Посол Естонської Республіки в Україні: «Сума російських активів, на які накладено арешт в Естонії, становить понад 20 млн євро»

Ще кілька років тому один з естонських послів заявляв, що Україна – це п'ята найважливіша країна для Естонії за розміром інвестицій у світі, і що Україна є вельми значущою для естонських інвесторів. Дійсно, у свій час естонський бізнес досить активно й послідовно освоював український сектор металургії і сільського господарства, фарм-, хімічної та харчової промисловості, будівництва й нерухомості, IT-технологій, енергетики й фінпослуг. Хоча деякою мірою ініціативність естонців, гальмували «особливості» українського інвестиційного клімату.   

Про те, що змінилося за останні роки в нашому інвестиційному діалозі, як естонське бізнес-середовище переживає воєнні часи в Україні та в чому сьогодні проявляються його інтереси, про те, що негативно впливає на інвестиційну привабливість української держави сьогодні, а також про активну підтримку українського суспільства в боротьбі проти збройної агресії рф – розмова з послом Каймо Кууском.

Про естонські інвестиції у мирний і воєнний періоди

– Охарактеризуйте поточний стан нашого двостороннього інвестиційного співробітництва.

– З року в рік рівень естонсько-українських інвестицій зростав. Значних стрибків не було, але поступове зростання спостерігаємо. Якщо говорити про суму прямих естонських інвестицій в Україну – це 1,6% усіх закордонних ПІІ Естонії. Цифра невелика, могло бути й більше. Власне, загальна сума естонських інвестицій в Україну – орієнтовно 190 млн євро.

Водночас 2022 року зросли українські інвестиції в Естонію. Це теж можна пов’язати з періодом повномасштабного вторгнення. Щодо загальної суми українських інвестицій станом на зараз, то орієнтовно це 500 млн євро. Та якщо порівнювати суму українських інвестицій в естонську економіку із загальною кількістю українських інвестицій за кордон – це теж приблизно 1,5% від загальної суми. Тобто є певний паритет між естонськими інвестиціями в Україну та українськими в Естонію.

– Ви сказали, що 2022 року естонці намагалися завести на наш ринок певну суму, але з різних причин гроші не зайшли. Окрім війни, що це за перепони?

– Якщо говорити про ключову причину, чому торік ми не спостерігаємо естонських інвестицій – це повномасштабне вторгнення та військові дії на території України. Проте деякі наші компанії, які працювали тут раніше, навіть збільшили свою присутність в Україні. Наприклад, Bolt (таксі-сервіс, самокати). Був період, коли таксі Uber не працювало, що дало можливість естонській компанії Bolt збільшити свою часку на місцевому ринку (продовжуючи обслуговувати клієнтів попри воєнний стан). Ми бачимо зростання компанії в сенсі розширення потужностей: сервіс таксі Bolt з’являється в різних містах України.

Втім компанія досі не вийшла на довоєнні показники, насамперед через наявність комендантської години (адже тоді сервіс не працює). А також у зв’язку з відпливом клієнтів у таких великих містах, як, наприклад, Харків та Одеса, оскільки суттєва частина людей виїхала звідти з безпекових причин.

Якщо говорити загалом про інвестиційний потенціал і побоювання естонського бізнесу з цього приводу, я б акцентував тут на частковому впливі стереотипів. Так, у минулому траплялися корупційні випадки й навіть рейдерство стосовно наших підприємців. Це привертало увагу й висвітлювалося в естонських ЗМІ. Тому могло скластися враження, що в Україні нібито все корумповане й масово відбувається рейдерство. Хоча, насправді, це не так. Проте певний стереотип є і впливає на ставлення бізнес-середовища та оцінку ризиків бізнесу.    

– Назвіть три галузі, куди спрямовано максимальний обсяг естонських інвестицій в Україні.

– Це нерухомість (будівництво нежитлових і бізнес-приміщень – супермаркетів, ТРЦ і БЦ, складів тощо), сільське господарство, фінансові сервіси, страхування. І можливо, IT-сектор та ритейл. Найбільші інвестиції в розмірі 30 млн євро були зроблені в операції з нерухомістю, в оптову та роздрібну торгівлю – 17 млн євро, а 16 млн євро – у фінансову й страхову діяльність. Окрім цього, до війни естонський бізнес інвестував в українську металургію і сільське господарство, фармацевтичну, хімічну та харчову промисловість, будівництво й енергетику.

Якщо говорити про нерухомість, то в Києві в естонського бізнесу була проблема зі Sky Mall – і це досі нерозв’язане питання. Якщо коротко – йдеться про те, що український компаньйон естонського підприємця не виконує зобов’язання щодо угоди. В Україні дуже складно накласти арешт на активи так, щоб сторона, стосовно якої йде розслідування, не мала до них доступу та не могла паралельно їх перепродати чи щось із ними зробити (на час розслідування). Тому складно «знайти кінці» і зупинити будь-який фінансовий рух.

– Який зараз розмір збитків естонської сторони по Sky Mall? 

– Наскільки відомо, естонський власник хотів би включити в суму збитків, зокрема, і кошти, які компанія не змогла заробити через неприємності, що виникли з українським партнером. Проте посольство не стає на певну сторону фігурантів – ми зацікавлені в неупередженості.

Про втрати естонського бізнесу через війну в Україні  

– А чи постраждали проєкти, у які інвестував естонський бізнес, з початком збройної агресії рф протягом 2022–2023 років?

– Є приклади. Зокрема, у березні 2022 року поблизу Києва зруйновано складський комплекс, у якому різні компанії зберігали свої матеріали. Серед інших, було повністю знищено товари естонської компанії Krimelte – виробника будівельної хімії. А підприємство Elme Messer Gaas змушене було вивезти активи з територій, які виявилися окупованими. Втрати полягають у тому, що територія, на яку постачалася продукція, суттєво зменшилася. Значні постачання (зокрема, промислового газу) були також у Донецьку й Луганську області, які наразі не підконтрольні Україні, а тому не можуть бути клієнтами компанії. Elme Messer Gaas на сьогодні не коментує своїх збитків. Але продовжує працювати у Дніпропетровську (завод із виробництва промгазів) і Харкові (автогенний завод) та навіть планує інвестувати в Західну Україну. Можливо, побудує там додаткові потужності чи розширить співпрацю на цей регіон. Поки рішення не ухвалено: компанія вивчає варіанти зведення виробничих потужностей.  

– А чи мають право естонська компанія, майно якої постраждало внаслідок бойових дій у Київській області, та Elme Messer Gaas у перспективі отримати репарації, і чи цей процес оформлюється?  

– Місяць тому я спілкувався з іноземним бізнесменом, який втратив активи в Криму ще 2014 року (зокрема, було зруйновано частину складів). Він підтвердив, що його компанія готує судовий позов до рф, але великої надії на нього не покладає, бо це надто складна процедура. Адже слід довести втрату свого майна (а він нічого не отримав назад і не має доступу до своїх активів). Можливо, тепер щось зміниться, і ці процеси прискоряться… Щодо наших компаній, то я не знаю про їхні наміри.

Про українську корупцію очима естонців

– Іноземні бізнесмени іноді скаржаться на українську корупцію, надмірну бюрократизацію, відмову відшкодовувати ПДВ та незаконні спроби захопити підприємства. Естонські підприємці належать до їх числа?

– За всі роки роботи естонського бізнесу в Україні він стикався з різними проблемами. Та за останні 3-4 роки український уряд зробив серйозний поступ у напрямку того, аби визнати проблеми й почати з ними працювати. Зазначу, що частину інституцій, які покликані допомагати іноземним інвесторам в Україні, реформовано або ж вони у стадії реформування, або створено нові.

Наведу нещодавній приклад. У березні ми отримали запит від однієї естонської компанії (назву власник не хоче оприлюднювати) щодо рейдерства стосовно її майна – було внесено незаконні зміни до реєстру й була фізична спроба зайти на підприємство для встановлення контролю нібито нового власника. Посольство направило лист до Мінюсту України, а компанія підготувала документи й звернулася до Офісу з протидії рейдерства при Міністерстві юстиції. Зараз питання просувається: Мінюст заявив, що незаконні зміни щодо естонської компанії відкликано. Тобто їй повернуто законного власника. Для нас це яскравий приклад того, що інституція в Україні працює.

Власник звернувся з проблемою до нас. Ми приїхали в регіон і мали розмову з місцевою владою та губернатором. Врешті-решт, за кілька тижнів необхідні папери було підписано без жодних неофіційних фінансових стягнень. У 1990-х роках в Естонії теж мали місце такі історії, але на сьогодні корупцію подолали.

Про межрегіональне співробітництво

– До війни мало місце інвестиційне співробітництво між Дніпропетровською областю та регіоном Іда-Вірумаа. Була зацікавленість естонської сторони і в налагодженні міжрегіонального співробітництва з Чернігівською областю. За якими проєктами і в яких галузях відбувалося/відбувається співробітництво?

– Якщо говорити про співпрацю Дніпропетровщини й Іда-Вірумаа, то напередодні COVID-періоду ми встигли лише сконтактувати місцеві торгово-промислові палати. А потім сталося повномасштабне вторгнення. Тому наразі важко сказати, чи був якийсь реальний «вихлоп» із цієї комунікації і чи запущено конкретний проєкт. Принаймні в посольстві такої інформації немає.

Проте є і хороші новини. Місяць тому естонська компанія HUUM – світовий виробник саун – почала працювати із заводом у Броварах. Естонське підприємство замовляє виробництво металевих частин для саун (лазерна обробка металів). Тому що виробничі потужності цього заводу є кращими, ніж в Естонії. Йдеться про те, аби щотижня для 200 нагрівальних елементів печей для сауни вироблялися ці металеві комплектуючі. А згодом компанія планує третину всього свого виробництва релокувати в Київську область. 

Про українських підприємців в Естонії     

– На початку розмови ви зазначили, що українські інвестиції в Естонію 2022 року зросли. Назвіть три галузі, де представлений наш бізнес.

– Це продаж нерухомості (насамперед житлові будівлі) та ритейл. Проте Мінекономіки Естонії не надає окремих галузевих цифр. Є статистика загальних сум українських інвестицій: 2021 року – це 27,6 млн євро, а 2022-го – 46,2 млн євро. Окрім нерухомості й ритейлу, в українців користуються попитом ще капіталовкладення в галузь фінтеху.

– А компанія «Нітроферт», що входила до Group DF (єдиний в Естонії виробник міндобрив) продовжує працювати?

– Ця компанія пов’язана з олігархом Дмитром Фірташем і була знана в Естонії завдяки постачанням дешевого газу. Ми перевірили останні дані щодо «Нітроферту»: наразі в ній працевлаштовано лише 12 осіб. Якщо говорити про прибуток компанії, що підлягає оподаткуванню, орієнтовно це 1 млн євро на рік. І це зовсім небагато для такої компанії. Естонська холдингова група Viru Keemia Grupp, що об’єднує підприємства сланцевої промисловості, виробництва електроенергії та комунальних підприємств, до війни була закцікавлена у придбанні власності «Нітроферту». Однак зараз немає підтвердженої інформації, чи стала VKG новим власником майна компанії. Щодо інших бізнесів в Естонії українських олігархів, то тут нічого не можу сказати.

Про заморожені в Естонії активи багатих росіян           

– У січні голова МЗС Урмас Рейнсалу заявив, що Естонія опрацьовує механізм передачі Україні 17 млрд євро заморожених російських активів і має намір зробити це першою в Європі. Як практично це виглядатиме: про які активи йдеться, коли старт процесу й коли отримаємо перші транші?

– Щодо заморожених активів рф в Естонії, то йдеться не про мільярди, а про мільйони. Озвучена цифра – загальна сума по ЕС.

За приблизними підрахунками, загальна сума заморожених в ЄС приватних активів російського походження – майже 17,6 млрд євро. Сума російських активів, на які накладено арешт в Естонії, становить понад 20 млн євро. З них близько 11,7 млн євро – активи, заморожені в кредитних та інших фінустановах і на банківських рахунках. Приблизно 8,4 млн євро – активи, що зберігаються на рахунках передоплати податкової і митної служб.

Понад 90% активів, заморожених в Естонії, пов’язані з двома російськими олігархами – Андрієм Мельниченком і В’ячеславом Кантором. Перший володіє підприємством із перевалки рідких хімпродуктів й аміаку – EuroChem Terminal Sillamäe OÜ, яке є дочірнім підприємством російської компанії ВАТ МХК «ЄвроХім», а другий – терміналом насипних вантажів у морському порту Мууга компанії DBT AS. Від них розгалужується мережа афілійованих компаній.

Зараз наші МЗС і Мінюст отримали завдання – напрацювати механізм передачі цих активів Україні. Ми консультувалися з Канадою, США й українською стороною. І в травні МЗС повинно отримати конкретні пропозиції щодо втілення ініціативи. Тобто наразі в нас немає прикладів, але ми підійшли до етапу, коли конкретні кроки мають бути виписані та презентовані.

Про збитки естонської економіки від антиросійських санкцій

– За даними Євростату, за підсумками 2022 року річна інфляція в 19 країнах єврозони досягла рекордних більш ніж 12%. Найвищі показники річної інфляції зафіксовано в Естонії (24,2%), Латвії (22,5%) та Литві (22,4%). Основною її причиною є зростання цін на енергоносії і, як наслідок, на більшість інших груп товарів. За якими економічними позиціями (у зв'язку з антиросійським санкційним режимом) Естонія опинилася у «великому мінусі»?

– Насамперед, це припинення торгівлі з рф і білоруссю. Є великий список підсанкційних товарів, які більше не постачаються. Та деякі позиції лишилися поза санкціями. Тобто певна торгівля все ж є. Проте відбулося 40%-ве зниження обсягів продукції, що постачається до Естонії. Відповідно на непідсанкційні продукти ціна зросла. Але зазначу, що рф і білорусь не були нашими основними торговими партнерами.

– Чи є загальна цифра збитків естонської економіки через антиросійські санкції за 2022 рік?

– Не впевнений, що є статистика саме в такому параметрі. У будь-якому разі ми звинувачуємо рф у високій інфляції в нашій країні. І коли говоримо про зниження ВВП майже на 1% порівняно з 2021 роком, то теж звинувачуємо у цьому росію.

Про військову й економічну допомогу Україні

– Поговорімо про допомогу Україні у воєнний час. На початку року агентство Bloomberg підрахувало, скільки зброї передали країни Україні з початку війни – Естонія на 10-му місці. Чи немає критики цієї політики всередині держави?  

– Якщо говорити про військову допомогу й ставлення суспільства – на початку виникали питання щодо того, як Естонія захищатиме свою територію, коли віддає озброєння Україні. Але наш прем’єр і Міноборони пояснили, що це є інвестицією у власну безпеку. Звісно, були й голоси проти. Зокрема, праворадикальна Консервативна народна партія Естонії (EKRE) намагалася під час передвиборчої кампанії використати цей «воєнний аргумент», але він не знайшов підтримки в естонців. Тобто загалом в естонському суспільстві є консенсус щодо надання озброєння Україні.

Зазначу, що передача озброєння від Естонії – абсолютно донорська допомога. Ще влітку 2020 року ми були першими, хто почав передавати летальне озброєння Україні (від пістолетів до «Джавелінів», гаубиць, антитанкового озброєння тощо). Торік ЄС створив Європейський фонд миру (ЄФМ), з якого країни, що надають Україні зброю, можуть отримати певну компенсацію (поновити військовий потенціал) на заміну озброєння, яке віддали.

– У січні представники Міноборони дев'яти країн Європи (зокрема, Естонії) підписали «Талліннську декларацію» – зобов'язання надати Україні танки. Що передбачає угода з боку Естонії?

– Основна ідея «Талліннської декларації» – похитнути вагання більших країн щодо надання військової допомоги. Тобто це політичний крок. Якщо говорити про частку Естонії, то ми зобов’язалися передати Україні всі наші буксирувані гаубиці (122 і 150 мм). І це вже зроблено. Також передано протитанкове озброєння Carl Gustav (шведського виробництва). На жаль, Естонія не має на озброєнні танків: якби мала, то вони б уже були в Україні.

Наша країна позиціонує себе «порушником табу»: коли хтось вагається, ми приходимо першими й робимо. Наприклад, історія з постачанням 1 млн набоїв (артснаряди калібру 155 м): поки Франція і Польща сперечаються, як саме їх замовити, 20 квітня на засіданні естонського уряду підтримано пропозицію міністра оборони Ханно Певкура – і Естонія передає свою частку цих снарядів Україні. Ми не оголошуємо конкретні терміни постачання (з міркувань безпеки), але на початку травня вони вже будуть в Україні. Окрім снарядів, до пакету увійдуть прилади нічного бачення.  

– У грудні повідомлялося, що Естонія надіслала допомогу Україні для відновлення енергоінфраструктури. У якому розмірі та на яку інфраструктуру пішли гроші? 

– Це була допомога від компанії Elektrilevi (покриває мережею електропостачання 95% території Естонії), яка надіслала трансформатори й різне електричне устаткування для українських ТЕС. Усього було три транші – у січні, лютому й березні. Якщо говорити про перші два, то доставку вантажу оплатило наше МЗС, а третій – доставили за рахунок коштів ЕС. Українська сторона з міркувань безпеки не афішує, на які саме об’єкти енергоінфраструктури спрямовано устаткування.

Ми знаємо, що в Україні часто використовують ще радянське обладнання. В Естонії ж поступово оновлюється інфраструктура, і тому залишається абсолютно робоче обладнання (чи те, що було про запас), яке не використовується. Тож чому його не надати, аби воно тут успішно працювало? 

Про українських біженців в Естонії та скандал із благодійними пожертвами

– У грудні прем'єр Кая Каллас заявила, що Естонія вже не в змозі допомагати українським біженцям на тому самому рівні, як раніше, бо в країні більше немає житла й роботи – тож з початку 2023 року країна перенаправлятиме біженців до Фінляндії. Скільки зараз наших біженців в Естонії, який розмір соцвиплат? Наскільки активно мігранти інтегруються в суспільство, яка держполітика на ринку трудової міграції щодо українців (процент працевлаштованих) і чи є різниця в зарплатні порівняно з місцевими?

– Якщо говорити про те, що Естонія більше не в змозі приймати українських біженців, то цей меседж з’явився взимку, коли були побоювання, що рф сильно розбомбить енергоінфраструктуру в Україні й наплив біженців подвоїться. Наразі ситуація стабільна.  

Щодо загальної кількості українців, які приїхали до Естонії з 24 лютого 2022 року, – це 129 000 осіб. З них близько 70 000 залишилися в країні. 45 000 подалися на оформлення «тимчасового захисту». Станом на зараз 35 000 мають чинний тимчасовий захист.

Дані Мінсоцполітики Естонії стосовно осіб похилого віку свідчать, що є 2300 пенсіонерів, яким держава доплачує різницю пенсійного забезпечення. Тобто, якщо в українського пенсіонера пенсія менша за мінімальну естонську (295 євро) – доплачується різниця. Також наш уряд надає субсидії для винаймання житла (держава не може постійно надавати безкоштовне соціальне). Відомий приклад, коли українці в Естонії жили на кораблі. Але влітку цей проєкт закривається. Тобто люди повинні знайти житло – для цього Естонія надає певні знижки/субсидії для оренди житла.

Після отримання тимчасового захисту українські біженці від війни мають право на отримання прожиткового мінімуму на тих самих підставах, що й інші люди, які постійно або тимчасово проживають в Естонії.

Якщо у вас є житло, за яке ви не повинні платити, ви можете отримати 150 євро на місяць зі схеми прожиткового мінімуму, щоб купити продукти харчування та предмети першої необхідності. Якщо потрібно сплачувати комунальні виплати (проживання в місці, де потрібно платити не оренду, а комунальні виплати), то, окрім заяви, необхідно подати договір на користування житловою площею і документи, що підтверджують комунальні виплати.

Ті, хто винаймають житло та мають за нього платити, до заяви повинні додати договір оренди й документи, що підтверджують комунальні виплати. У нас вже є 6300 випадків, коли держава надала компенсацію за оренду житла.

Якщо говорити про зарплати, то українці й естонці на рівнозначних посадах отримують однакові виплати. І, коли протилежний випадок буде виявлено, роботодавця покарають. Якщо така дискримінація є – слід поскаржитися до спецорганів, і випадок буде розслідувано.  

– Естонські ЗМІ іноді пишуть, що частина пожертвувань в Україні банально розкрадаються. До НКО, що допомагають Україні, надходить усе менше пожертвувань. Естонська благодійна організація «Слава Україні» у березні поставила на паузу співпрацю з деякими українськими партнерами. У Раді НКО підозрюють, що зібрані пожертвування використані не за призначенням. Прокоментуєте? 

– Якщо говорити про гуманітарну допомогу українцям від естонського приватного й громадського сектору – переважно вона потрапила до людей, що її потребували. Щодо випадку зі «Слава Україні», дійсно, повинен бути фінансовий контроль. Я знаю про журналістські розслідування в Естонії та Україні з цієї тематики. Та щодо «Слава Україні», наразі я б утримався від певних спекуляцій. Вона проходить міжнародний аудит і слід дочекатися результатів: яка сума була/не була використана неналежним чином. І я не узагальнював би цей випадок – радше розглядав його як поодинокий. Адже більшість гумдопомоги потрапляє за призначенням. Тобто це не поширена практика, коли кошти використовуються неналежним чином. Але якщо організації співпрацюють, то є відповідальність обох сторін.