Воєнні правила фінмоніторингу: Україна досі не включила росію до чорного списку країн – спонсорів тероризму

Воєнні правила фінмоніторингу: Україна досі не включила росію до чорного списку країн – спонсорів тероризму

Однак компенсує це посиленням фінансового контролю над будь-якими «навколоросійськими» операціями

Этот материал также доступен на русском языке
Воєнні правила фінмоніторингу: Україна досі не включила росію до чорного списку країн – спонсорів тероризму
Фото: depositphotos.com/Колаж: mind

З листопада Україна живе за новими правилами фінансового моніторингу. Оновлене законодавство передбачає цілу низку заходів, які покликані підтримати країну у воєнний час й остаточно розірвати будь-які економічні зв'язки з агресором. Але, хоч як парадоксально, головний та очевидний крок Україна досі не зробила. А саме: в українському чорному списку країн – спонсорів тероризму ще немає рф.

При тому що з 24 лютого держоргани України, зокрема Держслужба фінмоніторингу, Мінфін, Нацбанк, неодноразово виступали з вимогою внести росію до міжнародного чорного списку країн, з якими заборонено працювати. Але сама Україна не поспішає цього робити: тут так і не заборонена робота з рф у тій мірі, у якій це вимагається від світової спільноти.

Що таке міжнародний чорний список? Головною міжнародною організацією, яка визначає репутацію країн для співробітництва та веде міжнародний чорний список, є FATF – Міжурядова група з фінансового моніторингу.

До чорного списку FATF входять Іран, Північна Корея та М'янма – це країни, з якими не можна працювати за жодних обставин під загрозою жорстких санкцій.

Також у FATF є м'якший сірий список юрисдикцій, які підлягають підвищеному моніторингу. До нього станом на жовтень 2022 року входили Лівія, Барбадос, Буркіна-Фасо, Камбоджа, Кайманові Острови, Гаїті, Ямайка, Йорданія, Малі, Марокко, М'янма, Нікарагуа, Пакистан, Панама, Філіппіни, Сенегал, Південний Судан, Туреччина, ОАЕ та Уганда. Як можна помітити, рф знову ж таки в ньому немає.

У березні 2022 року FATF, як і більшість цивілізованих міжнародних інституцій, почала порушувати російську тему у своїх заявах.

Таких заяв було кілька. «...Дії рф суперечать основним принципам FATF, спрямованим на забезпечення безпеки, надійності та цілісності світової фінансової системи. Вони також є грубим порушенням зобов'язань щодо міжнародної співпраці та взаємної поваги, на підставі яких члени FATF погодилися впроваджувати та підтримувати Стандарти FATF.

FATF визнає роль, яку Російська Федерація відігравала в розвитку глобального співробітництва в євразійському регіоні відтоді, як приєдналася до FATF у 2003 році. Однак після вторгнення в Україну група вирішила різко обмежити роль і вплив рф. Зокрема, Російська федерація більше не може виконувати будь-які керівні чи консультативні функції або брати участь в ухваленні рішень щодо встановлення стандартів, процесів експертної оцінки FATF, питань управління та членства. Російська Федерація також не може надавати оцінювачів, рецензентів чи інших експертів для процесів рецензування FATF.

FATF стежитиме за ситуацією та розглядатиме на кожному своєму пленарному засіданні, чи є підстави для зняття чи зміни цих обмежень», – йдеться в заяві від червня 2022 року.

Досі ані до чорного, ані до сірого списку FATF рф внесено не було.

Що таке український чорний список? Він називається «Перелік держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення». Його веде Кабмін, а саме Державна служба фінансового моніторингу України, а погоджує Міністерство фінансів.

Востаннє цей перелік було погоджено 18 листопада 2022 року, і рф там відсутня. Перелік фігурантів – Іран, Північна Корея та М'янма – дублює міжнародний.

За словами опитаних Mind юристів-міжнародників, немає жодних перешкод для того, щоб українська сторона ухвалила внутрішній нормативний акт, який прирівнює рф до країн – спонсорів тероризму. Це може бути голосування у Верховній Раді – за прикладом того, як Чехія 2022 року визнала Голодомор геноцидом. Нагадаємо, що Європарламент визнав рф країною – спонсором тероризму в листопаді.

І якщо у випадку з міжнародними організаціями, як-от FATF, це можна пояснити складними бюрократичними процедурами, то в України таких виправдань немає. «Україна може визнати росію країною-терористом. Але для цього потрібна політична воля всередині українських еліт», – вважає Ярослав Ломакін, голова лондонської компанії Honest&BrightLTD.

Проте частину обмежень на роботу з рф (крім уже неодноразово обговорюваних санаційних списків) українське законодавство накладає. Що це за обмеження? У листопаді Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту фінансової системи України від дій держави, яка здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів щодо боротьби з відмиванням коштів (FATF) та вимогам директивиЄС2018/843», який вносить зміни до системи фінансового нагляду.

Серед важливих нововведень – те, що під обов'язковий фінмоніторинг тепер підпадають операції, які становлять 400 000 грн і більше, у яких є сторона, пов'язана з країною-агресором. «У складі керівників, наглядової ради фінансової організації та серед співробітників компанії, які залучені до виконання вимог законодавства з фінансового моніторингу, є неприпустимою присутність особи, пов'язаної з країною-агресором», – пояснює Наталія Плахотіна, засновник консалтингової компанії LLC Smart Adviсe.

Крім того, ризик ділових відносин із фізичними та юридичними особами з країни-агресора за замовчуванням визначається як високий.

Набула чинності також заборона на використання інформації від третіх осіб, пов'язаних з агресором. «У банків і страхових компаній дуже поширена послуга роботи з агентами, які дистанційно збирають інформацію про клієнтів для їхньої ідентифікації та верифікації. Тепер усі інформаційні агенти та партнери фінустанов повинні бути перевірені на відсутність зв'язків із рф», – уточнює Плахотіна.

Делікатність ситуації – в тім, що визначення осіб, пов'язаних із країною-агресором, залишається за банком чи іншою фінансовою установою, а перелік ознак – не вичерпний.

Як відбувається моніторинг щодо зв'язків із країною-агресором? Денис Кузнєцов, голова компанії ДТС, пояснює, що є два основні критерії. Формальний – паспорт країни-агресора в людини чи її рідних, наявність там бізнесу, нерухомості тощо. Цей критерій прописаний у новому законі. Також явним зв'язком вважається володіння власністю у рф та інші явні майнові відносини.

«Є і ширший критерій, який містить результати оперативно-розшукових заходів. Наприклад, Богуслаєва (колишній власник і керівник ВАТ «Мотор Січ» В'ячеслав Богуслаєв. – Mind) притягають за ділові контакти з юрособами, продаж обладнання у рф. Це дозволило визнати його особою, пов'язаною з країною-агресором», – каже Кузнєцов.

За його словами, європейські банкіри відмовили в обслуговуванні майже всім громадянам рф, крім тих, хто має європейський ВНП/ПМП – найчастіше отриманий через купівлю нерухомості або інвестиції. Також європейські банки вже пів року не хочуть приймати на зберігання більше 100 000 євро (у Великій Британії – понад 50 000 фунтів стерлінгів) від осіб, пов'язаних із рф.

Варто зазначити, що банківський бізнес часто сам прирівнює росіян до жителів М'янми, Ірану та Північної Кореї, не чекаючи директиви FATF.

За словами Дениса Кузнєцова, більшості клієнтів, пов'язаних із рф, запропонували закрити рахунки в ЄС. Багато хто «переїхав» до банків Арабських Еміратів, Азії. Наприклад, в азіатські та африканські філії тих самих європейських банків. Але комплаєнс у банках ОАЕ став «суворим»: тепер там обов'язково запитують, чи є в особи зв'язки у рф, бізнес у рф, контрагенти, який бізнес у контрагентів, чи пов'язані вони з чиновниками і таке інше.

«Можна сказати, що у фінансовому світі росіян прирівняли до іранців та афганців, яким за рідкісними винятками вже давно не відкривають рахунків у країнах ЄС та в США. Тому що банк ніколи не може бути впевнений у тому, що громадянин Ірану й Афганістану не є пов'язаним із владою в тих країнах», – уточнює Кузнєцов.

Як перевіряють чиновників та інших держслужбовців? Гарні новини приніс закон національним публічним особам (Politically Exposed Persons, PEP) – політикам, керівникам держпідприємств і членам їхніх сімей. Зокрема, змінився час моніторингу PEP. «Якщо раніше людина була, наприклад, депутатом ВР, то вона мала відстежуватися все життя. Наразі цей строк скоротився до трьох років. Фінансові установи мають переглянути всіх клієнтів і спростити правила для PEP, звичайно, з урахуванням інших ризиків, які такі клієнти можуть нести для банків та інших фінансових організацій», – каже Наталія Плахотіна.

На думку директора ТОВ «Профін Консалтинг» Вадима Березовика, з позиції здорового глузду довічний контроль над усіма категоріями публічних осіб є витратним і неефективним: «Наприклад, я був заступником голови державного банку чотири місяці. За це мене помістили до категорії PEP на все життя. Відповідно при відкритті рахунків я проходив за особливою процедурою ухвалення рішення банку. Просто так відкрити рахунок я не міг. Причому в низки випадків процедура узгодження роботи зі мною як із клієнтом піднімалася на рівень голови банку чи його заступників».

При цьому єдиної бази, у яку можна було б внести номер паспорта чи ідентифікаційний код, і побачити, що людина є PEP, не існує. Поки що кожен банк веде такі списки на власний розсуд і за власними критеріями, а фінмоніторинг НБУ та СБУ – за своїми.

Як визначається відповідальність банків? «Відстежувати, чи є особа PEP, мають банки та інші фінансові посередники. Але навіть перевірки банку не гарантують, що інформацію буде визначено без помилок», – каже Вадим Березовик.

PEP – це не лише сама публічна особа, а і її сім'я, громадянські партнери, родичі різних рівнів тощо. Моніторинг такого широкого кола осіб – найскладніше завдання для банків, адже немає вичерпного переліку та критеріїв, хто вважається PEP та пов'язаною з ним особою. А НБУ часто виставляє штрафи за операції саме з PEP.

«Банк сам має розшукати всю нагатну клієнта. Якщо він щось пропустить, ненавмисно чи навмисне, то виникнуть проблеми з фінансовим моніторингом», – розповідає Вадим Березовик.

Нагадаємо, що на стадії ухвалення закону норма щодо PEP піддавалася критиці Центру протидії корупції за те, що вона суперечить рекомендаціям FATF. У рекомендаціях щодо PEP йдеться, що «фінансові установи мають бути зобов'язані вживати розумних заходів для визначення того, чи є клієнт чи бенефіціарний власник національною політично значущою особою чи особою, на яку міжнародна організація поклала або на яку було покладено виконання важливих функцій».

За невиконання вимог щодо моніторингу РЕР і пов'язаних з агресором осіб НБУ штрафує своїх підопічних. Причому ставки підвищуються: за новим законом, «за те саме порушення фінмоніторингу тепер можна карати двома санкціями. Наприклад, оштрафувати, а потім відкликати ліцензію», розповідає Наталія Плахотіна.

Як фінкомпанії намагаються оминати обмеження? Одна з найцікавіших норм стосується компаній-перереєстрантів.

Є певна статистична звітність, яку всі піднаглядні Нацбанку фінансові установи зобов'язані подавати. Для регіонів, які перебувають у зоні бойових дій, на час війни передбачені поблажки: до кінця воєнного стану усунуто штрафні санкції за неподання цієї звітності або порушення термінів.

Перелік таких територій визначає та регулярно оновлює Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Несумлінні фінкомпанії побачили в цьому лазівку. Вони перереєструвалися на нові адреси – у ЗБД, щоб уникнути подання звітності та надання відповідей на запит регулятора. Таким чином вони отримували право подати інформацію тільки після місяця з моменту виключення нової адреси зі списку Мінреінтеграції.

«Це не стосувалося фінансової звітності та щорічної аудиторської. Але компанії могли не оприлюднювати дані, а також не давати вчасно відповідь на запит або вимогу Національного банку. Але якщо НБУ не побачить звітності, то й зрозуміти, що порушено певні показники, не зможе», – каже Наталія Плахотіна.

«Йдеться про питання обміну відповідною інформацією з Державною службою фінансового моніторингу у визначених законом випадках. Так, справді міг бути ризик перереєстрації таких суб'єктів у прифронтових громадах, щоб уникнути обов'язку повідомляти Держслужбу фінмоніторингу про операції своїх клієнтів. Цей ризик був нівельований внесеними до закону змінами», – уточнює Олександр Москаленко, начальник управління фінансового моніторингу банку «Кредит Дніпро».

А голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов наводить приклад: «Якщо фабрика перебувала на Західній Україні – і раптом під час війни переїхала до зони бойових дій, банк точно звернув би на це увагу, і в нього виникли б запитання». У 2014 році низка несумлінних компаній також перереєструвалася в зону АТО, сподіваючись у такий спосіб уникнути зобов'язань – подання звітності, платежів по кредитах, податках тощо. 

Що їм за це буде? Тепер, судячи з нових норм законодавства, регулятор розкусив цю схему й покликав «бізнес-туристів» до права. У листопаді парламент ухвалив зміни до законодавства, відповідно до яких протягом 60 днів компанії, що пройшли таку реєстрацію, усе одно мають подати всю статзвітність і надати відповіді на запити. Відлік цього строку розпочався 19 листопада 2022 року.

За даними доповіді Smart Advice, найпопулярнішим порушенням фінмоніторингу з 24 лютого 2022 року стало саме недотримання правил, пов'язаних із поданням статистичної інформації.

Так, Нацбанк виявив 121 випадок подання звітів із перекручуваннями та порушеннями. 119 разів у компаніях не було необхідних внутрішніх документів із питань фінансового моніторингу. Шість разів співробітників НБУ не допустили до перевірки у фінансовій установі та чотири рази фінкомпанії відмовилися надати інформацію на запит Нацбанку. За недопущення до перевірки в чотирьох порушників відкликано ліцензії, решту було оштрафовано.

«За даними LLC Smart Adviсe, за 2021 рік і січень 2022 року найпопулярнішим порушенням була відсутність відповіді на запит НБУ – таких випадків зафіксовано 26. А випадків понесення фінустановою покарання за порушення вимог до статистичної звітності – лише 22. Також лише в 10 епізодах виявлено відсутність необхідних внутрішніх документів із питань фінмоніторингу», – резюмує Наталія Плахотіна.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло