Парламент дозволив опосередковану рекламу цигарок. Як так сталося?
Депутати кажуть – це «технічна помилка», але виправляти її не збираються
Верховна Рада вкотре провалила «антитютюнове» голосування. 30 травня поправка №174 до законопроєкту №9206, яка передбачає заборону видимого розміщення тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння в місцях роздрібної торгівлі, не набрала потрібної кількості голосів. За висловилися лише 158 народних депутатів.
Тютюнові компанії впливають на парламент, щоб той не синхронізував українське антитютюнове законодавство відповідно до вимог Євросоюзу. Так, у січні 2023 року Верховна Рада послабила норми щодо обмеження реклами тютюнових виробів – прописавши їх у законі «Про медіа». Тепер депутати називають це «технічною помилкою» і прискореними темпами розглядають новий – «виправлений» проєкт закону під номером 9206. Mind за підтримки ГО «Життя» вирішив розібратися, як у законодавстві з’явилися вигідні тютюновій індустрії правки і чи справді новий законопроєкт розв'язує проблему повної заборони тютюнових виробів.
Від редакції. Одразу хочемо зазначити, що будь-яке медіа, що висвітлює подібні теми, стикається з конфліктом інтересів. З одного боку, тютюнові компанії – це активний прошарок бізнесу, а тому вони забезпечують великий «шматок» доходів видань, з іншого – державна політика, направлена на обмеження вживання тютюнових виробів є популярною в багатьох країнах ЄС. Тому в цьому матеріалі ми свідомо уникаємо оціночних суджень щодо правильності тих чи інших норм, а лише фокусуємося на описі проблеми та позиціях сторін.
Завдяки закону «Про медіа» тютюнові компанії отримали можливість і надалі рекламувати свої вироби. А деякі заборони щодо реклами і зовсім зникли. Наприкінці 2021 року Верховна Рада прийняла комплексні поправки до закону, який мав повністю заборонити рекламу будь-яких тютюнових виробів з 11 липня 2023 року. У свою чергу ухвалений 31 березня закон «Про медіа» ці незручні для тютюнових компаній норми скасував. У парламенті це називають «технічною помилкою». Але чи дійсно це так?
Що сталося? Законопроєкт «Про медіа» – це величезний документ на кілька сотень сторінок. Він змінив або скасував дію 312-ти інших нормотворчих документів.
Над проєктом два з половиною роки працювали 22 парламентських комітети. Головний комітет – з питань гуманітарної та інформаційної політики – активно проводив публічні обговорення законопроєкту з медійниками. Адже саме їх у першу чергу стосується цей документ. А от діалогу ані з тютюновими компаніями, ані з антитютюновими активістами не було.
Переважно пропозиції вносили медійні організації. Але в списку ініціаторів змін є і відомі лобісти тютюнової індустрії: представники Американської торгової палати та ГО «Український союз промисловців і підприємців».
Останні надали Mind примірник листа, який надіслав віцепрезидент УСПП Іван Пєтухов до Верховної Ради з пропозиціями внести зміни до законопроєкту «Про медіа». Про рекламу тютюнових виробів у цьому листі не йдеться.
Комітет розглянув понад 2300 пропозицій і правок, а близько тисячі з них врахував повністю або частково. Втім серед цих правок не було тих, що стосувалися реклами тютюнових виробів. Наприклад, закон «Про медіа» змінив 6 пунктів ст. 22 ЗУ «Про рекламу», що стосувалися запланованих змін, передбачених комплексним антитютюновим законом.
Це текст закону про рекламу в редакції комплексного антитютюнового законопроєкту. Зеленим тлом у ньому позначені рядки, які змінив закон «Про медіа».
Головна зміна в тому, що в ч. 1 ст. 22 фразу «Забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів...» замінили на: «Реклама тютюнових виробів... забороняється: – додається визначений перелік випадків». Тобто якщо раніше закон забороняв будь-які прояви реклами, то зараз він дозволяє певні види.
Наприклад, зникли положення про те, що тютюнові компанії не можуть бути спонсорами різного роду публічних заходів та медійних програм. Натомість з'явився термін «спонсорування» – визначення якого немає ніде в законодавстві. А отже, ця норма є «мертвою» і де факто нічого не забороняє.
Його вніс депутат Микита Потураєв – як правку під номером №2175. Заборону спонсорувати програми і концерти він запропонував використовувати тільки в разі, коли такі заходи призначені переважно (!) для людей молодших за 21 рік.
Як виникла «технічна помилка»? Під час неодноразового обговорення законопроєкту «Про медіа» у сесійній залі жоден нардеп не помітив правок, які лобіюють інтереси тютюнових компаній. «Це людина (Микита Потураєв. – Mind), яка, ну, класно працює, високопрофесійно, красиво, – заявила Тимошенко. – І, знаєте, от, дійсно, ми всі маємо сьогодні прекрасний настрій, тому що ніхто нікого не давив, а, навпаки, приймали рішення», – зізналась очільниця парламентської фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
Обговорення законопроєкту «Про медіа» відбувалося понад два роки. Крайній зліва – голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв. У громадськості є підозра в тому, що нардеп – лобіст тютюнової індустрії. Втім ці закиди нардеп називає «абсолютно безпідставним звинуваченням».
Нардеп Микола Княжицький під час обговорення в сесійній залі додав, що «на 80% це нормальний закон, і, дійсно, Микита Потураєв, всі члени нашого комітету зробили дуже багато, щоб його зробити нормальним».
На норми, які стосуються реклами тютюнових виробів, також не звернув увагу жоден з 15 депутатів Комітету з питань здоров'я нації. Але за словами очільника цього комітету Михайла Радуцького, він та його колеги взагалі не розглядали цей законопроєкт. А тому і жодних правок не вносили. У підсумку сім членів цього комітету також проголосували «за». У результаті закон прийнято 299 голосами народних депутатів.
Під час розмови з Mind Микита Потураєв переконував, що закон про медіа не вплине на заборону реклами тютюнових виробів. «Нічого поганого не сталося. Якщо нові антитютюнові норми на момент прийняття закону «Про медіа» не набрали чинності, значить цим нормам взагалі нічого не загрожувало», – сказав він.
А Михайло Радуцький не захотів відповідати на питання, чи взагалі він та його колеги із комітету читали законопроєкт «Про медіа».
«Це до авторів. Я, на жаль, не автор закону. Все, що пролізло шкідливого, ми зараз с колегами виправляємо, – повідомив Радуцький у коментарі для Mind. – Я особисто за боротьбу проти тютюну! Якщо ви шукаєте зраду, то я не знаю що вам відповісти. Наш комітет є послідовним борцем проти тютюну, це наш антитютюновий закон, і зараз ще один, і ми автори закону для виправлення послаблень в законах, які не є нашими профільними».
Чи можна цю «помилку» виправити? Проблему він побачив лише постфактум – коли закон «Про медіа» набрав чинності. І тепер у депутатів є нова задача – ухвалити новий закон, який би виправив цю помилку.
«Усі ці технічні помилки [будуть] виправлені законопроєктом щодо змін до закону про рекламу. Він буде прийнятий найближчим часом на остаточну імплементацію Директиви ЄС про аудіовізуальні послуги, – заспокоює Микита Потураєв. – Безперечно, усі заборони щодо будь-яких проявів реклами тютюну та всього, що з ним пов’язано, будуть збережені в українському законодавстві. Адже ці заборони повністю відповідають європейським нормам. Усі заборони тютюну там ретельно й коректно враховані».
За словами депутата, комітет одноголосно підтримав цей законопроєкт і він вже проголосований у першому читанні Верховної Ради на початку травня.
Що змінює новий законопроєкт №9206? Проаналізувавши авторський склад закону «Про медіа» та нового законопроєкту №9206, який має виправити «технічні помилки», видно, що він майже не змінився. Але до нового законопроєкту долучилися депутати, які раніше працювали в медичній сфері: головний онколог Чернігова Валерій Зуб, експертка у сфері захисту прав пацієнтів Ольга Стефанишина.
Втім, ознайомившись із текстом законопроєкту №9206, видно, що попри завіряння Потураєва цей документ усе одно послаблює обмеження для тютюнових компаній. Наприклад, депутати пропонують дозволити тютюновим компаніям бути спонсорами програм про поточні події.
За останні три роки кількість курців в Україні стабільно зростає. Про це свідчать дані дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
До того ж навіть якщо за новий законопроєкт проголосують уже сьогодні, він набере чинності аж 1 січня 2024 року. Отже,, тютюнові компанії виграли двічі. По-перше, вони отримали додаткових п'ять місяців, щоб рекламувати свої товари за старими – дуже м'якими – правилами. А, по-друге, повернули собі можливості рекламувати свої товари там, де це забороняв комплексний антитютюновий закон.
Пропозиції законопроєкту ніяк не вирішують проблему видимого розміщення тютюнових виробів у місцях торгівлі, які є частиною агресивної реклами сигарет, що заполонили міста України. 72% дорослого населення вважає рекламою спеціальне оформлення сигаретних пачок в місцях продажу сигарет. За даними ВООЗ та МОЗ 63% дітей віком 13–15 років помічають рекламу та стимулювання продажу тютюну в місцях торгівлі. Крім цього, керівні принципи ст. 8 РКБТ ВООЗ однозначно вказують, що представлення тютюнових виробів у місцях торгівлі є формою реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів.
Як це все корелюється з європейським курсом України? Україна є однією з найбільших країн – виробників тютюнових виробів у світі. Воно й не дивно: тут на виробництво тютюнових виробів не накладаються високі податки.
Однак за Угодою про асоціацію з ЄС Україна взяла на себе обов'язок до 2025 року збільшити суму акцизу на реалізацію тютюнових виробів до загальноприйнятого рівня в Європі – щонайменше 90 євро за 1000 сигарет. Зараз акцизний податок на сигарети в Україні становить 52 євро за поточним валютним курсом.
Через зміну курсу гривні до євро, за чинним планом підвищення акцизу на сигарети 2025 року ми матимемо акциз лише 75 євро за 1000 штук.
За даними YouControl, cумарний дохід ПАТ «Філіп морріс Україна», АТ «Тютюнова компанія «В.А.Т. – Прилуки», ПАТ «Джей Ті інтернешнл компані Україна» та ПзІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» за 2022 рік становив понад 36 млрд грн. Це сума, еквівалентна половині бюджету міста Києва за 2023 рік.
Чистий дохід лідера ринку, British American Tobacco Ukraine, 2022 року зріс до 25 млрд грн, порівняно з 2021 роком.
Представники тютюнової галузі намагаються відтермінувати введення в дію й інших норм закону. Наприклад, асоціація «Укртютюн» звернулася до президента з проханням «на період війни» відкласти набрання чинності законом про збільшення площі медичних попереджень на пачках всіх видів тютюнових виробів з 50% до 65% від розміру упаковки.
В Україні стандартні «аргументи» такого відтермінування впираються в тезу, що «якщо ця норма (впровадження стандартизованої упаковки, заборона реклами електронних цигарок, підвищення акцизу тощо) запрацює прямо зараз, легальне виробництво тютюнових виробів зупиниться і ринок заполонить контрабанда. А отже – держбюджет не отримає колосальних прибутків від податків, які сплачують тютюнові компанії».
Також ще на етапі роботи над комплексним антитютюновим законопроєктом із нього прибрали вимогу про створення спеціальної системи для відстеження нелегальної торгівлі тютюновими виробами. Виробники тютюнових виробів аргументували це тим, що на впровадження цієї системи в них грошей не вистачає.
І парламентарі прислухалися до бізнесу – хоча впровадження цієї системи вимагає профільна директива Європейського Союзу.
Отже, з одного боку, тютюнові компанії публічно підтримують боротьбу з контрабандою, з іншого – гальмують прийняття законів, які покликані боротися з цією контрабандою.
Президент JT Group Масамчі Тарабатаке у фінансовому звіті компанії за 2022 рік говорить про те, що до 2028 року компанія планує вийти на безбитковість у виготовленні так званих продуктів зі зниженим ризиком (тютюнові палички без нагрівання, електронні цигарки тощо). І наголошує, що однією із цільових аудиторій в цьому сенсі є підлітки. А Philip Morris Ukraine хизується тим, що мав 1 млн користувачів IQOS в Україні.
Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну вимагає від держав, що її підписали (зокрема, України), захищати свою політику охорони здоров’я «від комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової індустрії».
Українські ж тютюнові компанії все одно мають у своєму штаті працівників, відповідальних за взаємодію з органами державної влади. Про це, зокрема, йдеться у звіті незалежних аудиторів щодо фінансового звіту ТОВ «Бритіш Американ тобакко сейлз енд маркетинг Україна».
«Вони (працівники компанії. – Mind) надають експертну думку представникам законодавчої та виконавчої влади під час розробки змін до податкового законодавства, – йдеться у звіті аудиторів. – Товариство є членом провідних бізнес-асоціацій і підтримує діалог з органами державної влади з питань податкової політики та забезпечення її прозорості та передбачуваності».
Як подібні питання вирішуються у світі? Багато розвинутих країн жорстко забороняють рекламу тютюнових виробів та електронних цигарок.
Наприклад, у Великій Британії законотворці ще 2016 року заборонили рекламу електронних цигарок на радіо, телебаченні та пресі, що адресована громадськості. Цей же закон обмежує продаж електронних цигарок неповнолітнім і встановлює вимоги до пакування та маркування. У результаті кількість курців у країні постійно зменшується. А тому за останні десятиліття на третину зменшилася кількість смертей від серцево-судинних захворювань, які пов'язані з курінням.
Заборона реклами цигарок вплинула й на поширеність паління серед молоді. За даними Національного інституту здоров'я та досліджень, кількість курців серед дітей у Великій Британії зменшилася з 8% у 2010 році до 3% у 2020-му.
Для порівняння: за даними МОЗ в Україні електронні цигарки споживає 18,2% дітей у віці 13–15 років.
Україна посідає у рейтингу країн за індексом втручання тютюнової індустрії місце між Малайзією та Мексикою. Лідером рейтингу є Велика Британія. Про силу тютюнового лобі в кожній окремій країні ЄС говорить вартість пачки цигарок. Наприклад, у Люксембурзі 2022 року одна пачка цигарок марки Marlboro коштувала 5,5 євро, в Ірландії – 15 євро, а в Болгарії – всього 3 євро. Чому в Болгарії така низька ціна? Тому що в цій країні дуже сильне тютюнове лобі. До речі, в Україні така пачка коштує близько 2 євро.
Як розвивається глобальний «тютюновий лобізм»? І в Україні, і у Великій Британії тютюнові компанії використовують ті самі техніки лобізму, щоб вплинути на законодавство щодо реклами тютюнових виробів та електронних цигарок. Наприклад, вони фінансують дослідження, які можуть сприяти позитивному образу тютюнових виробів, наймають лобістів для впливу на політиків і громадськість, використовують медіа для підтримки своїх позицій тощо.
Тютюнові компанії заявляють про те, що вбачають свою місію в тому, щоб споживачі тютюнових виробів активніше переходили на бездимні аналоги цигарок. В Україні зараз IQOS вживає близько 12% споживачів тютюнових виробів. Скріншот із презентації дослідження Київського міжнародного інституту соціології:
Наприклад, British American Tobacco використовує фірму з лобізму для впливу на законодавців у Великій Британії та інших країнах та спонсорувала дослідження, яке мало на меті підтвердити позитивні властивості електронних цигарок. А Philip Morris International витрачає мільйони фунтів стерлінгів на лобіювання в Європейському Союзі, щоб зменшити обмеження стосовно реклами тютюнових виробів і продажу електронних цигарок.
У Бельгії, де показники з кількості курців одні із найвищих у ЄС, ця ж компанія намагалася збільшити свій вплив на уряд, підтримуючи політичних кандидатів та фінансуючи політичні партії в процесі обговорення законодавства щодо реклами тютюнових виробів та електронних цигарок.
У Бельгії не продають IQOS – бо тут ці вироби жорстко регулюються, і тютюнові компанії навіть не заходили на цей ринок. Брюссель, Бельгія, 2023 рік
За даними Національного інституту здоров'я та наук про довголіття в Бельгії, заборона реклами електронних цигарок та їхнє введення під регулювання держави призвело до зменшення кількості молодих людей, які вживають ці продукти. Також це допомогло зменшити загальний рівень вживання тютюну серед населення.
У Нідерландах 2019 року тютюнові компанії зверталися до уряду, щоб розробити правила, які дозволяють електронні цигарки як альтернативу традиційним цигаркам, а також заохочуючи розвиток «тютюнових продуктів зменшеної шкідливості».
У Нідерландах реклама тютюнових виробів та електронних цигарок заборонена навіть у місцях продажу. Тому пачки цигарок ховають у шафах – і викладку покупець бачить тільки під час купівлі товару. Амстердам, Нідерланди, 2023 рік
Проте, Нідерландське товариство боротьби з раком (KWF Kankerbestrijding), яке давно веде боротьбу з тютюновим лобізмом, активно працює з урядом і парламентом, щоб забезпечити збереження суворих правил щодо реклами тютюнових виробів та електронних цигарок. І спроби тютюнових компаній із тріском провалилися.
На відміну від України – де війну за здоров’я нації законотворці поки що програють.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
