mind
Яєчна лихоманка: спалах сальмонельозу в Києві – логічний наслідок воєнних реалій. Наскільки винна система держконтролю та як уберегтися громадянам
Яєчна лихоманка: спалах сальмонельозу в Києві – логічний наслідок воєнних реалій. Наскільки винна система держконтролю та як уберегтися громадянам

Яєчна лихоманка: спалах сальмонельозу в Києві – логічний наслідок воєнних реалій. Наскільки винна система держконтролю та як уберегтися громадянам

Перебої з електропостачанням, порушення логістики та падіння рівня життя змушують згадати про санітарно-гігієнічні виклики «лихих 90-х»

Этот текст также доступен на русском This text is also available in English

У столиці зафіксовано черговий спалах сальмонельозу. Цього разу – у Голосіївському районі, де постраждало п'ятеро людей. Як і раніше, коли стався подібний інцидент у кафе Honey (Шевченківський район) наприкінці січня, відвідувачі заразилися після вживання в їжу продуктів, які не проходять повноцінної термообробки, що дозволило бактерії вижити. За словами Олега Рубана, начальника головного управління Держпродспоживслужби Києва, хворобу можуть «принести» продукти з риби, а саме лосося, і страви з яєць («Яйце пашот», «Яйце Бенедикт»). Діагноз у постраждалих – гостра кишкова інфекція, Salmonella enteritidis.

Як і у випадку з Honey cafe, чиновники не стали блюрити назву закладу – кафе «Альпака». Обидва з них належать до цінової категорії «вища від середньої» і раніше не давали причин сумніватися в якості та безпеці своєї кухні.

Отже, офіційна кількість постраждалих у столиці вже сягнула десятка. Реальна ж кількість хворих на сальмонельоз від початку року, за даними Держпродспоживслужби, перевищує пів сотні людей. Серед них – співвласник компанії ТІС, Андрій Ставніцер, який пролежав у лікарні п'ять днів, з яких «два дні нічого не пам'ятав у принципі». «Я захворів на сальмонельоз після сніданку в кафе. Лихоманка, спазми, зневоднення. Мінус 7 кг, яких би краще не було... Усі ми пережили вкрай неприємну госпіталізацію і, м'яко кажучи, трохи подумали про смерть», – написав Ставніцер у себе на фейсбук-сторінці.

Сальмонельоз поширюється переважно через продукти тваринного походження. А найчастішою причиною стають курячі яйця – через їхню популярність і «гастрономічну легкодоступність». Ставніцер вказав конкретну торгову марку яєць («ЯсенСвіт»), однак обмовився: «Не можу стверджувати напевно», що постачальником був саме їхній виробник, компанія «Овостар». У Держпродспоживслужбі зазначили, що йдеться про іншого виробника, «власника якого наразі розшукують». Котирування акцій компанії Ovostar Union на Варшавській фондовій біржі ніяк не відреагували на те, що сталося. Фактично вони навіть додали за останню добу +0,80 (1,96%) і досягли 41,60 PLN.

Що стоїть за «яєчною лихоманкою» і чому вона – симптом ширшої проблеми, розбирався Mind.

Сальмонела – частий гість у тарілці? У глобальних масштабах – так.

Щорічно у світі хворіє 550 млн осіб, зокрема 220 млн дітей віком до п'яти років.

Помилкою буде вважати, що це хвороба «третього світу», хоча певний географічний ухил поширення дійсно є.

Нинішні спалахи сальмонельозу торкнулися виключно столиці? Найпевніше, ні.

Просто в Києві через високу концентрацію і популярність ресторанних закладів інциденти набули широкого розголосу.

Чому зараз проблема заражень загострилася? Це поєднання трьох чинників, зумовлених війною:

  • зниження якості державного контролю;
  • ризики, що підвищилися у великого бізнесу через перебої з електрикою та логістикою;
  • зубожіння населення та безробіття, що змушують людей, з одного боку, переорієнтуватися на доступний їм спосіб заробітку – торгівлю (іноді з порушенням усіх санітарних норм), а з іншого – споживачам бути менш критичними при виборі товару (у сподіванні на економію).

Щось подібне мешканці столиці та інших регіонів спостерігали на початку 1990-х років. Поширення стихійних ринків на тлі розвалу радянської системи контролю якості призвели до масових спалахів сальмонельозу. Звичайним атрибутом для будь-якої київської родини тоді була спеціальна ємність для замочування курячих яєць на 30 хвилин у 2% розчині питної соди (або миття господарським милом) та окрема каструля для їхнього варіння.

Але ж держконтроль якості харчових продуктів навіть у війну ніхто не скасовував? Звісно, ні. За це відповідає Держпродспоживслужба.

Однак складно поставити їй у провину недбалість, враховуючи відтік кадрів і брак коштів на тлі збільшення обов'язків. Зокрема, ДПСС аудує стан бомбосховищ у школах та дитячих садках. І – небезпідставно – вважає це пріоритетом.

Крім того, негласно вважається, що взимку, коли низькі температури є додатковим запобіжником, інспекції харчової групи товарів проводяться менш інтенсивно.

Але як все ж таки виглядає такий контроль? Він буває двох категорій – плановий і заявний.

Перший формат визначається на початку року в планах відомства та триває за розкладом. Як уже вказувалося, через дефіцит співробітників і сезонність такі превентивні перевірки зараз послаблені. Другий відбувається вже за фактом інциденту й отриманої заяви від постраждалих.

Після його отримання фахівці ДПСС приїжджають на місце та проводять епідеміологічне розслідування – лабораторний відбір продуктів і інспекцію закладу харчування. Також до цих перевірок щодо походження продуктів можуть залучатися правоохоронні органи. У разі виявлення порушень заклади можуть закрити до встановлення всіх обставин.

Що таке сальмонельоз? Це хвороба, викликана бактерією Salmonella. Відомо понад 2500 різновидів сальмонели.

Бактерія має підвищену стійкість, виживає при заморожуванні та зберігається в сухому й водному середовищі. Підхопити її можна, вживаючи необроблені продукти тваринного походження, некип'ячену воду, а також від людини – як хворого, так і носія сальмонел. Останній спосіб зараження характерний для дітей і великих колективів.

Які перші симптоми й коли потрібно поспішати до лікаря? Різке підвищення температури (до 39), біль у животі, м'язах, суглобах, попереку; діарея, нудота, блювання. Симптоми хвороби з'являються через 6–72 години після зараження, хвороба триває від двох до семи днів.

Наявність цих симптомів означає, що медичну допомогу потрібно викликати буквально «на вчора».

Чим небезпечний сальмонельоз? Інтоксикацією та зневодненням.

Бактерія може вражати життєво важливі органи та провокувати ниркову недостатність, токсичний і дегідратаційний шок, ураження серцево-судинної системи.

У найважчому випадку сальмонельоз здатен призвести до менінгіту, остеомієліту, сальмонельозної пневмонії.

Які найнебезпечніші з погляду ризику зараження продукти? Качині яйця.

У домашніх господарствах до 70% поголів'я качок заражені сальмонелою.

Який спосіб лікування?

  1. Промивання шлунка для виведення токсинів.
  2. Прийом антибіотиків.
  3. Терапія для очищення організму.

Оперативно прийнятий антибіотик дозволяє уникнути більшості ускладнень і відбутися «легким переляком». Але хворі рідко доходять до лікаря в перші години після зараження. Коли симптоми очевидні, це означає, що токсин уже поширився організмом.

Як убезпечити себе на побутовому рівні?

✔ Висока (від 70 °С) температура згубна для сальмонел за умови знаходження продукту в ній протягом 5–10 хвилин. Якщо готується великий шматок, наприклад, м'яса чи риби, то бактерія може вижити в його товщі навіть при кип'ятінні.

✔ Звичка мати окремий ніж для м'яса та риби, а також спеціальну обробну дошку – не лише гігієнічна, а й допоможе уникнути зараження.

✔Миття рук перед контактом з їжею обов'язкове.

✔ Регулярне антибактеріальне оброблення кухонних поверхонь.

✔ Купівля продуктів у перевірених торгових точках (під час війни ця рекомендація, на жаль, не гарантує повної безпеки).

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло