Створені грати і допомагати: як гемблінг-індустрія переживає війну

Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) станом на 1 вересня зібрала з учасників українського гемблінг-ринку 1,163 млрд грн податків до держбюджету. Частина гравців на ринку азартних ігор попри війну намагається не лише активно працювати, але й діяти легально та сплачувати до бюджету податки.

Як працює індустрія гемблінгу та які має перспективи, розбирався «Mind».

Безліч компаній довелося кардинально змінити свій бізнес та методи і підходи до його ведення з початком повномасштабної агресії росії. І гемблінг-індустрія тут не виняток. Незважаючи на те, що цей сектор й досі перебуває у напівлегальному стані (адже легалізація почалась з 2020 року і законодавча база ще не напрацьована), а держава намагається навести лад на ринку гемблінгу та азартних ігор, компанії тим часом не лише продовжують свою роботу, але й активно включились в допомогу ЗСУ і різноманітні благодійні акції.

На противагу цьому стоїть тіньовий ринок, який звик ні за що не платити.

Насправді до легалізації азартних ігор весь ринок був у тіні – до 2020 року ринок азартних ігор та гемблінгу був нічим і ніким не регульований. А влітку 2020 року парламентарі прийняли відповідні законопроєкти і з’явилась Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), саме на неї поклали обов’язок регулювати роботу офлайн та онлайн казино, залів з ігровими автоматами, букмекерських контор та організаторів лотерей. До цього 11 років азартні ігри були заборонені офіційно, а неофіційно саме фактор заборони спонукав до розвитку «тінього ринку».

Доки держава ніяк не легалізувала ринок азартних ігор – гравці «тіньового ринку» встановлювали свої правила, при цьому набиваючи кишені чиновникам і силовикам, і не сплачуючи нічого до бюджету.

Карати не можна помилувати

Легалізація ринку азартних ігор призвела до виходу з тіні компаній ще до війни, а далі регулятор КРАІЛ та РНБО почали активну роботу у цьому напрямку.

За даними регулятора, лише у довоєнний 2021 рік Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей видала 87 ліцензій у п'яти сферах гральної промисловості. Більшість із них (57) отримали організатори ігор у залах ігрових автоматів. Це приблизно 65% загальної кількості ліцензій.

Хоча достеменно сказати про те, скільки компаній і легальних і нелегальних працює в Україні не можуть навіть у КРАІЛ.

І хоча законодавство тільки-тільки почало напрацьовуватися і слабких місць ще вдосталь ринок все ж таки почав виходити з «тіні». Хоча, звісно ж, не весь – дехто й далі намагався (і намагається досі) не купувати відповідну ліцензію та не платити податки до бюджету.

Можливо, з часом, законодавство таки привели б у норму і навіть такий бізнес почав би думати про те, як працювати легально. Проте у 2022 році в Україні розпочалась повномасштабна війна.

Легальний бізнес відчув соціальну відповідальність, розуміючи, наскільки важливою зараз є сплата податків, допомога армії та людям, які постраждали від агресії. Нелегальний бізнес так само швидко зрозумів, що можна й далі отримувати надприбутки, ні за що не піклуючись.

Екс-генеральний прокурор України Руслан Рябошапка ще до війни офіційно стверджував: понад 1 млрд доларів на рік заробляв тіньовий сектор азартних ігор в Україні, а середня сума за «прикриття» нелегального казино чи залу автоматів сягала 45 тисяч доларів на місяць. Кількість же нелегальних закладів тільки офіційно сягала понад 30 тисяч одиниць. Рейди поліції нічого не давали – адже за кожним таким закладом стояв чиновник чи силовик.

Повоєнні проблеми гемблінгу

Натомість з викликами стикнулися ті компанії гемблінг-індустрії, які почали працювати законно та легально.

Серед основних таких викликів: масовий відтік українців за кордон, відсутність технічної можливості надання послуг через воєнні дії та відключення електрики, необхідність призупинити діяльність наземних закладів, дефіцит фінансових ресурсів для подальшого розвитку, скорочення онлайн-трафіку, підвищення вимог щодо якості азартних послуг, прогалини в законодавчій базі, посилення правил ведення бізнесу, зокрема потреба в отриманні та оплаті ліцензії.

Та попри об’єктивні перешкоди гемблінг-індустрія працює. Оператори вдосконалюють та розширюють спектр послуг, впроваджують у сферу розваг новітні технологічні рішення, використовують маркетингові стратегії для збільшення кількості користувачів, шукають різні варіанти розвитку бізнесу.

Позитивні тенденції торкнулися кількох ключових моментів, зокрема фінансових транзакцій клієнтів онлайн-казино, стабільності та доступності сайтів онлайн-казино, захисту прав та інтересів українських гравців, а також підвищення рівня конфіденційності та безпеки особистих даних гемблерів. Одним із нововведень стала можливість реєстрації та верифікації в онлайн казино через програму «Дiя». В пріоритеті в користувачів стають мобільні казино – застосунки для смартфонів на базі iOS та Android, що спонукає розробників вдосконалювати за стосунки. Зростає кількість онлайн-майданчиків, на яких можна буде грати з Live-дилерами.

Та й регулятор не сидить, склавши руки – КРАІЛ розробляє автоматизовану систему електронного адміністрування (система онлайн-моніторингу) – це спеціалізований софт, який вбудовується у сайт організатора азартних ігор і дозволяє відстежувати потік платежів.

А вже 8 серпня 2023 року відбулося перше правомочне засідання КРАІЛ після відновлення кворуму, що дозволило ухвалювати важливі рішення, які стосуються діяльності як КРАІЛ, так і всієї сфери грального бізнесу – це дозволило розпочати видачу ліцензій та дозволів тим компаніям, які прагнуть працювати на ринку і робити це легально.

Такий документ дає низку переваг клієнтам та самому клубу – як от захист прав клієнтів та гарантовані виплати.

Аби послабити повоєнний податковий тиск, уже на початку вторгнення влада дозволила гемблінгу платити лише 2% від своїх доходів у бюджет, зараз ця сума змінена – за поточними нормами гемблінг має сплачувати податок на прибуток 18%, а їхні клієнти – 19,5% з кожного виграшу, плюс до виплат додається купівля ліцензії, яка коштує від 180 млн грн.

З початку діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей надходження до Державного бюджету України від сплати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор становить понад 3,9 млрд грн.

Наприклад, ТОВ «БГГ ТЕХНОЛОДЖІЗ УКРАЇНА» сплатило понад 7,7 млн грн, від ТОВ «СТАРБЛУМ ГЕЙМІНГ» надійшла оплата у розмірі понад 26 млн грн, від ТОВ «ПРИМУМ» надійшла оплата у розмірі понад 18,8 млн грн.

ТОВ «ПРИМУМ» сплатив понад 17 млн грн. за перший рік дії ліцензії на гральні автомати, понад 2,3 млн грн. за за перший рік дії ліцензії на гральні столи з кільцем рулетки та понад 4,8 млн грн. за ліцензію на гральні столи.

ТОВ “Спейсикс” сплатив понад 1 млрд грн податків за підсумками першого півріччя 2023 року, серед них 23,4 млн грн це ліцензійні збори, а понад 800 млн грн податок на прибуток та інші податки.

Важливим аспектом тут є ще й вчасність сплати податків – адже нині кошти потрібні тут і зараз.

Сума, яку сплачують легальні гравці на ринку, виявляється досить відчутною особливо, якщо рахувати у дронах для наших військових, у автівках чи відбудованих домівках українців. Компанії сплачують ліцензії та податки, зберігають робочімісця, проводять благодійні акції і донатять на потреби армії.

Соцільна відповідальність

Всеукраїнська Рада Гемблінгу (Ukrainian Gambling Council – UGC), яка є найбільшою професійною асоціацією легальних організаторів грального бізнесу в Україні, одним із пріоритетів у своїй діяльності завжди проголошувала стратегію максимальної прозорості, законослухняності та соціальної відповідальності грального бізнесу.

