Наразі в Україні працює понад 100 заводів, які виготовляють ліки. Попри війну фармвиробники не лише вистояли, а й наростили довоєнні обсяги та допомагають армії, лікарням і волонтерам. Так, «Фармак» і «Дарниця», підприємства яких розташовані в Києві, поновили роботу цехів на 100%.

«Фармак» призупинив роботу з 24 лютого, але через знищення окупантами центрального складу в Київській області, де зберігалась уся готова продукція і упаковка на 1,5 млрд грн, у компанії виникла потреба відновити асортимент. Тому вже 8–9 березня підприємство запрацювало. «Ми виготовили за період війни стільки ж продукції, скільки минулого року, коли війни не було», – розповів виконавчий директор «Фармаку» Володимир Костюк.

Фарма під час війни: нові умови роботи для виробників, дистриб’юторів і аптек

Виробництво «Дарниці» не припиняло роботу навіть у перші дні війни (компанія ще у січні–лютому підготувала запас сировини). У березні підприємству вдалося виготовити лікарських засобів на 60% від довоєнного рівня, а в квітні – на 100%, розповів Василь Губарець, директор з корпоративних комунікацій фармацевтичної компанії «Дарниця».

Вирішальну роль в тому, що компанія продовжила працювати, коли ворог був на підступах до Києва, відіграли розпочаті «Дарницею» ще задовго до війни процеси автоматизації та диджиталізації. Завдяки цьому офісних працівників було швидко переведено на віддалену роботу, оскільки значна кількість проєктів працює автоматично й у цифровому форматі. Досьє лікарських засобів зберігаються у «хмарі», застосовується система управління персоналом SMART HCМ із використанням штучного інтелекту, впроваджено сучасну систему візуалізації звітності та систему електронного документообігу, а склад було повністю роботизовано ще з 2007 року.

«Артеріум» випускає продукцію на потужностях заводів «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Завод у Києві призупинив роботу до середини березня задля безпеки працівників, але цехи у Львові продовжували працювати.

Наприкінці березня «Артеріум» евакуював частину напрацьованої до 24 лютого продукції зі складу під Києвом на захід країни, де знайшов склад. 

Міжнародна компанія Teva не має виробничих потужностей в Україні, а імпортує понад 200 найменувань ліків з країн ЄС та Ізраїлю. Як розповіли в українському підрозділі компанії «Тева Україна», через війну до 15 березня трохи скоригувався режим роботи їхнього складу у Київській області, у перші тижні був задіяний альтернативний склад на заході країни та змінені логістичні маршрути. Щодо обсягів імпорту в Україну, то компанія планує виконати річний план, затверджений ще до війни.

Переорієнтація на воєнні потреби, команди і логістика

У «Фармаку» розповіли, що в першу чергу взялися виготовляти лікарські засоби, які були необхідні населенню та армії: знеболювальні, кровоспинні, наркози, препарати, які використовуються під час невідкладної госпіталізації, та медикаменти для лікування хронічних захворювань.

«Дарниця», своєю чергою, у співробітництві з Міністерством охорони здоров'я (МОЗ) та РНБО зареєструвала в квітні препарат для захисту населення від радіації – «Калію йодид-125-Дарниця». З першої виготовленої партії компанія безкоштовно передала на потреби МОЗ 5,25 млн доз цього препарату (на суму в 66 млн грн). Загалом на сьогодні підприємство виготовило понад 12 млн доз калію йодиду.

Фарма під час війни: нові умови роботи для виробників, дистриб’юторів і аптек

Однією з головних проблем залишається налагодження логістики, проблеми з якою почалися ще під час пандемії коронавірусу в 2020 році, а після зупинки авіасполучення і морського сполучення з лютого 2022 вийшли на перший план. Щоб забезпечити безперебійне постачання у перші місяці вторгнення, «Дарниця» допомагала дистриб’юторам шукати водіїв вантажівок та транспорт, який відповідає технічним вимогам для перевезення лікарських засобів. Особливо це критично у сфері експорту.

Після 24 лютого постачальники переглянули умови роботи з українськими компаніями, бо міжнародні страховики відмовлялись працювати за контрактами на поставку в Україну, посилаючись на форс-мажор. Щоб уникнути ризику, іноземні партнери продовжували співпрацю з вітчизняним бізнесом лише за умов передоплати.

Попри складнощі практично усі компанії-виробники зробили все можливе, щоб зберегти свої команди і не скорочувати працівників, а в декого кількість персоналу навіть зросла: у «Фармаку» було і залишається приблизно 3000 працівників; у «Дарниці» було 1086 співробітників, а зараз – майже 1200; у «Артеріуму» працювало 2603 людини, а тепер – 2511; у «Тева Україна» було і є понад 350 співробітників.

Експорт ускладнився і скоротився

За останні п'ять років експорт лікарських засобів з України збільшився на 64%, однак війна зупинила зростання за цим показником. «Обсяг експорту скоротився через логістичні труднощі. «Дарниця», як і раніше, експортує в 14 країн світу: Європи, Середнього Сходу та Східної Азії. До війни щорічний приріст експорту компанії становив приблизно 30%», – розповів Василь Губарець.

«Фармак» до війни продавав до понад 50 країн світу 25–30% виготовленої продукції. Після втрати складу в березні і до червня практично всі виробничі потужності компанія віддала під потреби внутрішнього ринку. Тому очікувано відбулося падіння експорту: за січень–серпень порівняно з аналогічним періодом минулого року він скоротився на 11%. Зараз «Фармак» продає продукцію до понад 35 країн світу. З 24 лютого компанія припинила відвантаження ліків у білорусь та ліквідовує там представництво. Офіс у рф компанія закрила ще в 2014 році.

Що з цінами від виробника?

Щодо цін, то середній відсоток їх підвищення на продукцію виробники називають неохоче і наголошують на тому, що ця цифра нижча за загальний рівень інфляції в країні. Дійсно, за даними Proxima Research, за січень–серпень 2022-го загальний показник інфляції на ринку ліків становить 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як індекс споживчої інфляції за цей період виріс до 19,5%.

У перші місяці фармкомпанії тримали ціни на довоєнному рівні і почали підвищувати їх лише з липня–серпня після коригування курсу валют Нацбанком. У «Дарниці» зазначили, що попри зростання вартості продукції, середньозважена ціна за упаковку ліків компанії станом на серпень на 85% нижча, ніж в іноземного виробника (36 грн проти 240 грн), і на 48% нижча, ніж у вітчизняного (36 грн проти 69 грн).

Фарма під час війни: нові умови роботи для виробників, дистриб’юторів і аптек

Натомість у «Фармаку» розповіли, що компанія не переглядала ціни на ліки аж до серпня, оскільки розуміла, що це – соціальний продукт, а потім підвищила їх в середньому на 13,7%.

«Тева Україна» теж трималась до підняття курсу валют. А от у пресслужбі іноземного виробника «Санофі» запевняють, що не підвищували ціни на свої препарати, враховуючи складну економічну ситуацію.

Як переформатувалася робота дистриб’юторів?

Три найбільші гравці сегменту дистрибуції фармпродукції – компанії «БаДМ», «Оптіма-Фарм» і «Вента ЛТД» – ділять між собою майже 92% обсягів постачання до аптечних закладів. За даними Proxima Research, у липні частка «Оптіми-Фарм» становила 45,5%, у «БаДМ» було 39,3%, а у «Венти ЛТД» – 6,8%.

Головними труднощами для дистриб’юторів стали блокування і втрата складів через бойові дії, нестача співробітників, проблеми з логістикою, велика дебіторська заборгованість та закриття або руйнування значної кількості аптек (19%).

Так, у компанії «БаДМ» на початку війни був знищений окупантами склад під Києвом. Регіональний склад «Венти ЛТД» у Гостомелі також опинився в центрі бойових дій, а тому був розграбований і частково зруйнований. Станом на 1 вересня продажі компанії до аналогічного періоду 2021 року впали на 30%, обсяг постачання знизився на 35%, а кількість клієнтів скоротилася на 25%.

