Членство росії у FATF призупинено. Що це означає та наскільки руйнівним є такий захід для економіки країни-агресора
Рішення явно запізнилося щонайменше на рік, хоча може подаватися як велика «перемога»
Міжнародна група по боротьбі з відмиванням грошей (FATF) призупинила членство рф у цій організації. «Постійна та дедалі агресивніша війна Російської Федерації проти України суперечить принципам FATF щодо зміцнення безпеки, надійності та цілісності світової фінансової системи, а також прихильності до міжнародної співпраці та взаємоповаги», – йдеться в повідомленні FATF із цього приводу. Принагідно організація наголосила на ризиках, пов'язаних зі спробами обійти антиросійські санкції.
Раніше Україна неодноразово зверталася до FATF, вимагаючи занести рф до чорного списку як країну – спонсора тероризму. Але організація вирішила поступово ускладнювати життя росії. Такий «поміркований» підхід, на жаль, дає агресору та його спільникам час для торування обхідних шляхів.
Що зміниться зараз і наскільки рішучими загалом можуть бути західні борці з «брудними» грошима, розбирався Mind.
Що саме сталося? 24 лютого 2023 року FATF на пленарному засіданні призупинила членство росії у своїх лавах.
Згідно із заявою, «дії Російської Федерації неприпустимо суперечать основним принципам FATF, спрямованим на забезпечення безпеки, надійності та цілісності глобальної фінансової системи. Вони також являють собою грубе порушення зобов’язань щодо міжнародного співробітництва та взаємоповаги, на основі яких члени FATF погодилися запроваджувати та підтримувати стандарти FATF».
Враховуючи все це, організація вирішила призупинити членство росії. «Російська Федерація все ще несе відповідальність за виконання своїх зобов'язань щодо запровадження Стандартів FATF і... повинна продовжувати виконувати свої фінансові зобов'язання. Російська Федерація залишиться учасником глобальної мережі як активний член Євразійської групи з протидії легалізації злочинних доходів і фінансуванню тероризму (EAG) та збереже права члена EAG. FATF контролюватиме ситуацію», – наголошується в релізі.
Це не перший подібний меседж із боку FATF стосовно росії. Починаючи з 24 лютого 2022 року організація оприлюднила низку заяв, у кожній з яких засуджувала дії рф. Однак далі вияву «глибокої стурбованості» справи не йшли.
Що означає призупинення російського членства у FATF із поточним формулюванням? Технічно, росія все одно має виконувати всі рекомендації FATF. У самій рф заявили, що це рішення не спричиняє жодних наслідків. «Це рішення ФАТФ не призводить до жодних зобов'язань й обмежень для фінансових інститутів у Росії та за кордоном», – заявили в Росфінмоніторингу.
Між тим не варто недооцінювати серйозність цього заходу. FATF контролює фінансову активність країн із високим рівнем ризику завдяки занесенню особливо небезпечних територій до чорного списку, а територій, які підлягають прискіпливому моніторингу, до «сірого». «Хоча рф не занесено ані до чорного, ані до «сірого» списку FATF, усі міжнародні банки ретельніше розглядатимуть усі російські платежі та запитуватимуть пояснення і документи щодо кожної трансакції. На практиці це означає, що фінансові операції коштуватимуть дорожче, йтимуть довше й без гарантій, що трансакція взагалі відбудеться. Це ще одне рішення в системі санкційного зашморгу, що стискається на шиї рф», – пояснює банківський експерт Станіслав Шлапак.
За словами Ярослава Ломакіна з Honest & Bright Company Ltd, ускладнення умов праці вплине не лише на російських клієнтів банків. Увесь фінансовий сектор буде змушений більш ретельно перевіряти свою клієнтську базу на предмет афілійованості з росією. І такі посилення вже впливають на всі фінансові ринки, включно з українським.
«Не забувайте, що банки розглядають клієнтів з України з погляду збільшення ризиків країни. Тобто в будь-який момент сам клієнт або його бізнес може зникнути. Умови комплаєнсу та відповідності вимогам фінмоніторингу ускладнені, оскільки суто фізично неможливо приїхати й подивитися на [активи у країні, яка воює], нічого не можна проконтролювати», – каже Ломакін.
Що означає занесення країни до чорного списку FATF? Насамперед – неможливість чи високу складність у проведенні будь-яких розрахунків із зовнішнім світом. До чорного списку заносяться країни чи юрисдикції із серйозними стратегічними недоліками в боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.
Згідно з принципами FATF, для всіх високоризикових країн членам організації настійливо рекомендується «застосовувати посилену належну обачність, а в найсерйозніших випадках – контрзаходи для захисту міжнародної фінансової системи від ризиків відмивання коштів, фінансування тероризму чи торгівлі зброєю, що виходять із цієї країни».
Нагадаємо: Україна до 2004 року теж була в чорному списку FATF, зокрема через непрозорі транскордонні валютні операції, у тому числі перестрахування. Але після створення регулятора страхового ринку – Держкомфінпослуг – проблему визнали розв’язаною, а Україну – повернули до списку добропорядних країн.
«Якщо банк побачить платіж із країни чорного списку, то він або заблокує таку трансакцію, або заморозить гроші до зміни статусу країни», – пояснює банківський експерт Олена Домуз.
Такій особі, імовірно, буде відмовлено в обслуговуванні, уточнює Станіслав Шлапак. «Також треба пам'ятати, що всі доларові платежі проходять через США, а всі платежі в євро через ЄС, тобто контролюються. Західні системи фінансового моніторингу бачать, до яких країн і яких контрагентів йдуть гроші», – зазначає він.
Чим загрожує банкам співпраця з клієнтами з країн чорного списку? Трансакція за участі будь-якої особи з такої країни означає щонайменше багато питань до банку, аж до штрафів. У найгіршому разі – країна реєстрації банку, який допустив операції з фігурантами чорного списку, сама опиниться під пильним наглядом міжнародних контролюючих органів.
Наприклад, у 2016–2017 роках ФБР США проводило розслідування щодо фінансової системи Латвії. У процесі випливли операції між латвійськими банками та підсанкційною Північною Кореєю. Тоді не йшлося про прямі операції: ланцюжок включав безліч трансакцій за участю офшорних рахунків. Але розв'язати цю проблему Латвія змогла, лише пішовши на співпрацю з ФБР, детективи якого мають право моніторити всі доларові операції.
Чому росію досі не занесли до чорного списку FATF? Україна вже рік просить включити рф у «чорний список». Одним з перших із такою вимогою виступив голова НБУ Кирило Шевченко, далі було ще близько десятка звернень від Мінфіну, Нацбанку, та Держфінмоніторингу.
Однак, як пояснюють експерти, російська економіка надто об'ємна, і на неї зав'язано багато державних та бізнес-контактів у всьому світі. Відповідно міжнародне російське лобі робить усе, щоб країну не заносили до чорного списку FATF.
Зазначимо, що рф уже була там – до 2002 року. У жовтні 2002-го її занесли до чорного списку, а в червні 2003-го прийняли до лав FATF.
Чому росію не занесли до «сірого» списку FATF і що він передбачає? FATF має список юрисдикцій, робота з якими підпадає під рекомендації «підвищеної пильності». На 24 лютого 2023 року до нього входили традиційні офшори – наприклад, Гібралтар, Панама чи Південна Африка, а також такі країни, як Туреччина, Йорданія, ОАЕ, з якими серед інших активно торгує і Україна. Причини занесення до «сірого» списку – індивідуальні для кожної окремої держави.
Наприклад, фінансові системи Туреччини або ОАЕ можуть використовуватися для роботи з підсанкційними юрисдикціями, як-от Іран, розповів Mind на умовах анонімності один із банкірів. «Але прямо банки цього зв'язку не бачать. Вони можуть побачити лише банк у конкретній юрисдикції із «сірого» списку. Для країн із такого списку банки мають провести низку додаткових процедур, щоб підтвердити чистоту операції, запросити додаткові документи», – уточнив співрозмовник.
За його словами, деякі українські банки принципово не проводять платежі компаніям, які зареєстровані в Лондоні чи Брюсселі, але рахунки мають лише в Туреччині. «Зазвичай, якщо країна реєстрації та країна рахунку компанії відрізняються, то для банків це індикатор небезпеки. Тож є висока ймовірність, що такій компанії відмовлять у трансакції», – каже співрозмовник.
Як працюють «обхідні» механізми? Якщо якась юрособа хоче відправити гроші до Ірану, то безпосередньо вона цього зробити не може – Іран відключений від платіжної системи SWIFT 2018 року. Але така компанія може направити платіж посереднику в Туреччині, ОАЕ і ба більше далі – до росії (Іран із рф нещодавно інтегрували свої банківські системи). А вже звідти банк переведе гроші до Ірану чи Північної Кореї, відключеної від SWIFT з 2017 року. Усе питання – у вартості операції та готовності банку піти на ризик.
Безпосередньо сам банк не може ані довести, ані спростувати, що гроші, які перераховуються до Туреччини, насправді йдуть до росії чи Північної Кореї. Для визначення цього знадобляться операції за участю силових структур, прослуховування та інші розшукові та слідчі дії. Зазвичай такі дії узгоджуються та проводяться на наднаціональному рівні.
Чи можна вважати нинішні заходи FATF достатніми для тиску на росію? Ні. Військовий аналітик Максим Кухар із прикрістю зазначає, що «покарання» явно запізнилося і має формальний характер: «85 років тому СРСР вигнали з Ліги Націй за військову агресію. А сьогодні, через рік після розв'язання війни, рф вигнали з бухгалтерського гуртка за інтересами».
За його словами, FATF скомпрометувала себе тим, що «за останні дев'ять років повз неї пройшли тисячі операцій росії з купівлі зброї та військових комплектуючих, продажу ресурсів в обхід санкцій, переховування коштів олігархів у західному фінсекторі».
Водночас Європейський Союз у середині лютого 2023 року заніс росію до списку держав, що не співпрацюють під час розкриття податкової інформації. До цього списку входять офшорні «острова скарбів» – Панама, Багами, Віргінські острови, Тринідад і Тобаго тощо. Відтак рф стала найбільшою офшорною територією у світі. На практиці це означає підвищений контроль над усіма операціями, які безпосередньо чи опосередковано пов'язані з росією, з боку європейської влади.
«Було б зрозуміло, якби рф, хай навіть із запізненням, заморозили трансакції SWIFT. Але в будь-якому випадку у рф знаходитимуть методи, як оминати обмеження – дуже велика територія з великою кількістю контактів і з Китаєм, і з Індією, і з арабським регіоном. Також є інші шляхи обходу санкцій. Так, це буде дорого, але можливо», – резюмує Олена Домуз.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
