Посол Австрії в Україні: «Маленькі й середні австрійські підприємства зазнали вагомих втрат на окупованих рф українських територіях»
Арад Бенкьо – про самопочуття австрійського бізнесу в Україні, корупційні ризики та участь у відновленні зруйнованих регіонів
Австрію та Україну міцно повʼязують історичні віхи. Приналежність частини Західної України до Австро-Угорської імперії Габсбургів (до Першої світової війни) досі дається взнаки. Зокрема, значна частка австрійських підприємств розташовується саме на заході нашої держави – на Закарпатті. І на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну чимало австрійських компаній перенесли свої потужності саме на Захід України.
Щодо безпосередньо інвестицій, то Австрія до повномасштабного вторгнення росії входила до переліку країн, обсяг ПІІ яких в акціонерний капітал в Україні сягав майже $2 млрд. Австрійська Республіка посідала четверту позицію у списку найбільших наших іноземних інвесторів. Зокрема, серед найпотужніших довоєнних напрямків австрійських капіталовкладень був банківський сектор, представлений такими гігантами, як Raiffeisen Bank International AG, UniCredit Bank Austria AG та Erste Bank.
Про нинішній стан австрійських інвестицій в українську економіку, втрати бізнесу від війни та комфортність українського бізнес-середовища в реаліях воєнного часу Mind розпитав у Посла Австрії в Україні Арада Бенкьо.
Про вплив війни на австрійські інвестиції в Україну
– Років десять тому посол Австрії в Україні Вольф-Дітріх Хайм в інтерв'ю запевняв, що «австрійська економіка твердо облаштувалася в Україні й поточні політичні питання мало впливають на це». Чи готові ви сьогодні погодитися з таким твердженням: можна сказати, що збройна агресія росії проти України не вплинула на двосторонні бізнес-відносини?
– Незважаючи на війну, австрійська економіка все ще сильно представлена в Україні. Але після 24 лютого 2022 року роботу деяких наших компаній тут сильно скорочено, деяких – «заморожено». Однак завдяки досвіду, отриманому під час пандемії коронавірусу, багато компаній змогли перевести своїх співробітників у безпечні місця в Україні або тимчасово за кордон, зберігаючи в такий спосіб їхню роботу.
У деяких сферах це, звичайно, простіше, наприклад, у банківському чи страховому секторі, де онлайн-роботу можна організувати з безпечних місць.
Крім того, чимало австрійських компаній власним коштом забезпечували своїх співробітників квартирами за кордоном протягом багатьох місяців.
Якщо порівняти статистичні дані 2021 та 2022 років, то експорт до України впав лише на 2,9%, а імпорт з України до Австрії – на 5%. І, зважаючи на те, що зараз 7–8 млн українських споживачів перебувають за кордоном – це гарний показник.
Точні кумулятивні дані щодо австрійських інвестицій в Україну за 2022 та 2023 роки невідомі. Однак фактом є те, що Україна є значним ринком для австрійських компаній: на початок 2023-го у країну було інвестовано близько 1,62 млрд євро. 95% підприємств, що працювали в Україні до повномасштабного вторгнення рф, продовжують тут свою роботу і навіть розширюються. Приблизно половина з них працює на 100% потужності, якщо порівняти з періодом до 24 лютого 2022 року. Інші австрійські бізнеси працюють з потужністю від 40% до 70% обсягів свого довоєнного виробництва.
На жаль, я досконало не знаю рівень довоєнної української економіки, адже приїхав як посол Австрії в Україну лише в травні 2022-го. Звичайно, між політикою та бізнесом існують тісні стосунки, а під час війни, зі зрозумілих причин, – і поготів. Війна, звісно, має величезний вплив на економіку та населення країни. Безперечно, це також впливає на діяльність австрійської економіки тут. Однак не можна сказати, що ці наслідки драматичні. З іншого боку, очевидно, що війна значно ускладнює або унеможливлює нові інвестиції. Зрештою, є багато австрійських компаній, які вже працюють тут і хотіли б розширити свої інвестиції, але не можуть цього зробити з різних причин (про які я детально розповім пізніше). А також є чимало нових потенційних інвесторів, які хотіли б зайти на український ринок – проте для них це дуже складно через проблеми з гарантіями інвестування.
Понад усе я пишаюся тим, що кожна австрійська компанія зробила і продовжує робити гуманітарний чи фінансовий внесок для підтримки України в межах своїх можливостей.
Про австрійських «інвестиційних мастодонтів»
– Назвіть трійку найбільших компаній, що досі працюють в Україні, та три галузі, цікаві австрійському бізнесу попри війну.
– Зараз в Україні є майже 200 філій австрійських підприємств. 25 із них є виробничими, що забезпечують 20 000 українців робочими місцями.
Мені важко виділити найбільші компанії, тому що не всі фінансові показники публічні.
Однак є деякі «чемпіони-інвестори», які виробляють продукти, важливі для суспільства. З одного боку – компанія «Кроноспан», один із найбільших виробників деревних листових матеріалів, яка за останні 15 років інвестувала у свої заводи в Рівному та Луцьку майже 1 млрд євро. Або целюлозний комбінат в м. Українка Київської області, який виробляє пакувальні матеріали та картон. Тут зайнято майже 2500 працівників.
Київський картонно-паперовий комбінат – одне з найбільших підприємств Європи з виробництва картонно-паперової продукції. Це одна з найбільших австрійських інвестицій в Україну – майже 300 млн євро за останні 20 років. Якщо ви читаєте журнали Vogue, то знайте, що вони друкуються на папері цього комбінату. Навіть легендарний «страшний» туалетний папір радянських часів там також виготовляють.
Приблизно 20 австрійських компаній працюють у секторі сільгосптехнологій в Україні , пропонують інноваційні рішення для місцевих аграріїв. Інша вагома інвестиція – виробництво концентратів фруктових соків і фруктових наповнювачів фірмою Agrana Fruit. Плодопереробний завод компанії у Вінниці спеціалізується на переробці фруктів і ягід. Знані в Україні марки морозива та йогуртів із фруктовими концентратами від австрійської компанії Agrana з Вінниці можна знайти в багатьох відомих ресторанах. З 1997 року компанія інвестовала майже 40 млн євро в потужності заводу й промислову площу для вирощування фруктів.
Також в аграрному секторі України ще представлена фірма Pfanner (один зі світових лідерів у сфері виробництва соків і соковмісних напоїв), що розташовується в Дніпрі. В Австрії ці обидва підприємства дуже відомі й популярні в галузі виробництва фруктових соків.
Австрійські компанії також мають великий інтерес до української енергетики, зокрема до відновлюваних джерел енергії, «зелених» й екологічних технологій.
Про географію діяльності австрійських підприємців
– А ще в яких сферах нашої економіки активний австрійський бізнес?
– Австрійські компанії в Україні працюють у різноманітних галузях. Наприклад, у Житомирській області є потужне виробництво прасувальних і спортивних дошок австрійської компанії Eurogold Industries Ltd. А ще – виробництво лиж на Закарпатті компаніями Fischer Ski та Blizzard. Fischer Sports інвестував у найсучасніше в Європі виробництво лиж у Мукачеві й завершив проєкт під час війни. Після великої пожежі в жовтні 2020 року було інвестовано 80 млн євро в найбільший лижний завод у Європі, аби знову запустити виробництво. І зараз Fischer Ski виробляє понад мільйон лиж і сноубордів, покриваючи половину потреб світового ринку в цій продукції. Ще одна австрійська фірма – Head International Holding GmbH – придбала 80 га землі у Вінниці і планує там налагодити теж виробництво лиж.
Andritz уже багато років працює в Україні, постачаючи такі важливі елементи, як турбіни для модернізації Дніпровських ГЕС. На наш погляд, український ринок гідроенергетики має велике майбутнє. У Львові в Austrian Airlines зайнято понад 300 людей, які працюють у колцентрі. Marzek виробляє великими партіями етикетки та упаковку в Дніпрі.
Також є австрійські компанії, що працюють в Україні у фінансовій сфері – зокрема, Raiffeisen Bank. У страховому секторі – це Uniqa Group Austria (СК «Кредо-класік»), лідери страхового ринку Центральної та Східної Європи Vienna Insurance Group і Grawe. Нерухомість також давно цікавить австрійських інвесторів.
Ще одне велике підприємство знаходиться в Луцьку та Житомирі. Зокрема, вже 15 років там представлена компанія Kromberg & Schubert, яка виробляє кабельно-провідникову продукцію та налічує понад 8000 українських співробітників.
– Таке враження, що війна австрійських бізнесменів майже не злякала…
– Війна була шоком як для компаній, так і для всіх нас, але після перших тижнів було проведено оцінку становища – і робота відновилася. Австрійські компанії роблять вагомий внесок у функціонування української економіки та пишаються своєю присутністю в Україні.
Завдяки історично сформованим відносинам і високому рівню задоволеності ними, наші компанії роблять довгострокові розрахунки, а також інвестують у спільне майбутнє. Їх також відрізняє високий рівень лояльності й відповідальності за своїх співробітників.
Я намагаюся щомісяця відвідувати одне з австрійських підприємств в Україні, аби мати загальну картину про їхню діяльність тут, особливо під час воєнного стану. Буквально нещодавно я був на заводі «Кроноспан» у Рівному, і мені повідомили, що під Києвом було побудовано новий логістичний центр.
А в грудні минулого року я відвідав виробничі потужності компанії Fischer Ski у Мукачеві, де на той час працювало понад 1000 співробітників. Я не є експертом у сфері економіки, але це найсучасніша фабрика з усіх, які я бачив.
– Ще кілька років тому австрійські підприємці виділяли аграрну галузь як один із перспективних українських секторів. Як там зараз розвивається інвестиційна активність?
– Наші компанії активно працюють в аграрному секторі України, зокрема «Аграна Фрут» і «Пфаннер», про які я вже згадував. Однак аграрний сектор постраждав від втрати збуту та експортних ринків через війну, наприклад, до Казахстану чи Білорусі, а кількість споживачів в Україні впала, оскільки багато людей виїхали за кордон.
Зазначу ще одну австрійську фірму – «Агро Плюс-2006», власник якої Томас Бруннер вирощує свиней у Черкаській області. Компанія є середньою за розміром, але успішною. Наприклад, її м’ясна продукція (прошутто) поставляється в столичну мережу супермаркетів GoodWine.
Я не дарма акцентував на австрійському досвіді вирощуванні свиней в Україні, адже цей процес базується на використанні біотехнологій.
І ми вбачаємо велику зацікавленість українських агропідприємств у застосуванні в сільському господарстві біодизелю, біомаси та біоетанолу.
До речі, Австрія є однією з найсильніших країн Європи, коли йдеться про інновації органічних продуктів. Наприклад, коли ви купуєте курячі яйця в австрійському супермаркеті, ви можете визначити їх виробника на основі кожного окремого яйця.
До нас звертається багато українських сільгосппідприємств (малих і середніх) з приводу отримання австрійських ноу-хау. І війна ще більше посилила цю зацікавленість з українського боку, бо ваші виробники зараз фокусуються на якості своєї продукції. Враховуючи те, що Україна прагне вступити до ЄС, варто зазначити, що у виробництві сільськогосподарської продукції Україна конкуруватиме з такими країнами, як Польща та Франція. І важливим чинником, що зможе допомогти, є якість продукту.
Про втрати австрійського бізнесу через війну
– Ви зазначили, що деякі австрійські підприємства з початком російської агресії релокувалися на Західну Україну. А чи є приклади австрійського бізнесу, що опинився на підконтрольних рф територіях і не зміг евакуюватися (зокрема, фірма Dunapack – завод із виробництва гофрокартонної упаковки в Херсонській області) – що з ним відбувається? Скільки складають втрачені інвестиції, і чи вивчаєте можливості репарацій?
– Загалом маленькі та середні австрійські підприємства зазнали вагомих втрат на окупованих рф українських територіях. Я постійно контактую з австрійськими фірмами, представленими в Україні. Компанії, що отримали збитки, задокументували втрачені інвестиції, але ми не маємо детальної інформації.
Інший приклад втрачених інвестицій – це майже 30 автозаправок компанії Amic Energy, які також опинилися на окупованих територіях. Управляючий справами цієї фірми повідомив мені, що в них немає жодної інформації з приводу долі цих АЗС: зі співробітниками він контактує, але вони більше не працюють там, і тому власники Amic не знають, що зараз відбувається з їхнім майном. Amic очікує 8 млн євро втрачених інвестицій.
На жаль, деякі з абсолютно нових інвестицій були повністю знищені або серйозно постраждали під час бойових дій.
Коли ми говоримо про вкладення майже 200 австрійських компаній в Україні, то переважно йдеться про малі та середні підприємства (за європейськими стандартами) – з річним оборотом приблизно 3–5 млн євро.
Про український бізнес-клімат очима австрійців
– На початку розмови ви зазначили, що чимало австрійських бізнесменів цікавляться входом на український ринок. Але є декілька «але»… Ваші колеги-попередники Вольф-Дітріх Хайм і Герміне Поппелер говорили про неефективний механізм роботи держустанов, проблеми з поверненням ПДВ, затягування розгляду справ судами, корупцію. Тобто австрійські інвестори не відчували захищеності свого бізнесу тут. На які фактори ризику в нашому бізнес-кліматі нарікають сьогодні австрійські бізнесмени (окрім війни): що слід зробити, аби було більше успішних вкладень?
– Перш за все хочу наголосити, що австрійські компанії із задоволенням інвестують в Україну і загалом задоволені станом справ. Але також є занепокоєння щодо передбачуваності та прозорості ведення бізнесу в Україні. Звичайно, юридичні проблеми (наприклад, питання податків) і корупція також відіграють свою роль, і, на жаль, ситуація не поліпшилася з початком бойових дій в Україні.
Декілька тижнів тому у Львові відбувся бізнес-форум, куди прибуло 50–60 представників бізнес-кіл Австрії. Вони обговорювали питання інвестицій в Україну. Під час цього форуму було виділено три чинники, які мають велике значення.
Один аспект – фінансування та гарантії за кредитами. Оскільки Україна перебуває у стані війни, Австрійський контрольний банк не може надавати жодних гарантій для австрійських інвестицій тут. Однак ми дещо розрядили цю проблему: у червні Австрійський контрольний банк знову відкрив варіанти покриття для забезпечення експортних операцій в Україну та інвестицій в обмеженому обсязі до 5 млн євро. Це важливий і позитивний крок.
Ще однією проблемою, на яку звертають увагу австрійські підприємці після півтора року війни, є зв’язок зі штаб-квартирою в Австрії. Зрештою, спілкування через Zoom у довгостроковій перспективі є недостатнім. А українським керівникам представництв досить складно виїхати за кордон для проведення переговорів чи консультацій в Австрії (раніше українські керівні співробітники кожні два-три місяці відвідували свої центральні офіси в Австрії).
Третя проблема – недостатня кількість робочої сили в Україні. Адже на австрійських підприємствах в Україні працювало багато українських чоловіків, яких зараз призвали на фронт.
– А такі «дрібниці» як хабарі, продажність судів, свавілля Податкової і Митниці тощо – австрійців не надто турбують?
– Найпоширеніші скарги, з якими до посольства звертаються австрійські компанії, стосуються бюрократії та механізмів ухвалення рішень (які іноді важко зрозуміти), корупції, тісних зв’язків між бізнесом і політикою та відсутності правової визначеності.
Коли підприємці звертаються до посольства з проханням про підтримку, ми, звичайно, намагаємося їм допомогти в міру наших можливостей. Ми не можемо «зазирнути за лаштунки» і з упевненістю знати, чи компанія, проти якої було розпочато провадження, порушила / не порушила закон. Як правило, ми звертаємося до української влади і просимо її більш детально розслідувати справу.
На прохання двох австрійських компаній, проти яких були порушені справи за ухилення від сплати податків і зв’язки з рф, я навіть брав участь у їхніх пресконференціях. Представники посольства не є лобістами компаній, але ми намагаємося максимально допомагати їм у захисті їхніх прав – щоб не було блокувань бізнесу, де провину не доведено. І ми стежимо за ходом розслідування, щоб справи розглядалися за всіма нормами законодавства.
Як представник посольства країни ЄС, зазначу, що уряд і керівництво України роблять багато для подолання корупції, і чимало вже зроблено. Для країни – кандидата на вступ до ЄС Україні важливо провести ці болючі реформи, які вона почала впроваджувати. Зрозуміло, що такі реформи не можуть відбутися одразу, але компанії є хорошими сейсмографами, щоб зрозуміти, чи зменшується корупція. Україна має друга і партнера в особі Австрії у своїх зусиллях щодо інтеграції в ЄС; як друзі ми також вважаємо своєю роботою чесно вказувати на будь-які недоліки та пропонувати свої послуги.
Щороку МЗС Австрії організовує конференцію для всіх австрійських послів у всьому світі, і щороку один її сегмент присвячений дискусіям з австрійськими підприємцями. Черга до українського стенду завжди довга, що вражаюче свідчить про інтерес до вашої країни. Але найпоширеніше запитання, яке мені задають: «Який стан справ із корупцією в Україні?» І це серйозна проблема для іміджу вашої держави. Проте Австрія досить сильно представлена в Україні й посідає четверте місце серед іноземних інвесторів.
До речі, я багато подорожую українськими регіонами, спілкуюся з місцевими бізнесменами і маю враження, що українські партнери мають дуже хороший досвід роботи з австрійськими компаніями та партнерами. Це тому, що ми завжди ведемо переговори з українськими підприємцями на рівних і зазвичай намагаємося гнучко реагувати на їхні побажання.
Про замороженні російські активи і вклад Австрії у відновлення України
– В Україні зараз є дуже актуальною тема відбудови держави після війни. Відомо, що російські приватні активи, заморожені в державах – членах ЄС, на кінець 2022 року становили понад 19 млрд євро. Зокрема, в Австрії їх понад 2 млрд євро. Які саме це активи (дотичні до яких сфер), і чи збирається Австрія передавати їх на відновлення економіки України?
– Посольство часто запитують, яка наша думка з приводу «заморожених» російських активів. В Австрії було заморожено понад 2 млрд євро таких коштів, у Німеччині – понад 10–11 млрд євро, а в ЄС загалом це приблизно 21–22 млрд євро. Зараз майже 200 млрд євро коштів російського центрального банку заморожено в ЄС.
Тепер щодо використання цих активів для репарацій Україні за військові злочини росії. Початкова реакція не лише в Австрії, а й у всьому Європейському Союзі була досить обережною – чи можна використати ці кошти на відновлення України, адже для цього потрібен відповідний правовий аналіз. Проте позиція в ЄС останнім часом дещо змінилася: утворено робочу групу на рівні Євросоюзу, що опікується опрацюванням цього питання.
Ми розглядаємо росію як агресора і вважаємо, що вона повинна зробити свій внесок у відбудову України. Але постає питання, як використати ці заморожені гроші, щоб усе відбувалося в правовому полі. Експерти ЄС (на рівні Брюсселю) за допомоги експертів усіх країн – членів ЄС працюють над цим неоднозначним питанням, аби знайти вихід. До того ж Австрія належить до тих країн, що ведуть реєстри збитків, завданих рф Україні, і вони постійно опрацьовуються. У будь-якому разі ми за те, щоб рішення було в рамках міжнародного права й у координації з нашими партнерами.
– А який внесок готова зробити Австрія у процес відбудови України, крім «потенційних» російських активів?
– Як я вже казав, в Україні представлено приблизно 200 австрійських компаній. І є багато підприємців, які б хотіли в майбутньому інвестувати сюди свої кошти. Тобто зацікавленість у процесі відбудови України є, а саме – інфраструктури.
Україна зараз – це трендова країна. Проводилося кілька конференцій з відбудови, остання велика відбулася в Лондоні в червні. Будуються великі плани і дається багато обіцянок. Кожного разу підписуються двосторонні протоколи й угоди, та не завжди вони виконуються.
Україна воює на багатьох фронтах, і я захоплююся бойовим духом уряду та населення в багатьох питаннях. Але, звичайно, є також велике розчарування, тому що підтримка не завжди приходить швидко й не завжди в бажаному обсязі. А необхідні інвестиції важко профінансувати в країні, яка перебуває у стані війни.
Міжнародні фінансові установи мають ресурси обсягом у мільярди євро/доларів. Справді, багато іноземних компаній «стукають» у двері й питають, де ми можемо отримати кошти для роботи. Але це дуже важко зробити, бо європейська бюрократія досить закостеніла. І зайти новій фірмі на український ринок вкрай складно. Зрештою, австрійські компанії аж ніяк не відвернулися від України і продовжуватимуть підтримувати українську економіку та відбудову.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