Аналітик відділу маркетингу та реклами «Венти ЛТД» Вікторія Дубровських також розповіла, що з початком війни через споживчу інфляцію ціни на лікарські препарати у середньому з лютого до вересня зросли на 25%. «Тобто було підвищення цін від 10 до 50%», – пояснила вона.

Основною проблемою в компанії називають дебіторську заборгованість. «Після закінчення бойових дій буде проведено аудит та визначено збитки щодо неповерненої дебіторської заборгованості та списання за міжнародними стандартами фінансової звітності», – зазначила представниця дистриб’ютора.

Як війна вплинула на аптечний сегмент?

До повномасштабного вторгнення в Україні налічувалось близько 21 000 аптек. З 24 лютого, за підрахунками Proxima Research, з них зачинилось 19%. Основні причини – руйнування торгових точок, окупація територій, на яких вони знаходились, та міграція працівників (провізори виїхали в безпечні регіони).

У мережі АНЦ до вторгнення було близько 1100 аптек, з яких зараз працює лише 970, інші 130 було закрито. Серйозно постраждала мережа «Аптека 9-1-1», 110 закладів якої зруйновано обстрілами, 133 – пограбовані. За даними на сайті аптеки «Бажаємо здоров’я», близько 100 її закладів не працюють через окупацію. «Аптека доброго дня» втратила на непідконтрольній Україні території 47 аптек.

Найбільше точок з продажу ліків закрилось у Луганській, Донецькій, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Сумській, Чернігівській та Київській областях.

Фарма під час війни: нові умови роботи для виробників, дистриб’юторів і аптек

«Якщо порахувати тільки товар з втрачених аптек, то сума збитків – понад 200 млн грн. Це без урахування обладнання, меблів, приміщень тощо. За сім місяців війни ми втратили приблизно 20% нашого бізнесу за товарообігом», – зазначив директор з маркетингу АНЦ В'ячеслав Сауц. Нагадаємо, мережа на кінець 2021 року була лідером на ринку за обсягом товарообігу, що становив понад 16,5 млрд грн.

Головними проблемами, окрім втрати аптек, представники роздрібного сегменту називають зруйновану логістику, нестачу персоналу та дебіторську заборгованість перед дистриб’юторами, роботу з ними за передоплатою, а також проблеми з постачанням товару на прифронтові території. Мережі, у яких є власна логістика, за час війни за потреби використовували власні потужності.

Також є невирішені питання з відшкодуванням за втрачену продукцію і надлишковим запасом ліків. «Зараз найбільша проблема – це компенсація знищеного товару та перерозподіл попиту. Більша частина виробників відмовляються брати участь у компенсації знищеного товару роздрібним мережам (...). Аптечні мережі опинилися в ситуації, коли їм не компенсують спільні збитки за знищений товар і не вирішують питання з оверстоками», – розповіла генеральний директор мережі «Аптека доброго дня» Оксана Кириченко в інтерв’ю RAU.

Ціни на роздрібній ланці, як стверджують представники мереж, вони не підвищували. «Наша націнка залишилась на довоєнному рівні. Подорожчання деяких ліків відбувається за рахунок збільшення вартості логістики та сировини виробників», – запевнив директор з маркетингу АНЦ.

Загальна картина показує, що фармацевтичний ринок вистояв і попри негаразди продовжує працювати в кризових умовах, забезпечуючи армію та цивільне населення ліками, налагоджуючи нову складну логістику та вирішуючи ще з десяток описаних вище проблем. Залишитися на плаву галузі допомогли попередня ретельна підготовка до песимістичного сценарію після появи повідомлень іноземної розвідки, систематично великі інвестиції у власне виробництво і логістику (що скоротило залежність від імпорту), попит на продукцію у воєнний час та, за свідченнями виробників, – професійність їхніх команд.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
 
Матеріал підготовлено в партнерстві з фармацевтичною компанією «Дарниця»
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло