Рейтинг тендерних чемпіонів – 2023: Хто і чому найбільше заробляє на держзакупівлях

Mind спільно із системою аналітики відкритих даних Clarity Project представляє рейтинг тендерних чемпіонів за 2022 рік та І квартал 2023 року – 50 компаній, які найбільш успішні на тендерах. Історія кожної з них – потенційна тема для окремого журналістського розслідування.

Ми не стверджуємо, що всі вони перемагають нечесно. Серед лідерів є як природні монополії, так і компанії з унікальним досвідом чи технологіями. Однак участь таких структур у тендерах, як мінімум, свідчить про те, що ваші шанси, коли ви плануєте змагатися, є мінімальними.

За даними Мінекономіки, за 2022 рік у системі Prozorro було проведено 94 000 закупівель на загальну суму 120 млрд грн. Учасниками тендерів стали понад 23 000 підприємств. Різниця між сумою, яку держзамовники планували витратити на свої закупівлі та сумою, на яку було укладено контракти через тендери, становила 6 млрд грн.

При цьому, якщо порівнювати тендерні підсумки 2022 року з 2021 роком, помітно падіння за багатьма показниками. Наприклад, кількість процедур (це не лише проведені, а й тендери, які не відбулися/скасовані ) зменшилася вдвічі – до 2,73 млн. Очікувана вартість закупівель скоротилася в 2,3 раза – до 724 млрд грн. Кількість організаторів тендерів зменшилась на 14% – до 30 000, а кількість постачальників – на 32%, до 177 000 грн.

Джерело: дані Smarttender

Що відбувається з держзакупівлями в умовах воєнного стану. По-перше, через війну проведення тендерів було зупинено більш як на 4 місяці. І лише в липні 2022 року Кабінет Міністрів повернув обов'язкові закупівлі через Prozorro. У зв'язку із цим кількість успішно проведених конкурентних закупівель зменшилася вдвічі.

По-друге, скорочення кількості тендерів також пов'язане зі зменшенням витрат на некритичні потреби. А ще з тим, що з початку війни всі публічні закупівлі за бюджетні кошти здійснювалися через прямі договори, щоб закрити оборонні та інші невідкладні потреби держави. Тобто закупівлі для потреб оборони та критичної інфраструктури здійснюються без використання Prozorro. Тому найбільше закупівель було оголошено в таких категоріях:

• конструкції, допоміжна продукція – 313 000 тендерів;
• продукти харчування, напої, тютюнові вироби – 264 000 тендерів;
• ремонт та технічне обслуговування – 200 000 тендерів;
• нафтопродукти, паливо, електроенергія та інші джерела енергії – 173 000 тендерів;
• медобладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни – 141 000 тендерів.

Основними замовниками (організаторами закупівель) у 2022 році стали органи центральної влади, органи місцевого самоврядування, територіальні громади, державні та комунальні підприємства, правоохоронні структури. Найбільша кількість лотів була розміщена в Київській (328 200), Львівській (194 000), Вінницькій  (175 000), Полтавській  (170 000) та Одеській (165 600) областях.

По-третє, багато компаній, підприємств і підприємців зупинили свою роботу. Хтось втратив виробничі потужності внаслідок бойових дій, а хтось не витримав випробування осінньо-зимовими «блекаутами». Тому виконавців держзамовлень поменшало. Крім того, багатьом компаніям довелося провести релокацію, що також тимчасово вибило їх із процесу держзакупівель.

Разом з тим 2022 рік для багатьох учасників торгів став дуже врожайним. За даними Smarttender, 5 компаній взяли участь у більш ніж 10 700 тендерів. Це 11% усіх закупівель, що відбулися.

Як держзамовники та учасники тендерів порушують умови тендерів. З одного боку, той факт, що бізнес навіть у війну отримує можливість заробляти, безумовно, позитивне явище. Оскільки, повторимося, багато компаній втратили стабільне джерело доходу. І держава через тендери допомагає їм триматися на плаву.

З іншого – незважаючи на відкритість, процес закупівель має вади, які дозволяють обманювати систему Prozorro. Наприклад, це:

• прописування умов тендеру в такий спосіб, щоб максимально звузити коло потенційних учасників у тому числі;
• зазначення дискримінаційних умов (неможливі договірні вимоги, величезні штрафні санкції, формальні приводи для недопуску до торгів тощо), щоб була можливість відсіювати претендентів;
• створення видимості конкуренції на торгах, коли один з учасників є пустушкою і свідомо програє конкурс на користь конкретної компанії.

Замовник зі свого боку часто завищує тендерний кошторис. Мета такої маніпуляції зрозуміла: держзамовлення отримує «свій» переможець, який згодом ділиться різницею (між завищеною і реальною вартістю товарів / послуг / робіт) з організатором тендеру.

Джерело: дані Smarttender

Причому порушення в держзакупівлях – явище досить систематичне. Наприклад, із середини 2022 року почала зростати кількість скарг до Антимонопольного комітету (АМКУ). Ці звернення стосуються оскарження безпосередньо результатів торгів і неправомірних (на думку учасників тендеру, що програли) дій замовника. Так, кількість відповідних звернень загалом зменшилася, – 4300  у 2022 році проти 14800 у 2021-му, але й обсяги закупівель, як ми пам'ятаємо, теж скоротилися.

Частина справ, пов'язаних із тендерами, доходить навіть до суду. Згідно із судовою статистикою, оприлюдненою на офіційному вебпорталі «Судова влада України», протягом 2022 року суди розглянули 1012 позовних заяв, пов'язаних із публічними закупівлями. За 908 з них відкрито провадження. При цьому ще 1315 позовів суди за 2022 рік опрацювати не встигли.

Статистика адміністративних судових справ, пов'язаних із публічними закупівлями

	2020	2021	2022
Кількість розглянутих позовів, зокрема	1018	1443	1012
- позови, в рамках яких відкрито провадження	838	1285	908

Джерело: https://court.gov.ua

Втім, Кабінет Міністрів переглянув вимоги до тендерів. Але зробив це із запізненням – лише на початку 2023 року. Йдеться про ухвалу №157 від 17 лютого. Цей документ посилив вимоги щодо публікації замовниками звітів про виконання тендерних договорів; урізав можливості для закупівлі без використання Prozorro; зробив обов'язковою публікацію договорів і всі додатки до них, навіть якщо закупівлі проводилися без застосування конкурентної процедури.

Для чого потрібний рейтинг «тендерних чемпіонів»?

Недосконалість механізму держзакупівель призводить до того, що певні компанії у якійсь чудовий спосіб щоразу виявляються переможцями та підминають під себе більшість тендерів у деяких категоріях. Простіше кажучи, вони стають своєрідними тендерними чемпіонами. І змагатися з такими учасниками звичайним компаніям вкрай складно. Інакше кажучи, поява в закупівлі таких чемпіонів значно знижує шанси на перемогу для інших учасників.

Тому Mind вирішив скласти рейтинг, який дасть можливість бізнесу відфільтровувати ще на етапі пошуку й аналізу ті тендери, у яких фігурують такі вічні компанії-фаворити.

Методика рейтингу будується на трьох основних критеріях:

• проведено відбір 100 найбільших компаній, які стають переможцями у 80% та більше тендерах, у яких вони беруть участь;
• проаналізовано грошові потоки, які отримує кожна окремо взята компанія (що більше така сума – тим вища позиція претендента);
• обчислено співвідношення коштів, отриманих від тендерів, до загального виторгу компанії. У цьому разі кореляція очевидна: якщо держзакупівлі забезпечують левову частку виручки, компанія однозначно потрапляє до тендерних чемпіонів.

Як рейтинг допоможе виявляти непрозорі тендери. Зрозуміло, не можна однозначно заявляти про те, що будь-який тендер, у якому бере участь компанія з високою часткою виграних торгів (близько 70–80% закупівель, у яких вона фігурує), пов'язаний із махінаціями. Але, як показує практика, нерідко перманентні переможці тендерів мають міцні зв'язки з організаторами держзакупівель (через осіб, які обіймають високі посади у відомствах та міністерствах, через депутатів та інших афілійованих осіб), а також стають фігурантами слідства та кримінальних справ.

Прикладів цього багато. Ось лише кілька з них. Консорціум «Укргідроенергобуд» системно виграє тендери держкомпанії «Укргідроенерго». При цьому консорціум і держпідприємство давно «на олівці» у прокуратури та СБУ, оскільки вони неодноразово попадалися на розкраданні бюджетних коштів через тендери. Зокрема, йдеться про закупівлі за завищеними цінами та крадіжки на проєкті з модернізації Дністровської ГАЕС, загальна вартість якого перевищує 35 млрд грн.

Поліграфкомбінат «Україна» з кінця 2021 року закуповує продукцію для виробництва біометричних паспортів у ТОВ «Поллі-Сервіс», та ще й без системи Prozorro. «Поллі-Сервіс» створено фірмами, які входили до відомого ЄДАПС – консорціуму, який був монополістом із виготовлення документів і голографічних захисних елементів в Україні у 2004–2013 роках. Що найцікавіше, «Україна» відмовилася від контракту з китайською Linxens та уклала договір із «Поллі-Сервіс» на менш вигідних із погляду вартості умовах.

Компанія «Кінокіт», яка раніше належала ексзаступнику голови Офісу Президента Кирилу Тимошенко, протягом 2022 року виграла всі тендери, у яких брала участь, і заробила завдяки їм 324 млн грн. Що цікаво, у січні 2022 року державний телеканал «Рада» обрав саме «Кінокіт» для створення контенту та вирішив закупити в неї послуги на 180 млн грн. Причому даних про те, чи було проведено тендер, немає. Відомо лише, що «Кінокіт» стала переможцем якогось «творчого конкурсу», в рамках якого їй і дісталося це грошове замовлення.

Компанія-ноунейм із Броварів «Міст інжиніринг» наприкінці 2022 року раптово стала тендерним магнатом. Не беручи до цього участі у великих проєктах, вона отримала підряд від «Укравтодору» на ремонт зруйнованих мостів у Харківській області на суму 694 млн грн.

Подібних історій, як деякі компанії через щасливий збіг обставин отримують держзамовлення на сотні мільйонів і навіть мільярди гривень, десятки й навіть сотні. Тому рейтинг від Mind дозволить виявити потенційно непрозорі тендери. А поява в закупівлях компаній-чемпіонів буде якраз одним із маркерів такої «непрозорості» і сигналом бізнесу, що, найімовірніше, не варто витрачати на подібні держзакупівлі час та сили.

1. ПП «Рівнетеплосервіс»

Сума виграних контрактів (з 01.01.2022): 510,5 млн грн

% перемог: 100

Бенефіціарні власники: Іван Надєїн

2022 року ПП «Рівнетеплосервіс», за даними Prozorro, виграло 100% тендерів. Загалом було укладено 230 контрактів на загальну суму 264 млн грн. Один нюанс – усі вони проводилися за неконкуретною процедурою, оскільки підприємство займає монопольне становище на ринку транспортування теплової енергії магістралями та тепловими мережами в Рівному.

ПП «Рівнетеплосервіс» – «донька» іншого монополіста – ТОВ «Рівнетеплоенерго», яке надає послуги централізованого постачання пари та гарячої води. Вона входить до групи компаній «Укртепло», кінцевим бенефіціаром якої є Іван Надєїн. Загалом він є бенефіціаром 21 компанії, у тому числі 10 належать йому повністю.

У лютому цього року Рівненський виконком майже вдвічі підвищив тарифи на теплову енергію «Рівнетеплосервісу», вироблену на установках із використанням альтернативних джерел енергії (а це переважно біогазові установки) для бюджетників – з 2491 грн/Гкал до 4394 грн/Гкал. І більш ніж удвічі – для населення.

---

2. ТОВ «Енергоцентр Плюс»

Сума виграних контрактів: 2,01 млрд грн

% перемог: 100%

Бенефіціарні власники: Ірина Гавриш

Підприємство зі статутним капіталом у 1000 грн, власником якого є Ірина Гавриш, спеціалізувалося у 2022 році на продажу електроенергії. Саме в цьому сегменті воно виграло 100% тендерів, які проводили державні структури чи держпідприємства. При цьому підприємство завершило 2022 рік з доходом у 1,1 млрд грн, хоча фактично Держказначейство перевело компанії 91,9 млн грн. Тобто основний прибуток від участі в тендерах 2022 року перейде на поточний рік, коли буде проведено розрахунки за виконаними контрактами.

А поки що компанія активно позивається до замовників, які спільно заборгували підприємству майже 40 млн грн (основний борг – державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас», причому справу в суді «Енергоцентр Плюс» виграв).

---

3. ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія»

Сума виграних контрактів: 578,4 млн грн

% перемог: 100

Бенефіціарні власники: «Альтком груп», сім'я Кєлоєвих

Протягом 2022 року ТОВ «Європейська дорожньо-будівельна компанія» (ЄДБК) виграло 100% тендерів, у яких брало участь. Загальна сума тендерних замовлень, які отримало підприємство, становить 578 млн грн. При цьому Держказначейство перерахувало у 2022 році компанії 80 млн грн.

Раніше ЄДБК входила до холдингу «Альтком» і називалася «Альтком-Міст». Але 2019 року ТОВ змінило власників і назву. За даними YouControl, статутний капітал ЄДБК на сьогодні становить 51 500 грн, основний вид діяльності – будівництво доріг та автострад. Єдиним власником компанії є ТОВ «Пейд», яке, у свою чергу, належить Мусліму Кєлоєву. Це син голови Одеської обласної організації «Діаспора чеченського народу» Муси Кєлоєва.

ЄДБК систематично виграє великі тендери. У квітні 2018 року компанія уклала з аеропортом «Жуляни» угоду на 3,5 млрд грн, у вересні того ж року перемогла в тендері, який організовував аеропорт «Львів», на суму 4,3 млрд грн. У липні – серпні 2021 року в рамках «Великого будівництва» компанія отримала п'ять підрядів на ремонт доріг поблизу Миколаєва й у Миколаївській області на загальну суму майже 3,4 млрд грн. А 2022 року найбільшими замовленнями стали три тендери від Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Херсонській області на загальну суму 308 млн грн.

У листопаді 2020 року на ЄДБК надійшла скарга до Антимонопольного комітету. Її подали представники організації «Ліга антитрасту». ЄДБК запідозрили у змові з іще одним завсідником дорожніх тендерів – компанією «Ростдорбуд», що дозволило їм отримувати великі держзамовлення.

Про власника ЄДСК Мусліма Кєлоєва інформації небагато. Відомо лише, що він також веде бізнес, пов'язаний із нафтопродуктами. Наприклад, згадане вже ТОВ «Пейд» у лютому 2023 року виграло тендер Адміністрації морських портів України на постачання дизпалива на суму 45 млн грн, а у квітні – два тендери на постачання бензину та дизпалива до морського порту Ізмаїлу на 7,5 млн грн.

---

4. ТОВ «Весташляхбуд»

Сума виграних контрактів: 1,34 млрд грн

% перемог: 90

Бенефіціарні власники: Анна Лаврешина (донька ексмера Кривого Рогу), родина Мендела Едері (головного раввина Кривого Рогу)

За 2022 рік ТОВ «Весташляхбуд» стало переможцем у 90% тендерів, у яких брало участь. У результаті компанія отримала держзамовлень на суму понад 1,33 млрд грн. Держказначейство перерахувало 2022 року підряднику 381 млн грн.

ТОВ «Весташляхбуд» базується у Кривому Розі (Дніпропетровська область) та веде свою діяльність ще з 2002 року. Компанія спеціалізується на будівництві доріг та автострад, а її статутний капітал становить 20 млн грн. Це, для порівняння, у 388 разів більше, ніж капітал одного з лідерів нашого рейтингу – ЄДБК. За даними YouControl, бенефіціарами «Весталяхбуд» є Самвел Єганян, Менахем Мендел Едері та Анна Лаврешина.

Менахем Мендел Едері – син головного рабина Кривого Рогу Лірона Едері, він став співвласником компанії у 2021 році. Анна Лаврешина – дочка колишнього мера Кривого Рогу Юрія Любоненка. Самвела Єганяна пов'язують з одеським бізнесменом і головою вірменської громади Одеси Суреном Сардаряном.

«Весташляхбуд» – компанія-щасливчик, має десятки виграних тендерів у Кривому Розі та Дніпропетровській області. За даними Clarity Project, лише від початку 2023 року вона отримала підряди на ремонт доріг, вулиць і парку «Шахтарський» від Криворізької міськради на суму майже 738 млн грн. Крім того, ТОВ перемагає в тендерах із закупівлі послуг із прибирання територій та асенізації. Компанія є фігурантом судових справ, багато з яких пов'язані з порушенням процедури закупівель за бюджетні кошти.

---

5. ПАТ «Трест Житлобуд-1»

Сума виграних контрактів: 849 млн грн

% перемог: 95

Бенефіціарні власники: Олександр Харченко

Один із головних забудовників Харкова, компанія «Трест Житлобуд-1», 2022 року виграла 95% тендерів, у яких брала участь. Загалом компанія отримала держзамовлень на суму понад 849 млн грн. Держказначейство у 2022 році перерахувало підряднику 755 млн грн.

АТ «Трест Житлобуд-1» існує ще з 1947 року, тоді було створено Харківський союзний трест Міністерства вищої освіти СРСР. У своєму сучасному вигляді забудовник веде діяльність з 1994 року. Статутний капітал компанії – 5,5 млн грн, спеціалізація – будівництво житлових і нежитлових об'єктів. За даними YouControl, ключовим бенефіціаром (акціонером) компанії є Олександр Харченко, якому належить 94,7% акцій. Це член виконкому Харківської міської ради.

Тому не дивно, що саме «Трест Житлобуд-1» є чи не монополістом будівельного ринку Харкова. За даними lun.ua, у компанії в Харкові близько 50 побудованих і житлових комплексів, що будуються.

За інформацією Clarity Project, з початку 2023 року забудовник виграв понад 40 тендерів. Найбільші – це аварійно-відновлювальний ремонт двох багатоквартирних будинків на суму 34 млн грн, а також кілька десятків замовлень на будівництво, пов'язане з територіальною обороною, на суму 5–8 млн грн кожен.

А ще «Трест Житлобуд-1» будує в Харкові одну з найдорожчих громадських вбиралень у світі – за 31 млн грн. Так вийшло, що саме ця компанія отримала 2021 року від Харкова один із найбільших підрядів на будівництво зоопарку на суму близько 300 млн грн. На території зоопарку має бути побудований і той самий туалет, вартість якого становить близько 10% усього кошторису, який виділила для «Трест Житлобуд-1» харківська влада.

---

6. ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

Сума виграних контрактів: 96%

% перемог: 17,5 млрд грн

Бенефіціарні власники: НАК «Нафтогаз»

«Дочка» НАК «Нафтогаз України», газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» протягом 2022 року виграла 96% тендерів, у яких брала участь. Загальна сума тендерних замовлень, які отримало підприємство, становить 17,5 млрд грн. Держказначейство 2022 року перерахувало компанії майже 18 млрд грн.

«Нафтогаз Трейдинг» була створена у серпні 2018 року. За даними YouControl її статутний капітал становить 17 млн грн, спеціалізація – торгівля газом. З 2021 року компанію очолює Сергій Бєляєв, колишній фінансовий директор «Нафтогазу України».

Компанія неодноразово потрапляла в неприємні ситуації, пов'язані з тендерами. Наприклад, у січні 2023 року «Укртрансгаз» закупив газ у «Нафтогазу України» на 25,9 млрд грн і в «Нафтогаз Трейдингу» на 5,4 млрд грн. При цьому середня ціна в перерахунку на 1000 куб. м становила близько 47 400 грн. Хоча за деякими іншими контрактами «Нафтогаз Трейдинг» продавав газ за ціною від 16 500 грн до 32 100 грн за 1000 куб. м. А аудит «Нафтогазу України», проведений у період з 1 жовтня 2018 року до кінця грудня 2019 року, виявив, що НАК проводила сумнівні операції з газом. Зокрема, продавала компанії «Нафтогаз трейдинг» блакитне паливо за цінами, нижчими за собівартість, після чого «дочка» перепродавала газ приватним компаніям за цінами нижчими за ринкові.

Разом із тим з 21 грудня 2022 року Кабінет Міністрів надав «Нафтогаз Трейдинг» право проводити закупівлі газу для потреб опалювального сезону 2022–2023 років без конкурентної процедури з використанням системи Prozorro. Уряд уповноважив «Нафтогаз Трейдинг» за такою схемою закупити природний газ як за внутрішніми, так і зовнішньоекономічними контрактами, а потім реалізувати його.

---

7. ТОВ «Міст Інжинірінг»

Сума виграних контрактів: 694 млн грн

% перемог: 100

Бенефіціарні власники: н/д

За 2022 рік ТОВ «Міст Інжиніринг» стало переможцем у 100% тендерів, у яких брало участь. Компанія отримала держзамовлень на 694 млн грн. Держказначейство перерахувало підряднику 19,8 млн грн.

За даними YouControl, ТОВ «Міст Інжиніринг» було зареєстровано у червні 2018 року у Броварах (Київська область). Статутний капітал компанії становить 1 млн грн, основний вид діяльності – будівництво мостів і тунелів. Бенефіціаром є Ольга Черновська, яка має прописку в тимчасово окупованому Донецьку. Керівником ТОВ «Міст Інжиніринг» є Станіслав Ковін. Це колишній директор Центрального парку культури та відпочинку Києва.

За інформацією Clarity Project, перші тендери компанія виграла у 2020 році. Це три підряди на ремонт мостів у Полтавській області на суму 53,4 млн грн і ще один контракт на реконструкцію мосту через Південний Буг у Вінниці на 13,7 млн грн. Тобто спочатку масштабні проєкти компанії не діставалися.

Але з якоїсь причини у 2022 році «Укравтодор» вибирав саме ТОВ «Міст Інжиніринг» для великого ремонту мостів у Харківській області та передав компанії три контракти майже на 700 млн грн. Причому все це без конкурентної процедури, поза системою Prozorro.

---

8. ТОВ «УТБ-Інжиніринг»

Сума виграних контрактів: 610 млн грн

% перемог: 89

Бенефіціарні власники: Павло Хайтов

Протягом 2022 року компанія ТОВ «УТБ-Інжиніринг» здобула перемогу у 89% тендерів, у яких брала участь. У результаті вона отримала держзамовлення майже на 610 млн грн. Держказначейство перерахувало у 2022 році підряднику 276 млн грн.

ТОВ «УТБ-Інжиніринг», або UTB, – це забудовник із Чернігова. Компанія зареєстрована в липні 2016 року, її статутний капітал – 1 млн грн. Основний напрям діяльності – будівництво житлових та нежитлових об'єктів. За даними YouControl, єдиним прямим власником «УТБ-Інжиніринг» є Павло Хайтов. За інформацією з відкритих джерел, це чернігівський адвокат, який також очолює адвокатське об'єднання «Лабрис». Серед керівників «УТБ-Інжиніринг» фігурує Михайло Томілко, він паралельно керує юрфірмою «Оберіг».

Компанія бере активну участь у тендерах із дати своєї реєстрації. З початку 2023 року «УТБ-Інжиніринг» здобуло перемогу більш ніж у 10 аукціонах. У 2022 році найбільший тендер, що дістався компанії, – це реконструкція водопровідної насосної станції КП «Чернігівводоканал» на суму 371 млн грн. 2023 року компанія отримала замовлення на реконструкцію каналізаційної системи в одному із сіл Чернігівської області на 19,6 млн грн.

Наприкінці 2021 року «УТБ-Інжиніринг» взяла на себе зобов'язання завершити будівництво двох проблемних об'єктів у Чернігові. Один із них – це ЖК «Незалежність». За даними lun.ua, «УТБ-Інжиніринг» досі веде будівництво цього житлового комплексу.

---

9. Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго»     

Сума виграних контрактів: 609,7 млн грн

% перемог: 100

Бенефіціарні власники: немає

Чернігівське підприємство, акціонерами якого є 72 персони, ніхто з яких не є так званою публічною особою, заробляє на постачання тепла й гарячої води. Має конкурента – ТОВ «Технова», що володіє Чернігівською ТЕЦ. Генерація тепла відбувається переважно на газових котельнях, половина з яких – у м. Чернігові, решта – в області. Шість із 93 котелень працюють на пелетах.

Минулий рік АТ «Облтеплокомуненерго» закінчило не дуже успішно: зобов'язання значно зросли та майже вдвічі перевищують виторг. Збиток становив майже 220 млн грн. Із 636 млн грн виторгу більше половини – 403 млн грн – становили держзакупівлі.

І це зрозуміло – місто й область дуже постраждали під час окупації: пошкоджено практично всі котельні, одна повністю знищена, понад 140 будинків зруйновано від прямого влучання. Крім того, тарифи для населення заморожено, а для бізнесу піднято незначно.

---

10. ТОВ «Поллі-Сервіс»

Сума виграних контрактів: 8,37 млрд грн

% перемог: 99

Бенефіціарні власники: Юрій Сидоренко

«Поллі-Сервіс» входить до Industrial Innovation Group. Під цією назвою у 2015–2016 році об’єдналися фірми консорціуму ЄДАПС, який був монополістом із виготовлення документів і голографічних захисних елементів в Україні у 2004–2013 роках.

Керував консорціумом Юрій Сидоренко, який давно проживає в Об'єднаних Арабських Еміратах. Співвласницею Industrial Innovation Group є Ірина Обіденко – за даними ЗМІ, давній бізнес-партнер Сидоренка та подруга Тетяни Бондаренко, заступниці директора підприємства з інформаційних технологій та персоналізації.

За 2022 рік компанія перемогла в 74 із 75 тендерів, у яких брала участь, та уклала контракти на 8,4 млрд грн.

Джерело – Clarity Project , розрахунки – Mind

Методика

1. Спочатку редакція відібрала 500 компаній за обсягом отриманих на тендерах контрактів за 2022 рік.
2. Серед них було обрано 100 приватних компаній, що мали успішнсть перемог понад 80%.
3. Для розрахунку ренкінгу «Тендерні чемпіони» редакція проаналізували три показники, надавши кожному однакової ваги й відповідно проранжувавши компанії.
4. Перший показник – це відсоток перемог у тендерах, у яких узяла участь компанія за останні п'ять кварталів (2022 рік та І квартал 2023 року). Якщо компанія брала участь менше ніж у 10 тендерах, оцінка коригувалася від 10% (якщо компанія брала участь у 9 тендерах) до 90% (якщо в одному тендері).
5. Другий показник – обсяг отриманих на тендерах контрактів за 2022 рік.
6. Третій показник – співвідношення отриманих від держказначейства коштів до загальної виручки компанії. Тобто чим вища частка надходжень від тендерних закупівель у загальній виручці компанії – тим вище значення фактора.