Під час війни легальний гральний бізнес показав себе соціально відповідальним та дисциплінованим сегментом ринку, який готовий допомагати країні, де він працює.

За даними експерта Вікторії Закревської, з початку війни більш ніж 1 млрд грн донатів було перераховано легальними організаторами ринку азартних ігор на спецрахунки для ЗСУ і ВПО. Майже кожна легальна компанія створила волонтерський штаб чи гарячі лінії для допомоги людям.

Онлайн-казино Cosmolot нещодавно анонсувало проєкт Cosmolot Airlines – це 50 БПЛА Punisher з інноваційної системою стійкою до РЕБ. Вартість проєкту – понад 100 млн грн. Крім того, компанія перерахувала у різні фонди та організації понад 25 млн грн з початку повномасштабного вторгнення.

Онлайн-казино «Вулкан» створило благодійний проект «Запалюй вогонь перемоги», де кожен виграш перетворюється на човни і аптечки, протези та реабілітацію, психологічну підтримку, відбудову домівок і оснащення лікарень та ще багато чого критично необхідного.

Онлайн казино Slots City за кожен успішний депозит казино переводить 10 гривень на допомогу країні у благодійний фонд «Повернись живим», на потреби територіальної оборони та гуманітарну допомогу.

оператор онлайн-покеру GGPoker всі кошти, зібрані на благодійних турнірах та акціях, направляв безпосередньо на спеціальний рахунок НБУ для закупівель гуманітарної допомоги. Перший же спеціальний великий благодійний турнір, проведений GGPoker, – Ukraine Fundraising Event у рамках WSOP Circuit зібрав понад 2,5 млн грн. Внесок кожного учасника становив щонайменше $111 – фіксована сума з бай-іну.

Варто зауважити, що тіньовий ринок гемблінгу залишився і поза наповненням бюджету і поза благодійними акціями – адже цей ринок зорієнтований на прибуток власників та тих, хто їх прикриває.

Курс на перемогу

Практично всі легальні казино України, активно підтримують розвиток концепції Open Banking, що закріплена в Директиві ЄС щодо платіжних послуг (PSD2). І це, своєю чергою, дасть змогу створювати інноваційні фінтех-продукти на базі відкритих міжнародних технологій. У майбутньому гравці ринку планують поглиблювати цей процес, переймати досвід міжнародних компаній та крокувати разом з Україною до Євросоюзу.

Легальні букмекерські контори та казино відкривають в Україні широкі перспективи для іноземних інвестицій. Після перших кроків, зроблених на шляху легалізації, індустрія має всі шанси залучити серйозні кошти в різні напрямки. Так, наприклад, завдяки гемблінгу шаленими темпами розвивається ІТ – впроваджуються сучасні платіжні технології, інструменти bigdata, різні системи та сервіси, а це – непоганий стартап для міжнародних компаній та інвесторів.

Як наслідок – нові робочі місця, ще більше податків до бюджету, більше інвестицій в економіку.

Держава ж очікує від сфери грального бізнесу у 2023 році сплат за ліцензії та податкових відрахувань. Наземний сегмент зараз знаходиться в кризі, тому надії покладають на онлайн-сектор, який досить активно розвивається і через скасування спрощеної системи оподаткування тепер перераховуватиме в держбюджет чималу частку прибутку.

В поточному році країна планує отримати від гемблінгу (казино, слоти, ставки на спорт тощо) близько 1,86 млрд грн. Ще 270 мільйонів можуть надійти до місцевих бюджетів громад, де розташовані заклади.

Як буде розвиватися гральна індустрія та які прибутки зможе отримати, залежить перед усім від успіхів нашої армії на фронті – адже в країні й досі триває війна. Проте експерти роблять позитивні прогнози й сподіваються на розвиток онлайн-сегменту, а після перемоги – на швидку відбудову ще й наземного сектору.